«Рішення про свободу людини ухвалює не суд, а банк». Що відбувається навколо застави для ексзаступниці керівника ОП Ірини Мудрої

Вищий антикорупційний суд відмовився змінити запобіжний захід колишній заступниці керівника Офісу президента Ірині Мудрій: тримання під вартою з можливістю вийти під заставу у 20 мільйонів гривень. Таке рішення ухвалили на засіданні 28 вересня, яке ВАКС транслював на своєму ютуб-каналі. 

Раніше адвокати Мудрої заявляли про неможливість сплатити за неї заставу, оскільки банки, за їхніми словами, почали блокувати усі платежі. Минулого тижня низка українських правозахисних організацій оприлюднили заяву, якою пов’язали таку практику зі спеціальною вказівкою Національного банку України та закликали її припинити.

Нацбанк своєю чергою у відповідь на запит «Ґрат» розповів про нещодавню зустріч із представниками українських банків щодо проведення фінансового моніторингу платежів на застави. Розповідаємо про все детальніше.

Відмови усім з різних причин

Адвокат Ірини Мудрої В’ячеслав Коломійчук звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу для своєї клієнтки і пропонував визначити заставу для неї у 13 мільйонів 94 тисяч 172 гривні 83 копійки. За словами захисників експосадовиці, саме таку суму вдалося внести на рахунок суду до того моменту, як банки почали блокувати платежі. 

Як пояснив на засіданні інший адвокат Мудрої Артем Крикун-Труш, із 17 по 24 вересня заставу за його клієнтку намагалася внести через понад десяток банків низка осіб: її адвокати, друзі і колеги, інші близькі люди. 

«Це були різні суми: від п’яти гривень до 700 тисяч і більше. Через застосунки, через каси. Але результат один. Наприклад, у “Приватбанку” 700 тисяч гривень не проведено через “недостатність інформації [про] відправника”, хоча вся інформація була надана, а врешті-решт відмовили “відповідно до умов та правил банку”. OTP-банк повідомив хрещеному батькові [сина], що заставу чомусь може внести тільки член родини, хоча  КПК Кримінальний процесуальний кодекс не містить таких обмежень», — зазначив Крикун-Труш.

За словами адвоката, відмови з різних підстав надходили й від інших банків, однак причиною таких відмов захисник вважає саме вказання призначення платежу як «заставу» та одержувача — Вищий антикорупційний суд. 

Адвокат Артем Крикун-Труш та Ірина Мудра (праворуч) під час обрання їй запобіжного заходу у Вищому антикорупційному суді, 21 серпня 2026 року. Фото: Ґрати

Також захисники знову апелювали до того, що Ірина Мудра виховує 8-літнього сина, який зазнає страждань через розлуку з матір’ю, та що у Лук’янівському СІЗО, де нині перебуває підозрювана, немає укриття. 28 вересня Ірина Мудра брала участь у засіданні онлайн зі слідчого ізолятора. 

Обвинувачення, своєю чергою, назвало аргументи щодо зменшення застави необґрунтованими, оскільки не йдеться про непомірність суми: захист стверджує, що застава уже була б внесена, якби не блокування. Водночас, за даними Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, обмеження з боку окремих банків могли виникнути після того, як 10 вересня на рахунок ВАКС надійшли чотири платежі, однакові за сумою — 395 тисяч 600 гривень, що, можливо, було сприйнято банками як спробу обійти фінансовий моніторинг шляхом дроблення сум транзакцій нижче порогового рівня (400 тисяч гривень).  

24 вересня ВАКС видав ухвалу, якою зобов’язав Національний банк України перевірити факт блокування платежі на заставу. НБУ своєю чергою увечері 27 вересня оприлюднив повідомлення, що така перевірка триває, та заперечив, що давав будь-які вказівки банкам для блокування переказів для сплати застави. 

Слідчий суддя Ігор Строгий, що розглядав клопотання про зміну запобіжного заходу Ірині Мудрій, ухвалив залишити попереднє рішення щодо суми застави у 20 мільйонів гривень без змін. Водночас він зазначив, що також постановив окрему ухвалу, резолютивну частину якої сьогодні буде направлено до Національного банку України для виконання. 

«Людина залишається в СІЗО не за рішенням суду»

23 вересня шість правозахисних організацій, зокрема Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод та Українська Гельсінська спілка з прав людини, оприлюднили заяву, якою закликали Національний банк України припинити практику блокування платежів лише через їх призначення. Як зазначається у документі, банки неофіційно зазначають, що отримували подібні вказівки щодо коштів на застави від Нацбанку, попри те, що в НБУ це заперечує. 

«В Україні виникла неприпустима практика: суд визначає людині заставу, але банки не дають її внести. Людина залишається в СІЗО не за рішенням суду, а тому, що банк блокує платіж на офіційний депозитний рахунок суду», — йдеться у заяві. 

За даними правозахисників, від такої практики постраждали вже кілька осіб — фігурантів кримінальних проваджень, попри те, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що можливість звільнення під заставу має бути реальною, а не теоретичною, а Конституційний суд України ухвалив рішення, де сформулював схожий принцип: застава не може перетворюватися на  приховану форму тримання під вартою Рішення Другого сенату Конституційного Суду України № 9-р(II)/2026 від 21 липня 2026 року визнало конституційним абзац п’ятий частини п’ятої статті 182 КПК України про призначення надвисокої застави у виняткових випадках, водночас зобов'язавши суддів детально обґрунтовувати кожен її складник, щоб застава залишалася реальною альтернативою арешту, а не прихованим позбавленням волі . 

«Фактично рішення про свободу людини ухвалює не суд, а банк. (…) Банк не має повноважень вирішувати, чи повинна людина залишатися під вартою. Застава, яку неможливо внести, перетворюється на безальтернативне тримання під вартою. Це порушує Конституцію і закони України та міжнародні стандарти прав людини», — переконані підписанти заяви. 

Ризик-орієнтований підхід

Національний банк України у відповідь на запит «Ґрат» зазначив,  що рекомендацій банкам не давав, але планує найближчим часом підготувати детальне роз’яснення щодо наглядових дій за внесенням застав.

Лук’янівське СІЗО в Києві. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Як зазначається у листі від НБУ, нещодавно його представники проводили зустріч із відповідальними працівниками банків щодо проведення фінансового моніторингу, під час якої, зокрема, обговорили питання застосування ризик-орієнтованого підходу банками до операцій клієнтів із внесення застави до Вищого антикорупційного суду. 

«Як зазначалося під час зустрічі, ризик-орієнтований підхід не означає ні ігнорування банками встановлених вимог законодавства України, ані необґрунтовану відмову (де-рискінг) в обслуговувані певним категоріям клієнтів. Банки мають ретельно аналізувати відповідні операції та звертати увагу на підтвердження джерел походження коштів, у тому числі готівкових, фінансовий стан платника, зв’язки заставодавця та особи, за яку вноситься застава, ознаки попереднього акумулювання коштів або дроблення операцій тощо. Водночас операція внесення коштів як застави в кримінальному провадженні не має автоматично відноситись до підозрілої», — зауважили у пресслужбі НБУ. 

Як зазначив НБУ у листі до «Ґрат», представники банків на цій зустрічі серед причин відмов у проведенні операцій із внесення застави назвали відсутність у платника документального підтвердження джерел походження коштів, зокрема готівкою, дроблення операцій із внесення застав, внесення коштів із використанням компаній-оболонок.

«Крім того, банки відзначили репутаційні ризики через негативний інформаційний фон навколо цієї тематики, а також потребу в часі для здійснення детального аналізу таких операцій з отриманням додаткових документів для формування належних висновків та прийняття рішення відповідно до вимог законодавства України», — йдеться у листі від НБУ виданню «Ґрати». 

Про цю зустріч, яка відбулася 23 вересня, написала у телеграмі заступниця голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики депутатка Ольга Василевська-Смаглюк. 

«Найбільше клопоту  фінмонщикам співробітникам відділу фінансового моніторингу банків нині завдає бажання заставодавців вносити застави готівкою, бо так найважче дослідити походження коштів. Також обговорювали так звані “каруселі” з дроблення застав до 400 тисяч грн (тобто допорогові операції) та внесення коштів з компаній-оболонок», — зауважила вона. 

«Форест Гамп» і фінмон

Ексзаступниця керівника ОП Ірина Мудра перебуває під вартою з 25 серпня. Слідство підозрює її в участі у злочинній організації, яка, за даними НАБУ, причетна до низки епізодів рейдерства бізнесу та нерухомості, а також відмивання коштів. 

Також серед фігурантів цієї справи — ексдепутат та забудовник Максим Микитась, чинний нардеп Вадим Столар, бізнесмени Василь Астіон і Валентин Єлізаров, а також керівник Директорату з питань правової політики Офісу президента Віктор Дубовик.

«Страшна згубна етика». Як справа експосадовиці ОП Ірини Мудрої може вплинути на розбудову Спецтрибуналу щодо злочину агресії, за яку вона відповідала

Їм оголосили підозри після проведення двох спецоперацій Національного антикорупційного бюро: «Феміда» і «Форест Гамп». 

Перша стосувалася рейдерського захоплення підприємств та спроби заволодіння нерухомістю на Печерську та на вулиці Чикаленка (колишня Пушкінська) у Києві. Як стверджує слідство, схема включала хакерську атаку на реєстр юридичних осіб Мін’юсту, тиск на співробітників міністерства і підробку низки документів, зокрема — судового рішення.

Друга спецоперація була пов’язана із ймовірною схемою легалізації 150 мільйонів гривень готівкою через рахунки підставних осіб у державному банку Sense Bank, аби внести заставу за колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка, затриманого у лютому цього року в межах так званої операції «Мідас» щодо корупції в енергетичній галузі під час воєнного стану. 

На підтвердження своєї позиції НАБУ, зокрема, оприлюднило записи розмов, учасники яких обговорюють, як планують обходити «фінмон» — фінансовий моніторинг походження коштів на цю заставу. 

Фінансовий моніторинг — діяльність із виявлення незаконно отриманих доходів та запобігання фінансуванню тероризму. Національний банк встановлює до банків та небанківських фінансових установ вимоги щодо протидії відмиванню незаконно отриманих доходів та перевіряє їх дотримання.

Обов’язковому контролю в Україні підлягають фінансові операції на суму від 400 тисяч гривень або від 55 тисяч гривень, якщо операції ініціюють суб’єкти, які проводять лотереї або азартні ігри. Також банки перевіряють «нетипову фінансову активність» клієнтів: появу нових контрагентів, платежі з-за кордону, велику кількість переказів (наприклад, 100 поповнень картки за день) тощо. 

Редакторка: Тетяна Козак