«Комплекс додаткових каральних дій». Як в окупованому Криму переслідують за проукраїнську чи антивоєнну позицію
Російський силовик під час обшуку у кримських татар. Січень 2018 року. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати
Російська окупаційна влада Криму склала більш ніж 900 адміністративних протоколів за так звану дискредитацію армії та майже 600 за «демонстрацію нацистської та екстремістської атрибутики». Під ці звинувачення регулярно потрапляють люди, які висловлюються проти російської агресії, публікують інформацію про російські воєнні злочини або навіть слухають українські пісні, носять синьо-жовтий одяг чи публікують картинки у цих кольорах. Кримчан закликають доносити на таких людей, а окремі блогери публікують відео затримання «зловмисників» і їхніх вибачень, які їм передають силовики.
При цьому, за даними Представництва президента України в Автономній республіці Крим, загалом по Росії кількість адмінпротоколів, виписаних за «дискредитацію», зменшується, тоді як на окупованому нею півострові — навпаки зростає.
«Ґрати» розповідають про цю тенденцію.
«Червона калина» і меми в телеграмі
6 липня телеграм-канал «Кримський смерш» опублікував скриншоти з приватної інстаграм-сторінки, де було кілька публікацій із зображенням українського державного прапора та людей в синьо-жовтому одязі, тризуба і тамги, татуювання на руці з написом «Слава Україні!», а також чоловіків, схожих на Володимира Путіна і Дмитра Медведєва у футболках із тризубом і написом «Путін х**ло». За дві години на цьому ж каналі опублікували відео, де група озброєних автоматами спецпризначенців вривається у будинок і затримує молодика, викрикуючи лайку і поваливши його на підлогу. Там же повідомляється, що 24-річного жителя Білогірська Кемала С. (тут і надалі у тексті не публікуємо повних імен постраждалих від юридичного переслідування з етичних і безпекових міркувань — Ґ) затримано і щодо нього складено протокол про адміністративне правопорушення за двома статтями — про «дрібне хуліганство» і «демонстрацію нацистської символіки, або символіки екстремістських організацій, або іншої символіки, пропаганда або публічне демонстрування якої заборонена у Російській Федерації» ( частина 3 статті 20.1 і частина 1 статті 20.3 КпАП РФ). Наступного дня «Кримський смерш» публікує відео, найімовірніше отримане від силовиків, на якому затриманий кримчанин вибачається за «образу президента Російської Федерації».
11 липня цей же телеграм-канал публікує відео аналогічно брутального затримання 63-річного чоловіка Рефата І. із приписом, що він «вболівав за Україну, цитував терористів і заперечував територіальну цілісність Росії». Не вказується, де саме відбуваються події і що саме інкримінували затриманому, однак зазначається, що чоловіка взяли під адміністративний арешт на 7 діб. 13 липня «Кримський смерш» оприлюднює відео, де затриманий вибачається за «публікацію забороненої символіки».
Фото з телеграм-каналу “Кримський смерш”
25 липня телеграм-канал «Кримський смерш» опублікував відео, на якому зсередини житлового будинку чути пісню «Ой, у лузі червона калина» із підписом, що дія відбувається в окупованому Севастополі із вказанням адреси цього будинку. За кілька годин на цьому ж каналі розміщено публікацію про начебто затримання 42-річного місцевого жителя за адміністративною статтею про «пропаганду та публічну демонстрацію нацистської атрибутики» (частина 1 статті 20.3 КпАП РФ). Окупаційні медіа поширили цю інформацію із вказанням, що чоловіка взяли під варту на 15 діб рішенням підконтрольного Росії Ленінського районного суду Севастополя, і пресслужба цього суду дійсно повідомляла, що 26 липня такий протокол розглядався і таке рішення ухвалили, хоча фігурант справи свою вину заперечував.
«Судом встановлено, що чоловік 25.07.2024, перебуваючи у власній квартирі на балконі, голосно і виразно викрикував слова-привітання українських націоналістичних організацій, а також голосно слухав пісню, яка є гімном українських націоналістичних організацій. У зв’язку з цим щодо нього складено адміністративний протокол за ч.1 ст. 20.3 КпАП РФ», — йдеться на сайті суду.
Принаймні в одному випадку серед оприлюднених на цьому телеграм-каналі у липні йшлося не про адміністративне, а про кримінальне переслідування. 10 липня «Кримський смерш» заявив, що ФСБ почала провадження про так звані «публічні заклики до екстремістської діяльності» (частина 2 статті 280 КК РФ) щодо Тетяни Б. із Ялти, яка критикувала російську окупаційну політику у телеграмі. ЇЇ теж змусили записати вибачення на відео, яке згаданий телеграм-канал опублікував 8 квітня цього року.
«Вона публікувала коментарі, що містили заклики до здійснення насильницьких дій щодо групи осіб, виділеної за ознакою національності — росіян», — зазначається у дописі.
Таких інцидентів тільки за липень — більш ніж десяток. Часом окупаційні силові структури у Криму комунікують такі переслідування і самостійно, обходячись без лояльних до себе блогерів. Таким чином 20 липня у телеграм-каналі «Поліція Севастополя» опубліковано відео з вибаченнями 31-річного кримчанина, який на пляжі викрикнув «Слава Україні! Героям слава!» (ці кадри, які теж хтось зняв на відео, передують вибаченням у цьому ролику). Зазначається, що чоловікові теж інкримінували «демонстрацію нацистської атрибутики» і підконтрольний Росії Ленінський районний суд Севастополя призначив йому 12 діб адміністративного арешту.
А за чотири дні до цього, 16 липня, «Поліція Севастополя» публікує відео вибачення 19-річного кримчанина, який нібито залишав коментарі у соцмережах, де «образливо висловлювався щодо військовослужбовців ЗС РФ та учасників спеціальної військової операції, які використовують патріотичну символіку». Зазначається, що адмінпротокол щодо нього за статтею про так звану «дискредитацію збройних сил РФ» (частина 1 статті 20.3.3 КпАП РФ) передали до підконтрольного Росії Нахімовського районного суду міста. 17 липня — ще один пост, про переслідування за цією ж статтею про «дискредитацію» 41-річного севастопольця. На цей раз відео вибачень не публікували, але зазначили, що він «зізнався у скоєному».
У Криму кількість адмінпроваджень за «дискредитацію російської армії» зростає, а в Росії знижується
За даними Представництва президента України в Автономній республіці Крим, станом на 23 липня цього року окупаційні суди на півострові отримали на розгляд 913 протоколів про адміністративні правопорушення щодо так званої дискредитації російських збройних сил (стаття 20.3.3 КпАП РФ). З них у 811 випадках суди винесли постанову про притягнення до відповідальності або приєднали до іншої справи за іншою статтею та винесено сукупне рішення, 18 протоколів все ще перебували на розгляді на момент проведення моніторингу, а решту припинили чи повернули на доопрацювання з технічних причин.
При цьому, як зазначили «Ґратам» аналітики представництва, загальна кількість таких проваджень у Росії за роки повномасштабного вторгнення має тенденцію до зниження, бо відповідно знижується кількість антивоєнних висловлювань, проте в окупованому Криму вона навпаки зростає.
«Якщо у 2022 році «кримські справи» в загальній статистиці становили 4,4%, то у 2023 році це вже 13,3%. При цьому якщо в загальній статистиці російських судів у 2023 році розглянуто на 44% менше справ ніж у 2022, то в Криму навпаки у 2023 розглянуто на 70,6% більше справ ніж у 2022 році. Статистика накладення адміністративного стягнення виглядає ще більш загрозливо для Криму. Якщо у 2022 році притягнуті до відповідальності в Криму за статтею 20.3.3 Кодексу про адміністративні правопорушення Росії становили 4,6% від російських показників, то у 2023 році відповідний показник зріс до 15,5%», — розповідають вони.
За цими даними, зазвичай як покарання призначають штрафи, при чому практика варіюється від суду до суду. Таким чином, за даними представництва, в Армянському суді зазвичай йдеться про 30 тисяч російських рублів (близько 9 тисяч гривень), а в деяких інших судах сума штрафу може сягати 40-50 тисяч рублів.
Наприклад, за даними Представництва президента в АРК, у березні цього року Армянський міський суд Криму призначив 30 тисяч рублів штрафу чоловікові, що «розмістив публікацію із зображенням кузова трамвая з написом: «Росіяни, ідіть (нецензурна лайка)», або у квітні жінку оштрафували на таку ж суму за те, що вона у телеграмі «вчинила публічні дії, спрямовані на дискредитацію використання Збройних Сил Російської Федерації», а саме: «під фотопублікацією «Слава збройним силам України, Херсон це Україна, Костогризове це Україна, Нова Каховка це Україна» поставила відмітку «Клас» і залишила коментар «Молодці»».
Значну частину таких проваджень, за спостереженнями аналітиків представництва, відкривають під час «фільтрації» на пунктах пропуску між окупованою Росією частиною південних регіонів України та Кримом, коли людям починають перевіряти соцмережі за кілька років і дивитись, що вони публікували. Такі протоколи зазвичай потім розглядають в судах Армянська або Джанкоя.
Представництво президента України в Криму також говорить про щонайменше 8 кримінальних справ, які дійшли до окупаційних судів на півострові: дві з них — за статтею про «поширення свідомо неправдивої інформації про використання військ Російської Федерації, виконання органами влади своїх повноважень» (стаття 207.3 КК РФ), та шість — за статтею про «публічні дії, спрямовані на дискредитацію використання збройних сил Російської Федерації» (стаття 280.3 КК РФ), що також відома як «повторна дискредитація».
Приклад — юридичне переслідування колишнього викладача Білогірського технікуму Андрія Білозерова: у грудні 2022-го підконтрольний Росії суд Сімферополя відправив його на два місяці під домашній арешт за пост у «ВКонтакті» про російські обстріли цивільних у Донецьку та інших українських містах. Оскільки раніше Білозерова окупаційні суди вже притягували до адміністративної відповідальності за так звану дискредитацію, бо він нібито вмикав своїм студентам пісню «Байрактар», то пост кваліфікували як повторне правопорушення і почали кримінальну справу.
У деяких випадках російські силовики складають одночасно два адмінпротоколи: і щодо «дискредитації», і щодо «демонстрації нацистської або екстремістської символіки» (стаття 20.3 КпАП РФ). За інформацією Представництва президента України в Криму, з початку російської окупації задокументовано 681 такий випадок, з них у 603 випадках було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.
Як зазначили аналітики представництва у коментарі «Ґратам», найчастіше випадки притягнення до відповідальності за статтею про демонстрацію символіки стосувались зображень, якось пов’язаних із «Правим сектором», Українською повстанською армією чи полком «Азов». В окремих випадках притягнення до відповідальності відбувалося за прослуховування «бойових пісень» УПА або пісень, що супроводжувалися аудіовізуальним контентом з символікою полку «Азов»
«З-поміж 603 випадків винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 20.3 КпАП РФ опубліковано рішення у 425, що дозволяє частково проаналізувати зміст звинувачень. Так, з 425 опублікованих рішень щонайменше 101 стосуються проукраїнських поглядів осіб, адміністративна відповідальність щодо яких застосовувалась за публікацію чи демонстрацію символіки українських організацій націоналістичного спрямування та військових підрозділів різних історичних періодів. В окупаційних судових рішеннях вказується на те, що такі українські організації, як «Правий сектор», «Українська національна асамблея — Українська народна самооборона» (УНА — УНСО), «Українська повстанська армія» (УПА), полк «Азов» є екстремістськими та демонстрація їх символіки заборонена», — розповіли у коментарі «Ґратам» аналітики представництва.
Як окупаційна влада визначає, яка «атрибутика» заборонена
Правозахисна організація «Кримський процес» також зафіксувала певну активізацію тенденції складання протоколів щодо так званої «нацистської символіки», яку в окупованому Криму інкримінують людям часто разом із «дискредитацією російської армії». Це пов’язано з тим, що 18 січня російське міністерство юстиції опублікувало «Перелік організацій, передбачених ч. 6 статті 6 Федерального закону «Про увічнення перемоги радянського народу у Великій вітчизняній війні 1941-1945 років», а також атрибутики та символіки цих організацій», яким до «нацистських» організацій включили Організацію українських націоналістів (ОУН), Українську повстанську армію (УПА), Українську народно-революційну армію (УНРА) та Українську народну самооборону (УНС) і на підзаконному рівні заборонили вітання — «Слава Україні! Героям слава», кілька варіантів зображення тризуба, емблему ОУН і прапор чорно-червоного кольору.
Малюнок Ісмаїла Рамазанова, розміщений адвокатом Олексієм Ладіним на фейсбуку
Також, за спостереженням аналітиків організації, в рамках застосування цієї ж статті російського кодексу про адміністративні правопорушення окупаційні суди у Криму використовують формулювання «символіки екстремістських організацій», яка ніяким чином не конкретизована, а також «іншої забороненої атрибутики».
«Найбільш показовим переслідуванням цього типу є справа проти незалежного адвоката Олексія Ладіна, якого звинуватили в демонстрації «іншої забороненої атрибутики», а саме — гербу кримськотатарського добровольчого батальйону імені Номана Челебіджихана, який у 2022 році був визнаний терористичною організацією. У своєму рішенні суд посилається на висновки неназваного спеціаліста, який зазначив, що символіка у вигляді малого герба України з накладенням зображення кримськотатарської тамги використовувалась «бойовиками» цього угруповання під час антитерористичної операції на південному сході України, блокаді Криму та спеціальної воєнної операції на території України», — йдеться у дослідженні «Кримського процесу» особливостей переслідування за проукраїнські переконання під виглядом боротьби з екстремізмом та нацизмом від 24 червня 2024 року.
Водночас, як зазначається, у цьому випадку Ладін опублікував у фейсбуці малюнок свого підопічного, що не має нічого схожого з емблемою батальйону, крім одного спільного елементу — тамги, яка сама по собі не є забороненою якимось нормативним актом в Росії.
«Затриманих примушують вчиняти дії, що принижують людську гідність»
У згаданому дослідженні аналітики «Кримського процесу» доходять висновку, що суд частіше виносить суворіші покарання і за більшою кількістю статей в тих випадках, коли про затримання було розповсюджено інформацію у пропагандистських пабліках.
«Це також служить додатковим аргументом на користь висновків, що суд є лише залежним інструментом, який легітимізує репресивні політики проти проукраїнських громадян на окупованій території Криму», — зазначили у своїх висновках аналітики.
За даними «Кримського процесу», перші відео з вибаченнями саме через проукраїнські переконання з’явилися ще у серпні 2022 року. Активісти організації називають цю позаправову практику «додатковою каральною дією» до адміністративних протоколів за так звану дискредитацію російської армії чи демонстрацію забороненої символіки. На переконання аналітиків організації, ця практика в Криму спрямована на залякування населення під окупацією, змушування приховувати свою проукраїнську позицію.
«Доволі поширеною тенденцією є цілий комплекс додаткових каральних дій. В цей комплекс можуть входити адміністративні арешти, побиття і обшуки при затриманні, звільнення з роботи, хейтинг в інтернеті та за місцем проживання, а також поширення в соціальних мережах і підконтрольних медіа відеозаписів, де затриманих примушують вчиняти дії, що принижують людську гідність. Зазвичай мешканців окупованих територій примушують вибачатися на камеру за свої переконання, але іноді силовики заходять у приниженнях значно далі — вдягають на затриманих російську військову форму, вимагають співати російський гімн, проголошувати свою підтримку російській військовій агресії, політиці Путіна тощо», — розповіли вони в коментарі «Ґратам».
За спостереженнями активістів, найчастіше ці публікації ініційовані проросійським блогером Олександром Таліповим, який пов’язаний з уже названим раніше каналом «Кримський смерш», а потім вже їх підбирають інші канали та проросійські медіа, що діють в окупації.
Що відомо про Олександра Таліпова і його «товариша майора»
Олександр Таліпов — колишній прикордонник, родом із Судака, проросійський активіст і блогер в окупованому Криму. Позиціонує себе як засновник телеграм-каналів «ТалипоV Online Z» та «Кримський смерш» (названий на честь радянської мережі «Смерть шпигунам», що діяла під час Другої світової війни). На цих каналах публікує персональні дані та контакти людей, що підтримують Україну, мають антивоєнну позицію чи висловлюють критику окупаційної влади, із закликами до підписників їх цькувати онлайн чи погрозами звернутись до «товариша майора», передруковує пропагандистські повідомлення і антиукраїнські меми, а також у співпраці з силовиками оприлюднює зняте ними відео «вибачень» за проукраїнські чи антивоєнні висловлювання.
Олександр Таліпов. Фото з його телеграм-каналу
Він виступив ключовим свідком у справі проти кримського художника-перформера з Євпаторії Богдана Зізи, якого за акцію проти російської агресії, в рамках якої він облив синьою і жовтою фарбами та підпалив окупаційну адміністрацію, засудили у червні минулого року до 15 років ув’язнення.
За свою діяльність Таліпов отримував різні відзнаки та нагородні грамоти від російської окупаційної влади в Криму. 11 липня 2024 року «Кримський смерш» зареєстрували як громадську організацію в Росії.
Також Таліпов збирає гроші на підтримку російської окупаційної армії у війні проти України.
Через всю цю діяльність українська Прокуратура в Автономній республіці Крим у 2023-му повідомляла йому про підозру у допомозі державі-агресору (частина 1 статті 111-2 КК України), а у 2022-му відкрила провадження у розпалюванні національної ворожнечі та ненависті, поєднаних з погрозами (частина 2 статті 161 КК України). Сам Таліпов пише, що українські органи правопорядку починали щонайменше чотири провадження проти нього.
12 липня 2023 року Олександр Таліпов заявив, буцімто на нього стався замах: хтось підірвав мопед у дворі будинку у Феодосії, де він мешкає. 15 липня 2024 року стало відомо, що окупаційна влада Криму передала в суд справу проти двох осіб за обвинуваченням в організації замаху на Таліпова начебто на замовлення українських спецслужб.
Виправлено 28 травня 2025 року. У початковому варіанті статті ми написали, що Олександру Таліпову повідомили про підозру у провадженні щодо розпалювання ворожнечі. Однак уже після виходу матеріалу ми отримали відповідь від ОГП, що станом на 28 серпня 2024 підозри у цьому провадженні (частина 6 статті 111-1, частина 2 статті 161, частина 1 статті 111-2 Кримінального кодексу) нікому не оголошено, досудове розслідування триває.
Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
