Апеляційний суд повернув статус пам’ятки архітектури модерністській будівлі «Квіти України» у центрі Києва. Що буде далі

Уже понад два роки кияни протестують проти знесення будівлі «Квіти України», збудованої 1985 року у стилі радянського модернізму. Міністерство культури підтримало протестувальників та внесло цей будинок до списку пам’яток архітектури. Та в грудні минулого року Окружний адміністративний суд скасував це рішення. Прокуратура, міністерство культури та дві громадські організації подали скарги на судовий вердикт, і нещодавно Шостий апеляційний адміністративний суд їх задовольнив. Тепер «Квіти України» знову мають охоронний статус.

«Ґрати» розповідають, як відбувалися суди, і що тепер буде з будівлею, невелику частину якої власник таки встиг знести.

Передісторія конфлікту

Уранці 12 липня екскаватор заїхав на будмайданчик на вулиці Січових Стрільців і почав зносити фасад будівлі «Квіти України». Це незвичний будинок, збудований у стилі радянський модернізм у 1985 році. Тоді він отримав премію «будівля року» від спілки архітекторів України.

«Унікальність цієї будівлі в тому, як вона працює в просторі, як вона є частиною міста, як вона тактовно примикає до сусідніх, старіших будівель. Вона знаходиться на розі вулиць і за рахунок своєї каскадності та утопання відступає і залишає на міській тканині, на тротуарі місце для громадського простору», — розповіла «Ґратам» архітекторка Уляна Джурляк.

У радянські та 90-і роки у будівлі була оранжерея та квітковий магазин. У 2000-х на їхньому місці відкрився супермаркет «Бджілка». А в 2019 році будівлю викупила компанія Rockwill Group на чолі з керуючим партнером Олексієм Пишним. Вона придбали акції ПрАТ «Квіти України» — об’єднання колишніх працівників квіткового магазину, якому належав будинок. Пізніше ПрАТ перереєстрували як відкрите акціонерне товариство (ТОВ). Забудовник вирішив реконструювати «Квіти» — знести частину будівлі та побудувати восьмиповерховий офісний центр із підземним паркінгом.

Проєкт реконструкції будівлі «Квіти України» від забудовника. Зображення: Хмарочос

Дізнавшись про знесення, біля будівлі почали збиратися мешканці району і шанувальники модерністської архітектури. Вони зламали паркан, прорвалися на будмайданчик і заблокували техніку. «Квіти» вціліли, але будівельники встигли зруйнувати скляні конструкції та пошкодити невелику частину фасаду.

Протестувальників підтримала влада. Мінкульт та Департамент охорони культурної спадщини мерії внесли «Квіти України» до списку пам’яток архітектури. Це означає, що будівлю заборонено перебудовувати без погодження з міністерством.

Суди

Власник будівлі ТОВ «Квіти України» подав позов із вимогою скасувати рішення Мінкультури та Департаменту. 2 грудня Окружний адміністративний суд Києва ухвалив рішення на користь забудовника.

Суддя Наталія Клочкова вирішила, що Мінкульт надав «Квітам» статус пам’ятки з порушенням правил. Ця процедура була такою. Спочатку організація «Мапа реновації» «Мапа реновації» — громадська організація молодих архітекторів та урбаністів, які займаються захистом історичної спадщини Києва. Одні з організаторів протестів за збереження «Квітів України» подала до міністерства письмове обґрунтування того, що «Квіти України» є об’єктом культурної спадщини. Потім експертна рада міністерства зібралася на нараду і в режимі онлайн проголосувала за те, щоб надати «Квітам» охоронного статусу. І лише потім міністерство та мерія включили будівлю до списку пам’яток.

Суддя вказала, що «Мапа реновації» не мала повноважень подавати обґрунтування, бо не є науковою установою. Суд також вирішив, що експертна рада Мінкультури не мала права ухвалювати рішення онлайн, бо це не передбачено законом.

Забудовник замовив двом науковим установам оцінити архітектурну цінність «Квітів». Вони провели дослідження і заявили, що це звичайна радянська будівля, якій не місце у реєстрі пам’яток. Суддя Клочкова погодилася з цим та вказала, що «Квіти» не мають жодної історичної цінності.

З її рішенням не погодилися прокуратура, Міністерство культури, Департамент охорони культурної спадщини київської адміністрації, організація «Зберегти Квіти України» та «Мапа реновації». Усі вони подали скарги. І кожну з них 31 жовтня 2023 року задовольнив Шостий апеляційний адміністративний суд.

Колегія суддів вирішила, що «Квіти» внесли у список пам’яток законно. «Мапа реновації» мала право пропонувати внести будівлю до реєстру пам’ятників, а експертна рада Мінкультури могла збиратися онлайн. Судді також зазначили, що їхня колега з Окружного адмінсуду Києва необґрунтовано заявила, що «Квіти» не мають історичної цінності. На думку колегії, суд не має повноважень давати власні оцінки щодо історії та архітектури.

Що буде далі

Співзасновниця організації «Зберегти Квіти України», архітекторка Уляна Джурляк, сказала «Ґратам», що рішення було несподіваним для неї та її соратників.

«Нас це порадувало. Це відновлення справедливості. Будівля знову захищена державою. Це дуже важливий прецедент. Тому що у судовій практиці є дуже мало прикладів, коли статус пам’ятки архітектури поновлюється», — сказала Джурляк.

Наразі будівля «Квітів» — у занедбаному стані. Частина фасаду зруйнована, скляні стіни не відновлені, паркану немає і всередину може проникнути будь-хто. За словами Джурляк, власник будівлі-пам’ятки архітектури зобов’язаний підтримувати його у нормальному стані, лише якщо він уклав із Департаментом охорони культурної спадщини охоронний договір, чого у випадку «Квітів» не було.

«На жаль, Департамент охорони культурної спадщини не має важелів впливу, щоби змусити власника підписати цей договір. Йдеться про супер-незначні штрафи та розпорядження, якими департамент може мотивувати власника відновити пам’ятку і підтримувати її у належному стані», — сказала архітекторка.

«Квіти України», 4 сентября 2022 года. Фото: Стас Юрченко

Директриса компанії власника ТОВ «Квіти України» Ольга Файзієва у розмові з «Ґратами» назвала рішення незаконним, але відмовилася коментувати, чому саме вона так вважає. Сказала лише, що будівля не має культурної цінності, і Україні варто відмовлятися від радянської спадщини, а не захищати її.

Рішення суду набуло чинності, але власник будівлі ще може подати касаційну скаргу до Верховного суду. Файзієва відмовилася коментувати, чи робитиме це її компанія.

«Я не та людина, яка приймає такі рішення. Крім директора підприємства є орган, який називається загальні збори, який є найвищим органом управління. Тому це питання не до мене», — сказала вона.

Директриса не уточнила, чи збираються загальні збори акціонерів обговорювати питання касації. Також Файзієва не сказала, чи компанія укладатиме охоронний договір з державою, пославшись на те, що такі питання вона також не вирішує.