Суд у Києві почав розглядати позов архітектора будівлі «Квіти України», що бореться проти її знесення

Архітектор будівлі «Квіти України» Микола Левчук, 25 жовтня 2021 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Архітектор будівлі «Квіти України» Микола Левчук, 25 жовтня 2021 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Рік тому компанія «Rockwill Group» почала зносити «Квіти України» — будівлю у центрі Києва 1986 року, збудовану у стилі радянського модернізму. Забудовник збирався переробити будинок і відкрити на його місці офісний центр. Але зносу завадили місцеві мешканці — вони прорвалися через паркан на будівництво і не покидали будівлю кілька днів. Боротьба за «Квіти України» об’єднала сотні киян і стала початком масового руху за збереження історичного вигляду Києва. Протести продовжуються, незважаючи на війну.

Восени архітектор «Квітів» Микола Левчук подав позов про захист авторських прав із вимогою зупинити демонтаж. 29 червня Шевченківський суд Києва почав розглядати його по суті.

«Ґрати» розповідають, як це було.

 

Передісторія

Молода київська архітекторка Уляна Джурляк добре пам’ятає ранок 12 липня. Вона прийшла до своєї майстерні, і несподівано їй зателефонував брат, який мешкає поряд із будинком «Квіти України» на вулиці Січових Стрільців. Це незвичайна будівля у стилі радянського модернізму, збудована у 1986 році. У 80-ті там був найбільший у місті квітковий магазин та оранжерея, а у 2000-х на їх місці відкрився супермаркет.

«Квіти України». Фото: Sakateka, Вікіпедія

Брат сказав Уляні, що до будинку під’їхав будівельний кран і, схоже, планується знесення. Уляна кинула справи і разом із колегами вирушила до «Квітів».

«За парканом стояла техніка. Ми під’їхали, коли вже відбувалася безпосередня руйнація будівлі. Працював кран та ківш, який руйнував споруду. Сипався камінь, сипався бетон. Це все було дуже болісно для мене, як архітектора. І загалом як для людини, яка бачить, як руйнується щось гарне і цінне. На це було фізично боляче дивитися», — згадує ті події Джурляк у розмові з «Ґратами».

Архітекторка Уляна Джурляк, 15 червня 2022 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Вона вважає, що «Квіти України» — це унікальна будівля та яскравий приклад радянського модернізму.

«Унікальність цієї будівлі в тому, як вона працює в просторі, як вона є частиною міста, як вона тактовно примикає до сусідніх, старіших за неї будівель. Вона знаходиться на розі вулиць і за рахунок своєї каскадності та утопання відступає і залишає на міський тканині, на тротуарі місце для громадського простору», — пояснила Джурляк цінність «Квітів».

Коли почалося знесення, біля будівлі зібралося кілька сотень киян, незадоволених тим, що відбувається. Вони зруйнували секцію паркану, прорвалися на будмайданчик і вимагали зупинити роботи. Будівельники погодилися, але екскаватор встиг знести частину фасаду.

У Києві забудовник подав до суду на учасника протестів за збереження будівлі «Квіти України». На підтримку активіста відбувся пікет

«Наприкінці дня там уже були сотні людей, яким важливо було приєднатися до захисту будівлі. Потім було десь дві доби нашого повноцінного перебування в будівлі, біля будівлі, на даху. Ми чергували, щоб техніка не запрацювала, будівельники не повернулися до своєї роботи», — згадує Уляна

«Квіти» перебувають у приватній власності, 2020 року будівлю викупила компанія «Rockwill Group». Власник оголосив про реконструкцію та переробку її у 8-поверховий офісний центр зі скляним фасадом і підземним паркінгом. Для реалізації проекту було створено приватне акціонерне товариство «Квіти України».

Попередній план реконструкції «Квітів України» від забудовника. Фото: ПрАТ «Квіти України»

Її керівник, бізнесмен Олексій Пишний, заявив, що будівлю треба перебудувати, бо в нинішньому вигляді вона нерентабельна. За його словами, через недостатню площу приміщення власник більше витрачав на обслуговування, ніж заробляв.

«Коли ми стали власниками будівлі, вона була в аварійному стані — і як комерційне місце просто не працювало, навіть супермаркет розміщувався там не за всіма правилами», — стверджував забудовник в ефірі ютуб-каналу «ISLND TV».

Він розкритикував борців проти знесення будівлі, назвав їх псевдоактивістами, які заважають покращенню інвестиційного клімату в Україні. Тоді будівля не мала жодного охоронного статусу, тому, на думку Пишного, її перебудова була повністю законна.

Демонтаж будівлі «Квіти України», 12 липня 2021 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Проте влада стала на бік протестувальників. За клопотанням поліції суд одразу наклав арешт на будівлю, а Міністерство культури внесло «Квіти України» до списку об’єктів культурної спадщини. Захисники будівлі здобули позиційну перемогу, але боротьба не закінчилася і продовжилась у судах. Забудовник оскаржив рішення Мінкульту, а архітектор «Квітів» подав позов проти власників будівлі про захист своїх авторських прав.

 

Суд

Автор проекту «Квітів» — 82-річний народний архітектор України Микола Левчук. 1979 року він виграв конкурс проектів, у якому брали участь 30 спеціалістів. Будинок збудували 1985-го, а за рік Левчук отримав за нього премію «будівля року» від Спілки архітекторів України.

У липні 2021 року він подав позов до забудовника, автора проекту реконструкції будівлі «Майстерня Духовичного» та підрядника — компанії «Амбас». Шевченківський районний суд Києва одразу задовольнив його прохання про забезпечувальні заходи — заборонив проводити будь-які будівельні роботи на період розгляду позову.

Пікет на підтримку архітектора Квітів України Миколи Левчука, 30 червня 2022 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Процес серйозно затягнувся, перше засідання по суті відбулося лише 29 червня 2022 року. Там сторони коротко озвучили свої позиції.

Представник позивача, адвокатка Лідія Климків заявила, що архітектор Микола Левчук має авторське право на проект «Квітів України» і саму будівлю. А згідно із законом «Про авторське право», автор може «вимагати збереження цілісності твору і протидіяти його знищенню». За цим же законом автор має виняткове право дозволяти або забороняти зміну його витвору.

Адвокатка Лідія Климків, яка представляє архітектора Миколу Левчука, 30 червня 2022 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Адвокатка наголосила: Левчук не давав згоди на реконструкцію, але забудовник все одно почав руйнувати будівлю. На думку позивача, так відповідач порушив його права і нашкодив його діловій репутації. Адвокатка також вважає порушенням авторського права те, що забудовник без дозволу використав архітектурний проект Левчука для перебудови «Квітів».

У зв’язку з цим, позивач вимагав від відповідачів припинити демонтаж і реконструкцію будівлі, відновити фасад за оригінальним проектом та відшкодувати моральну шкоду у 100 тисяч гривень.

Архітектор «Квітів України» Микола Левчук, 30 червня 2022 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Сам Микола Левчук після повномасштабного вторгнення Росії виїхав до Німеччини і попросив там статус біженця. У суді він брав участь по відеозв’язку.

«Головну частину будівлі, яка створює образ будівлі, було знищено. Причому зруйнували не російські ракети, а ковш екскаватора, який надіслало товариство «Амбас»… Правових підстав для таких дій відповідача не було. Проектом підготовчих робіт… не передбачено демонтажу частини будівлі», — обурювався Левчук на засіданні.

Від відповідачів на суд прийшла лише представниця забудовника ПрАТ «Квіти України» — адвокатка Ірина Шевчук. Вона попросила суд відхилити позов архітектора. Шевчук заявила: забудовник демонтував частину будівлі законно, оскільки вона була в аварійному стані.

«Демонтаж, на нашу думку, проводився відповідно до дотримання всіх містобудівних норм та з усіма дозволами. Такий демонтаж взагалі не свідчить про внесення будь-яких змін до твору архітектури», — заявила відповідачка.

Представниця ПрАТ «Квіти України» Ірина Шевчук, 30 червня 2022 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Шевчук заявила, що сам Левчук по телефону відмовився брати участь у реконструкції будівлі і тим самим, на її думку, відмовився від свого авторського права. Відповідачка також заперечувала, що під час складання плану реконструкції використовувався архітектурний проект Левчука.

Ще на суді виступив свідок — співавтор архітектурного проекту «Квітів» Борис Лавров. Він підтвердив, що основним автором архітектурного рішення був Левчук. Також він заявив, що реконструкцію будь-якої будівлі не можна проводити без згоди автора, це — загальновідомо серед архітекторів.

Допит співавтора проекту «Квітів України» Бориса Лаврова, 30 червня 2022 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Наступне засідання призначене на 22 липня. Мають допитати гендиректора компанії-забудовника Олексія Пишного та архітектора Яноша Віга, який 1986 року керував журі на конкурсі проектів, де переміг Левчук. Після цього відбудуться дебати, і суддя піде в нарадчу кімнату для ухвалення рішення.