«Крок, щоб привернути увагу до проблеми». Суд арештував Сергія Гнезділова — військовослужбовця, який публічно заявив, що пішов у СЗЧ

Печерський райсуд Києва арештував на два місяці військовослужбовця 56-ї окремої мотопіхотної бригади Сергія Гнезділова. 21 вересня він публічно заявив, що самовільно залишив військову частину на знак протесту проти відсутності чітких строків служби та демобілізації. 9 жовтня слідчі Державного бюро розслідувань затримали Гнезділова, а наступного дня оголосили йому підозру у дезертирстві частина 4 статті 408 Кримінального кодексу . Військовослужбовець визнає, що вчинив кримінальний злочин та готовий нести відповідальність. Йому загрожує до 12 років позбавлення волі. Водночас Гнезділов готовий повернутись на службу за умови, що в законодавство внесуть зміни, на яких він наполягає. Як обирали військовослужбовцю запобіжний захід та подробиці справи — у матеріалі «Ґрат». 

«Я не можу продовжувати службу»

До судової зали Сергія Гнезділова заводять у наручниках у супроводі двох солдат, озброєних дубинкою та автоматом, та старшого сержанта Військової служби правопорядку. Військовослужбовець одягнений в цивільний одяг: сірі штани та кепку, чорну толстовку. Коли його закривають в «акваріумі», наручники знімають. 

Окрім журналістів в суді Сергія зустрічають дві молоді жінки з плакатом: «Терміни служби — це право на життя наших героїв». Ольга та Віка кажуть, що знайомі з Гнезділовим, і прийшли підтримати його. Їхні чоловіки теж воюють — мобілізувалися у 2022 році. 

«Він наш герой, а не злочинець», — кажуть жінки про Гнезділова. 

21 вересня він публічно повідомив, що самовільно залишив військову частину.

«Відсьогодні я йду в СЗЧ, до встановлення чітких термінів служби, чи до свого 25-річчя, маючи за своєю спиною 5 років бездоганної солдатської служби. Підкреслю: бездоганної», — написав на своїй сторінці у фейсбуці військовий.

Потім в інтерв’ю виданню «Бабель» Гнезділов розповідав, що йому 24 роки, долучився до війська він на першому курсі Львівського політехнічного університету. До повномасштабного вторгнення підрозділ Гнезділова стояв на передовій, у Песках, селищі поблизу Донецька. Після 2022 року воював на Донбасі, зокрема у Бахмуті. 

Сергій Гнезділов у Печерському райсуді Києва, 11 жовтня 2024 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

В цивільному житті Гнезділов відомий як організатор «Виделкаfest» — некомерційного фестивалю української культури у його рідному місті Вилкове на Одещині, який вперше пройшов минулого року. Також з осені 2023-го по весну цього року Сергій випустив 25 епізодів військового «++подкасту» на Hromadske. Гнезділов стверджує, що фестивалем, як і подкастом, займався під час відпусток, а потім повертався на фронт. 

У себе у фейсбуці та в інтерв’ю Гнезділов наполягав, що відсутність чітких термінів служби сприяє «чорній демобілізації»: фіктивним шлюбам та розлученням, аби отримати опіку над дітьми, і тд. Військовий закликав владу створити мобілізаційну чергу з числа всіх військовозобовʼязаних українців. 

Вчинок Гнезділова збурив багатьох чинних військових, ветеранів та громадських діячів. Деякі з них прямо засудили вчинок Сергія, наприклад, ветеран та адвокат Масі Найєм. У себе у фейсбуці він погодився з тим, що строки служби військових треба визначити, однак назвав вчинок Гнезділова аморальним по відношенню до тих, хто загинув чи був поранений, і не чесним по відношенню до побратимів, які лишились на лінії фронта. Згодом, після дискусії з Гнезділовим він додав, що легітимізація СЗЧ є неприпустимою.  

Натомість військовослужбовиця та колишня журналістка 5 каналу та видання Ліга.net Ірина Шевченко нагадала, що бригаду Гнезділова не виводили на відновлення з початку вторгнення.

«Не мені, і тим більше не штабним чи цивільним оцінювати вчинки людини, яка впахувала на передку від початку повномасштабного вторгнення», — додала Шевченко.

Обрання запобіжного заходу Сергію Гнезділову у Печерському райсуді Києва, 11 жовтня 2024 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Перед початком судового засідання Гнезділов охоче спілкується з журналістами. Він  повторює те, що розповідав у декількох інтерв’ю: своїм вчинком він хоче привернути увагу до проблеми відсутності чітких строків служби, ротації та демобілізації.

«Поки немає чітких термінів служби, я не можу продовжувати службу, бо служба — це обов’язок кожного громадянина, але без чітких термінів служби це перетворюється на кріпосне право», — каже Гнезділов. 

Він додає, що впевнений: його засудять, і хоч, напевне, ніхто не готовий сидіти так довго, йому не залишили іншого варіанту.  

Про те, що він пішов у самоволку Гнезділов заявив через два тижні після набрання чинності змін до законодавства, які дозволяють звільняти від відповідальності військових, які вперше пішли у СЗЧ чи дезертирували, але готові повернутися на службу. Для цього він має добровільно подати слідчому, прокурору чи суду клопотання, що готовий повернутися на службу, а командир військової частини, де він продовжить служити, має письмово погодитися з цим. 

Рада дозволила звільняти від покарання за СЗЧ та дезертирство — пояснюємо, як і чому

В суді «Ґрати» запитали Сергія Гнезділова, чи готовий він повернутися на службу. 

«Я готовий повернутись, якщо міністр оборони подасть законодавчу ініціативу (про чіткі терміни служби), що вони обіцяли зробити вісім місяців тому і не зробили. Я за те, щоб в нашій країні була відповідальність не тільки для військового, який пішов у СЗЧ, але і для Верховного головнокомандувача, який обіцяв це військовим. Я хочу, щоб нарешті нас почули», — відповів він. 

Гнезділов, за його словами, не хоче, щоб його повернення до війська трактували як слабкість. Водночас він боротиметься за свою свободу, у тому числі застосовуватиме такі засоби впливу, як голодування. ʼ

«Якщо наша країна дожилась до того, що тюрми реально заповнені військовими, яких не хочуть чути, тоді нам треба боротись навіть ціною власного життя за наші права і свободи», — сказав військовий.

«З метою небажання переносити труднощі військової служби»

Обрання запобіжного заходу Гнезділову затримується на пять годин — адвокат військового Олександр Шадрін заявив відвід судді Євгену Хайнацькому. Захисник вважає, що слідчі ДБР, розуміючи принципи роботи системи авторозподілу суддів у Печерському суді, подали клопотання в той час, коли в суді чергували чотири судді, серед яких був Хайнацький. Розглянувши клопотання захисту, суддя Печерського суду Олексій Соколов відхилив його, тож Хайнацький продовжив засідання. На час слухання, за клопотанням адвоката Шадріна, суд дозволив Гнезділову перебувати не в «акваріумі», а поряд із своїм захисником.

Подробиці розслідування та підозри Гнєзділову у суді детально розказали прокурори Офісу генпрокурора Микола Шелест та Олександр Житник. Вони зазначили, що через три після допису Гнезділова, тобто 24 вересня, Донецька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону відкрила кримінальне провадження за фактом публікацій у медіа. 9 жовтня військовослужбовця затримали слідчі Державного бюро розслідувань, а наступного дня повідомили йому про підозру у дезертирстві. В умовах воєнного стану вона вона передбачає покарання від п’яти до 12 років позбавлення волі. 

Прокурори Офісу генпрокурора Олександр Житник (ліворуч) та Микола Шелест (праворуч)  у Печерському райсуді Києва, 11 жовтня 2024 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Прокурор Микола Шелест зачитав текст підозри військовослужбовцю. За даними слідства, 8 вересня цього року командир направив Сергія Гнезділова, який служить кулеметником у відділенні розвідувального взводу, до Павлограду Дніпропетровської області для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Він приїхав туди через два дні і зареєструвався. Він мав завершити проходження ВЛК за два тижні, після чого протягом трьох днів повернутись до своєї частини. 

До лікарів Гнезділов так і не прийшов, а 24 вересня не повернувся на місце служби. Таким чином, стверджує слідство, солдат ухилився від виконання своїх обов’язків щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та вчинив дезертирство. Прокурор зазначив, що Гнєзділов вчинив це умисно, «з метою небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх посадових обов’язків». 

Обгрунтовуючи підозру, прокурор Шелест послався на протоколи допитів заступника командира батальйону, в якому служив Гнезділов, начальника штабу та командира його відділення. Вони зазначили, що 31 серпня цього року Гнезділов відмовився від виконання усного наказу командира, після чого його усунули від виконання службових обов’язків. Саме після цього його направили до військового госпіталю для проходження медогляду, щоб визначити придатність до військової служби. 

Також прокурор вказав, що тимчасово виконуючий обов’язки голови медичного пункту батальйону, в якому служив Гнезділов, на допиті повідомив, що у липні той звернувся до медиків через хронічний гастрит і його поклали в лікарню на десять днів. 

Адвокат Олександр Шадрін у Печерському райсуді Києва, 11 жовтня 2024 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Після того, як Гнезділов 24 вересня не з’явився до військової частини, за наказом командира провели службове розслідування і дійшли висновку, що солдат вчинив саме дезертирство. 

«З урахуванням викладеного сторона обвинувачення вважає, що підозрюваному Гнезділову Сергію Олексійовичу потрібно обрати найбільш суворий запобіжний захід — тримання під вартою без права внесення застави», — підсумував прокурор. 

Він наголосив, що з 24 вересня до затримання 9 жовтня Гнезділов не тільки ухилявся від виконання своїх військових обов’язків, але й переховувався від слідства та вживав заходів конспірації.

Його колега Олександр Житник звернув увагу судді, що підозрюваний визнає, що вчинив кримінальне правопорушення, про що неодноразово говорив публічно, в тому числі і журналістам в суді. Він також уточнив, що у разі арешту Гнезділова його будуть тримати на гауптвахті київського гарнізону.

«СЗЧ як форма протесту»

Адвокат військовослужбовця Олександр Шадрін просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокуратури та застосувати до його підзахисного більш м’який запобіжний захід. Він нагадав, що згідно законодавства, призначаючи запобіжний захід за підозрою у дезертирстві під час воєнного стану, суд може визначати розмір застави. 

Адвокат зазначив, що з його досвіду захисту військових у справах про СЗЧ, зазвичай суд задовольняється особистим зобов’язанням військового з’являтися до слідчого ДБР. Шадрін також додав, що адвокатське об’єднання Barristers, до якого він входить, готове внести за Гнезділова один мільйон гривень застави, та надав судді 14 заяв про готовність взяти солдата на поруки. 

Група підтримки Сергія Гнезділова у Печерському райсуді Києва, 11 жовтня 2024 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

До того часу група підтримки військовослужбовця в суді побільшала. Суддя Хайнацький запитав Гнезділова, чи той знає, хто саме готовий взяти його на поруки. Він спочатку відповів, що не знає, потім обвів поглядом зал і перерахував знайомих. Зокрема, членів громадської організації Ukrainian Students For The Future, до якої Сергій вступив під час навчання в університеті, і яка, за його словами, багато в чому сформувала його погляди. Військовий також згадав Івану Антонюк — керівницю фестивалю «Виделкаfest» та журналістів Hromadske.

Адвокат Шадрін в суді наголосив, що його клієнт пішов служити у ЗСУ добровільно у 19 років, а 25 років, тобто мінімальний вік для мобілізації, йому виповниться тільки наступного року. Він відзначений грамотою «за особисту мужність та вірність військовій присязі». За словами адвоката, контракт Гнезділова спливав у березні 2022 року, однак після повномасштабного російського вторгнення в умовах воєнного стану він вважається автоматично продовженим. За цей час в підрозділі Сергія не було жодної ротації.

«Він піднімав всі ці питання (щодо чітких термінів служби) публічно, в тому числі у випусках «++подкасту» і зрештою зважився на публічне СЗЧ як форму протесту», — сказав у суді Шандрін. 

Сергій Гнезділов у Печерському райсуді Києва, 11 жовтня 2024 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

В свою чергу Сергій Гнезділов зазначив, що надав судді Хайнацькому документи, які засвідчують, скільки часу він провів на «нулі» та в тилу, а також додав на свій захист, що провів в бойових умовах значно більше трьох років. 

 — Що вас наштовхнуло на такий крок?  — спитав у солдата про СЗЧ суддя.

 — Відсутність чітких термінів служби. Це не врегульовано, але обіцяно. Я зробив цей публічний крок, щоб привернути увагу не тільки до проблем, які є у мене, але й до проблем, які є у війську. 

Гнезділов також зазначив, що не погоджується з тим, як прокуратура кваліфікувала його дії. Він вважає, що його справу мають перекваліфікувати з дезертирства на СЗЧ, адже він одразу вказав, що готовий повернутись на службу, і коли саме готовий це зробити. 

Верховний суд у травні 2023 року визначив, що саме намір взагалі не повертатись на службу в майбутньому відрізняє дезертирство від СЗЧ. Стаття 407 Кримінального кодексу передбачає за СЗЧ в умовах воєнного стану до 10 років позбавлення волі. 

Суддя Печерського районного суду Києва Євген Хайнацький, 11 жовтня 2024 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Коли суддя Хайнацький пішов до нарадчої кімнати, «Ґрати» уточнили у Гнезділова, як саме його затримали правоохоронці. Військовий відповів, що це трапилось у Вінниці, куди він поїхав разом з друзями-вінничанами, бо завжди хотів побувати у їх «загубленому світі».

Гнезділов також уточнив, що після того, як записався на ВЛК у Павлограді, поїхав лікуватися до Києва, бо віддаває перевагу приватній медицині. У столиці йому зробили операцію.

Тим часом суддя Хайнацький повернувся з нарадчої та оголосив рішення: задовольнити клопотання прокуратури та арештувати Гнезділова до 9 лютого без права на заставу. Під вартою він буде знаходитись на гауптвахті Центрального управління Військової служби правопорядку (ВСП) по Києву та області. Також суддя доручив ВСП провести медичне обстеження заарештованого. Адвокат Олександр Шадрін пообіцяв оскаржити це рішення.