До Реєстру збитків для України за два дні подали понад 400 заяв про загибель рідних внаслідок російської агресії

Реєстр збитків для України (RD4U), завданих російською агресією, дозволив подавати заяви на відшкодування моральних страждань людям, які втратили родичів внаслідок повномасштабного вторгнення. Це — нова категорія у Реєстрі, раніше він приймав звернення лише щодо знищеного чи пошкодженого житла. 

Як повідомив 20 січня виконавчий директор Реєстру Маркіян Ключковський, за два дні його команда прийняла вже понад чотири сотні заяв про загибель рідних, і припустив, що їх буде набагато більше. 

Хто нині може звертатися по відшкодування та що для цього потрібно, з’ясували «Ґрати». 

Реєстр збитків для України оголосив про відкриття нової категорії для звернень від постраждалих ще 16 січня, однак був змушений зробити перерву у прийомі заяв на вихідних через технічні роботи на ресурсах Міністерства юстиції. 

Та вже у понеділок виконавчий директор Реєстру Маркіян Ключковський повідомив, що роботу сервісів відновили. 

«За перших дві доби роботи категорії RD4U отримав понад 400 заяв. Це страшні цифри, бо кожна з цих заяв — це величезна людська трагедія, горе і біда. Найгірше — те, що ми знаємо, що таких заяв буде набагато більше. Ми не можемо повернути втрачені життя, та ми можемо разом з тими, хто втратив рідних людей, зробити перший важливий крок до справедливості», — написав Ключковський у фейсбуці. 

Хто і як може подати заяву 

Як зазначається на сайті Реєстру, подати заяву можна через портал «Дія» в розділі «Репарації: міжнародний Реєстр збитків» (категорія A2.1). Ця категорія стосується саме відшкодування душевного болю і страждань, яких людина зазнала у зв’язку зі смертю члена її родини (військового або цивільного), однак якось оцінювати ступінь цього болю чи доводити його наявність постраждалим не потрібно. Матеріальні збитки внаслідок загибелі родича будуть обліковуватись пізніше окремо — в іншій категорії звернень. 

Заявники мають надати інформацію про себе, особу померлого родича, стосунки із цією людиною, а також подію, яка спричинила смерть. Подавачам заяви радять долучити усю наявну документацію про це: свідоцтво про смерть, документи кримінального провадження або інші докази, що стосуються події, яка спричинила смерть.

Акція памʼяті загиблих українських військовополонених до роковин трагедії в Оленівці. 29 липня 2023 року. Фото: Ґрати

Нині подати заяву можна щодо смерті особи, яка настала після 24 лютого 2022 року в Україні або за кордоном, але тільки у випадку, якщо вона спричинена агресією Росії проти України.

Звернутись по репарації можуть батьки (біологічні чи названі), чоловік, дружина чи цивільний партнер або партнерка загиблої особи, її рідні чи всиновлені діти, а також пасинки і падчерки (діти когось із подружжя). 

Під цивільним партнерством у цьому випадку розуміється спільне проживання із загиблою особою, ведення спільного господарства за наявності спільних основних витрат, надання та отримання допомоги від загиблої особи, а також інших елементів сімейних стосунків. Це потрібно буде підтвердити рішеннями суду чи договорами, де фігурують обидві особи, банківськими виписками, медичними чи страховими записами (зокрема, там, де вказані екстрені контакти). Крім того, підтвердженням можуть вважатися спільні фото чи відео, дописи у соцмережах тощо. 

Рішення про прийнятність і відповідність критеріями ухвалює Рада Реєстру. Водночас включення заяви на відшкодування у Реєстр є тільки першим кроком для отримання компенсацій для постраждалих. Він не розглядає отримані заяви по суті і не призначає жодних виплат. Передбачається, що рішення щодо їхнього призначення ухвалюватимуть спеціальні компенсаційні комісії у рамках механізму, який зараз тільки розробляється. 

Як працює Реєстр збитків для України

Реєстр збитків для України — це міжнародна організація, яку заснувала Рада Європи у травні 2023 року на саміті глав держав і урядів в Ісландії, для виконання резолюції Генасамблеї ООН, прийнятої у листопаді 2022-го. Нині до Реєстру приєднались 43 держави та Європейський Союз. Штаб-квартира організації розташована у Нідерландах. 

2 квітня 2024 року оголосили про початок прийому заяв від постраждалих від російської агресії. Тоді постраждалі могли повідомити про знищене або пошкоджене житло, якщо подія сталася в контексті російського повномасштабного вторгнення. Це обмеження в часі на той момент критикували правозахисники через невключення до кола тих, хто претендує на репарації, постраждалих від російської агресії на Донеччині, Луганщині та в Криму з 2014-го.

«Компенсувати шкоду агресор повинен уже, не чекаючи закінчення війни». Міжнародний реєстр збитків від російської агресії почав приймати заяви від постраждалих

Наприкінці грудня 2024 через кібератаку на українські державні реєстри прийом заяв на компенсації тимчасово призупинили. На той момент, як зазначається на сайті Реєстру, в системі було вже акумульовано близько 13 тисяч заяв загальною сумою у 800 мільйонів євро.

За цими даними, хоча системи Реєстру не постраждали, ця атака ускладнила доступ заявників до інформації, яка міститься у відповідних державних реєстрах або базах даних та яка є необхідною для подання заяв до Реєстру.

20 січня 2024 року Міністерство юстиції заявило про відновлення роботи підпорядкованих йому реєстрів.