Національне антикорупційне бюро повідомило про підозру у заволодінні понад 9,2 млрд гривень «Приватбанку» його колишньому бенефіціару Ігорю Коломойському. Це сталося 7 вересня. На той момент бізнесмен вже кілька днів перебував під арештом за справою, яку розслідує Служба безпеки України та Бюро економічної безпеки.
У справі НАБУ, окрім Коломойського, — п’ятеро інших підозрюваних, які діяли «у складі організованої групи». Вищий антикорупційний суд відмовився арештовувати двох фігурантів, посилаючись на строки давності у справі. Одній із фігуранток обрали заставу.
17 жовтня цього року НАБУ зупинило розслідування у цій справі, у зв’язку з «необхідністю виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва та розшуком підозрюваних».
У чому суть підозри Коломойському, яким чином гроші «Приватбанку» вивели через схему купівлі-продажу цінних паперів, чому судді і прокурори по-різному рахують терміни давності у справі, — у матеріалі «Ґрат».
Національне антикорупційне бюро почало розслідувати кримінальне провадження щодо ймовірних злочинів у «Приватбанку» у березні 2017 року. Про злочин повідомили працівники банку. Усього надійшло чотирнадцять заяв про кримінальні правопорушення.
Підозри оголосили наразі у двох епізодах, як відомо з повідомлень правоохоронців і рішень суду.
Один з епізодів — щодо заволодіння і розтрати понад 136 млн гривень банку. За даними слідства, гроші перерахували на рахунки пов’язаної з «Приватом» дніпровської страхової компанії «Інгосстрах» в останній день перед передачею банку у власність держави у грудні 2016 року.
Підозрювані — колишній перший заступник голови правління «Приватбанку» Володимир Яценко , колишній голова правління «Приватбанку» Олександр Дубілет та екскерівниця одного з підрозділів банку Олена Бичихіна, що займала посаду першої заступниці голови правління «Інгосстраху».
Згодом цей епізод виділили в окреме провадження, станом на сьогодні обвинувальний акт щодо цієї справи направили до Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті.
Коломойський фігурує як підозрюваний в іншому епізоді, який стосується компанії DROVALE LIMITED (далі — DROVALE).
У реєстрі судових рішень є дані про те, що у травні 2018 року провадження щодо DROVALE, але з іншою кваліфікацією (привласнення коштів банку — частина 5 статті 191, частина 2 статті 205 КК) та дещо більшою сумою шкоди (11 млрд грн), почало розслідувати Головне управління Служби безпеки України у Києві та Київській області. У відповідь на запит «Ґрат» у відомстві повідомили, що у листопаді 2019-го передали матеріали провадження за підслідністю до НАБУ.
Як йдеться у рішеннях ВАКСу у справі НАБУ, опублікованих у Єдиному реєстрі судових рішень, слідство встановило, що Коломойський створив організовану групу не пізніше 26 січня — 16 березня 2015 року. У цей період члени групи розробили план, щоб заволодіти коштами «Приватбанку»: підробили документи минулими датами, щоб банк був зобов’язаний виплатити кошти кіпрській компанії DROVALE, і оформили це, як викуп цінних паперів — облігацій.

Врешті саме внаслідок цієї операції підозрювані, за даними слідства, заволоділи сумою у близько 9 млрд 254 млн 807 тис. гривень.
Частину із цих коштів — 499 млн 761 тис. гривень — перерахували у три черги на рахунки юридичних осіб під виглядом купівлі-продажу цінних паперів. Спочатку із рахунків DROVALE на рахунки ТОВ «Реватіс», ТОВ «ІК «Бізнес-Інвест», ТОВ «Сонго», потім із рахунків ТОВ «Реватіс» та ТОВ «ІК «Бізнес-Інвест» на рахунок ТОВ «Меріста», а також із рахунків ТОВ «Сонго» на рахунок ТОВ «Вітязь». В останню чергу перерахували кошти із рахунків ТОВ «Меріста» та ТОВ «Вітязь» на рахунок Коломойського.

Після цього Коломойський, за даними слідства, вніс перераховані 446 тисяч гривень до статутного капіталу «Приватбанку» для збільшення власної частки у ньому та виконання Програми фінансового оздоровлення на 2015-2017 рік, в якій були вимоги збільшити статутний капітал банку за рахунок акціонерів на суму 2 млрд 300 млн гривень .

Ігор Коломойський в «акваріумі» Київського апеляційного суду, 6 жовтня 2023 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
У матеріалах слідства є записи розмов підозрюваних, де вони обговорюють викуп облігацій — «дров». І хоч ці розмови поки не представляли в суді, «Ґрати» вивчили судові рішення у справі та звітність DROVALE, отриману з кіпрського реєстру юридичних осіб, та зʼясували, як це відбувалося.
У листопаді 2011 року наглядова рада «Приватбанку» ухвалила рішення про випуск облігацій, цінних паперів, які дозволять залучити додаткові кошти для підтримки загальнобанківських програм та кредитування. «Приват» випустив дві серії цих паперів на суму 7 млрд гривень. Через рік, у листопаді 2012-го, банк вирішив випустити ще одну серію вартістю 3,5 млрд гривень. Через пів року банк довипустив облігацій ще на 3,5 млрд гривень.
У відкритий продаж вони не потрапляли, емісія була закритою, тобто цінні папери наперед продали визначеним особам.
Пʼять місяців до першого випуску облігацій на Кіпрі зареєстрували компанію DROVALE зі статутним капіталом 1200 євро.
Згідно зі звітністю компанії, у 2011 році DROVALE отримала навіть невеликий збиток, повʼязаний з операційною діяльністю. Та значних надходжень у неї не було.
Однак вже у 2012 році DROVALE стає власницею частини тих самих облігацій, які «Приват» випустив у 2011-2012 роках. Загалом це обійшлося кіпрській компанії у 6,33 млрд гривень. Наступного року вона придбала облігацій ще на 2,01 млрд гривень.
Згідно зі звітністю, станом на 2014 рік DROVALE скупила 61,15% випущених у цих серіях «Приватом» цінних паперів на суму 7,95 млрд гривень.
Оскільки емісія облігацій була закритою, тож ймовірно, що саме DROVALE входила до того обмеженого кола осіб, для яких «Приватбанк» випустив ці папери. При цьому, у кожному своєму звіті кіпрська фірма зазначала, що «наявні для продажу фінансові активи (облігації «Приватбанку» — Ґ) обліковуються за первісною вартістю, оскільки для керівництва неможливо визначити справедливу вартість на основі наявних ринкових даних». Тобто облігації купляли, схоже, за завищеною ціною.
У 2014-2015 році «Приватбанк» викупив у DROVALE свої облігації. Паралельно впродовж цих років кіпрська компанія отримала додатково майже 72 млн гривень надходжень за відсотками від цих облігацій. Та тримала кілька депозитів у банку на суму понад 3,3 мільярда гривень, за якими також отримувала відсотки. І, як випливає зі звітності, всі її рахунки обслуговував саме «Приватбанк». А суттєвих надходжень від якоїсь іншої діяльності чи інших компаній у звітності немає, тож виглядає, що кіпрська фірма виконувала функцію зберігача цих цінних паперів виключно під цю емісію.
Між тим, злочин, на думку слідства, полягав саме в тому, що посадові особи «Приватбанку» змінили початкові договори купівлі-продажу цінних паперів, додавши туди пункт про компенсацію банком курсової різниці покупцеві. Продаж облігацій відбувався в 2012-2013 роках, а банк викупив їх у 2014-2015, коли гривня суттєво знецінилася. У звітності йдеться, що переоцінка DROVALE цінних паперів, згідно з чинним курсом, впродовж 2012-2015 років склала 4,5 млн гривень. Однак фінансова звітність DROVALE підтверджує, що всі операції з рахунками, які декларувала кіпрська компанія, проводилися у гривні, тому компенсувати цю різницю не потрібно було.
Гроші, за які купували цінні папери «Привату» та клали на депозитні рахунки, не належали кіпрській компанії. Для цих операцій DROVALE позичила гроші під нетипово високий відсоток (у деяких звітах він доходив майже до 15,7%) у «спорідненої компанії» Claresholm Marketing Ltd.

«Приватбанк». Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Ця компанія загалом дала позику на суму 11,29 млрд гривень у кілька траншів. І у 2015-му, після того, як «Приватбанк» викупив свої цінні папери, повернула майже всю суму позики із суттєвими відсотками, яких за 4 роки набігло 1,85 млрд гривень. Тобто сумарно цей кредит обійшовся кіпрській DROVALE у понад 13 млрд гривень.
Останній аудит фінансової звітності, за 2015 рік, DROVALE подала аж у 2018 році. А за 2016 рік кіпрська фірма взагалі не звітувалася. А відтак не відобразила подальших операцій з українськими компаніями, які не були зазначені в жодному звіті за 2011-2015 роки, й про які говорить слідство.
Звʼязок DROVALE з Ігорем Коломойським можна частково прослідкувати за її фінансовою звітністю.
Офіційно її власники — інші кіпрські компанії, що вже раніше фігурували у журналістських розслідуваннях, зокрема, в «Панамських паперах», як корпорації, які забезпечують податкове та фінансове планування. Саме ці компанії насправді і здійснювали обслуговування фінансової звітності та її аудит для DROVALE. Тому встановити, хто насправді стоїть за компанією, складно.
Втім, кредитором DROVALE виступила «споріднена компанія» Claresholm Marketing Ltd, зареєстрована на Британських Віргінських островах, де за законами не розкривають структуру власності бізнесу, який має їхню реєстрацію.
Однак ця компанія неодноразово фігурувала як фірма-«прокладка» у фінансових операціях із виведення грошей із «Приватбанку». Наприклад, у скарзі банку в суд штату Делавер (США) Claresholm Marketing Ltd зазначена як одна із транзитних компаній, через яку виводилися гроші на придбання компаніями Ігоря Коломойського та його бізнес-партнера Геннадія Боголюбова нерухомості в США. Та фігурувала у справі про розтрату 8,2 мільярда гривень топпосадовцями «Приватбанку» перед його націоналізацією, що також підтверджує звʼязок цієї компанії із бенефіціарами банку.
Claresholm Marketing Ltd фігурує і в судових рішеннях, якими у 2018 році вилучали документи у справі облігацій «Привату». Компанія, схоже, отримала гроші, які потім спрямували на купівлю облігацій, опосередковано від самого «Приватбанку». Адже у тій самій справі про виведення грошей за облігаціями, ще слідчі СБУ вилучали договори застави між «Приватбанком» і East-West United Bank S.A., який має штабквартиру у Люксембурзі та входить в російську групу ПАО АФК «Система». Так, на кореспондентський рахунок в East-West United Bank S.A за договорами застави за 2012-2013 роки «Приват» поклав власні валютні кошти в еквіваленті 8,72 млрд гривень . Ця сума практично збігається з сумою, витраченою на купівлю облігацій, та фактично стала основою для позики, наданої DROVALE.
У телефонних розмовах, які прослуховувало слідство, втім, фігурувала ще одна компанія-учасник схеми з облігаціями. Йдеться про PointexSale LLP, зареєстровану у Великобританії.
Ця компанія є в судових рішеннях, які дозволяли слідчим вилучати документи банку. Як і East-West United Bank S.A., гроші «Приватбанку» протягом 2012-2014 розміщувалися на рахунках австрійського Bank Winter & Co. AG. Йдеться про суму майже у 8,5 млрд гривень , частину з яких отримала в кредит PointexSale. Однак, ані судові рішення, ані звітність не розкривають точної ролі британської компанії у схемі.
Згідно з британським реєстром юридичних осіб, власником PointexSale із суттєвою часткою впливу є громадянин України Петро Клименко, зареєстрований у Дніпрі. Петро Клименко із такою ж датою народження та адресою реєстрації є власником низки компаній, повʼязаних із виведенням коштів з «Приватбанку», зокрема ТОВ «Монтана-Естейт», яку пресслужба банку повʼязувала із колишніми бенефіціарами. Самого ж Клименка у банку назвали номінальним власником компаній Володимира Яценка, колишнього першого заступника голови правління «Приватбанку», який наразі підозрюваний у заволодінні і розтраті понад 136 млн гривень банку — виведенні коштів через дніпровську страхову компанію «Інгосстрах».
Підозру у заволодінні понад 9,2 млрд гривень «Приватбанку» пред’явили окрім Коломойського ще п’ятьом людям — прізвища усіх підозрюваних НАБУ не вказує, «Ґратам» вдалося їх підтвердити за власними джерелами у НАБУ.

Заступник голови Нацбанку Яків Смолій (ліворуч) та колишній голова правління «Приватбанку» Олександр Дубілет (праворуч) під час брифінгу у Дніпрі, 19 грудня 2016 року. Фото: Yulia Ratsybarska, RFE/RL
Це: колишній голова правління «Приватбанку» Олександр Дубілет, заступник керівника напрямку — директор департаменту міжбанківського дилінгу банку, який одночасно був довіреним представником компанії-нерезидента, пов’язаної з банком Ярослав Луговий, заступниця голови правління банку — директорка казначейства Людмила Шмальченко, начальниця департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства банку Надія Конопкіна та заступниця керівника Департаменту з обслуговування рахунків ЛОРО банків-кореспондентів, нерезидентів головного офісу «Приватбанку» Тетяна Якименко.
Їх разом із Коломойським підозрюють у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах, зловживаючи службовим становищем групою осіб , та фінансових операціях з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів та дій, спрямованих на маскування незаконного походження таких коштів , а також складанні, видачі неправдивих офіційних документів організованою групою .
Хто яку роль виконував під час злочину, слідство поки не повідомляє.
Людмилу Шмальченко та Олександра Дубілета НАБУ оголосило у розшук у цьому провадженні. Дубілет перебуває в розшуку із 2021 року у справі «Інгосстраху».
Вищий антикорупційний суд розглядав клопотання про обрання запобіжного заходу щодо Надії Конопкіної, Тетяни Якименко і Ярослава Лугового. Засідання судів не транслювалося.
Згодом ЗМІ, які прийшли на засідання у ВАКС, повідомили, що лише Конопкіній суд обрав заставу у 1,61 млн гривень.
Щодо Якименко та Лугового суддя Олег Ткаченко вирішив повернути клопотання прокурору, оскільки, на його думку, у вересні 2021 році завершився термін досудового розслідування у кримінальному провадженні. Суддя послався на так звані «поправки Лозового» .
Суддя Ткаченко також зауважив, що строк розслідування у 2021 році продовжила на той час генпрокурорка Ірина Венедіктова, хоча мав це зробити слідчий суддя.
Натомість суддя Лариса Задорожна, що обрала заставу для третьої підозрюваної у справі — Конопкіної, вважає, що застосовувати у цій справі «поправки Лозового» недоречно, оскільки вони стосуються тих справ, відомості щодо яких внесені до реєстру після 15 березня 2018 року. А провадження, в якому цього року оголосили підозру Коломойському і п’ятьом особам, було зареєстроване у 2017-у. Апеляційні скарги на рішення щодо Якименко та Лугового подала прокуратура, Конопкіна сама оскаржила рішення про заставу. Суд їх поки не розглянув.
Адвокат Коломойського Олег Пушкар у коментарі «Ґратам» назвав підозру НАБУ необгрунтованою, не вдаючись у деталі. Коломойський також не коментує її суть. Йому поки не обирали запобіжний захід у цій справі, оскільки він і так перебуває під арештом за підозрами щодо провадження, яке розслідує Служба безпеки України та Бюро економічної безпеки.
17 жовтня детектив НАБУ видав постанову про зупинення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні. Як зазначається у рішенні, опублікованому у судовому реєстрі, причиною стала «наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва та розшуком підозрюваних». «Ґратам» вдалося отримати підтвердження цієї інформації від захисника Коломойського Олега Пушкаря, що оскаржив таке рішення до Вищого антикорупційного суду. Засідання з цього питання заплановане на 7 листопада.
«Ґрати» звернулись по коментар до НАБУ і САП, але на момент публікації тексту його не отримали.
Оновлено 9 листопада 20:16. 7 листопада ВАКС розглядав скаргу захисту Коломойського щодо зупинення провадження НАБУ. За словами адвоката Олега Пушкаря, суд ухвалить рішення 14 листопада. Він також повідомив «Ґратам», що 2 листопада НАБУ поновило розслідування, та пояснив причину оскарження зупинки у суді. «НАБУ аргументували зупинку тим, що потрібна міжнародна допомога. За кодексом, в нас не можна зупиняти провадження, допоки не проведені ще всі заходи, доступні тут. Тому ми не погодилися із зупинкою. Питання зараз в тому, чи ця справа життєздатна. Там строки спливли вже давно», — зазначив адвокат.
Оновлено 15 листопада 16:30. На запит «Ґрат» НАБУ відмовилося повідомляти про причин зупинення досудового розслідування.