Суд зобов’язав УПЦ МП знести каплицю поряд з фундаментом Десятинної церкви у Києві. «Ґрати» розповідають, що може бути далі

У лютому цього року Господарський суд Києва зобов’язав Українську православну церкву Московського Патріархату знести каплицю на місці Десятинної церкви — першого кам’яного храму Київської Русі. Позов із такою вимогою подав Національний музей історії України, на території якого знаходиться будівля. Музейники вважають, що каплиця збудована незаконно — без жодних дозволів від держави, і це зрештою підтвердив суд. УПЦ подала апеляцію на рішення про знесення, але 14 вересня Північний апеляційний господарський суд її відхилив.

«Ґрати» розповідають історію суперечки і пояснюють, чому каплицю можуть і не знести. 

Історія конфлікту

У 2007 році УПЦ МП встановила дерев’яну каплицю на Старокиївській горі Старокиївська гора — історична місцевість, пагорб у Києві в Шевченківському районі. Це плато, яке круто зривається на північ до долини Дніпра  — важливому місці для православних християн. Раніше тут стояла Десятинна церква — перший кам’яний православний храм, що був споруджений за рішенням князя Володимира у 986-996 роках. Церква була зруйнована під час монгольської навали у XIII столітті. Від неї залишилися фрагменти фундаменту, які згодом розкопали археологи.

Каплиця біля фундаменту Десятинної церкви у Києві. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Пізніше УПЦ збудувала замість дерев’яної каплиці кам’яну. Формально цим будинком розпоряджається релігійна громада «Десятинний храм Пресвятої Богородиці». Офіційно церква називає цю будівлю Володимиро-Ольгинським храмом. У 2012 році, за часів президентства Віктора Януковича, Шевченківський суд Києва дав релігійній громаді право користуватися каплицею. У рішенні суддя вказав, що ця споруда — «мала архітектурна форма, яка складається із трьох кіосків загальною площею 60 квадратних метрів».

Каплиця знаходиться на території Національного музею історії України. Після перемоги Майдану і зміни влади музейники і Міністерство культури неодноразово призначали перевірки та заявляли, що церква збудувала споруду незаконно. 

Противники Московського Патріархату проводили акції протесту за знесення будівлі. У 2018 році архітектори Олександр Горбань та Олексій Шемотюк підпалили двері Десятинного монастиря, за що їх заарештували. На їхню підтримку та проти церкви Резонанс змусив тоді депутатів розглянути питання зносу будівлі на слуханнях парламентського Комітету з питань запобігання та протидії корупції, після чого подали заяву до правоохоронних органів: на самовільне захоплення землі та знищення архітектурного шару внаслідок незаконного будівництва. Знесення підтримала профільна комісія Київради Московського патріархату в центрі Києва вийшло сотні людей. 

Судова справа

У 2020 році музейники подали позов до Господарського суду України з двома вимогами. Перша: визнати каплицю самобудом та зобов’язати релігійну громаду знести будівлю власним коштом. Друга: скасувати реєстрацію права власності громади на цю споруду.

Позивачі заявляли, що рішення про реєстрацію містить невідповідність. Шевченківський суд у 2012 році надав релігійній громаді право на користування «малою архітектурною формою». А у «Державному реєстрі майнових прав» каплиця має інший статус — нерухоме майно, хоча суд не давав на це дозволу. Також не збігається площа будівлі по документах та у реальності. У реєстрі зазначено, що каплиця займає 60 квадратних метрів, а насправді — понад 150.

Музейники також зазначили, що церква не мала права на користування цією земельною ділянкою. Позивач указав, що також у релігійної громади не було жодних дозволів на будівництво від контролюючих органів. Тому, за версією музею, каплиця — це самобуд.

Позицію позивача підтримало Міністерство культури та виконком Київради, які виступали на суді як третя сторона.

Релігійна громада просила суд відхилити позов. Адвокати церкви наполягали, що Господарський суд узагалі не має повноважень розглядати цей позов із двох причин. По-перше, рішення про реєстрацію права власності на каплицю Шевченківський суд ухвалив у 2012 році. Після цього музей мав місяць на оскарження ухвали, але не скористався цією можливістю. По-друге, рішення державного реєстратора, який вніс каплицю до Реєстру нерухомого майна, треба оскаржувати не в господарському, а в адміністративному суді.

Представники музею, Мінкульту й КМДА в Господарському суді Києва. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

15 лютого 2023 року після двох років слухань Господарський суд погодився з аргументами музею і повністю задовольнив позов.

Релігійна громада подала апеляцію. 14 вересня Північний господарський апеляційний суд частково її задовольнив. Судді залишили чинним рішення, яке зобов’язує церкву знести каплицю. Але скасували другу частину рішення — про анулювання реєстрації прав власності.

Тобто, згідно з вердиктом апеляційного суду, каплиця — це самобуд, і УПЦ має його знести. Але формально церква має право власності на неї.

Що буде далі — версії сторін

Попри те, що рішення є суперечливим, музейники вважають, що це перемога.

«Із завданням впоралися, захистили культурну спадщину», — сказала «Ґратам» Наталія Панченко, працівниця музею, яка представляла установу в суді.

За її словами, церква має десять днів на те, щоб знести каплицю. Якщо релігійна громада цього не зробить, музей направить до виконавчої служби звернення про примусове виконання рішення. Після цього, як сподівається Панченко, виконавці мають знести будову.

«Виконавці знають, як зробити, вони залучають техніку, залучають охорону, вони таке вміють… Я думаю, що до зими воно вже має бути знесено. Щоб земля трошки всілася. Навесні можна буде вже посадити газон», — сказала Панченко.

Представники громади відмовилися коментувати, чи зноситимуть каплицю самостійно. Михайло Гойхман, на якого зареєстровано громаду, сказав «Ґратам», що перебуває за кордоном і не в курсі прийнятого рішення. А настоятель «Десятинного монастиря» Климент в миру Тарас Шмігельський сказав, що адвокати порадили йому не давати коментарів журналістам.

Адвокат громади Олег Поваляєв прямо не відповів на запитання, чи церква виконуватиме рішення про знесення каплиці. При цьому звернув увагу, що у громади залишилося право власності на будівлю, і це може стати на заваді виконавчій службі.

«Може постати питання про неможливість виконання рішення Господарського суду міста Києва. Тому що право власності на будівлю є. Конституція України є [яка захищає право на власність]. Ось давайте далі міркувати, яким чином буде відбуватися знесення за власний кошт… Якщо громада з якихось причин не захоче виконувати рішення суду, то звичайно судовий виконавець повинен знати, в який спосіб він це повинен зробити. А так, як записано в рішенні, — це проблема юридичного характеру», — сказав адвокат.

Він сказав, що подаватиме касаційну скаргу на рішення до Верховного суду.

Адвокат Олег Поваляєв (зліва). Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Водночас музей вважає, що жодної колізії немає, і виконавчій службі нічого не завадить знести каплицю.

«[Це не стане перешкодою] жодним чином. Право власності стосується малої архітектурної форми, а не [каплиці]… Це рішення не створює жодних прав та обов’язків. Ну буде щось там на цій адресі зареєстроване, а його нема фізично. Суд визнав головне — це самочинне будівництво. Апеляційна інстанція підтвердила, що каплиця збудована без жодного дозволу на земельній ділянці, яка в постійному користуванні музею, яка знаходиться на особливо цінних землях історико-культурного призначення», — сказала «Ґратам» представниця музею Наталія Панченко.

Водночас вона не виключає, що музей теж подасть касаційну скаргу і вимагатиме все ж таки позбавити церкву права власності на «малу архітектурну форму» на власній території.