«Обвинувачення ґрунтується лише на припущеннях». Суд виправдав росгвардійця у справі про мародерство під час окупації Київщини

Розграбований магазин на Київщині, 2022. Фото: Ґрати
Розграбований магазин на Київщині, 2022. Фото: Ґрати

30 жовтня Бородянський районний суд Київської області виніс виправдовувальний вирок військовослужбовцю Федеральної служби військ Національної гвардії Росії 38-річному Євгенію Мурзінцеву, якого українські правоохоронці обвинувачували у пограбуваннях під час окупації Київщини навесні 2022 року. Це перший випадок, коли в російського військового в Україні виправдали за порушення законів та звичаїв війни під час окупації Київщини.

«Ґрати» розповідають, що зʼясувало слідство та чому український суд ухвалив рішення на користь окупанта.

 

Вдерся, награбував і вивіз поштою

Селище Блиставиця Бучанського району, що на Київщині, опинилося в російській окупації фактично одразу після початку повномасштабного вторгнення — 27 лютого в село зайшла російська техніка, а перед цим росіяни ракетами атакували суміжну з селом злітну смугу Гостомельського аеропорту, в якому базувалися літаки заводу «Антонов», та висадили там десант із вертольотів.

Зупинка в центрі Блиставиці. Фото: Олексій Арунян, Ґрати

З матеріалів справи відомо, що Євгеній Мурзінцев потрапив на Київщину у складі військової частини 6720 — 656 полку оперативного призначення Сибірського округу військ Росгвардії. Вона базувалася в Бучанському районі до 31 березня, доки не відступила через Білорусь.

За версією обвинувачення, впродовж лютого-березня — точну дату не встановили — військовий проник всередину будинку місцевої мешканки Наталії Топоренко та вкрав її майно: шліфувальну машину, електроточило й електропилку, відеокамеру, жорсткий диск і процесор із компʼютера, а також взяв одяг, зокрема куртки, светри, штани та взуття і золоті прикраси.

Обвинувачення стверджувало, що після відступу з Київщини росгвардієць вивіз накрадене майно через Білорусь та вже 2 квітня відправив ці речі місцевою поштою додому в місто Рубцовськ Алтайського краю РФ, де базується його військова частина. Загальна вага посилки становила 24 кілограми.

Крадіжка особистого майна мешканців окупованої території без військової необхідності є порушенням Женевської конвенції і вважається мародерством, що є важким злочином. Вилучення майна, обґрунтоване військовою необхідністю, передбачає, що його власники мають отримати відшкодування. У суді сторона обвинувачення наголошувала, що Євгеній Мурзінцев займався мародерством і мав розуміти, що викрадене майно не можна виправдати військовою необхідністю.

Євгену Мурзінцеву інкримінували порушення законів та звичаїв війни за частиною 1 статті 438 ККУ

З літа 2022 року він перебуває у міжнародному розшуку. Слідство та суд відбувались заочно. 

Російські військові обікрали будинки мешканців села Блиставиця на Київщині. Як відбувається розслідування і що з ним не так

 

Вибиті двері та окоп у дворі

Суд заслухав потерпілу та двох свідків.  

Наталія Топоренко свідчила в суді, що виїхала з Блиставиці 26 лютого — спершу в Бучу, а потім у Київ. Вона запамʼятала, що нібито того ж дня їй зателефонував брат і повідомив, що в Блиставицю зайшла колона російської техніки.

Додому Наталія Топоренко повернулася між 12 і 13 квітня, після деокупації села. Вхідні двері її будинку були вибиті, всі речі розкидані, а у дворі був викопаний окоп. Судячи з розкиданих по подвірʼю пакунків від російських сухпайків, в її домі жили військові РФ. 

У суді свідчив сусід Наталії. Він розповів, що під час окупації залишався в селі. Він бачив, як до села 27 лютого зайшла російська військова техніка: танки, позначені намальованими літерами Z й БТРи з позначками V на корпусі. В будинку чоловіка росіяни вибили двері, провели обшук, забрали гроші і харчі. За його городом викапали окопи, зокрема для важкої техніки. Він бачив, як російські солдати заходили до будинку Топоренко. Після деокупації на своєму городі він знайшов табличку від російського БТРа із номером військової частини 6720.

На одній з вулиць у Блиставиці. Фото: Олексій Арунян, Ґрати

Цю табличку слідчі вилучили у травні 2022 року у кабінеті діловода Блиставицького старостинського округу, де вона була на зберіганні. 

У сусідньому селі Мироцьке через три місяці після деокупації поліція серед іншого виявила коробку від поштової посилки із тим же номером військової частини у Рубцовську. Так слідство дійшло до висновку, звідки були російські військовослужбовці, які стояли в селах Бучанського району. Фото фрагмента посилки із написом оглянули в судовому засіданні. Поліцейський, який знайшов цю коробку, був свідком на суді. 

 

Телеграм та медіа як докази

Завдяки публікаціям у медіа і телеграм-каналах прокуратура стверджує, що ідентифікувала Євгенія Мурзінцева. 

У своїх доказах обвинувачення переважно посилалося на ЗМІ, які публікували свідчення мародерства та порушення звичаїв і законів війни військовими РФ. Зокрема, в справі фігурують матеріали білоруського опозиційного проєкту «Беларускі Гаюн», які публікували відео з білоруського відділення пошти СДЭК та особисті дані військових, які на початку квітня 2022 року, після деокупації Київської області, виїхали в місто Мозир в Білорусі та звідти масово відправляли посилки в Росію. На відео Мурзінцева не ідентифікували, але його прізвище є у списку даних ТНН посилок, які російські військові відсилали у Рубцовськ. Ці квитанції публікував телеграм-канал «Київ оперативний» 5 квітня 2022 року.

Скриншот відео з білоруського відділення пошти СДЭК де російські військові відправляють награбоване в Україні. Джерело: Беларускі Гаюн

«Добродії з Білорусі злили частину тих мародерів-окупантів, які відправляли викрадене з України до своїх домівок», — цитують цей допис у матеріалах справи.

Обвинувачення також послалось на публікацію телеграм-каналу «Типичный Днепродзержинск (Каменское)», який публікував скриншоти з того ж відео з пошти. У матеріалах слідства фігурують також інші медіаресурси, які публікували фото, відео або інші матеріали, що стосуються ідентифікації російських військових, які відступили з Київщини на територію Білорусі. Серед них — наразі недоступні сайти «Фонд добра» та  Bewareofthem.org. Публікацію останнього можна знайти в архіві Гугла. Видання наводить список відправлень 2 квітня 2022 року з поштового відділення у Мозирі із прізвищами військовослужбовців, й в ньому є Мурзінцев з інформацією, що він відправив у той день дві посилки у Рубцовськ. Також обвинувачення наводить публікацію проєкту російського опозиціонера Михайла Ходорковського «Досье», яке аналізувало теж саме відео «Беларуского гаюна». 

«У цій публікації висвітлюються особи та їхні дані, які ймовірно причетні до мародерства в Київській області, зокрема, у публікації було відео, де військові відправляють з білоруського міста Мозир великі тюки до Росії, частина речей вірогідно була викрадена на війні в Україні», — пояснювало обвинувачення. 

«Досье» зазначало, що велика частина відправлень не дійшла до адресатів: зі 168 посилок 142 застрягли в Мозирі, а це 85% всіх посилок. Були й рекордсмени з мародерства — 10 відправників за раз пересилали від 5 до 17 посилок. Вага цих посилок коливалась від кількох десятків до кількох сотень кілограмів. Рекордною була посилка на 440 кг, а якій військовий Євгєній Коваленко пересилав інструменти, музичні колонки, стіл та намет. Серед тих, кого ідентифікувало видання, Мурзінцева немає.

Як зауважило під час суду обвинувачення, російські військові передавали посилки в пакетах із маркуванням українських брендів, наприклад мережі «Епіцентр». Серед того, що пересилали солдати, були електросамокати, техніка, запчастини і навіть мотор від човна.

Всі зафіксовані на відео проєкту «Беларускі гаюн» військові пересилали посилки до Рубцовська, а половина з них — це військовослужбовці 656-го полку оперативного призначення Росгвардії, який базується у Рубцовську. 

Обвинувачення також наводило як доказ інформацію про переміщення російських солдатів по Київщині під час відступу. Їхні маршрути вдалось встановити завдяки даним мобільних операторів. Зокрема, у період лютого-березня 2022 року номери російських солдатів, які раніше ідентифікували та оприлюднили білоруські та російські опозиційні ЗМІ, фіксували в Київській, Чернігівській та Сумській областях. Місцерозташування деяких військових вдалось встановити з точністю до локації. Наприклад, телефон Мурзінцева 24 лютого фіксували в селі Копачі Київської області, а період 24-25 березня — поблизу Прип’яті.

Втім обвинувачення не змогло навести точну дату, коли Мурзінцев та інші російські військові відступали до Білорусі, а також де зараз перебуває Мурзінцев, зазначивши лише, що телефони інших військовослужбовців фіксуються на тимчасово окупованих територіях України, що може свідчити про те, що вони продовжують воювати. 

 

Суд не знайшов доказів, прокуратура оскаржує

Євгенію Мурзінцеву оголосили вирок 30 жовтня. Суддя Геннадій Стасенко погодився, що цілком доведеним є те, що росгвардієць дійсно брав участь в окупації Київщини і майже місяць дислокувався в Бучанському районі. Після цього він справді поїхав у місто Мозир, звідки пересилав посилку в Алтайський край. Також суд підтвердив, що будинок мешканки Блиставиці Наталії Топоренко обікрали під час окупації росіянами. 

Однак суд не знайшов доказів того, що майно Наталії Топоренко вкрав саме Євгеній Мурзінцев. Крім цього, слідчі так і не зʼясували, які саме речі військовий відправляв із пошти в Білорусі. Відповідно, довести, що це саме Євгеній Мурзінцев обікрав Наталю Топоренко, а потім вивіз її майно через Білорусь правоохоронцям не вдалось.

«Оцінюючи досліджені докази суд вважає, що оскільки в ході судового розгляду стороною обвинувачення не було надано належних та доказів на доведення того, що саме обвинувачений вчинив це кримінальне правопорушення, а висунуте обвинувачення ґрунтується лише на припущеннях, то за цим обвинуваченням Євгенія Мурзінцева необхідно виправдати», — йдеться у вироку суду.

Суд залишив без задоволення  цивільний позов про відшкодування майже 15 тисяч гривень майнової шкоди Наталії Топоренко. Майже 10 тисяч гривень витрат на експертизи оплатить держава.

6 листопада Офіс генерального прокурора повідомив, що оскаржить виправдувальний вирок Євгенію Мурзінцеву, наполягаючи на 10 років увʼязнення.

«Ми не погоджуємося з цим рішенням, адже вважаємо, що зібрані докази однозначно вказують на вчинення обвинуваченим воєнного злочину. Держава має обов’язок забезпечити невідворотність відповідальності за злочини проти України, і ми використаємо всі передбачені законом механізми для відновлення справедливості», — зазначив старший групи прокурорів у справі, прокурор відділу ОГП Дмитро Синюк.

 

«Ми можемо казати про справедливе правосуддя»

Загалом, підозри в порушенні законів і звичаїв війни за фактом крадіжок в Бучанському районі отримали 18 військовослужбовців РФ — 10 підозр військовим частини 6720 Росгвардії повідомили в червні 2022 року, а ще вісім — у серпні. Всі ці справи слухають окремо. 

Вирок Євгенію Мурзінцеву — перший. Справи щодо інших російських військових перебувають у суді.

Мешканка Блиставиці Олена Давиденко, чий будинок також розграбували під час окупації села, в коментарі «Ґратам» розповіла, що її справа ще також слухається. Вона їздила на допити, але невдовзі написала заяву про розгляд справи без її участі. Слідство вважає, що її помешкання розграбував 24-річний Олексій Пікалов, який служив у одній частині та полку з Євгенієм Мурзінцевим. З дому пенсіонерки викрали техніку та коштовності. Олексій Пікалов відправив посилку в Рубцовськ Карині Пікаловій.

«Моя справа розглядається в Бородянському районному суді. Я кілька разів була присутня на засіданні, був адвокат солдата. Але оскільки я обмежена в часі, то написала заяву на розгляд без мене. Знаю, що наступне засідання в цій справі буде в грудні», — розповіла Олена Давиденко.

На думку адвоката Андрія Доманського, який в суді представляє іншого російського військового, ймовірно причетного до мародерства у Блиставиці, Дениса Філімонова, вирок Євгенію Мурзінцеву є позитивним рішенням, яке підтверджує те, що в Україні діє правосуддя.

Андрій Доманський в Печерському райсуді Києва, 21 серпня 2024 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

«Ми можемо казати про справедливе правосуддя, це підкреслює і ті європейські цінності, які відстоюють, в тому числі і наші хлопці на фронті. Оскільки лише при наявних достатніх доказах, які є належними й допустимими, як то вимагає закон, може бути прийнятий обвинувальний вирок. А коли доказів недостатньо, коли є питання щодо їх допустимості, зокрема щодо їх збору. При дослідженні суд повинен враховувати всі ці обставини та виносити справедливе рішення, базуючись на нормах Конституції, законів та міжнародних актів, до яких приєдналася Україна. А якщо є сумніви щодо її винуватості, то вони повинні трактуватися на користь цієї особи, незважаючи, хто це є, чи військовослужбовець країни-агресора, чи громадянин України, бо ми є європейською країною, правовою і демократичною», — розповів «Ґратам» Андрій Доманський.

Він додав, що в справі Євгенія Мурзінцева виникає питання до слідства щодо належного проведення досудового розслідування та перевірки доказів ще на етапі затвердження обвинувального акту.

«В цьому випадку прокуратурі, а також органам досудового розслідування, необхідно приділяти більше уваги саме для того, щоб у нас не було негативних реакцій у суспільстві, оскільки цей вирок викликав хвилю. Але це обурення виникло лише в тих, хто не розуміється в тому. Краще 12 винних осіб на волі, ніж одна невинна у в’язниці. Ми будуємо цінності країни на справедливому суді, який виносить вироки на підставі належних доказів. Щоб в будь-якої сторонньої людини не виникало сумнівів до причетності конкретної людини до конкретного злочину. А коли є будь-які сумніви, то вони повинні трактуватись на користь обвинуваченого», — зазначив адвокат.

Справу свого підзахисного Андрій Доманський не коментує, оскільки триває судовий розгляд — також у Бородянському райсуді. 

45-річний Денис Філімонов служив у тому ж полку, що і Євгеній Мурзінцев. Слідство підозрює, що під час окупації Блиставиці він проник будинок місцевого мешканця Дмитра Оборського та викрав набір ріжково-накидних ключів та накидних головок Andrmax.

Так само як і в справі Мурзінцева, слідство зазначає, що викрадені інструменти не мали військової необхідності, а отже Денис Філімонов вчинив воєнний злочин. Після відступу з Київщини військовий РФ відправив посилку з Мозиря в Рубцовськ вагою 13,5 кг і з описом «інструмент». За даними прокуратури, Денис Філімонов переховується від слідства у РФ, тож справу слухають заочно.

Адвокат Євгенія Мурзінцева Сергій Остапенко відмовився коментувати вирок, зазначивши, що свою позицію висловив під час судових дебатів.

Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
  • Слухайте наші подкасти
  • Головне за тиждень — у поштовій розсилці «Ґрат». Підписуйтесь!