4 липня Приморський районний суд Одеси ухвалив вирок щодо працівника місцевого зоопарку Володимира Устинова. У середині лютого, за даними слідства, він опублікував пост про те, що «Одеса чекає на російського солдата». Суд зважив на те, як розвивалися події далі, але вирішив, що виправитися чоловікові допоможе українська література.
«Ґрати» розповідають, до чого саме закликав Устинов, і які книжки тепер він має прочитати.
14 лютого працівник одеського зоопарку Володимир Устинов сидів на роботі з телефону в Однокласниках. Слідство стверджує, що цього дня він опублікував у нотатках на своїй сторінці текст: «Одеса прокинься! Одеса вставай! Давайте повалимо гідру Київської нацистської влади наркоманів! Одеса — не Україна, Одеса — це Новоросія! Давайте всі разом подякуємо нашим солдатам, які віддають свої життя на благо нашого визволення! Російський солдат — Одеса чекає і молиться за тебе!».
До тексту він прикріпив картинку — мапу України, на якій Одеська, Миколаївська, Херсонська, Донецька, Луганська, Запорізька, Дніпропетровська області названі «Новоросією» і відповідно пофарбовані, а Крим — у кольорах російського прапора.
Пост не залишився непоміченим, і 24 березня до Устинова прийшов слідчий із обшуком. У чоловіка вилучили телефон, текст відправили на експертизу, згідно з висновком якої у публікації є заклики до порушення державного кордону України та зміни конституційного ладу.
У вироку зазначається, що публікацію Устинова можна було побачити у розділі «Нотатки» на його сторінці в «Однокласниках» з 14 лютого до 25 березня. Але пост із аналогічним змістом і картами розділеної України досі можна побачити у стрічці сторінки Устинова. Цей пост 14 березня було розміщено у групі «Одеса — російське місто. Своїх не кидаємо!». Устинов поставив під постом «клас» 24 березня. Автоматично пост з’явився у стрічці його сторінки і став видимим для всіх його друзів та підписників у соцмережі. Цього ж дня у нього вдома провели обшук.
Устинова обвинуватили у посяганні на територіальну цілісність України та публічні заклики до насильницької зміни конституційного ладу . Він визнав вину в суді і заявив, що кається.
Суддя Приморського районного суду Одеси Віктор Попревич визнав Устинова винним, але відправляти за ґрати не став. У вироку він зазначив, що незабаром після публікації Росія розпочала військову агресію проти України і через чотири місяці війни найменш суворе покарання не відповідало б злочину Устинова. Але при цьому суддя нагадав, що кримінальне провадження не повинно мати характер переслідування, а Конституція України гарантує право на вільний прояв поглядів, які, втім, висловлювати можна лише в рамках закону.

Суддя Віктор Попревич, 23 лютого 2021 року. Фото: Ґрати
Суддя пояснив, що основною метою покарання за злочини проти держави є виховання особистості як частини цього суспільства. Призначення Устинову тюремного ув’язнення, на думку Попревича, не призведе до зменшення кількості злочинів з ідеологічних мотивів. Тому суд вирішив дати чоловікові випробувальний термін і зобов’язати його прочитати кілька книг українських авторів. Це, вважає суддя, має Устинову допомогти виправитися та утримати його від вчинення нових злочинів.
Устинова засудили до п’яти років в’язниці з випробувальним терміном три роки. Крім того, він має прочитати «Тигроловів» Івана Багряного, «Жовтого князя» Василя Барки — роман про Голодомор в Україні 1932-1933 років та «Марію» Уласа Самчука — роман про насильницьку колективізацію і Голодомор у країні.
«Саме такий спосіб проведення дозвілля, на думку суду буде мати необхідний виховний вплив, і буде необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів із сторони обвинуваченого», — вирішив суддя Попревич.
https://graty.me/uk/monologue/treba-znati-shho-take-dobro-i-zlo-monolog-odeskogo-suddi-yakij-zasudiv-kradiїv-do-chitannya-klasichnoї-literaturi/
Це не вперше, коли одеський суд зобов‘язує прочитати твір «Тигролови». Наприкінці квітня суддя Малиновського районного суду Олександр Гарський призначив книгу для прочитання для патріотичного натхнення слюсарю Ігорю Лерніченку, засудженому за грабіж. Гарський так описував зміст роману: про боротьбу людини з тоталітарною системою СРСР. Нащадка гетьмана Дем’яна Многогрішного переслідують, знущаються та катують працівники НКВС. У результаті головний герой перемагає, не озлобившись і не підкорившись «пекельній червоній машині», але зберіг і доброту, і здатність відчувати та співпереживати звичайні людські емоції.
Гарський у вироку Лерніченку процитував українську поетесу та діячку Організації українських націоналістів Олену Телігу, яка вважала, що саме цей роман та його головний герой «виховують сильних та твердих людей української нації».