«Книги — не мертві речі, а істоти». Одеський суддя засудив слюсаря до читання книг — півжиття він провів під арештом, а тепер вирішив допомогти ЗСУ

Суддя Малиновського райсуду Одеси Олександр Гарський. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати
Суддя Малиновського райсуду Одеси Олександр Гарський. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

Слюсарю Ігорю Лерніченку — 27 років і в нього вже шість судимостей. Останню він отримав кілька днів тому — 25 квітня. Щоразу судді засуджували Лерніченка до тюремних термінів, але суддя Малиновського районного суду Одеси Олександр Гарський дав йому шанс виправитися.

«Ґрати» розповідають, чим суддя обґрунтував своє рішення та які книги порекомендував для виправлення.

 

У грудні 2021 року Ігор Лерніченко вкрав із прилавків двох магазинів по мобільному телефону з сім-картами. Коли чоловіка затримали та звинуватили у грабежі частина 2 статті 186 Кримінального кодексу , він уже встиг продати один із телефонів. Лерніченка відправили під арешт і призначили заставу у 198 тисяч гривень.

Під час розгляду апеляції на міру запобіжного заходу чоловіку призначили адвоката Петра Гребюнюка. Він вирушив у СІЗО та довго розмовляв зі своїм підзахисним. Лерніченко розповів, що батько повісився, коли йому було 14 років. Підліток уперше вкрав продукти, за що його посадили на півтора роки. Поки відбував покарання, вітчим утопив матір у колодязі. Вийшовши з колонії, Лерніченко продовжив скоювати злочини та у результаті половину життя провів під вартою. Чоловік запевняв адвоката, що ухвалив рішення — тепер він хоче допомогти армії захищати Україну.

У суді Лерніченко повністю визнав свою вину і пояснив, що вкрав телефони, бо його звільнили з роботи через попередні судимості. Справу розглянули за спрощеною процедурою — впродовж одного дня. Гребенюк зізнався «Ґратам», що не був готовий до дебатів, тож виступав експромтом. Прокурор попросила для Лерніченка 5 років в’язниці, адвокат — 5 років умовно з випробувальним терміном у три роки.

Суддя Олександр Гарський — відомий тим, що додатковим покаранням часто призначає читання книг, які, на його думку, можуть не тільки допомогти виправити, а й виховати злочинця.

«Нужно знать, что такое добро и зло». Монолог одесского судьи, приговорившего воров к чтению классической литературы 

Цього разу суддя зазначив, що попередні судимості Лерніченка сформували його особистість, але не повинні стати для нього тавром — вони лише демонструють, яку складну долю проживає слюсар. Через першу судимість у 14 років, вважав суддя, Лерніченко не отримав належної освіти та виховання. А потім озлобився, коли зрозумів, що держава не готова прощати помилки — йому ніколи не призначали випробувального терміну. Держава не довіряла Лерніченку, і він так само почав ставитися до суспільства — розмірковував Гарський.

«Держава виступила в даному випадку як надто каральний орган, який не допускав можливості виправлення помилки будь-яким іншим шляхом, не пов’язаним із позбавленням волі», — написав суддя у вироку.

Батьки Лерніченка також не приділяли сину належної уваги. Суддя дійшов висновку, що протягом життя підсудний не отримував необхідного батьківського піклування і турботи. А на думку суду, лише за допомогою любові можна змінити людину до невпізнання.

Гарський вирішив, що за попередні злочини Лерніченко вже покараний, і вони не можуть переслідувати його все життя. Щодо останнього пограбування, суддя вказав, що підсудний завдав шкоди лише майну — він спеціально вибирав телефони подалі від касової зони і не збирався завдавати шкоди людям. Телефони власникам крамниць уже повернули. На засідання суду вони не прийшли.

«Тобто за юридичною формою — це очевидно грабіж, проте за людським змістом — фактично крадіжка, обтяжена лише повторністю», — вирішив Гарський.

Він зазначив, що відкритий спосіб крадіжки лише показує безглуздість і дурість дій Лерніченка — його могли впізнати продавці, не кажучи вже про камери спостереження, за записами з яких Лерніченка і знайшли.

Суд вирішив, що все це говорить про дуже низьку соціальну небезпеку дій підсудного, хоча вона й залишається, особливо для самого Лерніченка, який за будь-яких життєвих труднощів обирає шлях злочинця.

Гарський процитував у вироку Томаса Гоббса: «…При помсті чи покаранні треба пам’ятати не шкоду у минулому, а благо у майбутньому; інакше кажучи, накладати покарання можна лише з метою, щоб виправити самого злочинця або щоб інші люди, залякані його покаранням, стали кращими».

Суд врахував, що Лерніченко вже більше трьох з половиною місяців провів у СІЗО, і зарахував йому це як уже відбутий термін. Лерніченку призначили випробувальний термін, але суд також зобов'язав його прочитати дві книги Суддя послався при цьому на «зобов'язання виконати певні дії» — пункт 6 частини 3 статті 76 Кримінального кодексу .

Суддя Малиновського райсуду Одеси Олександр Гарський. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

За словами англійського поета, прозаїка і політичного діяча Джона Мілтона, написав Гарський, «книги — не мертві речі, а істоти, що містять у собі насіння життя. Вони — чистісінька енергія і екстракт того живого розуму, який їх створив».Перший твір, який призначив суд, — повість Івана Франка «Основи суспільності». Суд пояснив, що в книзі описується природний шлях людини, яка через життєві негаразди перетворилася на жадібну, ненаситну і корисливу людину та в результаті дійшла до злочину. Тобто йдеться про те, як матеріальна бідність веде до моральної.

Суд зазначив, що Лерніченко, хоч і хоче допомогти армії, але не зможе служити у ЗСУ. Натомість, зазначив Гарський, він може записатися до тероборони. А для патріотичного натхнення порекомендував йому прочитати роман Івана Багряного «Тигролови» про боротьбу людини з тоталітарною системою СРСР. Сюжет роману розгортається навколо нащадка гетьмана Дем’яна Многогрішного. Його переслідують, знущаються і катують співробітники НКВС. У результаті головний герой перемагає, не озлобившись і не підкорившись «пекельній червоній машині», але зберіг і доброту, і здатність відчувати, і співпереживати звичайні людські емоції.

Гарський процитував українську поетесу і діячку Організації українських націоналістів Олену Телігу, яка вважала, що саме цей роман і його головний герой «виховують сильних та твердих людей української нації».

Суддя вирішив, що ці дві книги допоможуть перевиховати Лерніченка та зробити з нього справжнього патріота.

2 місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання
2

місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду «Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

«Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів