«Північний потік»: голодування затриманого в Італії українця та очікування нової касації щодо його екстрадиції у Німеччину

19 листопада у Римі Верховний касаційний суд Італії розгляне касаційну скаргу щодо екстрадиції у Німеччину громадянина України Сергія Кузнєцова, підозрюваного у диверсії на газогоні «Північний потік» восени 2022 року. Його затримали два місяці тому на італійському курорті відповідно до європейського ордера на арешт на вимогу Федерального касаційного суду Німеччини. Це буде вже другий суд на стадії касації після того, як Апеляційний суд Болоньї наприкінці жовтня повторно вирішив видати українця німецькій владі. 

Якщо цього разу Верховний суд скасує рішення болонських суддів про екстрадицію, справу знову повернуть на перегляд в Апеляційний суд Болоньї. У разі протилежного висновку касації, затриманого можуть передати німцям упродовж десяти днів, пояснив перебіг юридичної процедури адвокат.

Тим часом, перебуваючи у в’язниці суворого режиму міста Феррара, українець 11 днів голодував на вияв протесту щодо умов утримання. Згодом італійська влада запевнила про дотримання його прав, зокрема забезпечення відповідного харчування у зв’язку зі станом здоров’я. До вирішення критичних обставин долучився український омбудсман, МЗС та помітно активізувалася діаспора в Італії. 

«Ґрати» розповідають докладніше про ситуацію напередодні повторного розгляду питання у Верховному суді.

«До мене ставляться як до злочинця №1»

В очікуванні призначення дати розгляду нової касаційної скарги захисник українця Нікола Канестріні 4 листопада повідомив, що його підзахисний від 31 жовтня почав голодування. 

«Затриманий вимагає дотримання своїх базових прав у слідчому ізоляторі», — пояснив він. 

Це був вимушений акт протесту і привернення уваги до нестерпних умов перебування у пенітенціарній установі міста Феррари, що у північному регіоні Емілія-Романья. 

Згодом із в’язниці Сергій Кузнєцов написав: «Італійці до мене ставляться як до злочинця №1: кайдани, прогулянка під наглядом озброєного охоронця, максимальні обмеження та ізоляція. Я оголосив голодування, бо італійці цинічно ігнорують мої прохання щодо особливостей мого харчування». 

Утримуваний за ґратами висловив переконання, «що такими обмеженнями хочуть домогтися впливу на нього та примусити визнати провину», яку він заперечує від дня арешту 21 серпня. 

Адвокат українця Нікола Канестріні констатував порушення основоположних прав як військовополоненого, так і просто людини. 

«Він же офіцер української армії, а мого підзахисного кинули як старого черевика, про якого забули ті, хто мав би його захищати», — прокоментував захисник, коли 10 листопада поширив лист затриманого громадянина України. 

Представники української діаспори в Римі влаштували пікет неподалік Міністерства юстиції Італії з вимогами дотримання прав Сергія Кузнєцова, 7 листопада 2025 року. Фото: Наталія Кудрик, Ґрати

Одна з головних причин протестної акції було погіршення його стану здоров’я після двох місяців перебування під вартою в Італії. Як з’ясувалося, 49-річний Сергій Кузнєцов страждає на целіакію (непереносимість глютену), тому дотримується особливої дієти, а також не вживає їжі тваринного походження. Він звертався до адміністрації установи забезпечити йому належне харчування, та прохання арештованого не задовольнили. 

«Оскільки він не може їсти практично всього, що йому дають, то вирішив відмовитися від прийому їжі. Мій підзахисний від 31 жовтня нічого не їсть, лише п’є, за цей період вже втратив 9 кілограмів ваги», — інформував «Ґрати» захисник Нікола Канестріні. 

За його словами, на здоров’я підозрюваного впливають також незадовільні санітарно-гігієнічні умови у переповненій камері, де багато курять, а його підзахисний єдиний, хто там не курить. Адвокат відмовився вказати, скільки людей перебуває у камері з його підзахисним. 

Наступна скарга стосується повної ізоляції та відсутності зв’язків із зовнішнім світом. Це, зокрема неможливість доступу до інформації українською мовою: у слідчому ізоляторі транслюють лише італійське телебачення, а співкамерники — терористи ІДІЛ — спілкуються між собою арабською мовою, і їм дозволено дивитися відео рідною мовою, розповів подробиці «Ґратам» захисник. 

«Я перебуваю у спеціальному відділі — для терористів. Поруч зі мною — бойовики ІДІЛ та інші кримінальні персонажі з Єгипту, Марокко, Курдистану й Пакистану», — описував своє оточення у тюрмі Сергій Кузнєцов у вже згаданому листі «Дорогий, співвітчизнику!», котрого адвокат отримав через приватні, а не офіційні канали. 

Підозрюваний українець може лише чотири години на місяць бачитися з родиною. І це також, на переконання захисту, невиправдано обмежені  умови, які не повинні застосовуватися відносно його підзахисного, до якого «продовжують ставитися як до терориста». 

Реакція України та діаспори 

Коли захисник повідомив про початок голодування Сергія Кузнєцова, новину стрімко поширили італійські, українські та інші світові медіа. У той самий день — вперше за час утримання українця за під вартою — з’явилася офіційна реакція із Києва, від уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця. 

Омбудсман взяв ситуацію під особистий контроль, щоб домогтися забезпечення дотримання базових прав і належних умов утримання українця. Він також зустрівся із дружиною арештованого Галиною Кузнєцовою, яка розповіла посадовцю про критичний стан здоров’я свого чоловіка в італійській в’язниці. 

«Припинення голодування стало можливим завдяки наполегливому тиску на пенітенціарний заклад і злагодженим спільним діям з італійським колегою-омбудсманом Маріо Фарделлі. Разом ми домоглися реагування адміністрації на виявлені порушення», — звітував Дмитро Лубінець на своїй сторінці у мережі фейсбук. 

У попередньому дописі український омбудсман нагадав, що польський суд у жовтні виправдав іншого громадянина України, якого звинувачували за аналогічними обставинами у справі «Північних потоків». 

«Це рішення підтверджує відсутність належної доказової бази в подібних звинуваченнях і має бути враховане судами інших держав-членів ЄС», — зауважив Лубінець.

«Це не саботаж». Суд у Варшаві заблокував екстрадицію до Німеччини українця, підозрюваного у підриві газопроводу «Північний потік» 

Міністерство закордонних справ України повідомило, що консульські посадові особи з Мілана термінового зустрілися із затриманим 5 листопада та продовжують надавати співвітчизнику консульську підтримку з часу його затримання у серпні. У повідомленні для медіа МЗС наголосило: «Вкотре підкреслюємо готовність до взаємодії з італійською та німецькою сторонами щодо розслідування справи, водночас вимагаємо повернення нашого громадянина до України». 

Раніше італійський адвокат затриманого нарікав на  відсутність дипломатичних дій Києва щодо захисту свого громадянина в італійському суді. Зокрема, зазначав він, представники Генконсульства Мілана не були присутніми на попередніх судових засіданнях із розгляду питання екстрадиції Кузнєцова у Німеччину. 

Долучилася до справи й депутатка італійського парламенту Федеріка Онорі від невеликої опозиційної ліберал-прогресистської (відверто проукраїнської) партії Azione. Вона подала депутатський запит до Міністерства юстиції з приводу перевірки умов утримання підозрюваного українця. У спілкуванні з «Ґратами» депутатка зауважила, що переймається виключно питанням дотримання прав арештованого, не беручи до уваги політичний аспект резонансної справи про диверсію на «Північному потоці».

Представники української діаспори в Римі влаштували пікет неподалік Міністерства юстиції Італії з вимогами дотримання прав Сергія Кузнєцова, 7 листопада 2025 року. Фото: Наталія Кудрик, Ґрати

На підтримку співвітчизника помітно активізувалися представники діаспори в Італії. 7 листопада у Римі відбувся пікет неподалік Міністерства юстиції з вимогами дотримання прав Сергія Кузнєцова на час перебування у в’язниці суворого режиму. 

Італійську владу також закликали не видавати українця німецьким слідчим, бо «Захищатися від агресії — не є злочином!» написали на плакатах. 

«Ми звертаємося до міністра юстиції Італії не допустити екстрадиції затриманого, адже перебуваємо у стані війни, а газогін «Північний потік» саме тому і сприяв, що приносив гроші Путіну для вбивства громадян України», — сказав під час акції журналістам організатор пікету та голова Християнського товариства українців Італії Олесь Городецький. 

Він зустрівся із представником міністра юстиції Італії та передав посадовцю листи від Товариства та українського омбудсмана з проханням перевірити дотримання прав арештованого українця й не допустити його екстрадиції у Німеччину. У соціальних мережах поширили адресу пенітенціарної установи у Феррарі, на яку українці почали писати листи підтримки Кузнєцову. На платформі change.org небайдужі італійці запустили збір підписів під петицією «Свободу Сергію Кузнєцову!» 

Згодом і з’явився власноруч написаний лист Кузнєцова, де він зокрема дякував невідомим людям за увагу й солідарність до його драматичної ситуації. 

Вже наступного дня, 11 листопада, повідомили про припинення голодування , оскільки італійська влада запевнила у подальшому дотриманні його прав, особливо що стосується забезпечення харчування, відповідного до його потреб.

Протестний акт українського громадянина за ґратами в Італії — не єдине, а чергове свідчення вкрай незадовільного стану пенітенціарних установ країни. Річні звіти різних відомств серед нагальних проблем вказують на значне переповнення місць позбавлення волі та давні майже непридатні для перебування людей приміщення. Національний рівень переповнення тюрем перевищує 133 відсотки. У виправних структурах нерідко реєструють випадки самогубств, насильства, депресій та самопошкодження. Через це Італія перебуває під пильним контролем наглядових структур ЄС, зокрема 2013 року Європейський суд із прав людини санкціонував країну через переповненість в’язниць. 

«На кону стоїть не тільки доля однієї людини»

16 вересня апеляційний суд Болоньї вперше постановив видати підозрюваного українця німецькій владі для продовження розслідування справи щодо диверсії на газогонах та можливого притягнення до кримінальної відповідальності. Тоді сторона захисту оскаржила провадження й 15 жовтня виграла касацію у Верховному суді, який вказав на процедурні порушення апеляційного рішення. 

Визнали неправильною юридичну класифікацію обвинувачення в апеляційному суді, де вказали злочин як терористичний акт, а не диверсію, у чому власне обвинувачує Кузнєцова німецька федеральна прокуратура, котра видала європейський ордер на арешт. Справу повернули на повторний розгляд у тому самому суді Болоньї. 

Підрив газогонів «Північний потік»: суд у Болоньї почав повторний розгляд справи про екстрадицію до Німеччини підозрюваного українця

27 жовтня вже новий склад суддів — через 5 днів після засідання — вдруге оголосив рішення про екстрадицію Сергія Кузнєцова. Мотивація ухвали болонських суддів не була оприлюднена для публічного ознайомлення. Адвокат українця знову подав скаргу до Верховного суду, який 19 листопада повернеться до питання і того самого дня має винести рішення. 

«Справа Кузнєцова піднімає важливі питання для правової держави у Європі, зауважив захисник Нікола Канестріні, — йдеться про розрізнення актів війни та звичайних злочинів, про дотримання основних прав у європейському мандаті на арешт». 

Тож, наразі в Італії екстрадиція українця блокується передусім через процедурні причини. Сторона захисту наголосила, що останнє провадження Апеляційного суду Болоньї також має низку процесуальних порушень. Адвокат сподівається на роль «польського прецеденту», коли 17 жовтня у Варшаві суд звільнив іншого громадянина України, Володимира Журавльова, видачі якого за аналогічними обвинуваченнями у справі домагалася Німеччина. 

«На кону стоїть не тільки доля однієї людини, — вважає захисник, — а й сама надійність європейської системи судової співпраці». 

Тому Канестріні наголошує на ігноруванні болонськими суддями принципу взаємної довіри між державами-членами ЄС. 

Представники української діаспори в Римі влаштували пікет неподалік Міністерства юстиції Італії з вимогами дотримання прав Сергія Кузнєцова, 7 листопада 2025 року. Фото: Наталія Кудрик, Ґрати

За прикладом польського суду команда захисту наполягає застосувати «функціональний імунітет» для Сергія Кузнєцова: якщо він і був організатором та виконавцем акту диверсії, то діяв, можливо, за наказом командування, в інтересах захисту української держави під час війни Росії проти України, а тому має імунітет від кримінального переслідування за свої вчинки. На переконання сторони захисту, судді зовсім не розглядали і політичний характер інкримінованого злочину саботажу. Власне, адвокат трактує факт не як диверсію, «а — акт війни, політичний злочин, здійснений для захисту Батьківщини, що не суперечить італійському законодавству або статуту ООН».

Як відомо, на стадії у першій апеляції аналізували факт диверсії поза контекстом війни у міжнародних водах Балтійського моря і що завдало шкоди країні (Німеччині) — неучасниці воєнного конфлікту. Судді апелювали до того, що Київ офіційно не визнає причетності до підриву мережі газопроводів «Північний потік», а журналістські публікації на цю тему не брали до уваги. 

Щодо судових розглядів у справі підриву російсько-німецького газопроєкту «Північний потік» у Польщі, Німеччині та Україні коментарів на тему не уникали і політичні діячі. Однак в Італії навіть факт 11-денного голодування українця у в’язниці не викликав реакції місцевого політикуму, що може свідчити про небажання Рима торкатися незручного питання у відносинах із Берліном. 

Очевидно, що захисники та українська сторона позитивно оцінили швидку реакцію відповідних італійських чиновників, які  запевнили підозрюваного громадянина України у дотриманні його основних прав на час перебування в пенітенціарній структурі. 

«Визнаємо зусилля адміністрації в’язниці щодо конструктивного вирішення критичних питань. Але увага залишається високою: дотримання прав всіх ув’язнених є обов’язком правової держави», — зазначив адвокат українця Нікола Канестріні.