«Інструмент, аби нагадувати людині, що є “органи”». Журналістці і правозахисниці з Криму Лутфіє Зудієвій російські силовики знову виписали «застереження»

Російські силовики вручили кримській правозахисниці та журналістці «Ґрат» Лутфіє Зудієвій «застереження щодо недопустимості порушення закону», в якому її попереджають про відповідальність за порушення російського законодавства про масові заходи, так звану дискредитацію російської армії та екстремізм. Такий же документ вона отримала у травні минулого року разом із ще чотирма відомими кримськими правозахисниками. Тоді міжнародні організації визнали це юридичним переслідуванням. 

«Ґрати» розповідають, про що йде мова. 

«Мають таке завдання, не знають деталей»

Представники кримського управління російського МВС доставили «застереження» додому Лутфіє Зудієвій о першій годині дня у суботу, 18 жовтня. За інформацією, яку має на цей час журналістка, приблизно тоді ж такі документи отримали також деякі громадські активісти і в Джанкойському районі, де вона мешкає, і в інших районах Криму. 

«Застереження»  — це декларативний документ, у якому перелічена відповідальність згідно з російським законодавством за низкою статей, зокрема, пов’язаних з порушенням проведення мирних зібрань, а також демонстрацією нацистської атрибутики, дискредитацію російської армії, незаконним придбанням та носінням зброї, а також публічними закликами до екстремістської діяльності та до дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Росії. Особа, якій вручають «застереження», ставить свій підпис, підтверджуючи, що ознайомлена з ним і вчиняти таких дій у майбутньому не планує. 

За словами журналістки, вона запитувала у поліцейських, у зв’язку з чим їй знову вручили «застереження», але ті відповіли, що просто «мають таке завдання, не знають деталей». 

«Я спитала, чи я все ще фігурую в базі МВС. І вони відповіли: звісно. В руках одного зі співробітників був список, за яким вони, власне, проводили цю роботу. З чим це [насправді] пов’язано, важко сказати. З одного боку, це — стара, досить систематична практика напередодні всіх пам’ятних дат, подій, через які можуть відбуватися стихійні зустрічі, зібрання, як-от 18 травня — День пам’яті депортації кримських татар. З іншого боку, якраз напередодні у Криму відбулися дуже резонансні арешти жінок. Тож я не виключаю, що візит поліцейських був пов’язаний, зокрема, і з цим», — говорить Лутфіє Зудієва. 

«Відпустіть наших дочок». Тепер у Криму у тероризмі звинуватили кримськотатарських жінок — репортаж «Ґрат» з-під суду

15 жовтня російські силовики у Криму затримали чотирьох кримських татарок та звинуватили їх у причетності до ісламської політичної партії «Хізб ут-Тахрір», яку в Росії визнали терористичною, але вона вільно діє в Україні та більшості європейських країн. 

Раніше за цією статтею не притягали кримськотатарських жінок. До будівлі суду у Сімферополі, де розглядався запобіжний захід для затриманих, спонтанно і не змовляючись, прийшли на їхню підтримку близько 300 людей. Вони стояли в сквері неподалік, бо всередину суду їх не пускали — засідання відбувалось у закритому режимі. 

Лутфіє Зудієва теж була там: висвітлювала цей процес і стихійне мирне зібрання як журналістка. 

База «неблагонадійних» активістів у Криму

«Застереження щодо недопустимості порушення закону» Зудієвій виписують не вперше. У травні 2014 року подібні документи вручили їй та юристам Лілі Гемеджи і Рустему Кямілєву, яких Росія позбавила адвокатських ліцензій, адвокату Назіму Шейхмамбетову, а також громадському захиснику із Судака Сеїту-Осману Каралієву, що надає юридичні консультації в адміністративних справах.

Адвокатки Ліля Гемеджи (ліворуч), Сафіє Шабанова та Еміне Авамілєва чекають на зустріч зі своїми підзахисними. Фото: «Кримська солідарність»

Міжнародна правозахисна організація Front Line Defenders визнала такі дії актом юридичного переслідування і закликала Росію припинити тиск на громадянське суспільство в Криму. 

До цього, за словами Лутфіє Зудієвої, їй вручали «застереження» також і в попередні роки. 

«Одне із них я навіть намагалась оскаржити в суді. І тоді якраз під час судового засідання співробітники Джанкойського МВС надали документ — це був внутрішній документ, де був непублічний список жителів Джанкоя і Джанкойського району, які перебувають у цій базі МВС, і періодично цих людей обходять із такими “застереженнями”», — зазначає вона. 

На переконання журналістки, це робиться для того, аби люди боялись займатись активізмом або будь-якою публічною діяльністю в Криму. 

«Безумовно, такі “застереження” — це такий м’який інструмент цензури. Це — інструмент, аби систематично нагадувати людині про те, що є “органи”, є база неблагонадійних людей. І на деяких людей це може діяти саме так, як планують співробітники поліції, створювати “охолоджувальний ефект”», — вважає вона.

Тиск на правозахисницю посилюється 

Цього року з боку російської влади спостерігається посилення тиску на журналістку та правозахисницю за її мирну і законну діяльність. 16 травня 2025 року російське міністерство юстиції визнало Лутфіє Зудієву «іноагенткою», назвавши її журналістську та правозахисну діяльність «політичною». Міністерство юстиції спиралось на «інформацію», що надійшла від Роскомнагляду та кримських управлінь МВС РФ і ФСБ за 2024-й і 2025 роки, що містить лінки на її журналістські матеріали на правозахисну тематику, а також інтерв’ю, які вона давала виданням та міжнародним організаціям. 

Лутфіє Зудієва намагалась визнати статус «іноагенки» незаконним у Замоскворецькому районному суді Москви, але суд 11 серпня 2015 року їй відмовив. Зараз журналістка очікує розгляду своєї скарги в апеляції. 

Попри це, 15 вересня Джанкойський районний суд Криму вже призначив штраф Зудієвій через нібито порушення російського адміністративного законодавства про «іноземних агентів»: начебто вона, маючи намір вести діяльність «іноагентки», не повідомила владу для включення себе у відповідний реєстр. Це рішення також оскаржується. 

«Це — питання моєї совісті як людини». Суд в Криму оштрафував журналістку і правозахисницю Лутфіє Зудієву за законодавством про «іноагентів»

Як розповідає журналістка, окрім юридичного тиску, на неї намагаються впливати через дискредитаційні публікації та погрози. За кілька днів після визнання її «іноагенткою» на одному з інтернет-ресурсів, доступних в Криму, з’явилась стаття «в уїдливому тоні», на яку спочатку вона не звернула уваги. 

«Її перепостили у деяких провладних телеграм-каналах. Там була величезна кількість негативних [анонімних] коментарів, починаючи з того, чому це такі люди, як вона, досі живуть у Криму, і закінчуючи закликами депортувати [мене]. Я вирішила не звертати на це уваги, і досі такої позиції дотримуюсь, тому що це демонстрація внутрішньої культури цих людей. Тим не менш, для моїх друзів, для моїх близьких це — тривожний сигнал, вони дуже хвилюються», — зауважує вона. 

Лутфіє Зудієва. Фото з її особистого архіву

Лутфіє Зудієва живе в Криму і з 2016 року висвітлює репресії та порушення прав людини на півострові, зокрема, про політично вмотивовані справи у Криму щодо кримських татар та українців, умови утримання політв’язнів, незаконне етапування засуджених за межі півострова, тортури у російських колоніях. 

До колективу видання «Ґрати» приєдналася у липні 2021 року та стажується у сфері судової журналістики. У 2024 році стала лауреаткою української премії «Честь професії» за подкаст «Захисниця. Imayeci» про насильницьке зникнення Ірини Данилович, а також увійшла до короткого списку міжнародної журналістської премії Free Press Award у номінації «Стійкість у журналістиці».

Сама також неодноразово зазнавала переслідувань: журналістку затримували, коли вона висвітлювала перебіг політично мотивованих судових процесів у Криму, будинок її родини обшукували, а їй присуджували грошові штрафи. 

Українські та міжнародні правозахисні організації виступали на захист Лутфіє Зудієвої та вимагали припинити її переслідування. Спецдоповідачі ООН рекомендували російському уряду вжити заходів, щоб зупинити порушення щодо кримських правозахисників і адвокатів, зокрема Зудієвої. Росія на їхні заяви не відреагувала.