«Передаю вудки». Антикорупційний суд засудив двох колишніх суддів Києва до семи та семи з половиною років за хабар

Вищий антикорупційний суд визнав винними колишніх суддів Голосіївського райсуду Києва Андрія Новака та Олександра Білика в отриманні хабара частина 3 статті 368 Кримінального кодексу у 8 тисяч доларів за ухвалення рішення. Новака також звинуватили в незаконному носінні зброї частина 1 статті 263 КК . Йому призначили сім із половиною років позбавлення волі, Білику — сім. В обох конфіскували все майно та заборонили три роки працювати суддею та адвокатом відповідно.

3 лютого колегія суддів оголошувала вирок упродовж п’яти годин. Після рішення обвинувачених заарештували — суд змінив їм запобіжний захід із застави на арешт, посилаючись, зокрема, на затягування ними судового розгляду.

Детальніше про справу — у замітці «Ґрат».

Компенсація в півтора мільйона

Михайло Мішков працював радником голови правління приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна»» до 19 вересня 2016 року. Потім його звільнили за власним бажанням. За його словами, використовуючи заяву, яку він написав у 2014 році.

Він звернувся до Голосіївського райсуду Києва, щоб оскаржити звільнення та отримати невиплачену заробітну плату за час вимушеного прогулу, невикористану відпустку та розрахунок через звільнення. У підсумку, Мішков просив понад півтора мільйона гривень компенсації.

У суді представники компанії говорили, що Мішков регулярно не приходив на роботу — наводили на підтвердження відповідні акти. Помилки в розрахунку під час звільненні вони пояснювали тим, що через прогули було зроблено відрахування із зарплати, частина грошей була зарахована на його рахунок помилково, тому розрахунок був зроблений врешті без цієї суми. За їхніми словами, заява Мішкова про звільнення була отримана поштою.

У суді допитали колишню голову страхової компанії, яка наймала на роботу Мішкова. Вона стала на його бік — розповіла, що через імпульсний характер він часто писав заяви про звільнення, але продовжував виконувати обов’язки. Вона припустила, що заява, за якою його звільнили, була подана раніше й загубилася в документах, які мали утилізувати після її відходу з компанії.

Мішков представив у суді результати судово-технічної експертизи, які підтверджували, що дата заяви була прописана не ним та відрізнялася від решти тексту.

Позов розглядав суддя Андрій Новак. 18 квітня 2018 року він ухвалив рішення на користь Мішкова.

До цього він також задовольнив так званий забезпечувальний позов — наклав арешт на київську квартиру, яка належала страховій компанії, щоб у разі задоволення основного позову компанія була змушена виконати його. Пізніше арешт було знято.

Апеляційний суд Києва рішення Новака трохи змінив — зменшив суму компенсації практично на половину, вирішивши, що суд першої інстанції застосував подвійне нарахування однієї й тієї ж суми — середнього заробітку за час вимушеного прогулу та середнього заробітку за час затримки з виплати розрахунку під час звільнення — орієнтовно 772 тисячі 500 гривень.

«Ти готовий платити?»

За версією обвинувачення, перша зустріч Олександра Білика та Мішкова відбулася 1 березня 2018 року. За словами Мішкова, він подав позов до «Євроінс Україна» ще у 2016 році, але його розгляд затягувався. Крім цього, спочатку суд відмовився задовольнити його вимоги про арешт квартири, яка належала страховій компанії, як забезпечувальні заходи. Тоді в нього стався конфлікт з адвокатом.

Якось у суді він познайомився із чоловіком на ім’я Олег, з яким раніше бачив свого адвоката. Розповів про свою проблему та запитав, чи може він представляти його в суді. На що Олег, за словами Мішкова, дав йому контакти людини, яка нібито зможе допомогти. Ним виявився Олександр Білик — суддя Голосіївського райсуду Києва з 2010 до 2015 року. Вища рада правосуддя не рекомендувала його призначення безстроково.

Мішков незабаром зателефонував Білику, вони зустрілися на Подолі. Білик сів у машину Мішкова, той сказав, що від Олега, назвав номер своєї судової справи. Білик, за словами Мішкова, сфотографував позов та відправив комусь у месенджер. Після чого показав листування з Новаком, підтверджуючи особисті добрі стосунки.

Суддя Олександр Білик. Фото: Вища кваліфікаційна колегія суддів

Мішков запитав, чи зможе Білик допомогти, на що отримав відповідь:

«Ти готовий платити?»

«Якщо так — готовий», — відповів Мішков.

За його словами, він розумів, що давання хабара — злочин, тому написав заяву до СБУ, а згодом до НАБУ. Він також дав послухати правоохоронцям запис із першої зустрічі з відеореєстратора, встановленого в його машині, але розумів, що вона не може бути доказом, оскільки тоді в нього не було для цього дозволу.

Пізніше Білик зустрівся з Новаком у суді, після чого сів у машину до Мішкова й повідомив, що треба буде заплатити судді вісім тисяч доларів — чотири до й чотири після рішення. Білик також запропонував Мішкову самому підготувати проєкт рішення та передати на флешці, що той і зробив.

«Він така людина, гроші завжди бере вперед. Він сказав: гроші сьогодні — рішення завтра вранці, якщо гроші завтра, рішення післязавтра. Це не від мене залежить. Він — конкретна людина», — охарактеризував Новака Білик.

Як йдеться у вироку, у Мішкова якось навіть виник конфлікт із Біликом, оскільки той відмовився йти до Новака без грошей. Тому Мішков повідомив правоохоронцям, щоби вони передали йому позначені банкноти.

Останню частину грошей від Мішкова отримував помічник Білика — Сергій Бондаренко. На момент судового розгляду він помер і суд врахував його свідчення слідству. За його словами, він забрав якийсь пакет у Мішкова та передав Новаку. Що було в цьому пакеті — не знає. Під час зустрічі Білик попросив сказати Новаку:

«Передаю дві вудки (дві тисячі доларів — Ґ)», що Бондаренко і зробив.

Під час розслідування Бондаренко впізнав Новака на фотографії, наданій слідством.

Новака затримали 23 квітня 2018 року. Під час обшуку в нього знайшли 900 позначених доларів, а також пістолет Glock та шість набоїв до нього, на які в нього не виявилося документів. Наприкінці вересня 2019 року його звільнили з посади судді.

Новак не визнав провини, сказав, що ні з ким ні про що не домовлявся, за позовом Мішкова ухвалив рішення, керуючись власною думкою, і посилався на те, що апеляція практично залишила його без змін. Наявність у нього частини позначених грошей він називав фальсифікацією доказів із боку правоохоронців, які хотіли здійснити провокацію.

Білик повідомив суду, що Мішков звернувся до нього через знайомих, попросив допомоги з позовом і готовий був заплатити, аби тільки отримати рішення на свою користь. Білик посилався на те, що тоді він мав скрутне фінансове становище, і сказав, що може домовитися з будь-яким суддею в Голосіївському суді, оскільки раніше там працював. За його словами, брав гроші в Мішкова, створюючи враження, що передає їх Новаку, але насправді залишав їх собі.

Після затримання Білик визнав провину й дав свідчення, але пізніше стверджував, що на нього тиснув прокурор у справі, стверджуючи, що якщо він піде на угоду зі слідством, то відбудеться умовним вироком.

Суд визнав свідчення Білика недостовірними, оскільки вони не збігалися з іншими матеріалами справи, наприклад, з відео та аудіозаписами зустрічей Білика з Мішковим та Новаком. Суд також вирішив, що твердження Білика про тяжкий фінансовий стан не відповідає дійсності, оскільки на той час він їздив на автомобілі «БМВ X5» і жив у заміському будинку.

Провокація злочину

Захист стверджував, що Мішков та правоохоронці організували провокацію щодо Новака та Білика. На підтвердження адвокати посилалися на те, що Мішков був ініціатором першої зустрічі з Біликом, а також цитували деякі фрази Мішкова, які, на їхню думку, підтверджують провокацію. Але суд не погодився з такою версією, оскільки щодо Білика та Новака проводили спеціальну операцію — знімали інформацію з телефонів, записували всі дії на аудіо та відео, передали позначені гроші тощо.

Суд вважав, що Мішков не міг бути агентом правоохоронних органів, оскільки немає доказів, що він якось залежав від них чи перебував під їхнім тиском. До того ж, він не виявляв ініціативи давати хабар.

У дебатах адвокат Новака Сергій Вилков стверджував, що частину матеріалів слідства було зібрано з порушеннями законодавства, тому вони не мають враховуватись судом. Наприклад, аудіо та відеозаписи були змонтовані — стверджував адвокат. До того ж, немає доказів перемовин Новака та Білика щодо рішення в справі Мішкова. Адвокат подав до суду 340 сторінок заперечень, кілька засідань зачитував їх у суді.

У результаті судді вирішили, що обвинувачення довело провину Білика та Новака, а аргументи захисту відхилили. Їм також змінили запобіжний захід із застави на арешт до набуття чинності рішення, мотивуючи тим, що, з огляду на суворість покарання, обвинувачені можуть спробувати втекти з країни. Крім того, вони, на думку суду, зловживали своїми правами, намагаючись затягнути процес, оскільки часто оголошували суддям відводи та змінювали захисників.

Арешт колишніх суддів Андрія Новака та Олександра Білика після оголошення вироку 3 лютого 2022 року. Фото: сайт САП

У коментарі «Ґратам» адвокат Новака Сергій Вилков заявив, що рішення про зміну запобіжного заходу вважає помстою за те, що обвинувачені подали скарги на колегію суддів до Вищої ради правосуддя. Він стверджує, що суд не мав причин заарештовувати Новака та Білика, оскільки ті виконували всі накладені на них зобов’язання. Впродовж місяця вирок буде оскаржено до апеляційної інстанції, додав адвокат.