«Наглядати і карати»: як буде діяти пробаційний нагляд

В Україні запровадили новий вид кримінального покарання — пробаційний нагляд. 27 вересня президент Володимир Зеленський підписав відповідні зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів та низки законів. Вони мають набути чинності через пів року — наприкінці березня 2024 року.

Пробаційний нагляд покладає на засудженого у понад сотні злочинах обов’язки та позбавляє деяких прав, але не ізолює його від суспільства. 

Докладніше читайте у дописі «Ґрат». 

Строки та обов’язки

Зміни до законодавства, які народні депутати ухвалили 23 вересня передбачають п’ять видів обов’язків, які суд може покласти на засудженого до пробаційного нагляду:

— Носити електронний засіб контролю та проживати за визначеною судом адресою;

— Дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля; 

— Знайти роботу або зареєструватись як безробітний і чекати поки її запропонує державна служба зайнятості;

— Пройти курс лікування від наркотичної, алкогольної залежності, розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин, або захворювання, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб.

Засуджений до пробаційного нагляду має періодично з’являтися для реєстрації до органу з питань пробації, повідомляти про зміну свого місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати з України без дозволу. 

Суд може зобов’язати громадянина до одного року носити електронний браслет. 

Загалом пробаційний нагляд може бути встановлений на строк від одного до п’яти років для дорослих та до двох років для неповнолітніх. 

Якщо людина під час перебування під пробаційним наглядом вчинила новий злочин, такий вид покарання їй більше не призначається.

Заміна арешту

Пробаційний нагляд почне діяти за пів року. Він має замінити арешт як міру покарання. За діючим законом — це ізоляція засудженого від місяця до пів року в арештному домі, які діють при слідчих ізоляторах. За новим законом, людина залишатиметься на волі.

Зараз арешт, як міра покарання, передбачений за понад 140 видів злочинів, зафіксованих у Кримінальному кодексі. Зокрема, погрозу вбивством, крадіжку, зараження ВІЛом, домашнє насильство, умисне легке тілесне ушкодження, насильницьке зникнення, експлуатацію дітей, ненадання допомоги особі, що знаходиться у небезпечному для життя стані, пошкодження релігійних споруд, порушення недоторканності житла, самовільне будівництво, незаконна порубка лісу та багато інших. 

Пробаційний нагляд має замінити арешт для всіх громадян, крім військовослужбовців. Останніх суд і надалі може до пів року відправляти на гауптвахту. Але це не стосується вагітних жінок-військових та військовослужбовиць, які мають дітей до семи років. 

Як вид запобіжного заходу арешт зберігається. 

За інформацією Верховного суду у 2015 — 2019 роках кількість тих, хто відбуває покарання у вигляді арешту, поступово зменшувалась. Якщо у 2015 році їх було три з половиною тисячі, то у 2019-му — дві з половиною, або 3,6% від усіх засуджених. 

Аргументація та критика

Автор законопроєкту про пробаційний нагляд, народний депутат від «Слуги народу» Сергій Іонушас, який очолює комітет Верховної ради з питань правоохоронної діяльності у пояснювальній записці до проєкту закону зазначив, що впровадження пробаційного нагляду сприятиме гуманізації пенітенціарної системи та розширенню можливостей для виправлення особи без ізоляції від суспільства. 

Водночас нардеп Іонушас підкреслив, що керувався і більш практичними мотивами. 

«В умовах воєнного стану існує необхідність в оптимізації слідчих ізоляторів, зокрема, у збільшенні місць за рахунок ліквідації арештних домів, в тому числі для тримання військовополонених», — йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту. 

Водночас головне юридичне управління Верховної Ради розкритикувало законопроєкт. У висновку працівники управління підкреслили, що специфічна роль арешту як виду кримінального покарання полягає у здійсненні на засудженого психологічного впливу в умовах короткострокової ізоляції від суспільства. 

«Арешт є свого роду нагадування злочинцю про те, що означає кримінальне покарання, що за цим видом покарання може бути позбавлення волі і на довший строк», — підкреслили у головному юридичному управлінні парламенту. 

Посилаючись на праці Юрія Шинкарьова, викладача Харківської юридичної академії ім. Ярослава Мудрого, експерти зазначили, що арешт рекомендується призначати особам, які засуджені вперше, але характеризуються негативно, особам, які були засуджені раніше, і арешт є найсуворішим покаранням, що вказане у санкції статті, та призначається особам, які не здатні відбути покарання, не пов’язане із фізичною ізоляцією від суспільства, або схильні ухилятися від нього.  

Експерти апарату парламенту підкреслили, що за ступенем суворості пробаційний нагляд перебуває на рівні позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Крім того, за змістом заходів, що можуть бути застосовані до особи під час виконання такого покарання, воно дублює умови звільнення від покарання з випробуванням. 

«На нашу думку, обраний законодавчий підхід запровадження нового виду покарання у виді пробаційного нагляду містить ознаки порушення принципу пропорційності», — дійшли висновку у головному юридичному управлінні Верховної ради. 

Це не зупинило народних депутатів, які підтримали ідею скасувати арешт та запровадити пробаційний нагляд.