Домагання у театрі: як актори і студенти Андрія Білоуса боролись за його звільнення

Акція протесту проти харасменту в театрі під КМДА, 10 лютого 2025 року. Фото: зі сторінки Ірини Цилік у фейсбуці
Акція протесту проти харасменту в театрі під КМДА, 10 лютого 2025 року. Фото: зі сторінки Ірини Цилік у фейсбуці

У січні 2025 року Андрія Білоуса — на той момент викладача університету Карпенка-Карого, художнього керівника й директора Молодого театру — публічно звинуватила в сексуальних домаганнях колишня студентка. Невдовзі чоловіка відсторонили від роботи в університеті, однак він продовжив працювати у Молодому театрі. Понад три місяці частина колективу театру, юристи й активісти боролись за звільнення Білоуса, який не визнавав своєї вини. Зрештою він звільнився сам — «за угодою сторін». Історія боротьби проти домагань і за безпечне середовище у театрі — у матеріалі «Ґрат».

 

Викриття

20 січня цього року на ютуб-каналі «Ґвалтівник Білоус» (так невідомі перейменували канал, де студенти КНУТКіТ публікували свої роботи) з’явилося відео з анонімними свідченнями випускниці Київського національного університету театру та кіно імені Карпенка-Карого (КНУТКіТ). 

Вона розповіла, що влітку 2020-го, одразу після вступу до КНУТКіТу, майстер курсу Андрій Білоус почав писати їй у месенджері. Спочатку цікавився про її вік, хто її батьки, яка мотивація вчитись. Поступово питання Білоуса ставали дедалі більш недоречними.

«Наприклад, коли я питала його про розклад занять, він відповідав: “Чому ти хочеш говорити зі мною про роботу, а не хочеш мене збуджувати?”», — розповідала студентка.  

Викладач почав цікавитися її особистим життям, просив надіслати свої інтимні фото, мотивуючи це тим, що інші студентки вже це зробили, запитував про сексуальні фантазії, без згоди надсилав власні інтимні фото, а також запрошував «зайти до нього на чай». 

Андрію Білоусу 49 років, з них останні 20 він викладав в університеті ім. Карпенка-Карого і поєднував це з роботою у Київському національному академічному Молодому театрі, директором та художнім керівником якого став ще у 2012 році. До того дев’ять років працював режисером у столичному Театрі драми і комедії на лівому березі.

Після анонімної публікації про випадки сексуальних домагань Андрія Білоуса написав на своїй сторінці у Facebook випускник університету Карпенка-Карого Валерій Філіпенко, а також запустив гугл-форму для збору свідчень про харасмент з боку режисера. На тему домагань з боку Білоуса висловилася ексбалетмейстрка Молодого театру Лідія Соклакова й закликала колег не мовчати про такі випадки. Філіпенко й Соклакова зазначили, що у театральному середовищі давно відомо про поведінку Білоуса, однак раніше ніхто не наважувався розповісти про це публічно. 

Університет ім. Карпенка-Карого спочатку повідомив, що не отримував офіційних заяв про «неетичну та протиправну поведінку одного з викладачів». У навчальному закладі закликали «перевіряти достовірність матеріалів, що публікуються анонімними джерелами», а у разі «виявлення подібних фактів» — звертатися до правоохоронних органів. 

Та вже за два дні університет зазначив, що в день виходу анонімної публікації звернувся із заявою до Національної поліції «з метою перевірки розповсюдженої інформації та надання їй відповідної правової оцінки». Крім того, юридична служба університету розпочала службову перевірку.

Анонімна дівчина погодилася відкрито поспілкуватися з журналістами програми «Сніданок з 1+1» й детальніше розповіла про свій досвід. Журналісти зазначили, що 23-річна Софія Сапожнік наразі мешкає в Лос-Анджелесі, тому не боїться говорити про події в київському університеті. 

В інтервʼю Сапожнік уточнила, що вступила до КНУТКіТу саме на курс Білоуса. Вона підтвердила розповідь, яку спочатку опублікувала анонімно. Також розповіла, що на другому семестрі навчання Білоус несподівано призначив її старостою, а переписка з ним поступово ставала все більш неоднозначною. Викладач надсилав посилання на сторінки в Instagram її одногрупниць і запитував, чи хотіла б вона зайнятися з ними сексом. 

«Він потрошки-потрошки натякав, що це буде цікаво, казав: “Тобі треба розкривати себе, свій талант. Тобі треба показати себе, не бійся”», — розповіла Сапожнік журналістам. 

Андрій Білоус під час участі колективу Молодого Театру в театральному фестивалі у Великобританії, квітень 2023 року. Фото: з фейсбук сторінки Молодого театру

За її словами, Білоус закликав своїх студентів і студенток не соромитися тіла, яке називав робочим інструментом актора. На посвяті у студенти пропонував усьому курсу голими купатися в озері і сам показав приклад — роздягнувся і пішов купатись голяка.

Журналісти зазначили, що анонімну розповідь про Білоуса Сапожнік опублікувала разом зі своїм чоловіком Олександром, який підтримав її і сказав, що про такі речі не можна мовчати.

Сама Софія пояснила, що переосмислила події, що відбувалися протягом навчання, тоді як раніше авторитет майстра не давав усвідомити, що його вчинки не відповідали нормі. 

Андрій Білоус звинувачення на свою адресу спочатку не коментував. Однак після виходу сюжету на «1+1» повідомив hromadske, що подав заяву в поліцію і не коментує ситуацію, поки триває слідство. У Молодому театрі, який очолював Білоус, також спочатку відмовились від коментарів. 

Тим часом у соціальних мережах почало з’являтися багато дописів і коментарів з реакціями на ситуацію, зокрема розповіді колишніх студентів, студенток і колег Білоуса про харасмент з боку режисера й навпаки про позитивний досвід роботи з ним. 

Через кілька днів після виходу сюжету КНУТКіТ повідомив, що 27 січня отримав чотири скарги стосовно «інтимного та неетичного спілкування» Білоуса зі студентами. В університеті запевнили, що передали ці матеріали до Національної поліції, а Білоуса відсторонено від роботи до завершення службової перевірки. 

 

Дебати у театрі

Звинувачення Білоуса у харасменті зрезонувало й у Молодому театрі, яким він продовжував керувати.

Акторка цього театру Вікторія Ромашко у розмові з «Ґратами» згадує, що всередині колективу почалися обговорення ситуації, й дедалі більше акторок ділилися з колегами своїми історіями про домагання з боку Білоуса. При цьому Ромашко наполягає, що у колективі театру тривалий час знали, що Андрій Білоус пише сексуалізовані повідомлення колегам та стежить за ними через камери, розміщені в театрі. 

Акторка Молодого театру Вікторія Ромашко. Фото: Олексій Товпиха

Тим не менш, за словами акторки, багато хто в театрі не знав про інші форми харасменту режисера стосовно частини акторок, а також студенток, зокрема неповнолітніх. До розголосу постраждалі боялися говорити про кривду з боку керівника чи майстра. 

Сам Білоус ніяк не комунікував публічні звинувачення на свою адресу з колективом театру. Тоді частина акторів звернулася до завідувачки трупи з вимогою провести збір колективу, незалежно від того, чи зможе на нього прийти Білоус. 

«Ми тоді хотіли порозумітися з частиною колективу, яка не усвідомлювала, в чому справа. Для старшого покоління Білоус — прекрасний директор, він зробив туалети, витяжки, стільки вистав поставив. А ми хотіли розповісти свою історію, що не все так просто, що кожна дівчина до 40 років, яка приходила в театр, мала щонайменше переписки, в яких він намагався вивести на якісь сексуальні теми, фотографії», — розповідає Вікторія Ромашко.

На опублікованому відео зі зборів колективу акторка просить встати тих колег, які стикалися в театрі з харасментом, тиском, шантажем і примусом до сексу або знають про такі випадки, після чого значна частина присутніх підводиться. 

Однак, цих аргументів виявилось недостатньо, аби переконати весь колектив театру. Так, режисерка Молодого театру й помічниця Андрія Білоуса Дарія Назаренко сказала «Ґратам», що не стикалася з сексуальними домаганнями з боку директора, не спостерігала таких його дій щодо колег та вважає звинувачення в бік Білоуса безпідставними.

Дарія Назаренко вважає, що звинувачення в бік режисера — це результат накопичених емоцій, особистих образ і внутрішніх конфліктів. Також вона стверджує, що багато людей, які висунули звинувачення, раніше теж мали нормальні робочі взаємини з директором.

«Ніхто тоді не виглядав як жертва чи людина під тиском. І це знає весь театр», — каже режисерка.

31 січня актори й акторки Молодого театру подали колективну заяву до КМДА з підписами 46 людей. Вони просили усунути Андрія Білоуса з посади директора — художнього керівника театру на час розслідування. Підготувати звернення допомогли в асоціації жінок-юристок України «ЮрФем». Юристки асоціації також допомогли акторкам, які заявили про домагання Білоуса, звернутись до Національної поліції. 

Прихильники Білоуса у Молодому театрі, серед яких була і його помічниця Дарія Назаренко, теж звернулись до КМДА: 94 людини попросили не звільняти директора з посади. 

Як пояснила Вікторія Ромашко, переважна частина трупи увійшла до «Групи 46»: звернення про відсторонення Білоуса здебільшого підписали саме актори. Тоді як люди, які закликали залишити директора, — переважно інші співробітники театру, технічні працівники, частини з яких не було на зборах колективу.

З часом «група 94» зменшилась до 87 людей. Тим не менш, у театрі залишалися ті, хто трималися осторонь процесу або ж підтримували Андрія Білоуса. 

Атмосфера в театрі залишалась напруженою. На учасників трупи, які наважились піти проти керівника, тиснули. Наприкінці лютого акторка театру Альона Якименко публікувала фото з анонімною роздруківкою на дверях гримерки, в якій її назвали донощицею, а хештег кампанії з викриття домагань переробили у «#немовчистучи» та «#1937». 

Сам Андрій Білоус надав «Ґратам» таку відповідь на запитання про його комунікацію з колективом театру та студентами й студентками, в яких він викладав:

«Усі мої комунікації з акторами та студентами впродовж багатьох років завжди мали професійний контекст і були спрямовані на творчу взаємодію. Я визнаю, що в мистецькому середовищі бувають ситуації підвищеної емоційності, але я завжди дотримувався принципу взаємної поваги. Якщо хтось із моїх колег або студентів сприймав щось інакше — мені шкода, що це не обговорювалося вчасно, відкрито і особисто, а стало частиною публічного конфлікту. У жодному випадку не було умислу порушити чийсь особистий простір або гідність».

 

Резонанс

Історії, пов’язані з харасментом викладачів, ставалися в українських університетах, зокрема КНУТКіТ, і раніше. Так, у 2021 році в сексуальних домаганнях до студенток і абітурієнток звинуватили народного артиста України й викладача університету Карпенка-Карого Володимира Талашко. Після цього його відсторонили від викладання, а за три місяці він звільнився. Але через два роки Нацполіція повідомила, що не знайшла доказів домагань з боку Талашка.

Після публічних звинувачень Білоуса про аналогічні випадки повідомили студентки ще двох викладачів КНУТКіТ: колег Білоуса Юрія Висоцького та Володимира Галицького. Вони заперечували правдивість звинувачень у свій бік. Обох викладачів відсторонили на час проведення службової перевірки. 

Акція протесту проти харасменту в театрі під КМДА, 10 лютого 2025 року. Фото: зі сторінки Ірини Цилік у фейсбуці

Хвиля викриттів торкнулась викладачів інших вишів. Олександра Балабана з Київського національного університету культури та мистецтв студенти звинуватили у харасменті, тиску та неетичному спілкуванні. Невдовзі викладач звільнився з університету за згодою сторін. Журналістка NGL.media Катерина Родак звинуватила у харасменті викладача факультету журналістики Йосипа Лося з Львівського національного університету.

Інформацію почала перевіряти Національна поліція, а ректор університету спочатку відсторонив, а згодом звільнив викладача. Актора та викладача Київського національного університету технологій і дизайну Лева Сомова звинуватили у цькуванні студентів та неетичній комунікації. Університет повідомив про створення комісії для проведення службового розслідування з цього приводу.

На підтримку колег у соціальних мережах висловилися понад 20 українських театрів, зокрема київські театри Івана Франка, Лесі Українки, Театрі драми і комедії на лівому березі, львівські театри Леся Курбаса, Марії Заньковецької та інші. Акторок і студенток, які зіткнулися з харасментом і домаганнями, підтримало багато медійних осіб, діячок культурної сфери. 

У соціальних мережах запустили флешмоб #немовчи: жінки зі сфери театру, кіно, журналістики та інших галузей культури почали розповідати про ситуації, в яких вони стикалися з харасментом і сексуальними домаганнями.

10 лютого відбувся мітинг, учасники якого вимагали відсторонення Андрія Білоуса від виконання обовʼязків у Молодому театрі та виступали на підтримку «Групи 46». Близько 200 людей, серед яких такі відомі діячки, як кінорежисерка і письменниця Ірина Цілик, драматургиня Наталя Ворожбит, акторка Римма Зюбіна, пройшли від театру до КМДА, де передали відкритий лист до Віталія Кличка з цією вимогою. 

 

Комісія

На початку лютого керівник департаменту культури КМДА Андрій Анджияк зустрічався з Андрієм Білоусом та колективом театру. На зустрічі серед іншого обговорювали підстави для звільнення директора. За словами Вікторії Ромашко, тоді Анджияк повідомив колективу театру, що у контракті Білоуса немає пункту про відповідальність за неетичну поведінку. 

Сам Білоус йти з театру не збирався. Як тоді, так і зараз він відкидає будь-які звинувачення.

«Станом на сьогодні не існує жодного рішення компетентних органів, яке б підтверджувало будь-які протиправні дії з мого боку. Всі заяви, які лунали публічно, залишаються на рівні суб’єктивних інтерпретацій і припущень. Я не можу достовірно знати, що мотивувало кожну окрему людину робити подібні заяви, але вважаю, що в основі конфлікту — не юридична, а емоційна складова. Частина звинувачень має анонімне походження, частина базується на розтиражованих інтерпретаціях, частина — виглядає як реакція на особисту образу або незадоволення спільною творчою роботою», — повідомив Білоус «Ґратам». 

Щоб зрозуміти, чи є підстави для звільнення директора, заступниця голови КМДА Ганна Старостенко звернулась до юридичної компанії «Міллер». Юрист цієї компанії Артем Крикун-Труш розповідає «Ґратам», що він та колеги дослідили контракт директора і дійшли висновку, що того цілком можна звільнити та навіть написали проєкт наказу для Департаменту культури КМДА про відсторонення Білоуса. Однак зробити це чиновники мерії не наважились. 

Замість цього Ганна Старостенко наказала створити в театрі комісію, яка мала перевірити інформацію, викладену у зверненні про усунення Білоуса від роботи. 

У день мітингу щодо звільнення Білоуса КМДА повідомила, що на період роботи комісії директора буде відсторонено від посад у театрі. Водночас юрист Крикун-Труш наголошує, що заява КМДА не відповідала дійсності, й насправді Білоуса напряму не відстороняли від роботи на час перевірки, хоча така норма передбачена у його контракті. Насправді ж у КМДА вмовили режисера самостійно написати заяву на тимчасове відсторонення, говорить юрист. «Ґрати» звернулись до представника КМДА за коментарем, однак на момент публікації там не відповіли. 

Акція протесту проти харасменту в театрі під КМДА, 10 лютого 2025 року. Фото: зі сторінки Ірини Цилік у фейсбуці

До комісії увійшли фахівці з правозахисних і юридичних організацій та об’єднань. Очолила її правозахисниця Лариса Денисенко. У розмові з «Ґратами» вона зазначає, що чиновники мерії в роботі комісії участі не брали, оскільки Сергій Анжияк не хотів таким чином впливати на її роботу та висновки. 

За словами Денисенко, комісія вивчила документи, що регулюють роботу Молодого театру, поспілкувалась з акторками, що заявили про домагання, та з колективом театру, зокрема і зі співробітниками, які були проти звільнення директора. Більшість розмов не записували, однак Денисенко вела протокол свідчень. Йшлося, зокрема, про сексуалізований зміст вистав, питання до затвердження акторок на ролі, поведінку Андрія Білоуса як викладача, його комунікації з колективом та про сексуальні домагання. 

Також комісія поспілкувалась з адміністрацією Молодого театру та із самим Білоусом. 

Лариса Денисенко згадує, що після цих розмов констатувала у Молодому театрі цілу низку проблем: недотримання балансу прийняття рішень, проблеми з етикою, зокрема через відсутність відповідного кодексу, необізнаність людей в тому, що таке сексуальні домагання, і як діяти, якщо вони відбуваються, нерозуміння, як можна відстоювати свої права, зокрема впливати на репертуар театру, аби він не порушував гідності акторів. 

Глибинною проблемою Денисенко вважає залежність студенток та студентів від свого майстра й наставника під час навчання в театральному університеті.

«Де акторська гра, де реальність? Де людина є чоловіком, а де — керівником і режисером? Тому потрібно переглядати гендерні політики, антидискримінаційний і навчальний процеси в усіх театральних ЗВО, адже тут один з коренів проблеми, який потім переростає в підтримувану залежність у театрі», — пояснює Лариса Денисенко.

Вона додає, що всі конфлікти в театрі розв’язував Білоус. Хоч це не прописано у його повноваженнях, однак так склалось на практиці. 

Те, що частина співробітників театру підтримали директора після його викриття, Денисенко пояснює їхніми упередженнями про те, як мають поводитися потерпілі від сексуального насилля. 

«Вони висловлювали суб’єктивне розуміння, яка має бути правильна поведінка потерпілої, а яка неправильна. І ця неправильна поведінка, на їхній погляд, стосувалася всіх потерпілих, підписантів і підписанток «Групи 46». Це було помітно упереджене ставлення, особливо коли люди говорять «я проти дискримінації та насильства, але тут є підстави сумніватися; я не розумію, чому вона так поводилася, я не розумію, чому її тато не прийшов і не влаштував розборки, я не розумію, як людина може продовжувати виходити на сцену, якщо з нею були епізоди сексуального насилля, чому вона оголюється, коли говорить режисер, а не каже, що її це не влаштовує чи що вона інакше бачить свою роль». Весь цей спектр питань і зауважень лунав доволі інтенсивно», — розповідає Лариса Денисенко.

Вона додає, що людина, яка сама не потерпала від харасменту чи насилля, часто вважає, що цього не могло статися й з усіма іншими. До того ж багато прихильників Білоуса ототожнювали його критику з критикою театру й дуже болісно до цього ставилися.

Перевірка у Молодому театрі тривала місяць. Її результати голова комісії Лариса Денисенко оприлюднила на своїй сторінці у фейсбуці. 

Комісія рекомендувала звільнити Білоуса з посад у театрі, посилаючись на пункт у його контракті, який передбачав припинення контракту в разі, якщо директор вчинить дії, «що дали підстави для втрати довіри до нього з боку органу управління» пункт контракту 4.3.15

Значна частина решти рекомендацій стосувалась запобігання харасменту та дискримінації в театрах. Комісія рекомендувала створити механізм подання скарг у випадках сексуальних домагань чи дискримінації та комітет у КМДА, який би їх розглядав. Пропонувалося розробити типовий проєкт етичного кодексу, запровадити у закладах культури тренінги на тему прав людини, домагань, дискримінації та шляхів отримання допомоги потерпілим. У висновках комісія рекомендували протягом подальших трьох років проводити в Молодому театрі гендерний аудит для забезпечення рівних прав для чоловіків та жінок у колективі, а також переглянути типовий контракт керівників культурних закладів, підпорядкованих Департаменту культури КМДА.

Лариса Денисенко розповідає, що комісія зустрілась з чиновниками департаменту культури КМДА і роз’яснити їм рекомендації. Однак, за словами голови комісії, ентузіазму ті не виявили. Голова комісії вважає, що чиновники радше намагалися зняти з себе відповідальність і відмежуватися від тих процесів і рішень, що не мали детально прописаної нормативної бази, хоч і перебували в зоні відповідальності Департаменту культури. Тим не менш чиновники запевнили, що хочуть реалізувати рекомендації з запобігання насильству в театрі. 

В свою чергу юрист Артем Крикун-Труш з компанії «Міллер», що консультувала мерію, зазначає: на зустрічах із юристами та акторами представники КМДА говорили, що створювали комісію через суспільний резонанс, а не як реальний інструмент для вирішення ситуації зі звільненням Білоуса. 

Рекомендацію звільнити Білоуса з посади у Молодому театрі департамент культури КМДА проігнорував. В день публікації висновків комісії його поновили на роботі. Директор департаменту культури Сергій Анжияк особисто повідомив про це колектив театру у присутності Білоуса.

На відеозаписі зустрічі Анжияк зачитує рекомендації комісії, зокрема пункт про необхідність звільнити директора на підставі втрати довіри. Однак чиновник одразу ж додав, що поняття «втрати довіри» згідно з Кодексом законів про працю пункт 2 статті 41 КЗпП стосується осіб, відповідальних за втрату матеріальних чи культурних цінностей. За кілька днів КМДА опублікувала повідомлення, де стверджувалося, що Білоуса можна звільнити лише за рішенням слідчого судді. 

 

Петиція та звільнення 

Діячі культури відповіли на це новою акцією протесту. 18 березня вони знову провели акцію за його відставку біля Молодого театру та під стінами КМДА та спрямували ще одне звернення до міського голови Віталія Кличка з вимогою розірвати контракт з Андрієм Білоусом. Учасники акції наголошували на наявності підстав для такого рішення та підготували для чиновників юридичне обґрунтування. 

Представники Групи 46. Фото зі сторінки Вікторії Ромашко

Юрист Артем Крикун-Труш, який почав працювати з «Групою 46», наполягав: чиновники мають підстави звільнити директора Молодого театру, адже поняття «втрати довіри» у контракті Білоуса має ширше значення, а ніж суто матеріальна відповідальність, і нічим не прив’язане до відповідної норми КЗпП. Пункт 8 статті 36 КЗпП передбачає припинення трудового договору через підстави, передбачені контрактом. Такою підставою і є «втрата довіри», зазначена у контракті Білоуса. 

Представники та юристи «Групи 46» знову зустрілись з чиновниками департаменту культури КМДА. 

Цього разу Сергій Анжияк запропонував звернутися до Державної служби України з питань праці, аби та роз’яснила, що саме означає формулювання про «втрату довіри» у контракті Білоуса. Зрештою, такі запити до Держпраці надіслали як представники КМДА, так і юристи від театру. 

У Держпраця відповіли, що у контракті директора не конкретизовано, в якому випадку його можна звільнити з таким формулюванням. Натомість сервіс Держпраці «інтерактивний інспектор» (інструмент Держпраці, що дозволяє оперативно отримати консультацію) повідомив активістам, що втрата довіри з боку Органу управління є окремою підставою для звільнення. Сервіс також визначив, що керівник втрачає довіру, якщо він порушив умови контракту, вчинив щось, що підриває його авторитет та ефективність роботи, або ж завдав підприємству збитків чи зашкодив його репутації.

Вікторія Ромашко згадує, що після цього Анжияк та інші співробітники департаменту культури припинили відповідати на листи активістів. 

Тим часом робота в Молодому театрі тривала. Як зазначає акторка, на той момент всі вистави Андрія Білоуса вже були здані, тож не треба було проводити репетиції. Це суттєво зменшило взаємодію колективу з директором. 

«Єдине, бачили його, коли він приїжджав у театр, але було таке враження, що він нас боявся більше, ніж ми його. Постраждалим, звісно, було погано, коли вони його десь бачили, у них починались неприємні реакції», — говорить Вікторія Ромашко. 

Тим не менш, за словами акторки, з’явилися й певні елементи тиску, принаймні через наближених до Білоуса людей. Помічники режисера почали писати велику кількість доповідних на колег за дії й порушення, які раніше не тягнули за собою таких наслідків.

«Група 46» не здавалась. 23 квітня зареєструвала на сайті КМДА петицію з вимогою розірвати контракт з Андрієм Білоусом, а також звільнити Сергія Анжияка з посади директора Департаменту культури КМДА — «за свідому й систематичну бездіяльність». За кілька днів петиція набрала необхідні шість тисяч підписів. 

Вікторія Ромашко, яка була вказана авторкою петиції, зазначає, що активісти розуміли, що у відповідь на петицію отримають від чиновників чергову відписку. Однак було важливо показати, що їх вимоги дуже швидко підтримала велика кількість людей. 

«Тобто про яку довіру до людини можна говорити, якщо її закликає звільнити київська громада», — пояснює юрист Артем Крикун-Труш. 

За його словами, аби привернути більше уваги до проблеми, «Група 46» також звернулась до медійних осіб.

На петицію відреагував міський голова Віталій Кличко. На початку травня він доручив розглянути документ заступнику голови КМДА Валентину Мондриївському та постійній комісії Київської міської ради з питань культури, туризму та суспільних комунікацій. 

За три дні мерія відповіла: «Станом на сьогодні у Департаменту культури відсутні правові підстави для розірвання контракту, що не призвели б до правових наслідків оскарження А. Білоусом його звільнення та поновлення на посаді, а також стягнення відповідних виплат з бюджету міста Києва». Звільнити Анжияка у КМДА теж відмовились. 

Валентин Мондріївський зустрівся з «Групою 46». Артем Крикун-Труш та Вікторія Ромашко згадують, що він пояснив, що мерія не хоче звільняти Андрія Білоуса, оскільки чиновники не хочуть потім з ним судитись. Мондріївський не знайшов часу поспілкуватись з «Ґратами».

Поки активісти чекали на розгляд петиції, Міністерство освіти і науки присвоїло Андрію Білоусу звання доцента кафедри акторського мистецтва та режисури драми КНУТКіТ. Згодом у міністерстві пояснили, що Білоус був одним з багатьох викладачів, яким надали звання 24 квітня, а на момент ухвалення остаточного рішення підстав для його скасування не було. 

За три тижні, 14 травня Андрій Білоус несподівано звільнився з Молодого театру за згодою сторін. Своєї провини він так і не визнав.

«Я подав заяву про звільнення добровільно. Рішення ухвалене мною винятково для зниження внутрішньої напруги в колективі та запобігання подальшій ескалації конфлікту. Я не визнаю за собою жодних правопорушень. Жодна компетентна установа не встановила моєї вини», — прокоментував своє рішення ексдиректор для «Радіо Культура».

В той же час, Вікторія Ромашко та Артем Крикун-Труш не повірили цій заяві Білоуса, бо той не раз наголошував, що не звільнятиметься з театру з власної волі. На думку юриста, КМДА під тиском суспільства переконала Білоуса піти.

Наприкінці травня стало відомо, що Молодий театр очолить Станіслав Мойсеєв, який уже виконував обов’язки його директора з 1996 до 2012 року.

Андрій Білоус стверджує у коментарі «Ґратам», що має багато планів щодо подальшої театральної діяльності, а також підтримку команди, учнів, друзів та багатотисячної аудиторії. 

«Я маю багато ідей і сил для їх втілення і очікую, що після остаточного завершення усіх перевірок і встановлення правової істини, зможу повноцінно реалізувати наступний етап свого театрального життя», — говорить режисер.

Його помічниця Дарія Назаренко планує працювати у Молодому театрі до завершення контракту, а після того звільнитись. Вона зазначає, що прагне й надалі працювати з Андрієм Білоусом, зокрема, якщо він створить новий театр.

Наразі Молодий театр перебуває в перехідному стані. Як розповідає Вікторія Ромашко, через зміну керівництва й суттєве зменшення репертуару (після того, як Білоус та Назаренко заберуть свої постановки) відбувається перегляд питань, пов’язаних із матеріальним забезпеченням театру, можливі скорочення частини працівників. Це викликає невдоволення з боку людей, які підтримували ексдиректора. Проте учасниці й учасники «Групи 46» раді, що не змушені продовжувати працювати з Білоусом, і почуваються краще, ніж до його звільнення, говорить акторка.

«На душі нам зараз значно легше. Ми розуміємо, що коли прийдемо в театр, то не зустрінемося з цією жахливою людиною, почався новий етап театру» — каже Вікторія Ромашко.

Колектив ще не розпочав роботи зі Станіславом Мойсеєвим як режисером, але як людина він справив позитивне враження, каже вона. Трупа й працівники передали директору свої побажання щодо подальшої діяльності та майбутнього театру.

Історія довкола звинувачень у сексуальних домаганнях Андрія Білоуса триває. У Національній поліції «Ґратам» повідомили, що отримали заяви адвоката в інтересах трьох колишніх студенток університету ім. Карпенка-Карого. Після чого 10 лютого відкрили кримінальне провадження за статтею про сексуальне насильство частина 2 статті 153 Кримінального кодексу

Згадані заяви підготували адвокатки з асоціації жінок-юристок України «ЮрФем». Там «Ґратам» повідомили, що наразі Білоусу ще не оголошували про підозру, оскільки триває слідство. У провадженні є кілька сотень свідків, наразі тривають експертизи. 

Артем Крикун-Труш вважає, що наявних наразі свідчень та матеріалів достатньо для оголошення підозри. 

Своєю чергою Лариса Денисенко зазначає, що слідство у подібних справах зазвичай просувається повільно через великий обсяг свідчень. 

Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
  • Слухайте наші подкасти
  • Головне за тиждень — у поштовій розсилці «Ґрат». Підписуйтесь!