Справа Вікторії Рощиної: українські правоохоронці повідомили про підозру начальнику СІЗО Таганрога, де утримували журналістку

Правоохоронці заочно повідомили про підозру у жорстокому поводженні з цивільним населенням, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, керівникові СІЗО №2 Таганрога Ростовської області Росії Олександру Штоді. Одна з потерпілих — загибла українська журналістка Вікторія Рощина, яку російські військові викрали на окупованій території у 2023 році та пізніше етапували до цієї установи. Штода очолював згаданий слідчий ізолятор у той час, коли там утримували журналістку. Слідство досі триває.  

«Ґрати» розповідають, що відомо про справу на цей момент. 

«Фактично організував жорстоке поводження щодо неї»

У Нацполіції заявили, що під керівництвом фігуранта цієї справи була організована система репресивного поводження із незаконно утримуваними громадянами України, зокрема цивільними.

«Серед потерпілих — відома українська журналістка, затримана російськими військовими на тимчасово окупованій території Запорізької області та етапована до цього ізолятора. Там вона зазнала системних катувань, принижень, погроз, жорстких обмежень у доступі до медичної допомоги, питної води та їжі, а також була позбавлена можливості спати чи сидіти вдень. Окрім цього, застосовувалися фізичні покарання та психологічний тиск із вимогою співпраці з адміністрацією установи», — йдеться у повідомленні відомства. 

Офіс генерального прокурора підтвердив, що йдеться про справу Вікторії Рощиної, що загинула у російській неволі минулого року. Підозрюваний — 44-річний підполковник внутрішньої служби Олександр Штода. 

Начальник СІЗО №2 міста Таганрог Ростовської області РФ. Фото з пресрелізу Національної поліції України

За словами керівника департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Юрія Бєлоусова, слідство встановило, що 4 серпня 2023 року Вікторії Рощину свавільно затримали російські військові в окупованому Мелітополі Запорізької області. 30 грудня 2023 року її доставили до СІЗО №2 міста Таганрог Ростовської області Росії, де утримували до 8 вересня 2024 року.

«У зв’язку з відмовою Вікторії Рощиної співпрацювати з адміністрацією установи Штода Олександр Олександрович фактично організував жорстоке поводження щодо неї, яке полягало у триманні в неналежних умовах, ненаданні медичної допомоги, вкрай поганому харчуванні, фізичному і психологічному насильстві», — зазначив Бєлоусов. 

За його словами, внаслідок такого поводження стан здоров’я Вікторії Рощиної критично погіршився, вона значно втратила вагу, а також фактично втратила можливість самостійно пересуватись. 

«Важливо також зазначити, що Олександр Штода всіляко намагався приховати факт перебування Віторії Рощиної у цій установі, ховаючи її від різного роду перевірок і не надаючи відповіді на запити, що надходили до установи», — зауважив прокурор. 

Штоді заочно повідомили про підозру у    жорстокому поводженні з цивільним населенням, вчиненому за попередньою змовою групою осіб ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України . Йому загрожує до 12 років ув’язнення. 

Що відомо про СІЗО №2 Таганрога і Олександра Штоду

Олександр Штода очолив СІЗО №2 Таганрога у жовтні 2022 року. Раніше у цьому ізоляторі утримували неповнолітніх арештантів та жінок з дітьми. Однак, як повідомляли в тамтешній регіональній Громадській спостережній комісії (ГСК)  (рос. Общественная наблюдательная комиссия (ОНК) по защите прав человека в местах принудительного содержания), у 2022-му звідти вивезли близько 400 утримуваних під вартою, натомість перемістивши в установу українських військовополонених, зокрема, із «Азовсталі» в Маріуполі. 

Начальник СІЗО №2 м. Таганрог Ростовської області РФ. Фото з пресрелізу Національної поліції України

За даними локальних видань, два з половиною роки у це СІЗО не пускали ні адвокатів, ані спостерігачів. Вперше представники ГСК потрапили всередину тільки у жовтні 2024 року — після того, як частину військовополонених вивезли з установи.

Українські військові, що були звільнені з полону, свідчили про систематичні тортури і жорстоке поводження, яких вони зазнали під час утримання у цьому СІЗО. 

Публічно про тортури у таганрозькому СІЗО заявив боєць бригади «Азов», молодший сержант Олександр Максимчук під час судового процесу в Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону, де його, попри статус комбатанта, судили за обвинуваченням в участі у «Азові», що у РФ визнаний терористичною організацією. На засіданнях у листопаді та грудні 2024 року він розповів про катування струмом та жорстокі побиття.

Звільнені полонені свідчили, що до знущань над ними активно залучали спецпризначенців федеральної служби покарань із різних регіонів Росії, що працювали у тюрмі позмінно. Також, за їхніми даними, українців катували російські слідчі під час допитів. 

Справа Вікторії Рощиної 

Вікторія Рощина — українська журналістка-фрілансерка, що співпрацювала з виданням «Українська правда», а до цього — з київським бюро Радіо Свобода, Hromadske та іншими. Вона робила матеріали про резонансні події та, зокрема, судові справи, а після початку російського широкомасштабного вторгнення почала висвітлювати життя цивільних під час бойових дій та в окупації. 

Журналістка зникла влітку 2023 року, поїхавши у відрядження на окуповану частину Запорізької області. Згодом стало відомо, що її захопили росіяни. Лише у квітні 2024-го російське міноборони це офіційно підтвердило, хоча Рощину і далі утримували незаконно, не висуваючи обвинувачень. 10 жовтня 2024 року батько журналістки Володимир Рощин отримав листа із повідомленням про її смерть в ув’язненні 19 вересня. У лютому 2025 року Росія повернула тіло, марковане як Вікторія Рощина, в Україну, його ідентифікували шляхом ДНК-експертиз.  

Національна поліція розслідує провадження за фактом незаконного тримання і вбивства Вікторії Рощиної на території Росії як порушення законів і звичаїв війни частина 1 і 2 статті 438 Кримінального кодексу України .

Через поганий стан репатрійованого тіла слідство наразі не встановило точної причини смерті журналістки. Як повідомили в Офісі генерального прокурора України 5 серпня 2025 року на запит видання «Ґрати», проведена у липні 2025 року експертиза виявила на тілі низку ушкоджень: травму шиї, переломи кісток, крововиливи у м’які тканини скроневої ділянки, правого плеча, гомілок, садна лівої стопи.  

Про катування та стрімку втрату ваги Вікторії Рощиної під час свавільного утримання розповідала свідка у справі, одна зі цивільних, яку деякий час утримували разом з Вікторією Рощиною у СІЗО Таганрога Ростовської області Росії. За її даними, журналістку затримали в Енергодарі і кілька днів утримували у приміщенні, схожому на поліцейський відділок, а тоді перевезли до Мелітополя, а звідти — у Таганрог. Напередодні обміну військовополоненими 13 вересня 2024 року Вікторію Рощину вивезли з СІЗО у невідомому напрямку.

П’ять місяців тому Росія заявила про загибель української журналістки Вікторії Рощиної. Що відомо про її долю — у спільному журналістському розслідуванні

У 2022-му за свою роботу Вікторія Рощина отримала нагороду Міжнародного жіночого медійного фонду «За мужність у журналістиці». Пізніше посмертно у березні 2025 року стала лауреаткою чеської правозахисної премії Homo Homini, у травні отримала спеціальну відзнаку української журналістської премії «Честь професії». 

1 серпня президент України нагородив Вікторію Рощину орденом Свободи «за громадянську мужність, патріотизм, самовіддане відстоювання суверенітету та незалежності Української держави, конституційних прав і свобод людини».

Поховання загиблої заплановано 8 серпня на Байковому цвинтарі Києва.