Частина 3. Поновлення відповідальності суддів. Вищій раді правосуддя повернули дисциплінарну функцію, але тимчасово

1 листопада Вища рада правосуддя (ВРП) Орган в системі правосуддя, що звільняє суддів, приймає рішення про їх призначення, притягає до дисциплінарної відповідальності, дає згоду на затримання та арешт суддів заявила про відновлення  розподілу Після реєстрації скарги у ВРП відбувається автоматичний розподіл їх серед усіх членів ради, які готують проєкти рішень і виносять їх на голосування ВРП дисциплінарних скарг на суддів та прокурорів. Понад два роки тому парламент позбавив ВРП таких повноважень. 

Розгляд справ був заблокований, й за цей період накопичилося понад 12 тисяч скарг. Це скарги від учасників судових процесів. Скаржаться або на порушення процедур та етичних норм, або на недотримання строків розгляду справ. Дисциплінарні скарги мають серйозний вплив на кар’єру судді, аж до звільнення або позбавлення суддівської пенсії. Тобто таким чином сторони процесу можуть контролювати якість правосуддя.

У третьому тексті із серії матеріалів про ситуацію та проблеми судової системи «Ґрати» детально розповідають про повернення Вищій раді правосуддя повноважень притягати суддів до дисциплінарної відповідальності, а також про перспективи створення Служби дисциплінарних інспекторів, що має перебрати цю функцію на себе. 

Чому ВРП позбавили дисциплінарної функції

5 серпня 2021 року набули чинності законодавчі зміни, що позбавили ВРП права розглядати дисциплінарні скарги. ВРП — єдиний орган, який мав ці повноваження. 

Парламент вирішив перекласти дисциплінарну функцію на Службу дисциплінарних інспекторів. Але її не створили, а законом не визначалось, хто має розглядати дисциплінарні скарги на перехідний період — до створення служби. Тому розгляд скарг просто зупинився. 

До таких змін скарги, що надходили до Вищої ради правосуддя, розподілялися між її членами, які працювали у складі трьох дисциплінарних палат. Кожен із них готував пропозиції після опрацювання скарги. Спочатку скаргу розглядали у складі однієї з палат, до якої входив член ВРП, а згодом — під час засідання всього складу Вищої ради правосуддя. Рішення приймали більшістю голосів. 

У пояснювальній записці до законопроєкту, яким ВРП позбавили цієї функції, йдеться, що нововведення пов’язані із зобов’язаннями, визначеними у Меморандумі про економічну і фінансову політику, що був схвалений Радою директорів Міжнародного валютного фонду 9 червня 2020 року щодо продовження фінансування України. Одна з вимог — внести зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя» — «для посилення якості добору кандидатів на посади членів Вищої ради правосуддя (створення Етичної ради — Ґ), а також створення постійного інспекційного підрозділу в межах ВРП (створення Служби дисциплінарних інспекторів — Ґ)». 

Позбавлення ВРП повноважень розглядати дисциплінарні скарги супроводжувалося критикою з боку політиків та громадськості. Вищій раді правосуддя закидали, зокрема, те, що вона не притягувала до відповідальності суддів за очевидні проступки. 

Це, наприклад, стосується суддів уже колишнього Окружного адміністративного суду Києва. Суддям ОАСК на чолі з Павлом Вовком пред’являють втрату довіри після того, як Національне антикорупційне бюро оприлюднило записи прослуховування розмов з кабінету голови. Судді обговорювали корупційні схеми під час ухвалення судових рішень, у тому числі для того, щоб поширити свій вплив на вищі органи судової влади і фактично контролювати політичні процеси. У зв’язку із цим, з літа 2020 року НАБУ проводить розслідування. Справі отримала назву «плівки Вовка». Зараз її розглядає Вищий антикорупційний суд. У грудні 2022 року парламент ліквідував ОАСК, але судді далі мають цей статус. Питання про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, у тому числі звільнення, мала б вирішити Вища рада правосуддя, але не зробила цього. 

Вища рада правосуддя. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Крім того, представники громадських організацій, що моніторять роботу судової системи, критикували ВРП за застосування подвійних стандартів під час притягнення до відповідальності: тобто одних суддів притягала до відповідальності за однакові порушення, інших — ні. Як приклад Фундація DEJURE наводить відмову ВРП відкрити провадження щодо судді Печерського районного суду міста Києва Кристини Константінової (Тарасюк). На думку організації, вона винесла «незаконну та необґрунтовану ухвалу про обшук в активіста Автомайдану після того, як він зафіксував на незадекларованому авто на той момент голову Голосіївського суду Києва Олену Первушину». Натомість ВРП, на думку фундації, незаконно покарала суддю Віталія Радченка, за те, що він задовольнив клопотання детективів НАБУ про обшуки у голови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка.

Чому розгляд скарг був заблокований

Упродовж двох років Служба дисциплінарних інспекторів так і не була створена. Голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Денис Маслов в інтерв’ю Укрінформу у березні цього року пояснював, що причиною цього стала повномасштабна війна.

«У 2021 році ніхто не розраховував, що розпочнеться повномасштабна війна і буде введено воєнний стан на території всієї України. Під час воєнного стану заборонені конкурсні процедури для призначення на посаду державних службовців. З цією проблемою зіштовхнулась і служба дисциплінарних інспекторів, адже дисциплінарний інспектор — державний службовець. Відповідно зараз є обмеження в законі на конкурсний добір цих інспекторів», —  зазначив він.

Голова ВРП Григорій Усик неодноразово заявляв про необхідність відновити дисциплінарну функцію до створення служби. 

«Прояви корупційних проступків, перш за все, пов’язані з неможливістю ВРП здійснювати дисциплінарну функцію. Тому відповідальність за це треба нести всім разом: судовій владі спільно із законодавчою і виконавчою гілками влади. Треба обрати оптимальний спосіб вирішення проблеми, а не тримати суддів у напрузі», — зазначив він в інтерв’ю Суспільному”.

Щоб розблокувати процес, у серпні-вересні цього року Верховна Рада ухвалила два законопроєкти № 9261 «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів та забезпечення роботи Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» та № 9483-2 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» , якими повернула дисциплінарні повноваження ВРП до створення служби та визначила, як саме ВРП має створити цю службу. 

Як формуватиметься служба

Спочатку Вища рада правосуддя має створити конкурсну комісію із шести людей, які обиратимуть кандидатів до служби дисциплінарних інспекторів. Троє з членів комісії ВРП призначає за пропозиціями міжнародних та іноземних організацій, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод протягом останніх трьох років надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері судової реформи та запобіганні і протидії корупції. Сформувати перелік та звернутися до таких організацій має МЗС та Секретаріат Кабінету міністрів. Організації, у свою чергу, повинні надати пропозиції до кандидатів у конкурсну комісію. Такий же спосіб формування конкурсної комісії в Україні був використаний під час формування нового складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів. 

Ілюстрація: Ганна Щербина, Ґрати

Наприкінці жовтня ВРП вже отримала перелік організацій, котрі мають делегувати своїх представників у конкурсну комісію, а саме: Представництво ЄС в Україні; Агентство США з міжнародного розвитку (USAID); Міжнародна організація права розвитку (IDLO). Вища рада правосуддя вже звернулася до них, щоб вони подали кандидатів у члени конкурсної комісії. Відповіді поки що не надійшли.

Скільки дисциплінарних інспекторів обере конкурсна комісія, поки невідомо. ВРП ще повинна ухвалити спеціальне Положення про службу, де пропише її обовʼязки і визначить кількість.

Дисциплінарним інспектором може бути громадянин України, що досяг тридцяти років, має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права не менше п’яти років. Після конкурсу його призначає ВРП на пʼять років. Один і той же інспектор може працювати лише два строки підряд. 

Дисциплінарні інспектори фактично будуть проводити таку ж роботу, яку зараз роблять члени ВРП, розглядаючи дисциплінарні скарги: попередню перевірятимуть матеріали, які до них подадуть, збиратимуть необхідну інформацію для перевірки, а також готуватимуть проєкти рішень для розгляду дисциплінарними палатами ВРП та загальним складом ради. 

Фактично ВРП розглядатиме дисциплінарні скарги до першого засідання Служби дисциплінарних інспекторів. Опісля — ВРП повинна передати їй всі справи, щодо яких не ухвалені рішення. 

За припущеннями голови ВРП Григорія Усика, з моменту оголошення конкурсу до призначення інспекторів знадобитися близько 2,5-3 місяців.

Що з термінами давності 

За даними ВРП, наразі накопичилося понад 12 тисяч скарг щодо дисциплінарних проступків суддів. 

Закон «Про Вищу раду правосуддя» визначає, що тривалість дисциплінарного провадження не може перевищувати 18 місяців з дня отримання скарги чи з дня ухвалення Дисциплінарною палатою рішення про відкриття відповідної справи за власною ініціативою. Утім, під час внесення змін до законодавства щодо формування Служби дисциплінарних інспекторів парламент вніс у перехідні положення норму про те, що термін розгляду дисциплінарної скарги не діє щодо дисциплінарних проваджень, розпочатих до дня початку роботи служби.

ВРП уже повідомила, що спочатку розподілять близько 800 скарг, щодо яких розпочаті дисциплінарні провадження, але рішення не прийняте. Далі розподілять скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора. А потім послідовно розподілять решту скарг.