Підрив газогонів «Північний потік»: суд у Болоньї почав повторний розгляд справи про екстрадицію до Німеччини підозрюваного українця

Апеляційний суд Болоньї у четвер 23 жовтня заслухав аргументи захисту та відклав рішення щодо екстрадиції в Німеччину українця Сергія Кузнєцова, затриманого в Італії два місяці тому. 

Колишнього офіцера української армії німецька прокуратура підозрює в підриві двох гілок російського газогону «Північний потік» у вересні 2022 року в Балтійському морі. Від італійців вимагають видачі підозрюваного українця за злочин диверсії, що може загрожувати йому 15 років неволі. Сергій Кузнєцов заперечує причетність до підривів. У суді він заявив, що під час вибухів перебував в Україні.

Оголошення болонського вердикту після повторного розгляду справи очікують найближчими днями. Судді на цьому етапі можуть або відхилити запит на видачу арештованого громадянина, або задовольнити прохання про його екстрадицію, або ж запросити у німецької сторони додаткових матеріалів справи. 

«Ґрати» розповідають деталі.

Причини повторного розгляду справи

15 жовтня Верховний суд Італії скасував ухвалену раніше видачу українця до Німеччини. Тепер до питання екстрадиції повернулися знову в Апеляційному суді Болоньї, однак переглядом справи займається новий склад суддів. На слуханні у четвер був присутній підозрюваний 49-річний громадянин України Сергій Кузнєцов, а також представники німецького дипломатичного відомства в Італії. Українець звернувся до них із подякою за підтримку, яку Берлін надає Києву в боротьбі проти російської воєнної агресії. Такі подробиці повідомив «Ґратам» адвокат українця Нікола Канестріні.

Сторона захисту оскаржила попереднє рішення Апеляційного суду від 16 вересня у Верховному суді та виграла касацію. З-поміж аргументів, представлених адвокатом підозрюваного, Верховний суд Італії взяв до уваги один, а саме: помилкова юридична кваліфікація фактів, що зазначені в європейському ордері на арешт. 

Як пояснив «Ґратам» адвокат українця Нікола Канестріні, болонські судді попереднього складу не задовольнилися обвинуваченням у диверсії, що власне інкримінує підозрюваному німецька влада, а, посилаючись вже на внутрішнє (італійське) законодавство, перекваліфікували обвинувачення на вчинення терористичного акту. 

«Не питайте мене, чому саме так сталося, але так сталося», — прокоментував Канестріні «Ґратам».

Адвокат Нікола Канестріні Фото: Camere Penali Tv

Як мовиться в ухвалі найвищого судового органу, що опублікована на сайті адвокатського обʼєднання Канестріні, «Апеляційний суд явно перевищив свої повноваження при перевірці відповідності факту правовій нормі і провів юридичну кваліфікацію факту на кримінально-правову норму внутрішнього права, не дотримуючись оцінки, проведеної органом держави, яка видала ордер». 

Така, за висновком касації, помилкова кваліфікація злочину, призвела до розгляду справи у режимі відеоконференції. 

Саме тому попередні засідання по суті справи в апеляційному суді Болоньї проходили без фізичної участі Сергія Кузнєцова, адже в Італії обвинувачуваним у тероризмі не дозволено бути присутніми на слуханнях. 

Ця обставина, на думку адвоката, порушила права його підзахисного на повноцінний захист. І Верховний суд з цим погодився. 

У касаційному рішенні суд вказав наступне: «Апеляційний суд мав би обмежитися перевіркою, чи злочин саботажу входить до переліку, що дає підстави для обов’язкової видачі».

У рамковому рішенні Ради ЄС від 2002 року про європейський ордер на арешт у статті 2 у переліку обовʼязкових для видачі злочинів зазначений також й саботаж. 

Сторона захисту: не диверсія, а акт війни 

Під час нового розгляду справи у четвер адвокат клопотав, щоб Апеляційний суд Болоньї запросив додаткові матеріали у справі від Німеччини та Євроюста (Агентство ЄС, що співпрацює із судовими органами країн євроспільноти — Ґ). Захист наголосив на військово-політичних аспектах справи: німецька сторона говорить про дії саботажу, і не згадує, що це могла бути військова операція з боку ЗСУ на тлі російсько-української війни. 

«Німецькі слідчі могли б мати докази долучення до операції колишніх військових посадовців України, оскільки про це йшлося у пресі», — переконаний адвокат. 

Як відомо, офіційно Київ заперечує свою причетність до вибухів на російських газогонах у Балтійському морі. 

Лінія захисту, за словами правника Канестріні, полягає у двох аспектах. 

По-перше, скоєне військовослужбовцями в умовах війни за наказом командування (за винятком явно злочинного наказу), не визнається як злочин, а щодо виконавця має бути застосований принцип «функціонального імунітету», який захищає будь-кого, хто діє в рамках військової операції. 

Цим, зазначає адвокат, зокрема і керувався суддя у Польщі під час аналогічного розгляду справи, відхиливши екстрадицію українця Володимира Журавльова. Тож Канестріні стверджує: не можна звинувачувати або карати людину, яка скоїла дії з метою протидії несправедливій війні. 

«Це не саботаж». Суд у Варшаві заблокував екстрадицію до Німеччини українця, підозрюваного у підриві газопроводу «Північний потік» 

По-друге, Європа майже чотири роки підтримує і заохочує опір України проти незаконної з точки зору міжнародного права російської агресії. 

«А ця боротьба, — зауважує захисник, — включає і знешкодження ворожої інфраструктури, зокрема «Північного Потоку». Тому це не є злочином, який може розглядати італійський апеляційний суд. Тобто йдеться про політичний злочин, але який вчинений з метою захисту батьківщини, що визнається статутом ООН та італійським законодавством». 

За словами правника, мотивація захисту підозрюваних як у Польщі, так і в Італії ґрунтується на міжнародному праві. Водночас це не значить, що у Болоньї питання вирішиться так швидко на користь підозрюваного, як це сталося у Варшаві. Італійські судді можуть вимагати ширшої доказової бази для можливого відхилення екстрадиції Сергія Кузнєцова в Німеччину. 

Попередній склад апеляційного суду не врахував  запит захисту про надання додаткових матеріалів. Було вказано, що відповідно до міжнародного права не існує підстав для кваліфікації саботажу газогонів «Північний потік» в рамках російсько-українського конфлікту. Тому, на думку попередньої апеляції, відповідно не існує підстав для визнання функціонального імунітету  підозрюваного, який на той час був військовослужбовцем України. 

Апеляційний суд зазначив, що були численні журналістські публікації на тему підриву газопроводів та політичні міркування, представлені захистом арештованого Кузнєцова, але Україна ніколи не визнавала причетність до підриву газогонів. 

Тож, запит захисту на додаткову інформацію у справі відхилили й тому, бо матеріали, надані Німеччиною в ордері на арешт, жодним чином не свідчать про напад, здійснений в рамках воєнної операції. 

Італійські судді в першій апеляції розглядали факт диверсії, яка була скоєна поза театром воєнних дій у міжнародних водах та на шкоду країні, котра не брала участі в конфлікті. За висновками попередньої суддівської колегії, оцінки, запропоновані захистом, призвели б до «неправомірного втручання», оскільки лише за результатами судового розгляду та з боку органу держави, що видала ордер, можна буде оцінити інший характер цього акту. 

Паралельна справа у Генуї?

Телеканал RaiNews в репортажі з першого засідання після арешту поширив інформацію, що Кузнєцов потрапив під пильне око і прокуратури Генуї.

Слідчі взялися за розслідування можливої ролі арештованого у рамках справи про підрив нафтового танкера Seajewel під мальтійським прапором. 14 лютого 2025 року судно було пошкоджене двома вибуховими пристроями в лютому цього року біля Савони (Лігурійське узбережжя північної Італії). До розслідування залучені також розвідслужби країни, бо в контексті російсько-української війни падає тінь підозри й на іноземних виконавців, зважаючи також на інші пошкодження суден «тіньового флоту» Росії, які використовують для доставки нафти в Європу в обхід санкцій та ембарго. 

З приводу цієї історії захисник Сергія Кузнєцова підтвердив виданню «Ґрати», що співробітники спецслужб Італії дійсно спілкувалися із затриманим Кузнєцовим. Але питання закрили. Арештований повідомив, що на той час вже не був у лавах українського війська, зазначив Канестріні.

Умови утримання підозрюваного

Підозрюваний Сергій Кузнєцов перебуває у слідчому ізоляторі суворого режиму на півночі Італії. Його родина після арешту чоловіка повернулася в Україну, на Апеннінах він не має інших родичів. 

Сергія Кузнєцова заводять до будівлі суду, 22 серпня 2025. Скріншот з відео Rai — Radiotelevisione Italiana Spa Sede legale

За словами адвоката Канестріні, держава Італія поводиться із затримуваним як із терористом, тому у нього дуже обмежений доступ для спілкування з родичами: йдеться максимум про один дзвінок на тиждень. Як повідомив правник, його підзахисний тримається гідно, відкидає пред’явлені йому обвинувачення, вважає абсолютно несправедливим свій арешт і скаржиться, що українська сторона після двох місяців від дня арешту не здійснила кроків для його підтримки. 

Поза тим, адвокат нарікає на неякісний переклад з італійської на українську мову під час попередніх засідань. Захист просив замінити перекладачку під час розгляду справи в першій апеляції, але суд не погодився. 

«Ситуація із перекладом була жахливою, просто жахливою. Громадянину практично не дозволяли відстежувати судовий процес із його участю через поганий переклад. Була б корисною присутність на засіданні українських дипломатів, щоб і вони були свідками цього факту», — констатував адвокат Нікола Канестріні у коментарі «Ґратам». 

За словами адвоката, з боку України ще не було здійснено жодного дипломатичного кроку на підтримку захисту свого громадянина, і представники Генконсульства не були присутні на засіданнях. 

Тим часом у Генеральному консульстві України в Мілані запевняють, що уважно стежать за перебігом справи Сергія Кузнєцова й надають йому необхідну консульську підтримку. Як повідомив виданню «Ґрати» генконсул України в Мілані Андрій Картиш, дипломатичне відомство отримало дозвіл суду на побачення, і консульські посадові особи кілька разів відвідували його у слідчому ізоляторі. 

«Адвокат Канестріні — відомий фахівець з питань екстрадиції, і ми повністю покладаємося на його досвід», — додав дипломат Картиш.

Розслідування у Німеччині, Данії та Швеції

Громадянин України 1976 року народження Сергій Кузнєцов, котрий народився в Росії, був затриманий 21 серпня цього року в агротуристичному комплексі неподалік курортного міста Ріміні на Адріатичному узбережжі Італії. Там чоловік з дружиною і дітьми перебував на відпочинку. 

Італійські правоохоронці діяли відповідно до європейського ордера на арешт на запит Федерального суду Німеччини за підтримки Інтерполу. Німецька прокуратура обвинувачує українця в «антиконституційному саботажі» двох газопроводів «Північний потік» у Балтійському морі біля данського острова Борнхольм. Як мовиться у матеріалах справи, Кузнєцову німці інкримінують «організацію та виконання антиконституційного саботажу, злісну провокацію вибуху за допомогою вибухівки та руйнування споруд громадського значення». 

Злочини були скоєні упродовж 8-26 вересня 2022 року в районі громади Любмін на півночі Німеччини у міжнародних територіальних водах Балтійського моря. За даними німецьких слідчих, газопроводи «Північний потік» підірвали на глибині 70-80 метрів за допомогою заздалегідь встановлених вибухівок. Повідомляють, що підозрюваний українець дістався до місця розташування газогонів на борту вітрильної яхти, де були також капітан, чотири водолази та сапер. Яхта відплила 8 вересня 2022 з порту Вік (острів Рюґен, Німеччина), куди і повернулася 22 вересня. Згодом машиною виконавця доставили в Україну. Метою операції, стверджує німецька сторона, була протидія постачанням газу з Росії в Німеччину. 

Незалежне розслідування причин вибухів, окрім Німеччини, вели правоохоронці Данії та Швеції. Однак згодом вони припинили слідство. 

«На підставі розслідування органи влади можуть зробити висновок, що це був навмисний саботаж газопроводів. Водночас, на їхню думку, немає необхідних підстав для порушення кримінальної справи в Данії», — йшлося в пресрелізі поліції Копенгагена у лютому минулого року. В рамках слідства данські правоохоронці співпрацювали з «відповідними іноземними партнерами».  

Попереднє розслідування Швеції зʼясовувало причетність до підривів громадян Швеції і чи використовувалася територія Швеції для здійснення цього злочину, що могло завдати шкоди інтересам Швеції або її безпеці. Доказів цьому не знайшли, тож Швеція визнала, що подальше розслідування — поза межами її юрисдикції. Однак країна тісно співпрацювала із Німеччиною і передала їй свої матеріали розслідування.