У грудні 2022 року на Донеччині Служба безпеки України затримала 34-річного електрика з Лиману Дмитра Герасименка за підозрою у колабораціонізмі. Йому закидали те, що під час окупації міста він очолив підприємство «Районні електричні мережі» (РЕМ), яке підпорядковувалося «ДНР» та відновлювало електромережі, пошкоджені під час боїв. Герасименко визнав провину, проте просив не карати його суворо. За його словами, він погодився обійняти посаду, аби прогодувати хворих батьків та забезпечити містян світлом.
У травні 2023 року Індустріальний районний суд Дніпра засудив його до трьох років позбавлення волі, проте пізніше апеляційний суд замінив реальний термін на умовний. Прокурор подав на це рішення скаргу з вимогою повернути електрика под стражу. Але 12 листопада прокурор відмовився від касації. Верховний суд закрив провадження та Герасименко залишився на волі.
Російські війська окупували Лиман наприкінці травня 2022 року. Напередодні мерія оголосила евакуацію, але електрик Дмитро Герасименко разом з родиною залишився. За його словами, його 90-річна бабуся та батько, переживший інсульт, навідріз відмовлялися їхати, а він не міг їх кинути.
До окупації він працював майстром з обслуговування високовольтних підстанцій у компанії «ДТЕК Донецькі електромережі». Під час боїв за Лиман місто було сильно зруйноване. Не було світла і води, жодне підприємство не працювало.

У південній частині Лиману, 19 квітня 2023 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
У червні в Лиман приїхали керівники «Регіональної енергопостачальної компанії» з окупованої Горлівки та оголосили про відновлення роботи РЕМ — підприємства, яке буде підпорядковуватись міністерству енергетики «ДНР» та обслуговувати електромережі. Вони зібрали працівників ДТЕК, які залишилися в місті. На зібрання прийшов і Герасименко. Горлівські менеджери запропонували йому очолити підприємство. За словами Герасименко, він спочатку відмовився, але керівники наполягали.
«Він (керівник компанії з Горлівки — Ґ) мені сказав: або ти працюєш на цій посаді, або не працюєш ніяк. Спочатку я хотів піти, а потім подумав: вийду я за паркан, і що далі? Я залишився без нічого в розбитому місті, що далі робити? І тому мені нічого більше не залишалося як погоджуватися на цю посаду», — сказав Герасименко пізніше на суді.
Герасименко погодився та керував РЕМом з 20 червня до 9 вересня 2022 року. За цей час його служба відновила близько 20 відсотків електромереж. Але їх не під’єднали до живлення, і світло в місті так і не з’явилося.
1 жовтня 2022 року українські війська звільнили Лиман. На початку грудня до Герасименка приїхали працівники СБУ і оголосили йому підозру у колабораціонізмі , а саме у «веденні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором». Йому закидали те, що РЕМ за його керівництвом відновлював мережі «для подальшого надання електропостачання для окупаційної адміністрації, міліції та комендатури Лимана». Суд заарештував Герасименка.
У березні 2023 року його справу почав слухати по суті Індустріальний суд Дніпра. Герасименко визнав провину, але просив його суворо не карати. Він розкаявся в тому, що очолив підприємство, яке підпорядковувалося «ДНР». Але казав, що пішов на посаду, оскільки потребував грошей для родини та хотів відновити світло для містян, а не окупантів.
«Я в жодному разі не хотів нашкодити нашій державі. Я скоїв цей злочин внаслідок збігу непростих обставин. Працюючи на цій посаді, я не займався ні політичною, ні агітаційною роботою, ніяк не представляв адміністрацію міста. Я займався тільки відновлювальними роботами в Лимані та намагався максимально зберегти Краснолиманський РЕМ від неминучого пограбування», — сказав він в останньому слові.

Дмитро Герасименко в Індустріальному суді Дніпра, квітень 2023 року. Фото: Олексій Арунян, Ґрати
Проте суддя Євген Волошин визнав його винним та призначив три роки позбавлення волі та заборонив працювати у сфері відновлення електромереж на 10 років. Це максимальне покарання, передбачене частиною статті про колабораціонізм, яку інкримінували Герасименку.
Електрика захищав Олег Рогов — адвокат з Лиману, який також залишався в місті під час окупації. У вересні 2022 року його викрали бійці «ЛНР» та жорстоко катували. Після цього йому довелося ампутувати фалангу підмізинного пальця на руці. Проте не зважаючи на шкоду від Росії Рогов не бачив протиріччя в тому, що він захищає Герасименка, обвинувачуваного в співпраці з росіянами.
«Я Діму знаю вже понад 15 років. Він цілком нормальна адекватна людина. У цій ситуації потрібно йому допомогти. З людьми, які пов’язані з насильницькими діями, я не спілкуюся. Їх для мене не існує. А Діма, можливо, і неправильно повівся в тій ситуації, оступився. Але треба дати йому можливість у цьому житті отримати хоч якесь благо. Тим паче в нього зараз дружина пішла в декрет. Нехай він краще дітей виховує», — сказав він «Ґратам».
Рогов подав апеляцію та попросив суд замінити реальний термін на умовний. 31 серпня 2023 року Дніпровський апеляційний суд задовольнив скаргу адвоката та випустив Герасименка на волю просто в залі. Судді вказали як пом’якшуючу обставину те, що підсудний розкаявся, допомагав розкрити злочин, публічно не підтримував дії Росії, у нього літній батько і бабуся і щойно народився син.
Прокурор Олександр Луценко подав касаційну скаргу на рішення апеляційного суду з вимогою залишити чинним вирок про реальне ув’язнення.
12 листопада відбулося засідання Верховного суду. Суддя Світлана Яковлєва повідомила, що від прокурора надійшов лист із відмовою від касаційної скарги. Через це судді закрили касаційне провадження. Тепер рішення про умовний термін Герасименку остаточне і не підлягає оскарженню.

Колегія Верховного суду оголошує рішення про закриття касаційного провадження щодо Дмитра Герасименка, 12 листопада 2024 року. Фото: Олексій Арунян, Ґрати
Прессекретарка Донецької прокуратури Анастасія Мєдвєдєва не змогла оперативно прокоментувати «Ґратам», чому прокурор відмовився від скарги, та запропонувала надіслати інформаційний запит.
Сам Герасименко сказав «Ґратам», що задоволений та радий такому фіналу. На його думку, справедливо, що його визнали винним, але залишили на волі.
«Я працював [головою РЕМ під час окупації], я від цього не відмовлявся. На мою думку, нічого поганого нашій державі я не зробив, у мене не було прагнення піти проти держави, — сказав він. — Небезпека [що знов посадять] була. Тому що це суд і незрозуміло, чого очікувати. Звісно радий, що ухвалили таке рішення, бо хочеться бути вдома».