«Підвал, дуже погані умови». Звільненого бранця Кремля Андрія Коломійця тримають у транзитній зоні на російсько-грузинському кордоні

Активіст Майдану Андрій Коломієць, що відбув десять років ув’язнення з політичних мотивів у Росії, перебуває у транзитній зоні російсько-грузинського кордону. Це «Ґратам» підтвердили його родичі і він сам, коли зміг вийти на зв’язок. До цього Коломійця понад пів року утримували під так званим депортаційним арештом у Центрі тимчасового утримання іноземних громадян Краснодарського краю, але виїхати з території Росії не дозволяли. За даними правозахисників, із цією злочинною практикою від початку російського широкомасштабного вторгнення в Україну щороку стикаються сотні людей.

«Сплять по черзі, ні їжі, ні води, ні медичної допомоги немає»

Андрія Коломійця перевезли на пункт пропуску «Верхній Ларс» у неділю, 6 липня. Там, як розповів чоловік «Ґратам», його ще годин п’ять допитували співробітники ФСБ, перевіряли телефон. 

Увесь цей час до Андрія намагались додзвонитись родичі, і так пізніше, коли телефон йому віддали, вони змогли з’ясувати, що він пішки перейшов російський кордон і врешті опинився у транзитній зоні. 

«Ось уже другу добу мій чоловік Андрій Коломієць сидить у підвалі у Верхньому Ларсі, між Росією і Грузією, місць мало, сплять по черзі, ні їжі, ні води, ні медичної допомоги немає. Є хворі (туберкульоз), усі сидять укупі. Допомога тільки від волонтерів, їдять, що є. Коли ж це божевілля закінчиться, 11 років він терпить це все», — написала ввечері 8 липня дружина Коломійця Галина у фейсбуці. 

Російсько-грузинський пункт перетину «Верхній Ларс». Фото: Радіо Свобода

За словами самого Коломійця, грузинські прикордонники забрали у нього паспорт і відвели у підвальне приміщення, де іноземці очікують дозволу на в’їзд до Грузії. Зараз там 55 чоловіків і три жінки, яких тримають окремо, каже він. 

«Підвал, дуже погані умови. Стіни бетонні, в туалет по черзі піднімаємось на перший поверх, душу немає, спимо по черзі. З продуктами — проблема, волонтери привозять. Нам ніхто нічого не говорить. Не знаємо, скільки ми тут будемо сидіти», — розповідає Андрій Коломієць.

За його словами, деякі люди там перебувають уже близько місяця. 

Міністерство закордонних справ України повідомило на запит «Ґрат», що консули перебувають на зв’язку із Андрієм Коломійцем, і посольство вже оформило для нього необхідні документи на посвідчення особи. 

«Посольства України в Грузії та в Молдові вже активно працюють над тим, щоб організувати безперешкодний транзит для повернення громадянина України Андрія Коломійця вже найближчим часом», — йдеться у відповіді МЗС.

«Я на волі, по суті, і не був»

Андрій Коломієць — активіст Майдану, якого Росія затримала на своїй території у 2015 році, коли той поїхав на зустріч зі своєю майбутньою дружиною Галиною, і засудила, звинувативши у нібито нападі та на бійців спецпідрозділу «Беркут» у Києві під час Революції гідності та зберіганні наркотиків. При цьому, як встановила Кримська правозахисна група, Генеральна прокуратура України інформацію про насильницькі дії з боку Коломійця спростувала: попри те, що в Україні на той момент дійсно розслідувалась справа про напад на спецпризначенців, особи, які фігурували у справі Коломійця як потерпілі, у ній не згадувались. Є свідчення про застосування до чоловіка тортур після затримання. 

Резолюцією Європарламенту від 14 червня 2018 року Андрій Коломієць визнаний політичним в’язнем.

У січні 2025-го Коломієць вийшов на волю після 10 років ув’язнення, але його одразу затримали знову і помістили в центр для іноземних громадян, кілька разів продовжуючи депортаційний арешт, але не відпускаючи його на волю. 

«15 січня я звільнився і 15 січня мене забрали. Я на волі, по суті, і не був», — каже він. 

Правозахисники закликають впорядкувати процедуру повернення депортованих громадян України

На системність практики нових затримань українських громадян після відбуття ними покарання на території Росії від початку російського широкомасштабного вторгнення говорять українські правозахисники. 

Ольга Скрипник із Кримської правозахисної групи зауважує, що представників цієї категорії цивільних повернули в рамках нещодавнього обміну полоненими «тисяча на тисячу». При цьому, за її словами, попри те, що Андрій Коломієць на той момент також утримувався в депортаційному центрі, його залишили в Росії.

«Росія його нам не передала тоді, бо «політичний» та Крим. Хоча з цього центру Росія передала інших громадян України. Це ще одне підтвердження того, що Росія тоді свідомо намагалася зробити так, щоб передати Україні якомога менше наших громадян, яких утримують з політичних мотивів», — написала вона у фейсбуці.

«Найприємніша річ, що трапилась зі мною за останні десять років». Монолог цивільного, якого передали Україні в рамках обміну «тисяча на тисячу»

За даними організації «Захист в’язнів України», яка зокрема надає юридичну підтримку людям у такій ситуації, основним шляхом повернення для цих  людей є депортація через треті країни, зокрема, Грузію: загалом з 2022-го до квітня 2025 року через Грузію з їхньою допомогою повернулись близько 400 таких осіб.

Умови на кордоні. Фото надане «Захист в‘язнів України»

Наприкінці червня в організації повідомили, що протягом місяця Росія видворила в Грузію понад пів сотні людей, зокрема, засуджених судами України до 2014 року, яких Україна не змогла евакуювати з Донецької та Луганської областей і які відбули покарання на непідконтрольній Україні території, або пізніше засуджених угрупованнями «ДНР» та «ЛНР» або в окупованому Криму. 

Вони відбували покарання в російських тюрмах, а після звільнення були переміщені до Центрів тимчасового утримання іноземців (ЦТУІГ) і згодом видворені до грузинського кордону. 

«На сьогоднішній день діє неофіційна, але вже реалізована домовленість між українськими та грузинськими органами влади, яка дозволяє видворення громадян України після офіційного підтвердження їхнього громадянства. Після того як Посольство України в Грузії підтверджує громадянство конкретної особи, її інформують про необхідність самостійно придбати авіаквитки за визначеним маршрутом: спочатку з Тбілісі до Кишинева, а потім з Кишинева до Одеси. Лише після надання підтвердження про купівлю квитків, особу під конвоєм доправляють до аеропорту Тбілісі. У Кишиневі на депортованих чекає поліція, яка супроводжує їх і пересаджує на автобус до українського кордону», — пояснюють в організації. 

Ці процеси сповільнюються тим, що дехто з колишніх ув’язнених не має коштів, аби придбати собі квитки, і змушений покладатися на волонтерів та громадських активістів. 

«Наче я новий строк там сидів». Після звільнення з тюрем викрадені громадяни України застрягають у депортаційних центрах РФ і на кордоні

Також «Захист в’язнів України» зауважує зростання темпів прибуття людей на КПП між Росією та Грузією та висловлює занепокоєння перспективою гуманітарної кризи. 

«Приміщення, де утримують українців, непридатне для життя: це напівпідвал без вентиляції, вікон і туалету, з лише 18 спальними місцями на понад 40-60 осіб. Люди сплять по черзі в три зміни, страждають від нестачі повітря, спеки та антисанітарії», — зазначають в організації. 

Правозахисники закликають впорядкувати процедуру повернення депортованих громадян України з території Грузії: із чітко визначеними термінами, прозорими правилами та за участі державного супроводу, а також залучити міжнародні гуманітарні організації для моніторингу ситуації. 

Оновлено: о 21:50 9 липня 2025 року додана нова інформація від МЗС про оформлення документів для Андрія Коломійця та про визнання його полів’язнем Радою Європи у 2018 році