Апеляція частково встала на бік УПЦ, яка позивалася до Державної служби з етнополітики щодо висновків експертизи статуту церкви — пояснюємо це рішення

6 квітня 2026 року Шостий апеляційний адміністративний суд частково задовольнив скаргу Київської митрополії Української православної церкви проти Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) та її голови Віктора Єленського. У апеляційній скарзі Київська митрополія УПЦ серед іншого вимагала визнати нечинним висновок експертизи статуту про управління УПЦ, який ДЕСС оприлюднила у січні 2023 року. Тоді, за результатами роботи експертів виявили наявність церковно-канонічного зв’язку УПЦ із Московським патріархатом.

І хоча наявне судове рішення частково задовольнило вимоги УПЦ, сторони конфлікту розійшлися в оцінці його наслідків: у ДЕСС трактують постанову як суто формальну процедурну помилку, наголошуючи, що зміст самого висновку експертної групи залишився чинним. Натомість в УПЦ заявляють про повне нівелювання результатів дослідження, стверджуючи, що процедурні порушення зробили весь процес експертизи неправомірним.

«Ґрати» докладно аналізує це рішення суду. 

Обставини справи: склад Експертної групи та заява про відвід

27 травня 2022 року відбувся Собор ПЦУ, одним з головних рішень якого і стало внесення змін до статуту про управління УПЦ. Помісний собор тоді висловив незгоду з патріархом Кирилом щодо війни. Також церква оголосила про зміни до статуту, «які свідчать про повну самостійність та незалежність УПЦ».

1 грудня 2022 року Рада Національної безпеки і оборони України (РНБО) наказала ДЕСС у двомісячний строк провести релігієзнавчу експертизу статуту про управління УПЦ на наявність церковно-канонічного зв`язку з Московським патріархатом. На виконання цього наказу ДЕСС утворила Експертну групу під головуванням Олександра Сагана, професора та завідувача відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, та у складі: релігієзнавця та колишнього політвʼязня Ігоря Козловського (нині покійного), професора кафедри історії Національного університету «Острозька академія», доктора історичних наук Андрія Смирнова, провідної наукової співробітниці відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, докторки філософських наук, професорки Людмили Филипович, завідувача кафедри релігієзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктора філософських наук, професора Євгена Харьковщенка (нині покійного), професора кафедри богослов’я та релігієзнавства Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, доктора філософських наук Юрія Чорноморця, головну спеціалістку Відділу співпраці з релігійними спільнотами ДЕСС Вікторію Кочубей, яка була секретаркою Експертної групи).

На засіданні Експертної групи, що відбулося 10 січня 2023 року, голова юридичного відділу УПЦ, протоієрей Олександр Бахов звернувся до Державної служби України з етнополітики та свободи совісті із заявою про недовіру та відвід чотирьом з семи експертів, а саме: Олександру Сагану, Ігорю Козловському, Людмилі Филипович, Юрію Чорноморцю. Обґрунтовуючи свою позицію конфліктом інтересів та, ніби то, прямою зацікавленістю членів групи у результатах експертизи.

«Загальновідомий факт, що деякі члени Експертної групи, не тільки є парафіянами Православної Церкви України, а й проявляють упередженість та ворожість до УПЦ, що неодноразово публікувалось у соцмережах та ЗМІ», — наголосив Бахов. 

Як встановив апеляційний суд,12 січня ДЕСС надіслала письмову відповідь УПЦ, повідомивши, що заяву  протоієрея Олександра Бахова розглянуть у порядку, визначеному законодавством. 

Однак, як йдеться у матеріалах справи, ДЕСС не надала суду жодних доказів, у тому числі на виконання ухвали від 11 лютого 2026 року, що за результатами розгляду заяви Бахова про відвід експертів було ухвалене бодай якесь рішення — письмове чи із занесенням до протоколу засідання. 

Голова юридичного відділу УПЦ, протоієрей Олександр Бахов. Фото з офіційного сайту УПЦ

27 січня 2023 року ДЕСС оприлюднила висновок Експертної групи, що засвідчив: попри заяви УПЦ про самостійність, її зв’язок із РПЦ не розірвано, а нова редакція статуту від травня 2022 року, не припинила канонічних зв’язків. 

А 3 лютого ДЕСС розмістила заяву на власному сайті із відповіддю на закиди юридичного відділу УПЦ про незаконність експертизи та упередженість експертів.

«Експертами для здійснення релігієзнавчої експертизи було обрано дослідників релігії, чию кваліфікацію переконливо доведено як їхніми науковими ступенями й вченими званнями, так і численними працями з досліджуваного питання», — йшлось у заяві ДЕСС.

У відомстві також наголосили, що до участі в релігієзнавчій експертизі запрошували і представника УПЦ, проте він відмовився надавати Експертній групі будь-які документи чи свідчення, обмежившись лише вимогою про відвід. Також держслужба підкреслила, що фінальний висновок члени Експертної групи погодили одностайно. Та наголосили, що ДЕСС як орган державної влади, гарантує відсутність впливу на результати Висновку особистих поглядів членів Експертної групи. 

«У разі незгоди з висновком релігієзнавчої експертизи представникам УПЦ варто було б навести аргументи та надати фактологічні підтвердження на захист власної позиції», — наголосили в ДЕСС. 

Вже 1 травня 2026 року, після оголошення постанови Шостого апеляційного суду, ДЕСС на офіційному сайті ще раз наголосила, що саме публікація від 3 лютого 2023 року, і є відповіддю протоієрею Олександру Бахову на заяву про відвід фахівців. 

Про що йдеться у висновку експертизи статуту про управління УПЦ

Після аналізу оновленого статуту (від 27 травня 2022 року) фахівці дослідили, що попри заяви УПЦ про самостійність її зв’язок із РПЦ залишається нерозірваним. Прийняття нової редакції документа не призвело до припинення церковно-канонічних зв’язків із Москвою. Відтак УПЦ не є незалежною чи автономною церквою, а фактично залишається структурним підрозділом РПЦ. І хоча релігійна організація й отримала певні права на самоуправління, вона не має власної юридичної та канонічної самостійності у відносинах з іншими церквами. Дослідники не виявили жодних документів чи дій, які б свідчили про реальну трансформацію УПЦ: вона продовжує перебувати у відносинах підпорядкування РПЦ, не діє як автокефальна церква та не проголошує власної самостійності.

Матеріали цієї експертизи статуту згодом увійшли до переліку підстав для здійснення ДЕСС дослідження про наявність ознак афілійованості Київської митрополії УПЦ із РПЦ. 

Серед інших підстав: релігієзнавча експертиза Мінкульту 2019 року, яка встановлювала факт входження УПЦ до структури РПЦ та визначила перелік зобов’язаних внести відповідні зміни до своїх статутів шляхом зазначення своєї належності до релігійного центру, який знаходиться за межами України в державі, що визнана країною-агресором. Першим пунктом у переліку зазначена саме Київська Митрополія УПЦ; рішення судів першої та апеляційної інстанцій, що підтвердили законність експертизи Мінкульту від 2019 року та правомірність опублікованого переліку релігійних організацій; рішення РНБО про діяльність релігійних організацій, пов’язаних із РФ від 1 грудня 2022 року, а також рішення суду 2024 року, яке підтвердило об’єктивність і чинність висновку експертизи статуту УПЦ, що провела ДЕСС у 2023 році.

(Не) Московського патріархату. Уряд готується заборонити Українську православну церкву, однак дає їй «останній шанс»

Судовий позов УПЦ

Через майже пів року після оприлюднення висновку експертної групи, а саме, 26 липня 2023 року, Київська митрополія УПЦ звернулася з позовом до ДЕСС та її очільника Віктора Єленського з наступними вимогами: визнати протиправною бездіяльність ДЕСС по нерозгляду та невідображенню у висновку заяви про відвід експертам; визнати нечинним висновок релігієзнавчої експертизи статуту про управління УПЦ на наявність церковно-канонічного зв`язку з Московським патріархатом; визнати протиправними дії голови ДЕСС Віктора Єленського по затвердженню висновку; визнати протиправним та скасувати наказ ДЕСС від 27.01.2023 №Н-8/11, що затвердив висновок.

18 вересня 2024 року Київський окружний адмінсуд відмовив у задоволенні позову. Так, у рішенні суду зазначається, що УПЦ оскаржує висновок лише за формальними ознаками, не надавши жодних наукових чи релігієзнавчих аргументів для спростування його суті щодо наявності зв’язку з РПЦ. Окрім того, суд зазначив, що профільне законодавство не передбачає процедури відводу релігієзнавчих експертів, а позивач не довів упередженості науковців, які ухвалили рішення колегіально та одноголосно. Також суд наголосив, що право церкви на участь у процесі було повністю забезпечено: її офіційний представник брав участь у засіданні робочої групи, а листи з роз’ясненнями від митрополита Онуфрія були офіційно долучені та враховані експертами під час дослідження. 

Київська митрополія УПЦ оскаржила це рішення до Шостого апеляційного адміністративного суду. Провадження за цією скаргою розглядали головуюча суддя Оксана Епель та судді-члени колегії Олена Карпушова та Євген Мезенцев.

Суд частково задовольнив апеляційну скаргу Київської митрополії УПЦ. Так, суд визнав протиправною бездіяльність ДЕСС та її очільника Віктора Єленського, які затвердили висновок експертизи, не розглянувши офіційну заяву УПЦ про відвід експертів. Через це процедурне порушення суд скасував наказ ДЕСС про затвердження висновку та зобов’язав держслужбу повторно розглянути питання щодо складання й затвердження експертизи статуту УПЦ, але вже з обов’язковим розглядом заяви про відвід.

Зустріч представників духовенства та мирян Української Православної Церкви і Православної Церкви України організована Державною службою України з етнополітики та свободи совісті. Фото з фейсбуку ДЕСС

Проте, суд не задовольнив вимогу Київської митрополії УПЦ щодо визнання висновку релігієзнавчої експертизи нечинним, мотивуючи це тим, що сам по собі документ є лише дослідницьким актом, який набуває юридичної ваги в сукупності з рішеннями держоргану.

«Оскільки сам по собі висновок релігієзнавчої експертизи, без затвердження наказом ДЕСС, не має юридичної сили та не породжує обов`язкових до виконання правових наслідків, то позовна вимога митрополії про визнання нечинним такого висновку є необґрунтованою та задоволенню не підлягає», — йдеться в рішенні суду.

Також суд постановив стягнути з ДЕСС на користь Київської митрополії УПЦ судові витрати у розмірі 20 тисяч 130 гривень.

Реакція сторін на рішення суду 

Інтерпретація сторонами цього судового рішення суттєво різниться.

Так, у ДЕСС зазначають, що суд не скасував висновок релігієзнавчої експертизи, а через недотримання процедурної дії скасував наказ, який і затвердив висновок.

«Таким чином, постанова суду стосується передусім оцінки окремої процедурної дії, а не спростування змісту релігієзнавчої експертизи чи результатів подальших досліджень ДЕСС(…) Тобто, проблема полягає у суто формальній процедурній площині — ДЕСС не надала представнику Київської митрополії УПЦ Олександру Бахову відповідь саме у паперовому вигляді», — йдеться на сайті держслужби.

22 квітня 2026 року ДЕСС подала касаційну скаргу до Верховного Суду на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду. Втім наразі суд залишив її без руху, та надав час для усунення недоліків. 

А 18 травня ДЕСС на виконання рішення суду повторно розглянула питання щодо складання та затвердження висновку релігієзнавчої експертизи статуту, розглянувши заяву Київської Митрополії УПЦ від 10 січня 2023-го про відвід чотирьох експертів. Відповідь на заяву про відвід розмістили на сайті держслужби, де наголосили, що за «відсутності об’єктивних і суб’єктивних критеріїв упередженості ДЕСС дійшла обґрунтованого висновку про безпідставність відводу членів Експертної групи». До того ж ДЕСС повторно затвердила результати тієї ж релігієзнавчої експертизи, яка підтверджує наявність церковно-канонічного зв’язку УПЦ із Московським патріархатом.

На сайті УПЦ повідомили однак, що «апеляційний суд скасував висновок релігієзнавчої “експертизи” Статуту УПЦ і зобовʼязав ДЕСС її переробити». За версією Київської митрополії УПЦ, суд визнав її ключові доводи обґрунтованими. 

«Суд наголосив, що нерозгляд заяви про відвід є істотним порушенням процедури, яке ставить під сумнів неупередженість проведеної експертизи (…) Ключовим наслідком розгляду справи стало скасування самого рішення державного органу(…) Таким чином, суд фактично підтвердив, що проведена раніше релігієзнавча експертиза була здійснена з істотними порушеннями процедури, які вплинули на її результат і правомірність», — йдеться у заяві УПЦ.

Пізніше, 2 травня, на сайті УПЦ оприлюднили додаткове пояснення, де наголосили, що справа начебто виявила системні проблеми у підходах, які застосовує ДЕСС. 

«Зокрема ігнорування необхідності дотримання процедурних гарантій, відсутність належних механізмів забезпечення неупередженості та формальний підхід до реалізації прав учасників експертизи. Це дає підстави ставити під сумнів правомірність інших рішень, які приймаються щодо УПЦ та її релігійних громад», — заявили в УПЦ.

Процес про заборону Київської митрополії УПЦ

У серпні 2024 року Верховна Рада ухвалила закон, який забороняє діяльність в Україні релігійних організацій, пов’язаних із РПЦ. На його виконання у травні 2025 року Кабмін затвердив порядок проведення досліджень на предмет афілійованості, і вже 20 травня ДЕСС офіційно розпочала перевірку щодо УПЦ. В липні 2025 року ДЕСС опублікувала результати дослідження, в якому виявила, що орган управління УПЦ — Київська митрополія — афілійована із забороненою в Україні РПЦ.  Далі ДЕСС винесла припис УПЦ: церква мала у тридцятиденний термін довести свою незалежність від РПЦ. Однак відповіді у цей термін від УПЦ не надійшло, тоді ДЕСС подала позов до Шостого адміністративного суду про припинення діяльності Київської митрополії УПЦ.

Нині триває судовий розгляд справи щодо ліквідації Київської митрополії УПЦ. Також триває процес оскарження в суді Київської митрополії УПЦ постанови уряду, на підставі якої ДЕСС досліджувала, чи афілійована ця церква з РПЦ. 

У ДЕСС підкреслюють: судове рішення щодо висновків релігійної експертизи статуту (від 2023 року) жодним чином не скасовує і не ставить під сумнів результати дослідження афілійованості. У відомстві наголошують експертиза статуту УПЦ проводилася на виконання рішення РНБО, де предметом експертизи було питання  наявності церковно-канонічного зв’язку УПЦ з Московським патріархатом. Тоді як дослідження проводилося відповідно до вимог Закону України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій», а його предметом були саме ознаки афілійованості УПЦ із РПЦ, тож ототожнювати експертизу із дослідженням є помилкою. 

Натомість в УПЦ наголошують, що рішення Шостого адміністративного суду від 6 квітня 2026 року, котре частково задовольнило скаргу Київської митрополії УПЦ «виявило системні проблеми у підходах, застосованих ДЕСС (…) дає підстави ставити під сумнів правомірність інших рішень, які приймаються щодо Української Православної Церкви та її релігійних громад».

Редакторка: Тетяна Козак