«Розмови про міжнародну політику». Російський прокурор просить для дитячого тренера з Криму 17 років ув’язнення

Сім’я спортивного дитячого тренера Еміля Зіядінова влаштувалась у селищі Буюк-Онлар або Жовтневе 29 років тому. Він приїхав до Криму разом із батьками у вісім років і виріс на очах у місцевих меканців. Тут його добре знають не лише сусіди.

Два роки тому Еміля у власному будинку затримали працівники ФСБ. Його звинуватили в організації осередку ісламської політичної партії Хізб ут-Тахрір частина 1 статті 205.5 Кримінального кодексу РФ , забороненої та визнаної терористичною в Росії з 2003 року. До 2014 року в Криму організація налічувала тисячі прихильників серед кримських мусульман та проводила публічні заходи, зараз діє в Україні та більшості європейських країн.

«Ґрати» розповідають, хто такий Еміль Зіядінов, і за що російський прокурор просив для нього 17 років ув’язнення.

Дім

До кімнати з полицями, щільно заставленими книжками, забігають діти. Четверо хлопчиків — сини Еміля. Вони часто беруть фотографію тата, дивляться на неї та показують бабусі. В очах 63-річної Едає Ільясової сльози. У 1993 році її діти були такими ж маленькими, як її онуки зараз. Того року вони з чоловіком повернулися до Криму після депортації кримських татар.

Сини допомагали їй у всьому: возили на візку важкі відра з водою, робили домашню роботу, добре навчалися і займалися спортом.

«Вела Еміля за руку по вулиці і пояснювала, що із зустрічними людьми треба вітатися. Ми заходили в магазин, і він слухняно вітався. А потім, дорослий, завжди дарував мені квіти. Я тоді й подумати не могла, що 2020 рік стане страшним роком», — згадує Едаї, а голос її тремтить.

Едає Ільясова. Фото: Леньяра Абібулаєва

Після закінчення школи Еміль вступив до Таврійського національного університету на спеціальність «фізичне виховання». У 2006 році закінчив його з відзнакою.

Еміль одружився 2010 року і, поки був на волі, дружина Ельвіє займалася дітьми. Після арешту вона почала працювати в медичному центрі. За рік, що минув, разом з матір’ю Еміля вона кілька десятків разів їздила в Ростов-на-Дону, де проходив судовий процес Еміля, але засідання часто скасовували. Вона поверталася додому, за 600 км, але наступного разу їхала знову.

«Їм важливо бачити нас, а не пусту залу. Важливо знати, скільки людей у ​​Криму зараз вболівають за них», — пояснює Ельвіє.

Дружина і мати Еміля Зіядінова у залі суду. Фото: «Кримська солідарність»

У дворі власного будинку, з вікон якого відкривається вид на розташовану за кілька кроків церкву, Еміль займався спортом з дітьми із селища. Коли з початку 2015 року у Криму почали масово заарештовувати кримських татар, він приєднався до роботи громадського руху «Кримська солідарність», який об’єднав активістів, адвокатів та родичів політв’язнів.

«На кожне свято Еміль брав із собою у мечеть дітей. Після цього купував квіти нашим мамам і мені, разом із дітьми вони вітали мене, а потім усі разом йшли до наших мам. При цьому, він завжди казав, що у нас, мусульман, два великі свята, які нам дав Господь. І в ці дні важливо разом із сім’єю проводити їх, відвідувати людей похилого віку. Дбати про ті сім’ї, де зараз немає батьків. Вже два роки все не так», — згадує дружина.

Прослуховування, арешт, аудіозаписи та свідок «Татаров»

14 жовтня 2017 року після чергових обшуків та арештів кримськотатарських активістів у Бахчисараї Еміль Зіядінов вийшов на одиночний пікет — на узбіччі головної автомобільної траси біля свого селища. Кримські татари того дня провели понад 100 одиночних пікетів у різних районах Криму на знак протесту проти репресій кримських мусульман.

Зіядінова тоді затримали та склали адміністративний протокол за проведення акції, а згодом оштрафували. Він упевнений, що після цього за ним встановили стеження. Після акцій протесту по всьому Криму тоді, судячи з матеріалів справи, за багатьма учасниками почали стежити спецслужби. Вони намагалися з’ясувати, як учасники акцій спілкуються між собою, та хто приймає рішення про проведення акцій. Вже після арешту, знайомившись із матеріалами справи, він дізнався, що вона побудована на свідченнях єдиної людини — прихованого свідка під псевдонімом «Татаров».

Обшук у будинку Еміля Зіядінова. Фото: «Кримська солідарність»

«Еміль мені казав, що не впевнений до кінця у своїх припущеннях, тому не називає справжнє ім’я [прихованого свідка] відкрито. Він боїться наговорити на людину, в Ісламі це великий гріх», — пояснює дружина.

Під час обшуку у Зіядінова вилучили книги, брошури, матеріали видавництва Хізб ут-Тахрір, кілька рукописних текстів, дисків та флешок, які не стосуються кримінальної справи.

Одним із перших суд допитав оперативного працівника ФСБ Криму Олександра Бойка, який брав участь в обшуку. Він пояснив позицію слідства: діяльність Хізб ут-Тахрір у Росії «заборонена та антиконституційна», як діяльність міжнародної терористичної організації. При цьому будь-якої зброї, боєприпасів, вибухівки у Зіядінова не вилучали, визнав оперативник. Дізнатися, яку саме терористичну діяльність проводить організація, не дозволив суддя Володимир Жидков. Оперативник говорив у суді, що Зіядінов перебуває в Хізб-ут-Тахрір, але «у 2014 році почав приховувати свою приналежність до партії». Як непряме підтвердження він зазначив, що Зіядінов неодноразово їздив на судові засідання у справах Хізб ут-Тахрір, у тому числі і до Москви, де раніше у Верховному суді РФ слухали апеляційні скарги.

Ще одна стаття, за якою звинуватили Зіядінова, — про підготовку до повалення конституційного ладу та захоплення влади. Логіка обвинувачення полягає в тому, що, якщо партія хоче поширити владу на території, підконтрольні Росії, то вона хоче захопити там владу. Бойко сказав, що для повалення конституційного ладу Зіядінов шукав лише «одного громадянина, дані про якого досі не отримані», але потім виправився і сказав, що «загальна кількість цих людей не встановлена».

Син Еміля Зіядінова після обшуку будинку. Фото: «Кримська солідарність»

Підтверджень того, що Зіядінов вступив до Хізб-ут-Тахріра в 2008 році, ще до анексії, фактично немає, оскільки це було повідомлення «негласного джерела» і в матеріалах справи цієї інформації також немає, пояснив Олександр Бойко.

Зіядінов не поширював відкрито друкарську літературу партії у Криму. Слідство вважає, що він лише «поширював літературу іншій особі у вигляді обговорення». Назву цієї літератури Бойко назвати не зміг.

Інформації про підготовку терактів Зіядіновим у ФСБ — немає, у Красногвардійському районі жодних терактів із 2014 року не було, визнав оперативник. Записи розмов у будинку на вулиці Чапаєва отримані за допомогою прихованого запису, тобто стеження. На запитання про те, де, як і коли було отримано зразки голосу Зіядінова, оперативник відповів: «Не пам’ятаю».

Ці зразки слідство порівнювало з записами, також зробленими потай — їх долучили до матеріалів на дисках. На аудіозаписах пронумеровані голоси чоловіків. На першому чутно лише один голос — це розмова по телефону. Мова в ній йде про роботу забудовника, будівництво та введення в експлуатацію мечеті, оформлення заяв адміністративного регламенту. На другому — розповідь про конфлікт СРСР та США, вплив економіки на міжнародну політику.

Обшук у будинку Еміля Зіядінова. Фото: «Кримська солідарність»

Зіядінов припускає, що аудіозаписати міг зробити один із завербованих позаштатних агентів ФСБ, який уже фігурував в інших кримських справах. Чому чоловік пішов на співпрацю зі спецслужбами, Зіядінов не знає. Але саме його записи стали головним підтвердженням обвинувачення.

Коли прокурор Дмитро Юношев зачитував у суді розшифровку аудіозаписів обсягом понад 150 сторінок, конвой біля «акваріума» із Зіядіновим спав. Суддя теж дрімав, спершись на руку, і періодично оголошував перерву.

На записах йдеться про міжнародний вплив США. Про історію СРСР, Росію, Китай, Північну Корею, про соціальні проблеми України, Росії та Криму. Кримські татари говорили між собою про санкції, у зв’язку з анексією півострова, про заарештованих мусульман у різних країнах, про зовнішній вигляд жінок у європейській та мусульманській культурі, про виховання дітей, про культурні заборони та звичаї, про методики ФСБ під час затримання і про те, як себе при цьому вести.

На прохання слідства розшифровки розмов проаналізували у лінгвістико-релігієзнавчій експертизі. Розшифрування приготував слідчий ФСБ Дмитро Грамашов. Але, судячи з матеріалів справи, він це робив лише один день.

«Для цього (розшифрування аудіо — Ґ) знадобилося б у сім разів більше часу, зазначеного у протоколі», — упевнена незалежна лінгвістка «Центру незалежних експертиз» Олена Новожилова, яка розкритикувала роботу експертів слідства. Суд додав її письмовий висновок, але запрошувати до суду для допиту відмовився.

Захист просив не враховувати експертизу слідства як неприпустимий доказ через методологічні і процесуальні порушення, але суд відмовив. Клопотання про виклик її авторів — лінгвістки Катерини Палехи та релігієзнавця Ільшата Мухамедзарипова суд теж відхилив, а прокурор назвав дослідження «цілком ясним і зрозумілим».

Адвокат Айдер Азаматов (ліворуч) та Еміль Зіядінов у Південному окружному військовому суді. Фото: «Кримська солідарність»

«Сторона захисту бачить фальсифікацію під час огляду дисків та слідчих дій», — говорив адвокат Айдер Азаматов. Він заявив про необхідність розслідувати можливе фальшування розшифровки аудіозаписів, але суд і в цьому відмовив.

Адвокат Іслам Велиляєв просив тоді допитати понятих, котрі спостерігали за процесом розшифування. Суд погодився з позицією державного обвинувачення, що це «необґрунтовано затягне процес» і відмовив. Зіядінов заявив відвід суду, звинувативши його в упередженості, але колегія його не задовольнила.

Таємний свідок «Татаров», виступаючи у суді, часто посилався на те, що нічого не пам’ятає, що виводило з рівноваги навіть прокурора. Він не зміг точно підтвердити, що Зіядінов брав участь у якихось акціях Хізб-ут-Тахрір, хоч і згадував про мітинги партії до анексії. Взагалі, він говорив здебільшого про події до 2014 року.

Усі суперечності між його допитом та свідченнями слідству «Татаров» пояснив тим, що «пройшло багато часу». До того ж, під час допиту у слідчого йому було комфортніше, ніж у суді.

Адвокат Айдер Азаматов заявив, що суд відверто працював на користь сторони держобвинувачення, коли допитували прихованого свідка.

«Суддя Станіслав Жидков постійно сперечався, квапив, аргументуючи це процесуальним часом, вказував, як ставити питання, давав їм оцінку. Він не соромився відкрито підказувати, як відповідати свідку, а адвокатам заявляв, що вони його провокують», — каже Азаматов.

Після затримання працівники ФСБ запропонували Зіядінову досудову угоду і визнання вини. Натомість обіцяли, що термін ув’язнення буде помітно меншим, ніж іншим обвинуваченим у таких же справах. Зіядінов відмовився.

«Усі наші знайомі та друзі здивовані, що його звинувачують у тероризмі. А почувши на суді від секретного свідка, що Еміль поводився в мечеті агресивно, зовсім здивувалися. Еміль настільки товариський з усіма, настільки усміхнений, що цю брехню тільки ось у такому ангажованому суді можна комусь продати», — розповідає дружина Зіядінова.

Правозахисний центр «Меморіал», який визнали іноземним агентом та ліквідували на вимогу прокуратури РФ, вважає, що активіста переслідують через його релігійні переконання та активну громадянську позицію проти анексії Криму.

https://graty.me/uk/tse-niby-sadyty-lyudynu-na-20-rokiv-za-perekhid-dorohy-u-nedozvolenomu-mistsi-za-shcho-rosiys%ca%b9ka-vlada-khoche-znyshchyty-naydavnishu-v-krayini-pravozakhysnu-orhanizatsiyu-memor/

«Зіядінов виявився винним тільки в тому, що, на думку слідства, був учасником релігійного об’єднання», — заявляв «Меморіал», вимагаючи негайно звільнити його.

 

40 судових засідань за рік та дебатування

Судове слідство у справі Еміля розпочалося 1 березня 2020 року і завершилося за два роки — 9 березня 2022-го. Справу розглядала колегія з трьох суддів Південного окружного військового суду в Ростові-на-Дону — Станіслава Жидкова, Андрія Заря і Валерія Опанасенка. Впродовж судового процесу змінилися три прокурори, активіста захищали два адвокати — Іслам Веліляєв і Айдер Азаматов.

Еміль Зіядінов у Південному окружному військовому суді. Фото: «Кримська солідарність»

15 березня в суді розпочалися дебати. Сторона держобвинувачення попросила для активіста 17 років колонії суворого режиму.

Текст, який багато в чому повторює обвинувальний висновок, Надолинський читав близько 20 хвилин. Прокурор стверджував, що провина Зіядінова повністю доведена слідством. Прокурор заявив, що «всі висловлювання Зіядінова мали радикальний характер» і були спрямовані на встановлення ісламської держави — Халіфату. Кілька разів він повторив, що «Зіядінов мав великий авторитет» у забороненій організації Хізб ут-Тахрір».

Як пом’якшувальну обставину, прокурор назвав наявність неповнолітніх дітей.

Суд оголосив перерву до 6 квітня — тоді має виступати захист і сам Зіядінов. Прокурор припустив, що захист має намір «обсмоктати» його виступ і на цьому побудувати свій. Суддя зробив йому зауваження.

«Ніколи захисники не використовували у своїх дебатах і, я думаю, надалі також не будуть використовувати витримки чи посилання, які зазначені у дебатах у державного обвинувача. Ми не збираємось займатися плагіатом, у нас — інша позиція, інша думка. І наші дебати спрямовані не на державне обвинувачення, а спрямовані виключно на захист наших підзахисних»,— лаявся після суду Азаматов.