Триста голосів нардепів за кандидата від президента та сотня протестувальників під Радою. Яким був останній мітинг за Федорова

Відставка з посади міністра оборони Михайла Федорова місяць тому спровокувала протести у багатьох містах України. Люди, що виходили на площі, вимагали від президента пояснень, чому було необхідне звільнення ефективного, на їхню думку, міністра після лише пів року на посаді. Вони вимагали повернути Федорова, а натомість звільнити головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, розбіжностями між якими Зеленський пояснив своє рішення про відставку міністра оборони. Останній наголошував, що мав місце не особистий, а «світоглядний» конфлікт із головкомом — щодо підходів у веденні війни.

Президент пішов на поступки частково, замінивши генерала Сирського, імідж якого на той час погіршився, зокрема, у звʼязку з викритими журналістами випадками нелюдського поводження із військовослужбовцями у штурмових полках, на Михайла Драпатого, який у 2025 році очолив Угруповання об’єднаних сил ЗСУ, а до цього серед його заслуг називали успішний контрнаступ після прориву росіянами кордону на півночі Харківщині у 2024 році. Федоров привітав це призначення. Натомість його самого на посаду міністра Зеленський не повернув. Усі інші пропозиції президента Федоров відкинув, стверджуючи, що лише ця посада допоможе йому реально впливати на ситуацію, зокрема, у боротьбі з корупцією в оборонній сфері. 

Протести на підтримку ексміністра тривали місяць — доки народні депутати, які мали затвердити на посади до міністерств, не повернулися з канікул. 18 серпня президент подав до Верховної Ради кандидатуру виконувача обовʼязків керівника СБУ та керівника Центра спеціальних операцій «Альфа» Євгенія Хмари як очільника Міноборони, і народні депутати розглянули її на наступний день. 

На ці два дні протести перемістилися з площі Франка, що поряд із Банковою, до Маріїнського парку, ближче до будівлі парламенту. Активісти звідти уважно спостерігали за подіями у сесійній залі в день голосування, а ввечері знову зібралися на площі Франка, і у той же день оголосили про припинення протестів. 

Більше про те, як вулиця спостерігала за призначенням нового, вже пʼятого з початку повномасштабного вторгнення очільника одного з ключових міністерств — у матеріалі «Ґрат». 

«Якщо вони проявлять свою суб’єктність»

На відміну від попередніх протестних заходів у Києві, акція 19 серпня біля Верховної Ради відбулася без заклику ветерана Дмитра Козятинського. Він був ініціатором першої акції й надалі повідомляв через свій фейсбук про наступні. Кількість людей, які прийшли цього дня, була доволі скромною, порівняно із мітингами, що до цього відбувалися біля театру імені Івана Франка й у певні дні налічували тисячі учасників та учасниць. Між Маріїнським парком та готелем «Київ» зібралося близько сотні людей. Протестувальники принесли з собою картонки, прапори, гучномовці й барабани, щоб голосніше заявляти про свої вимоги. Акція почалася вранці, за годину до засідання парламенту, тож протестувальники зустрічали депутатів, які тільки з’їжджалися до Верховної Ради.

Активісти закликали їх не голосувати за кандидатуру Євгенія Хмари, яку напередодні вніс президент. Люди не висловлювали критики безпосередньо щодо донедавна виконувача обов’язків голови СБУ, але закликали залишити Хмару саме на цій позиції. 

Таке сприйняття пов’язане із 20-річним військовим досвідом Євгенія Хмари. У період повномасштабного вторгнення Центр спеціальних операцій «А» СБУ, в якому Хмара служив з 2011 року, а у 2023-му — очолив підрозділ, мав успішні спецоперації, зокрема під час звільнення острова Зміїний. Під керівництвом Хмари ЦСО «А» уразила склад поблизу міста Торопець у Тверській області РФ, де, за словами самого генерала, розташовувалося близько 160 тисяч тонн ворожих боєприпасів. Також військовослужбовці підрозділу керували FPV-дронами під час спецоперації «Павутина» та уразили 41 літак російської стратегічної авіації. 

Міністр оборони України Євгеній Хмара. Фото: Офіс президента України

Протестувальники закликали парламент проявити суб’єктність, почути позицію своїх громадян, а не сліпо слідувати волі президента.

«Ми зараз знаходимося у точці, де діалог з президентом відсутній. І ресурс людей дуже вичерпний, і ми всі втомилися. Нам потрібна допомога, і цю допомогу нам можуть надати панове депутати, якщо вони проголосують проти Хмари, оскільки зараз вони вирішують, чи буде діалог. Якщо вони проявлять свою суб’єктність і підуть проти волі президента, ми матимемо шанс на діалог», — говорив у гучномовець один з учасників акції.

«Не йдіть проти народу!, — скандували протестувальники, звертаючись до депутатів. — Згадуйте свою присягу!»

Після початку засідання учасники акції почали стежити за подіями в Раді й реагувати на окремі з них. Хвилю вигуків «Ганьба!» викликала звістка про те, що профільний комітет з питань оборони одноголосно підтримав призначення Хмари.

Питання призначення міністра оборони розглядали близько першої дня. Протестувальники тоді припинили скандувати гасла й гатити у барабани, натомість згуртувалися довкола учасника акції, який приставив телефон із трансляцією засідання Ради до гучномовця, аби всі могли почути, що там відбувається. 

Президент не пішов на діалог

Попри очікування Володимир Зеленський не прибув до Верховної Ради, щоб особисто представити кандидатів, яких він подав для призначення на посади міністрів. На це звернув увагу нардеп з «Голосу» Ярослав Железняк, який активно підтримував протести на Франка. Він поцікавився у спікера Руслана Стефанчука, чи відомо, чому президент не прийшов сьогодні до Ради. 

«Цей діалог [з президентом] був би точно не зайвим. Саме тому його вимагають люди на вулицях. Його вимагають народні депутати», — сказав Железняк у Раді, наголошуючи, що Зеленський досі не пояснив свої кадрові рішення, ані затримку на місяць із призначенням кандидатів, ані завдання, які він покладає на нового міністра оборони.  

А співголова опозиційної фракції «Європейська солідарність» Ірина Геращенко нагадала про парламентську традицію представлення особисто президентами своїх кандидатів на посади міністрів, якої дотримувалися усі президенти, у тому числі донедавна і сам Зеленський. 

Протестувальники у Маріїнському парку зустріли виступи нардепів схвальними оплесками.

Протест проти призначення Євгенія Хмари Міністром оборони та на підтримку його попередника Михайла Федорова під Верховною Радою під час засідання парламенту, 19 серпня 2026 року. Фото: Михайло Тюнькін, Ґрати

Замість президента виступала його представниця у Раді Галина Михайлюк, яка передусім відзначила великий військовий досвід Хмари. 

«Враховуючи значний реальний досвід управління у стратегічних надзвичайних відповідальних сферах, ґрунтовну обізнаність у питаннях сектору безпеки і оборони, його інноваційних напрямах, розуміння нагальних викликів у цих сфері, вагомий авторитет серед військових, президент вбачає кандидатуру Євгенія Хмари найбільш відповідною на даний час на посаді очільника оборонного відомства», — зазначила Галина Михайлюк.

Після неї слово взяв сам генерал-майор. У своїй промові, на яку за регламентом виділили три хвилини, він окреслив ключові пріоритети у роботі на посаді міністра. Перший — перехоплення ініціативи в усіх сферах війни, швидке доведення потреб фронту до міністерства та забезпечення війська необхідним озброєнням за допомогою прозорих закупівель. Другий — мінімізація ризиків для українських військовослужбовців, зокрема за допомогою застосування технологій та справедливих правил служби. Третій — розвиток оборонно-промислового комплексу.

«Примусити ворога до миру можна лише силою нашого війська, нашими технологічними та симетричними рішеннями, у першу чергу — оновленням та ефективним застосуванням технологій», — заявив Євгеній Хмара.

До цього розвиток технологій та боротьбу з корупцією в оборонній сфері називали, зокрема й на протестах, одними з ключових сильних сторін Федорова як міністра оборони. Крім цього, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія писав після зустрічі Хмари з фракцією, що генерал прагне зберегти напрацювання та людей з попередньої команди міністерства, які показували позитивні результати. Частина заступників Федорова уже підтвердили, що продовжать працювати в Міноборони.

Серед рішень, про які повідомляло міністерство протягом останнього місяця вже під керівництвом Хмари, — оновлення системи медичної підтримки у війську, запровадження перевірок через аналітичну систему YouControl для компаній, які хочуть забезпечувати армію, посилення забезпечення підрозділів наземними роботизованими комплексами та важкими ударними дронами. Крім цього, Хмара назвав удари вглиб Росії одним з ключових пріоритетів подальшої роботи.

Нардепи перед голосуванням також поставили Євгенію Хмарі кілька запитань. У першу чергу, вони цікавилися статусом військовослужбовця у кандидата, оскільки Закон України «Про національну безпеку» (частина 7 статті 15) визначає, що особа, яку призначають на посаду міністра оборони, має бути цивільною. Цю суперечність попросила Хмару пояснити позафракційна нардепка Юлія Яцик. Хмара відповів, що уже відповідає цій вимозі, оскільки звільнився з військової служби згідно з нормою про звільнення у зв’язку з проведенням організаційних заходів для осіб вищого офіцерського складу підпункт «е» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» .

Пізніше Міноборони пояснило у коментарі інформагенції «Укрінформ», що ця норма стосується саме генералів і адміралів. Якщо вони не займають штатної посади, перебувають у розпорядженні, то закон дозволяє звільнити такого генерала з військової служби. У міністерстві спростували спекуляції довкола причин звільнення Хмари нібито через ВЛК. 

Поки протестувальники слухали трансляцію засідання, час від часу хтось намагався коментувати слова нардепів й голосно обурювалися, але решта їх закликали їх до тиші, щоб не пропустити нічого важливого у Раді. 

Протест проти призначення Євгенія Хмари Міністром оборони та на підтримку його попередника Михайла Федорова під Верховною Радою під час засідання парламенту, 19 серпня 2026 року. Фото: Михайло Тюнькін, Ґрати

Зрештою, настав час голосування, й після хвилини напруженого очікування й 312 голосів «за» призначення Хмари міністром оборони протест вибухнув обуреними вигуками: народні депутати, як і президент, не почули вимоги вулиці. 

Майже одразу після невтішних для присутніх новин, одна з протестувальниць у гучномовець оголосила, що акція відновиться уже цього вечора о сьомій годині на площі біля театру імені Івана Франка.

Першій політичний крок

Попри те, що прізвище Федорова було ключовим під час протестів, сам Михайло Федорів ніколи не зʼявлявся на площі Франка та відмежовувався від мітингувальників. 

Ще в липні він заявив, що не піде в опозицію до Зеленського у період війни. Також на початку серпня ексміністр зазначав, що, на його думку, люди виступають не лише за нього, але й щоб отримати відповіді, як держава ухвалює рішення, та щоб повернути собі надію.

«Я не буду очолювати протест, оскільки це сприйматиметься як політичний крок. А наше завдання — виграти війну», — наголосив Федоров на подкасті із Сергієм Стерненком, його колишнім радником. 

«Перемоги, а не схеми!» У Києві та інших містах протестують проти відставки міністра оборони Михайла Федорова

Однак безпосередньо перед голосуванням за нового міністра оборони, увечері 18 серпня, Михайло Федоров опублікував відеозвернення, у якому вже жорсткіше висловився щодо чинної політичної системи та необхідності її змінювати, ніж під час переважної частини своєї публічної комунікації раніше. Ексміністр не лише говорив про несправедливість, проблеми корупції, призначення за принципом лояльності, кризу управління «старої системи, яка живе за власними правилами», але й наголосив на необхідності проведення виборів, навіть під час війни.

«Ми повинні відповісти на фундаментальне запитання: як має функціонувати держава, якщо війна триває роками? І наступне: якщо війна триватиме ще рік, два, три, чи може Росія отримати право визначати, коли українці зможуть знову обирати свою владу? Я переконаний, що ні. Демократія не може бути заручницею Росії. Ми воюємо саме тому, що хочемо залишитися вільною європейською державою, тому ми повинні знайти законний, безпечний та реалістичний механізм, який дозволить Україні відновити повноцінний демократичний процес навіть за умов тривалої війни», — заявив Федоров.

Колишній міністр оборони Михайло Федоров. Фото з його сторінки у фейсбуці

Протестувальники у більшості не сприйняли таку зміну у позиції ексміністра. На початку акції біля Верховної Ради учасники акції виступили проти проведення виборів. Разом із цим, були ті, хто не вважали, що варто сприймати слова Федорова як прямий заклик.

«Я не думаю, що там малося на увазі конкретно, що давайте робити вибори. Я думаю, що це було типу пригрозити кулачком, що “якщо що, то ми можемо робити вибори, технічно це можна реалізувати, так що сильно не заганяйтеся”», — припустив один з протестувальників на імʼя Андрій, з яким говорили «Ґрати».

Пізніше Дмитро Козятинський, який не долучився до останніх протестів під парламентом, написав на своїй сторінці в фейсбуці, що негативно ставиться до проведення виборів під час війни. Також подякував учасникам протестів та зазначив, що першопричиною акцій була відсутність комунікації з боку влади.

«Так, а що з протестами?»

Увечері 19 серпня на площу біля театру Франка прийшло не більше як половина тих, хто вранці зібрався на акцію під Верховною Радою. Та замість скандувань гасел люди сіли довкола фонтану у центрі скверу та почали обговорювати , чого досяг протест за цей місяць, а також помилки протестного руху. Охочі по черзі висловлювали свої міркування. 

Активісти, зокрема, припустили, що більше тривала й ґрунтовна комунікація з народними депутатами, спроба спрямувати до них звернення чи поспілкуватися з фракціями, могли б більше вплинути на результат голосування, ніж винятково мітинг. Разом із цим, одним з головних досягнень учасники акцій назвали формування осердя протестної спільноти, яка може будувати майбутній рух навколо себе. Також зазначили, що варто організовувати заходи, спрямовані на покращення політичної обізнаності серед тих, хто готовий виходити на протести.

У пабліках «Люди з картонками» в різних соцмережах, де інформували про проведення акцій, учасники руху опублікували пост під заголовком «Так, а що з протестами», в якому повідомили, що координаційні групи у різних містах та ветеран Дмитро Козятинський ухвалили рішення завершувати протест. 

Протест проти призначення Євгенія Хмари Міністром оборони та на підтримку його попередника Михайла Федорова під Верховною Радою під час засідання парламенту, 19 серпня 2026 року. Фото: Михайло Тюнькін, Ґрати

«Після нещодавньої заяви ексміністра Федорова із закликом до виборів кожен протест буде розглядатися як політичний. Питання виборів під час війни надто складне для того, щоб беззаперечно його підтримувати. А вуличні акції не дають простору для напівтонів», — зазначили протестувальники у пості.

Вони наголосили, що протест був спробою просувати системні зміни, а не окремі прізвища. А новопризначеному міністру оборони побажали успіху у втіленні реформ.

Редакторка: Тетяна Козак