«Для нас, вірян, це диво». Репортаж «Ґрат» про те, чому не виконується рішення суду про знесення каплиці УПЦ (МП) біля фундаменту Десятинної церкви

У вересні 2023 року Північний апеляційний господарський суд Києва ухвалив остаточне рішення про знесення каплиці Української православної церкви (Московського патріархату) Сама Українська православна церква не використовує у назві приставку «Московського патріархату». У травні 2022 року УПЦ заявила, що внесла до свого статуту зміни щодо незалежності УПЦ від Російської православної церкви. Проте Держслужба зі свободи совісті вважає, що канонічно УПЦ не розірвала зв'язків із РПЦ на місці Десятинної церкви — першого кам’яного храму Київської Русі. У народі ця каплиця відома як «храм-МАФ». Вона розташована на території Національного історичного музею України, який і домагається знесення. На думку музейників, каплиця була збудована незаконно, що й підтвердив суд.

Знесення було заплановане на 7 травня. Цього дня віряни зібралися у каплиці, щоб «захистити святиню». У підсумку виконавці так і не приїхали, заявивши, що в них нема потрібної техніки. Але музейники у розмові з «Ґратами» визнали, що знесення скасували через побоювання, що демонтажу завадять віряни. Самі парафіяни УПЦ (МП) переконані, що Бог почув їхні молитви, і сталося диво.

Журналіст «Ґрат» Олексій Арунян побував на місці подій та розповідає про протистояння у центрі столиці.

«В інших місцях дешевше, але не так дієво»

Над Cтарокиївською горою розноситься дзвін. Після ранкової Пасхальної служби з крихітної каплиці виходять парафіяни Української православної церкви (Московського патріархату) із кошиками в руках. Серед них вихователька дитсадка Наталія Вакал — жінка передпенсійного віку у кожушку.

— Мене до цієї церкви Господь привів випадково, — пояснює вона мені, чому ходить на служби саме до цієї каплиці. — Але вже потім я дізналася, що це незвичайне місце, святе місце… Є обітниця, що все, що проситиметься на цьому місці, буде почуте Господом. Іноді люди приходять сюди і кажуть: «Я хочу подати [записку про поминання на службі] саме тут, хоч тут і дорожче. У мене були проблеми, але саме тут вони вирішилися. В інших місцях дешевше, але не так дієво».

Каплиця розташована в 100 метрах від залишків фундаменту Десятинної церкви — першого кам’яного православного храму, який було споруджено за рішенням князя Володимира наприкінці X століття. Будівлю було знищено у XIII столітті під час монгольської навали.

Пізніше православна церква кілька разів намагалася відтворити храм. У XVII столітті, за ініціативи митрополита Петра Могили, тут звели невеликий храм. Через два століття цю будівлю розібрали й побудували на її місці велику церкву, але в 1928 році радянська влада вирішила її знести.

Наразі залишки фундаменту Десятинної церкви знаходяться на території Національного історичного музею України. У 2006 році на Великдень УПЦ (МП) встановила тут намет для богослужінь. Зараз священники розповсюджують легенду, що в цьому наметі сталося диво: на очах у двох парафіянок там на кілька хвилин з’явилася Богоматір і розчинилася в повітрі. Пізніше УПЦ (МП) збудувала на місці намету дерев’яну каплицю, а потім і кам’яну.

Каплиця УПЦ (МП) на тлі будівлі Національного історичного музею України. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

З того часу цим будинком розпоряджається релігійна громада «Десятинний храм Пресвятої Богородиці». Офіційно церква називає цей будинок Володимиро-Ольгінським храмом і вважає центром «Десятинного монастиря». У 2012 році, за часів президентства Віктора Януковича, Шевченківський суд Києва надав релігійній громаді право користуватися каплицею. У рішенні суддя вказав, що ця споруда є «малою архітектурною формою, що складається з трьох кіосків загальною площею 60 квадратних метрів». З того часу в народі будинок отримав назву «храм-МАФ».

У той же період право релігійної громади на каплицю було зафіксовано у Держреєстрі майнових прав.

Після перемоги Майдану та зміни влади у 2014 році Нацмузей почав боротися за знесення каплиці, яка, на їхню думку, з’явилася у них на території незаконно. Музейників підтримали супротивники Московського патріархату, які проводили масові акції біля «храму-МАФу».

У 2020 році музей подав позов проти громади. Позивачі заявляли, що рішення про реєстрацію каплиці містить невідповідність. Шевченківський суд у 2012 році надав релігійній громаді право користування «малою архітектурною формою». А у «Державному реєстрі майнових прав» каплиця має інший статус — нерухоме майно, хоча суд не давав на це дозволу. Також не збігається площа будівлі за документами та в реальності. У реєстрі зазначено, що каплиця займає 60 квадратних метрів, а насправді — понад 150 метрів.

У лютому 2023 року Господарський суд Києва погодився з цими аргументами та ухвалив: визнати каплицю самобудом та зобов’язати релігійну громаду знести її власним коштом. Громада подала скаргу, але у жовтні її відхилив апеляційний суд, і рішення про знесення набуло чинності.

Великодня служба в каплиці УПЦ (МП) на Старокиївській горі, 5 травня 2024 року. Фото: Олексій Арунян, Ґрати

Парафіянка Наталія Вакал шокована рішенням суду і вбачає в цьому підступи Сатани.

— Це свавілля. Це говорить про те, що йде духовна війна. Диявол не витримує благодаті на цьому місці… Тут було явлення Пресвятої Богородиці, чому є живі свідки! І вони хочуть на цьому місці зробити вибух! — обурюється парафіянка. — Ви бачите цей храм. Хіба він порушує архітектурний ансамбль?! Мені здається, що цей музей сюди не вписується і більше порушує ансамбль, ніж цей храм, зроблений у стилі Десятинної церкви.

Всенічне бдіння проти знесення

Жінки у довгих спідницях з іконами та хрестами в руках завели піснеспіви та ходять у темряві кругами навколо каплиці. Тиждень тому виконавча служба наклеїла на ворота попередження, що 7 травня, через два дні після Великодня, о 6:30 ранку відбудеться демонтаж будівлі. Уночі напередодні близько двадцяти вірян зібралися «захистити святиню».

— Буде всенічне бдіння. Ми хочемо, щоб Господь почув нас і допоміг нам зберегти храм для молитви, — пояснює мені сивий бородань, який представився ієродияконом Паїсієм.

Всередині порожньо: ченці винесли меблі, прибрали зі стін та вівтаря усі ікони. По центру залишили лише «Володимиро-Десятинну ікону богоматері», яку в УПЦ вважають «чудотворною». Заходячи всередину, парафіяни стають перед нею на коліна і цілують.

— Думаю, що ікона не постраждає. Вони (виконавці знесення — Ґ) теж православні, не будуть її топтати, — міркує монах Паїсій.

Каплиця УПЦ (МП) на Старокиївській горі в ніч на 7 травня 2024 року. Фото: Олексій Арунян, Ґрати

Керівництво музею сподівалося, що знесення відбудеться ще минулої осені, але виконання рішення затягнулося. Виконавча служба кілька разів надсилала громаді листи з вимогою про знесення та призначала штрафи. Але сама церква відмовлялася зносити каплицю.

За підрахунками виконавчої служби, для знесення потрібно близько 772 тисячі гривень. А на банківському рахунку громади немає грошей, які можна було б вилучити.

«Тут усі й зависли, — розповіла «Ґратам» завідувачка філії «Скарбниця Національного музею історії України» Наталія Панченко, яка представляла установу в суді. — Виконавча служба не має своїх коштів. У музею теж немає і бути не може, бо з бюджету зараз (під час воєнного стану — Ґ) не фінансується нічого, крім зарплати та комунальних платежів».

У квітні музей вирішив звернутися до громадськості та на своїй сторінці у фейсбуці оголосив збір на знесення «храму-МАФу». Менше ніж за добу, благодійний фонд розвитку музею зібрав 885 тисяч гривень — на 100 тисяч гривень більше, ніж треба. Музейники не очікували, що люди проявлять таку активність.

Одна з донатерок, киянка Юлія Барановська, пояснила «Ґратам», що внесла пожертву, «щоб знести неподобство Московського патріархату у центрі міста».

«Якщо держава та адміністрація Києва не хочуть [зносити], а музей знайшов легальний варіант, то необхідно скористатися та здійснити демонтаж. Мабуть, буде трохи шуму у русні, але з часом уляжеться. А російське сміття треба потроху вимітати», — сказала вона «Ґратам».

Коли музейники зібрали потрібну суму, у них виникла нова проблема: підрядники відмовлялися зносити церкву.

«Декілька підрядних організацій начебто були згодні, але надсилали додаткові умови. Казали: так, ми приїдемо, кошторис складемо, сміття вивеземо. Але якщо там будуть ікони та хрести — ми не рушимо. Церква має зняти хрести та ікони, бо вони бояться торкатися всіх цих культових предметів», — розповіла Панченко.

Згодом музейники таки знайшли будівельну компанію, готову знести каплицю. За словами Панченко, ТОВ «Смайл Констракшн» пообіцяло виконати роботи безплатно, а гроші, зібрані на знесення, переказати Збройним силам України. Але виникли нові складнощі.

«Не хочемо створювати картинку, коли люди кидаються на техніку»

Настав день демонтажу. На годиннику 6:30, але будівельної техніки біля каплиці немає. Усередині продовжується служба, частина парафіян молиться на вулиці. З бокового входу за тим, що відбувається, спостерігає отець Климент у миру Тарас Шмигельський — 43-річний намісник каплиці. Минулого року він замінив на цій посаді засновника «храму-МАФа» єпископа Гедеона У миру Юрій Харон. Архієрей УПЦ (МП). З 1991 до 1999 року жив у США. 2018 року оскаржив у суді рішення Верховної Ради на підтримку створення помісної Православної церкви України. У 2019 році його позбавили українського громадянства через наявність паспортів Росії та США і не пустили до України, коли він прилетів у аеропорт до Борисполя. У 2019 році Окружний адмінсуд Києва повернув йому громадянство, але в грудні 2022 року міграційна служба знову позбавила його. , за ініціативою якого свого часу і з’явилася каплиця. У 2019 році Гедеона позбавили громадянства за наявність російського та американського паспортів і не впустили до країни.

Я прошу Климента прокоментувати знесення.

— Як віруюча людина може ставитись до зносу храму? Храм освячено. Ми добре знаємо, як в 30-х роках зносилися храми. Шкода, що історія нічому не вчить, — каже він.

— Є рішення суду, яке визнає каплицю самобудом та зобов’язує вас його знести. Чому ви його не виконуєте? — уточнюю я.

— Уявіть, що ви народили дитину, і вам кажуть її вбити, — відповідає священник. — Це, звісно, не дитина. Але це дім божий, освячений. Є таїнство миропомазання, яке посилає благодать святого духа. Цей храм помазаний миром. Ми не можемо зруйнувати стіни, які для нас є святими.

Парафіянки УПЦ (МП) біля входу в каплицю на Старокиївській горі, 7 травня 2024 року. Фото: Олексій Арунян, Ґрати

У сквері неподалік прогулюється адвокат Олег Поваляєв, який представляв релігійну громаду в суді. До сорочки у нього прикріплена камера. Юрист вважає, що знесення, що готується, незаконне. Рішення суду покладає обов’язок за знесення на релігійну громаду, а виконавча служба, на думку адвоката, не має на це права. Адвокат подав скаргу на дії державного виконавця, але суд поки що її не розглянув.

Поваляєв повідомляє мені, що знесення сьогодні скасовується. Він показує зі смартфона документ, який цієї ночі знайшов у матеріалах справи на сайті «Електронний суд». Цей лист від компанії ТОВ «Смайл Констракшн» до виконавчої служби від 3 травня. Компанія-підрядник просить перенести знесення, оскільки наразі у них немає потрібної техніки. Про нову дату компанія просить попередити за п’ять днів

Парафіяни поки не знають, що підрядник відмовився від знесення і продовжують молитися біля входу. Журналістів усередину не пускають — вхід у каплицю перегородила жінка з великим дерев’яним хрестом у руках.

Парафіянка УПЦ (МП) біля входу в каплицю на Старокиївській горі, 7 травня 2024 року. Фото: Олексій Арунян, Ґрати

Пізніше представниця музею Наталія Панченко повідомила «Ґратам», що брак техніки у підрядника — не основна причина, через яку знесення довелося відкласти.

«Напередодні знесення почали збиратися віряни, і вони оголосили, що там будуть всю ніч. Не було впевненості, що правоохоронні органи можуть із цим впоратися. Приїхати технікою та відступити — це не варіант. Якщо техніка заїде, то вона (каплиця — Ґ) має впасти. Ми не хочемо робити картинку, коли божевільні, істеричні люди будуть кидатися під цю техніку, а потім розповідати, що божа молитва спрацювала, і ми зупинили навалу нового антихриста», — сказала музейниця.

За її словами, від знесення відмовилися, бо «ані музею, ані виконавчій службі не була відома пропозиція силових органів» про те, що робити з парафіянами.

Що робитиме поліція при наступній спробі знесення, поки що незрозуміло. Прессекретарка Шевченківського управління поліції Анна Зубрева сказала «Ґратам», що поліціянти «забезпечуватимуть громадський порядок відповідно до чинного законодавства». Вона не уточнила, як вони відреагують, якщо парафіяни заважатимуть техніці.

У день знесення, яке так і не відбулося, «Десятинний монастир» опублікував у соцмережах відео того, як закінчилася служба в каплиці. Настоятель Климент звернувся до присутніх і пояснив зрив знесення дивом.

«Ми віримо в те, що це покров Божої матері, захист ангела-охоронця, який захищає цей храм. Для нас, вірян, це диво, що сьогодні не трапилося цього горя та нещастя. Але ворог не заспокоїться і буде нова постанова, тому я прошу далі не припиняти молитву», — сказав священник.

Поки що виконавець не оголосив нової дати знесення. Музей сподівається, що це станеться до кінця травня.