«Хто не юрист — тому смішно». За що і чому суд в Одесі засудив до довічного ув’язнення загиблого заступника голови окупаційної адміністрації Херсонської області Кирила Стремоусова

Малиновський районний суд Одеси 18 жовтня засудив до довічного ув’язнення ексзаступника голови окупаційної адміністрації Херсонської області Кирила Стремоусова. Судді визнали його винним у державній зраді та колабораціонізмі. Стремоусов загинув майже рік тому, але одеський суд все одно судив його як живу людину, оскільки українська влада не має підтверджень його загибелі.

Днями у реєстрі судових рішень був опублікований повний текст вироку. «Ґрати» ознайомилися з ним та розповідають, за що Стремоусову дали довічний термін навіть після смерті.

Хуліган, власник інформагентства та антиваксер

Кирило Стремоусов — проросійський діяч та блогер із Херсонської області. До повномасштабної війни він заснував у Херсоні новинний сайт «Таврія Ньюс», балотувався у депутати та на посаду мера та організував масу акцій з різних приводів, а також нерідко влаштовував хуліганські витівки. Наприклад, у 2017 році напав на поліцейського у сесійній залі міськради, а у 2018 році під час конвоювання депутата міськради Євпаторії намагався відбити його у Служби безпеки.

У 2020 році, у розпал пандемії коронавірусу, Стремоусов став одним із лідерів українських антиваксерів: закликав не щеплюватися від коронавірусу і не дотримуватись карантинних обмежень. У березні 2022 року Росія окупувала Херсон, і Стремоусов одразу почав активно підтримувати загарбників та викладати на своєму ютуб-каналі відео, що виправдовують вторгнення.

За це вже 13 березня Служба безпеки України оголосила йому підозру у державній зраді.

А через три дні російський пропагандистський телеканал RT повідомив, що «громадсько-політичні діячі Херсона» провели установчий з’їзд «Комітету порятунку за мир та порядок». У ньому брали участь, зокрема, Стремоусов та ексмер Херсона Володимир Сальдо.

На відео RT Стремоусов виступає перед присутніми й каже, що «чинна влада перестала існувати» і треба «готувати якусь структуру, яка може взяти на себе відповідальність за наведення ладу».

Кирило Стремоусов. Фото: телеграм-канал Стремоусова

Незабаром Росія оголосила про створення «військово-цивільної адміністрації» Херсонської області. Сальдо її очолив, а Стремоусов став його заступником та активно коментував події у регіоні для російських пропагандистських ЗМІ.

9 листопада 2022 року окупаційна адміністрація повідомила, що Стремоусов загинув у ДТП. За офіційною російською версією він зіткнувся з вантажівкою на трасі Херсон — Армянськ. Це сталося в день, коли міністр оборони Шойгу наказав про відступ російських військ з Херсона. 11 листопада Стремоусова поховали на центральному цвинтарі Сімферополя. У російських ЗМІ публікували фото та відео з похорону.

Двічі зрадник

У березні 2023 року Малиновський суд Одеси почав заочно розглядати справу Стремоусова. За українським законодавством, судити людину за її відсутності можна, якщо вона переховується в Росії чи на окупованій території.

Зазвичай у разі смерті підсудного справу закривають, але, як пояснив суддя-спікер Малиновського суду Ігор Бобуйок, вони не мали офіційного підтвердження, що Стремоусов справді загинув.

«У кримінальному провадженні немає доказів того, що він помер. Немає жодної експертизи, немає жодного свідчення в матеріалах справи про його смерть. А всі довідки, які видаються на окупованій території, відповідно до нашого законодавства, не визнаються», — сказав Бобуйок.

Судді Малиновського суду Одеси оголошують вирок Кирилу Стремоусову, 18 жовтня 2022 року. Фото: Ніна Ляшонок, Ґрати

На суді прокуратура обвинувачувала Стремоусова у двох злочинах: державній зраді та колабораціонізмі частина 5 статті 111-1 Кримінального кодексу України . Обвинувачення у держзраді, своєю чергою, складається з двох епізодів. Це пов’язано з тим, що на початку вторгнення Верховна Рада внесла зміни до статті «держзрада» (111) у Кримінальному кодексі. Депутати доповнили її другою частиною — «державна зрада в умовах воєнного стану», за що передбачено від 15 років колонії до довічного ув’язнення. Правки набули чинності 15 березня 2022 року.

За дії, які Стремоусов вчинив до цієї дати, його обвинувачували у держзраді. А за все, що було після 15 березня, — у держзраді в умовах воєнного стану.

Зрада Стремоусова, за версією прокуратури, полягала зокрема в тому, що він, «надаючи Росії допомогу в підривній діяльності проти України», розміщував на своєму ютуб-каналі ролики, в яких виправдовував російське вторгнення. Наразі всі ці відео видалені, але деякі продубльовані в «Однокласниках». На одному з таких роликів Стремоусов 25 лютого 2022 року, роз’їжджаючи Херсонщиною на машині, заявляє, що в Україні встановився фашистський режим, який сам винен у війні.

«Режим, який представляв прозахідну колонію в особі Зеленського та решти цього лушпиння, Турчинових, Порошенка тощо, давно вирішив нашу долю за нас», — каже Стремоусов на відео, сидячи за кермом.

Прокуратура також звинувачувала Стремоусова в тому, що на численних мітингах і зустрічах з жителями області він вихваляв Росію і виправдовував анексію Херсонщини. Як підтвердження, прокурори надали відео цих зборів із ютубу.

Статтю про колабораціонізм Стремоусов отримав за те, що обійняв посаду «заступника голови військово-цивільної адміністрації Херсонської області».

Прокурори допитали у суді трьох свідків: мера міста Олешки Євгена Рищука та трьох мешканців сіл Херсонської області, які під час окупації були на зборах за участю Стремоусова. Усі четверо заявляли, що він агітував за Росію та був затятим противником української державності.

«Його могли призначити під дулом автомата»

На заочних судах обов’язкова участь захисника. Стремоусова представляла адвокатка Тетяна Бобкова із Центру вторинної правової допомоги. Її послуги сплачує держава. У розмові з «Ґратами» вона зізналася, що нічого не чула про Стремоусова до того, як стала його адвокаткою.

На суді вона просила виправдати свого клієнта. На її думку, прокуратура неправильно кваліфікувала його дії та не довела, що він винен у колабораціонізмі та державній зраді. Бобкова вважає, що Стремоусов міг обійняти посаду в окупаційній адміністрації та вести проросійську агітацію не добровільно, а під примусом.

«Його могли призначити під дулом автомата. Людина має п’ять дітей. Згідно з інформацією з Інтернету, його дружина чекала на шосту дитину. Виходячи з досвіду розгляду інших справ, один з улюблених прийомів російських військ та їх органів — це тиск на родину та дітей. Виключати цю можливість я, як сторона захисту, не можу», — сказала вона «Ґратам».

Адвокатка Тетяна Бобкова у Малиновському суді Одеси, 18 жовтня 2022 року. Фото: Ніна Ляшонок, Ґрати

Адвокатка також заявила, що Стремоусов не мав доступу до секретних документів і не міг їх передати Росії, тому обвинувачувати його у держзраді некоректно. Захисниця також вважає, що судовий розгляд був неповним, оскільки прокуратура спочатку заявила 11 свідків, а допитали лише чотирьох, та й то по відеозв’язку з поганою якістю.

Але колегія суддів відкинула аргументи захисту і визнала провину Стремоусова повністю доведеною. Як і просив прокурор, судді призначили херсонцю 9 років позбавлення волі за колабораціонізм, 13 років за держзраду і довічне ув’язнення за держзраду в умовах воєнного стану.

Колегія також заборонила покійному підсудному, засудженому до довічного терміну, обіймати керівні посади протягом 13 років. Також суд конфіскував його майно — будинок та дві земельні ділянки, розташовані на окупованій частині Херсонської області. Судді також призначили зі Стремоусова стягнення 15 тисяч гривень за судові витрати.

Адвокатка Тетяна Бобкова не погоджується з вироком і збирається його оскаржувати в апеляційному суді. Її не бентежить, що її клієнт загинув майже рік тому, а його судять як живу людину. За її словами, згідно із законом, якщо офіційних підтверджень смерті немає, то й підстав закривати справу також немає.

«Я розумію, що зараз в інтернеті багато коментарів та запитань: кому все це треба? Є й образливі коментарі, і обурені, — розповіла Бобкова «Ґратам». — Але навіть якщо нам відомо, що він нібито помер, експертизи, що Стремоусов загинув, немає. ДНК не порівнювали, заяв від родичів нема, свідоцтва про смерть нема. Тому щодо нього винесено вирок про довічне ув’язнення, як би це не звучало. Комусь смішно, комусь ні. Хто не юрист, тому смішно. А юристам — ні. Тому що ми розуміємо, як працює судочинство та норми права».