Національне антикорупційне бюро 28 січня заявило, що зловило під час отримання хабара народного депутата від «Слуги народу» Сергія Кузьміних. За версією слідства, підприємниця з Житомирської області дала йому 558 тисяч гривень за перемогу в конкурсі на постачання медичного обладнання до місцевої лікарні. Прокуратура подала клопотання про арешт депутата, але Вищий антикорупційний суд не може його розглянути.
Журналіст «Ґрат» уже другий тиждень ходить на засідання і, так і не дочекавшись рішення суду, розповідає, у чому саме підозрюють Кузьміних та на які хитрощі він іде, щоби затягнути справу.
Увечері 28 листопада НАБУ заявило, що спіймало під час отримання хабара чинного народного депутата від «Слуги народу». Бюро опублікувало фото з місця події — невеликого кафе в Житомирі. На знімках на столику лежать шість пачок грошей номіналом 1000 гривень та подарунковий паперовий пакет, з якого, ймовірно, дістали банкноти.
Спійманим депутатом виявився Сергій Кузьміних, обраного в одномандатному окрузі № 67 у Житомирській області. У Раді він входить до комітету з питань здоров’я нації та медичної допомоги. До депутатства був відомий як голова Фонду братів Кузьміних, який допомагає учасникам АТО. Брат Кузьміних Андрій — колишній командир батальйону, який брав участь у боях за Донецький аеропорт і побував у полоні в сепаратистів.

Народний депутат Сергій Кузьміних та його брат, учасник АТО Андрій Кузьміних. Фото: сторінка Сергія Кузьміних у фейсбуці
НАБУ оголосило: депутат допоміг приватній компанії виграти в конкурсі на постачання медичного обладнання та за це отримав відкат — 558 тисяч гривень. Проте детективи НАБУ відпустили Кузьміних, оскільки за Кримінально-процесуальним кодексом депутата можна затримати лише за рішенням суду. 31 січня генпрокурорка Ірина Венедіктова підписала підозру Кузьміних в отриманні хабара «за вплив на рішення посадових осіб».
За версією слідства, яку 11 лютого озвучив у суді прокурор Віталій Корзун, Кузьміних почав «реалізовувати план отримання відкатів» ще влітку 2021 року. 1 липня він публічно звернувся до прем’єр-міністра із запитом про виділення грошей для житомирської комунальної «Лікарні № 2 імені Павлоусенка».

Прокурор Віталій Корзун у Вищому антикорупційному суді, 8 лютого 2022 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
За місяць тодішня міністерка охорони здоров’я Зоряна Скалецька та її заступник Андрій Семиволос познайомили депутата з Ганною Бондаренко — представницею компанії, яка продає медичне обладнання. Слідство вважає, що Кузьміних зустрівся з нею та запропонував допомогти її фірмі виграти в тендерах на Житомирщині за хабар. Судячи з подальших подій, Бондаренко погодилася, але написала заяву до НАБУ й почала негласно допомагати детективам.
За інформацією слідства, її фірма в результаті виграла в трьох тендерах: на постачання до житомирської лікарні № 2 системи ультразвукової діагностики за 1,86 мільйона гривень, МРТ за 37,5 мільйона та лапароскопічного набору для хірургічних процедур за 1,19 мільйона. За інформацією прокуратури, компанія виграла, оскільки умови конкурсу було прописано спеціально під неї. Слідство стверджує, що перед конкурсом Кузьміних познайомив Бондаренко зі своїм помічником Віталієм Семко, і той погоджував із нею всі документи для тендеру.
НАБУ таємно записувало зустрічі та дзвінки Бондаренко з депутатом. Бюро оприлюднило деякі фрагменти їхніх розмов. Наприклад, 24 грудня Кузьміних сказав телефоном Бондаренко, що гроші за МРТ до лікарні надійдуть із запізненням — лише в січні. В іншій розмові депутат запевняє, що вмовляє міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка прискорити процес закупівлі апарату.
На плівках НАБУ вони не обговорюють питання хабара прямо та говорять натяками. Так, 26 листопада Кузьміних запитує Бондаренко в кафе, чи отримала вона гроші за УЗД. Вона відповідає: так.
«А, ну тоді ви висячі», — каже Кузьміних, можливо, маючи на увазі, що фірма «висить» йому відкат.
«Тоді таке питання: ми рахуємо ці 30 від прибутку чи контракту?» — запитує Бондаренко, мабуть, уточнюючи суму відкату.
«Ні, ми рахуємо від контракту», — відповідає Кузьміних.
В іншому фрагменті Бондаренко запитує:
«Сержику, одне інтимне питання. Гривні?».
«Хоч тугриками, мені все одно. Як вам зручно, дівчино», — відповідає депутат.
28 січня, за інформацією НАБУ, Бондаренко передала Кузьміним 558 тисяч гривень — 30 відсотків вартості системи УЗД. Одразу після цього детективи затримали депутата. За словами прокурора, перед тим, як отримати хабар, Кузьміних запевнив Бондаренко, що гроші за іншу техніку теж незабаром надійдуть. За підрахунками НАБУ, якби депутат довів схему до кінця, він би отримав 11,5 мільйона гривень відкату.
Перші кілька днів Кузьміних ніяк публічно не відповідав на звинувачення НАБУ й не приходив на виклик до слідчого. Його адвокатка Лариса Криворучко телефоном повідомила детективу, що депутат ліг до лікарні, але не уточнила до якої.
У відповідь НАБУ 3 лютого оголосила депутата в розшук. Після цього Вищий антикорупційний суд видав дозвіл на затримання Кузьміних. Тоді депутат з’явився у фейсбуці — він написав, що не ховається й зі «здивуванням дізнався про свій розшук в Інтернеті». 7 лютого він з адвокаткою сам приїхав до офісу НАБУ й був затриманий прямо на прохідній.
Прокуратура подала клопотання про його арешт на два місяці, і того ж дня детективи відвезли його до суду. Але засідання не відбулося. З’ясувалося, що Кузьміних не взяв із собою паспорта, і суд не зміг засвідчити його особу.

Суддя Вищого антикорупційного суду Олег Ткаченко, 8 лютого 2022 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Суддя Олег Ткаченко його відпустив та призначив засідання на ранок наступного дня. Проте депутат не прийшов до суду. Виявилося, що він вирушив за паспортом до Житомира. Суддя оголосив перерву і вимагав, щоби Кузьміних приїхав до Києва. Депутат прибув після обіду, але попросив оголосити ще одну перерву для ознайомлення із матеріалами справи.
Суддя погодився та відклав процес до 11 лютого. Цього дня прокурор Віталій Корзун нарешті оголосив клопотання. Він попросив відправити Кузьміних під варту, оскільки його «процесуальна поведінка була, м’яко кажучи, не бездоганною». Прокурор припустив, що на волі депутат може втекти, знищити докази, вплинути на свідків та вчинити нові злочини.
Корзун обґрунтував це тим, що Кузьміних має великі зв’язки, зокрема, серед керівництва поліції. За словами прокурора, детективи прочитали листування в телефоні депутата, і в одному з чатів той хвалився, що «посилав поліцейських за горілкою».
Корзун стверджував, що Кузьміних схильний до конспірації: він часто спілкувався з Бондаренко не сам, а через помічника та водія, та пересувається на машинах, оформлених на інших людей. За словами прокурора, власники автомобілів періодично скаржилися водієві депутата, що їм надходять листи про штрафи за перевищення швидкості.
За словами прокурора, Кузьміних, за потреби, може підробити документи: в одному з листування він попросив лікаря з Житомира зробити фальшивий лікарняний друзям, у яких виникли проблеми із законом. Корзун також припустив, що депутат вимагав хабарі не лише в Бондаренко.
«Під час однієї із зустрічей із Бондаренко Кузьміних зателефонував особі, яку він назвав заступником директора інституту серця імені Тодурова. Повідомив, що вже кінець тижня і сказав: час занести котлету », — повідомив прокурор.
Якщо людина підозрюється в ненасильницькому злочині, то суд, відправляючи її до СІЗО, має передбачити можливість виходу під заставу. Прокуратура попросила призначити Кузьміних заставу 49 120 гривень. Прокурор Віталій Корзун визнав, що для підозрюваного — це несуттєва сума. Але більше йому призначити не можна, оскільки депутат підозрюється в не тяжкому злочині. Тобто навіть якщо Кузьміних опиниться в СІЗО, він, швидше за все, одразу вийде під заставу.
На засіданні сам Кузьміних заперечував провину. Він заявив, що, як депутат, справді домагався виділення грошей та закупівлі обладнання для лікарень у своєму окрузі, але хабарів при цьому не брав. Кузьміних також підтвердив, що спілкується з усіма головними лікарями Житомирської області та профільними чиновниками, і це його робота.
Він заявив, що справді зустрічався і з Бондаренко «разів 6–7», але не отримував від неї грошей.
«Я її консультував, справді консультував, зустрічався. Я їй казав: ми спілкуємося з лікарями, десь можливо щось купуватимуть у лікарнях, необхідне таке обладнання. Але це не лобіювання, це надання інформації. Я, мабуть, із десятками таких людей спілкувався», — сказав депутат.
У розмові з журналістами Кузьміних додав, що фрагменти його розмов із Бондаренко, опубліковані НАБУ, вирвані з контексту, та закликав бюро опублікувати записи повністю. На засіданні він також заявив, що не вимагав «котлету» в заступника директора клініки Тодурова. За словами Кузьміних, востаннє він розмовляв із керівниками цієї лікарні у 2016 році, коли його батько помер від хвороби серця.

Адвокатка Лариса Криворучко у Вищому антикорупційному суді, 8 лютого 2022 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Адвокатка депутата Лариса Криворучко наполягала, що НАБУ та прокурори допустили безліч процесуальних порушень. Зокрема, на думку захисту, вони порушили процедуру, коли вручили підозру Кузьміних, тому його не можна вважати підозрюваним. Криворучко просила суд відмовити прокуратурі та взагалі не застосовувати до її клієнта запобіжний захід.
11 лютого засідання тривало майже шість годин, але суд так і не встиг розглянути клопотання. Більшу частину часу зайняв виступ адвокатки Кузьміних. Вона заявляла клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, залучення нових документів, просила перевірити повноваження прокурора та заявляла йому відвід. Кожне клопотання захисниця зачитувала довго та дослівно цитувала безліч законів та документів.

Народний депутат Сергій Кузьміних у суді, 8 лютого 2022 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Суд продовжився 14 лютого, але й цього дня суддя Ткаченко не встиг ухвалити рішення — адвокатка депутата заявила йому відвід. Наступного дня клопотання про відвід розглянув інший суддя та відхилив прохання захисниці.
Суд призначив нове засідання на 16 лютого, але ні Кузьміних, ні його захисниця не прийшли на нього. За 15 хвилин до початку засідання адвокатка надіслала до суду листа про те, що вона та її клієнт не отримували повідомлень про дату та час засідання. Вона написала, що в депутата вилучили телефон, а смартфон зламався. У клопотанні адвокатка попросила повідомити час засідання поштою.
Суддя Ткаченко зачитав цей лист присутнім та повідомив, що насправді його секретарка повідомляла адвокатку. За словами судді, напередодні вона надіслала електронного листа на ту саму електронну адресу, з якої захисниця надіслала повідомлення про те, що її ніхто не повідомляв.
Суддя переніс засідання на 17 лютого та попередив: якщо депутат не прийде ще раз, то він ухвалить рішення про примусовий привід.