Апеляційна палата ВАКС закрила всі провадження у справі НАБУ про заволодіння коштами «Приватбанку». Майно Ігоря Коломойського не арештоване, решта підозрюваних — без запобіжних заходів

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду остаточно підтвердила закриття провадження щодо арешту активів бізнесмена Ігоря Коломойського. Таким чином апеляція підтвердила рішення суду першої інстанції, який посилався на «поправки Лозового» у визначенні строків досудового розслідування. Суд постановив, що вони вже закінчились. 

«Ґрати» розповідають подробиці.  

Рішення 28 листопада ухвалила колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі суддів Інни Калугіної та Миколи Глотова на чолі з суддею Даниїлою Чорненькою. Микола Глотов, однак, висловив окрему думку, яка наразі не оприлюднена.

21 вересня слідчий суддя ВАКС Олег Ткаченко постановив, що оголошення Національним антикорупційним бюро (НАБУ) підозри Коломойському 7 вересня, а також клопотання про арешт його активів 8 вересня були здійснені поза строками досудового розслідування, яке, на думку судді, вже завершилося. У своєму рішенні суддя послався на «поправки Лозового» Зміни до Кримінального процесуального кодексу, ініціатором яких був Андрій Лозовий, депутат Верховної Ради від Радикальної партії Олега Ляшка. Цими положеннями вводиться обмеження термінів розслідування злочинів. Зокрема, правоохоронці зобов'язані встановити підозрюваного у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину протягом 18 місяців, середньої тяжкості — 12 місяців, а кримінального проступку — 6 місяців . 

Національне антикорупційне бюро вручило підозру бізнесмену у справі про заволодіння коштами «Приватбанку» на суму понад 9,2 мільярда гривень. 8 вересня НАБУ наклало 48-годинний арешт на частки Коломойського у статутному капіталі 307 юридичних осіб вартістю понад 3 млрд грн, а також майже 1000 об’єктів нерухомого майна та понад 1600 транспортних засобів та суден. Запобіжний захід у вигляді тримання під арештом Коломойському не обирали, оскільки він уже перебував у Ізоляторі тимчасового тримання за іншою підозрою. 

Підозру у заволодінні понад 9,2 млрд гривень «Приватбанку» повідомили окрім Коломойського ще п’ятьом людям. З них — колишній голова правління «Приватбанку» Олександр Дубілет та заступниця голови правління банку — директорка казначейства Людмила Шмальченко, які з 2021 року перебувають у розшуку. Ще троє, а саме: заступник керівника напрямку — директор департаменту міжбанківського дилінгу банку, який одночасно був довіреним представником компанії-нерезидента, пов’язаної з банком Ярослав Луговий; начальниця департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства банку Надія Конопкіна та заступниця керівника Департаменту з обслуговування рахунків ЛОРО банків-кореспондентів, нерезидентів головного офісу «Приватбанку» Тетяна Якименко, — отримали підозри на початку вересня, і ВАКС розглядав клопотання щодо обрання для них запобіжного заходу. В результаті його обрали лише для Конопкіної у вигляді застави, щодо решти підозрюваних слідчий суддя Ткаченко закрив провадження.

Прокурор САП подав скаргу на рішення суду першої інстанції щодо арешту активів Коломойського, а також проваджень щодо Якименко та Лугового.

«Дрова» для рекапіталізації. Що НАБУ предʼявило бізнесмену Ігорю Коломойському у справі про заволодіння коштами «Приватбанку»

Продовжувати строки розслідування мав суд

Саме захист Коломойського під час розгляду рішення в суді першої інстанції, а пізніше в апеляції посилався на закінчення строків досудового розслідування. Зокрема, на думку адвоката Коломойського Олега Пушкаря, одним із головних порушень під час досудового слідства було продовження строків розслідування неуповноваженою особою. Так, рішення про продовження розслідування у цій справі, починаючи з 2021 року, коли було оголошено першу підозру, ухвалювала генпрокурорка Ірина Венедіктова. Натомість здійснювати таке продовження міг лише слідчий суддя. 

Захист також наголосив, що використовувати можливість воєнного стану в Україні для продовження строків досудового розслідування прокуратура також не могла. Згідно з КПК, строки, які збігли з моменту оголошення воєнного стану, можна не враховувати (тим самим продовжуючи строк досудового розслідування) лише у випадку, якщо у справі не було оголошено жодної підозри. Тут же, як вказав адвокат Олег Пушкар, перша підозра вже була оголошена, тож слідство не могло б нею скористатись.

Захист наполягав на тому, що строки досудового розслідування збігли у травні 2021 року, враховуючи «поправки Лозового». Адвокат Коломойського Олег Пушкар зазначив, що у підозрі, яка була вручена його підзахисному, була вказана дата реєстрації правопорушення у травні 2018 року, що означає, що на цю справу розповсюджуються оновлені норми Кримінально-процесуального кодексу.

Натомість прокуратура наполягала на необхідності переглянути рішення слідчого судді, посилаючись на необгрунтованість рішення першої інстанції, зокрема, на правозастосування визначення строків розслідування. Прокурор зазначив, що слідчий суддя надав три висновки щодо спливу термінів досудового розслідування, але в жодному не було конкретної дати. Також прокурор зазначив, що провадження у ЄРДР внесли у березні 2017 року, ще до ухвалення змін до КПК, а лише згодом це провадження було обʼєднане із провадженням, відкритим вже після ухвалення «поправок Лозового». 

На думку колегії суддів Апеляційної палати, терміни досудового розслідування у справі спливли ще у травні 2023 року. Тому апеляційна палата підтвердила рішення Ткаченка про використання «поправок Лозового» у провадженні щодо арешту активів Коломойського, і остаточно його закрила.

Також суд окремо наголосив, що будь-які слідчо-розшукові дії, які були проведені після закінчення строку досудового розслідування, є незаконними. Рішення суду оскарженню в касації не підлягає. 

Закрили всі провадження    

Водночас у той же день, 28 листопада, та сама колегія суддів ВАКС розглядала інші справи, повʼязані із цим провадженням НАБУ. Ці засідання не транслювалися онлайн. Попри те, що у повідомленнях ВАКС не зазначені підозрювані, завдяки порталу «Судова влада» «Ґратам» вдалося встановити їхні імена.  

Судді (з окремою думкою Миколи Глотова, наразі вона не оприлюднена) залишили в силі скасування застави та закрили провадження щодо ще одної підозрюваної із провадження НАБУ у справі виведення грошей із «Приватбанку» —  колишньої очільниці департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства «Приватбанку» Надії Конопкіної. 

Раніше суддя ВАКС Лариса Задорожня призначила Конопкіній запобіжний захід у вигляді застави в 1,61 млн гривень. Конопкіна не погодилася з цим рішенням, та звернулася до Апеляційної палати, яка прийняла рішення на її користь.

Ця ж колегія суддів закрила провадження щодо застосування запобіжного заходу щодо колишнього директора департаменту міжбанківського дилінгу «Приватбанку» Ярослава Лугового. 9 вересня суддя Ткаченко звільнив його з-під варти, посилаючись на закінчення строків досудового розслідування. 

Слідчий суддя Ткаченко підрахував, що строк закінчився ще або 7 вересня 2018 року, оскільки тоді закінчився 18-місячний строк досудового розслідування, або ж 27 лютого 2022 року, оскільки було повідомлено про підозру кількох осіб, матеріали щодо яких були 19 серпня 2022 року виділені із цього кримінального провадження. Апеляція підтвердила це рішення, і закрила провадження.

Ті ж судді ухвалили рішення закрити провадження (знову з окремою думкою судді Глотова, яка ще не оприлюднена) щодо колишньої заступниці керівника Департаменту з обслуговування рахунків ЛОРО банків-кореспондентів, нерезидентів головного офісу банку Тетяни Якименко.

Раніше слідчий суддя ВАКС Олег Ткаченко закрив провадження за клопотанням НАБУ про застосування запобіжного заходу до Якименко, оскільки у справі спливли строки розслідування. Прокурор САП подав скаргу на це рішення. 

«За результатами розгляду колегія суддів залишила без задоволення апеляційну скаргу сторони обвинувачення, а ухвалу слідчого судді ВАКС — без змін», — інформує суд. 

Крім того, колегія постановила окрему ухвалу, якою зробила зауваження САП та НАБУ за недотримання строків досудового розслідування. 

«Окремою ухвалою звернула увагу заступника генерального прокурора,  керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, та директора Національного антикорупційного бюро України на необхідність здійснення контролю щодо неухильного дотримання прокурорами та детективами під час здійснення досудового розслідування норм КПК України», — йдеться у повідомленні суду.

Таким чином, апеляція підтвердила закриття проваджень щодо усіх підозрюваних у справі НАБУ про заволодіння коштами «Приватбанку» на суму понад 9,2 мільярда гривень.

«Ґрати» звернулися із запитом до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури по коментар, чи означає це закриття провадження в цілому. На момент виходу матеріалу відповідь не отримали.