Війна з мертвими героями: внаслідок атаки російських безпілотників знищено музей Шухевича та пошкоджено університет, де вчився Бандера
У Львові російські безпілотники пошкодили корпус Львівського національного університету природокористування, де навчався Степан Бандера. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
У ніч на 1 січня Львівщину атакували 10 російських безпілотників. За повідомленням Львівської ОВА, всі «Шахеди» були збиті мобільними вогневими групами та Повітряним командуванням «Захід».
Внаслідок падіння уламків повністю зруйновано Музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича на вулиці Білогорща у Львові. У сусідніх будинках пошкодило покрівлі, вікна й двері. Крім того, у Дублянах у передмісті Львова уламки «Шахедів» пошкодили історичний корпус Львівського національного університету природокористування. Ударною хвилею вибило вікна в гуртожитках університету, лікарні, каплиці та трьох багатоповерхівках поруч.
«Найбільш цінним був сам будинок»
За черговим поворотом вулиці видніється дим. Будинок, у якому герой України , генерал-хорунжий Роман Шухевич зустрів свою смерть, і досі димить після нічної пожежі. Стела із барельєфом героя завалена уламками покрівлі й горілого дерева. На щастя, обійшлося без загиблих та поранених.
Як розповідають місцеві мешканці, будівля запалала від першого удару десь о пʼятій ранку, а десь перед шостою відбувся другий «приліт». Всі, хто працював на розборі завалів, переконані: росіяни навмисно обрали таку ціль, аби налякати українців у день народження Степана Бандери.
Частина співробітників музею відразу приїхала до будівлі, яку вже гасили пожежники. Але деревʼяне начиння будинку вигоріло вщент, а покрівля перетворилась на велику груду металу. Музейники у синіх халатах лопатами розгрібають зруйновані стіни.
Поряд купка пластику з проводами та трубками — залишки російських безпілотників. Між собою чоловіки чорно жартують, що це леґо «Збери «Шахед» сам».
З руїн будівлі виходить музейник у респіраторі, кашляє. Каже до колег, що знову почалося займання, і треба знову викликати пожежників. Поки вони їдуть, чоловіки намагаються самотужки розібрати завали, щоб було зручніше дістатися до вогню. Вже за кілька хвилин приїздить пожежна автівка, загін ДСНСників починає заливати водою залишки будинку. Час від часу вони кличуть когось із музейників, щоб ті забрали черговий намоклий пакунок згорілих документів.
У Львові російські безпілотники знищили історичний будинок генерал-хорунжого Романа Шухевича. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Роботами із ліквідації наслідків російської атаки на музей Шухевича керує Петро Слободян, заступник директора Львівського історичного музею, частиною якого і є музей Шухевича.
Він розповідає, якої шкоди завдали «Шахеди». Знищено скульптуру Степана Бандери авторства українського скульптора-монументаліста Ярослава Троцька та унікальні експонати та особисті речі генерала: фортепіано, стіл, крісла. Однак велику частину найбільш цінних експонатів — понад 600 обʼєктів — вдалося врятувати, оскільки вони були вивезені у безпечне місце ще на початку повномасштабного вторгнення.
«Розумієте, найбільш цінним тут був сам будинок», — зауважує Слободян та пояснює, чому.
У ньому у 1949 році була конспіративна квартира Романа Шухевича . На той час він — головнокомандувач Української Повстанської Армії (УПА), голова проводу Організації Українських Націоналістів (ОУН) в Україні.
5 березня 1950 року він мав покинути її після арешту своєї звʼязкової, але будинок оточили емґебісти. Операцією із затримання командира українських націоналістів командував сам генерал Міністерства державної безпеки СРСР Павло Судоплатов, і у ній було задіяно понад 700 радянських бійців. Шухевич, намагаючись прорватися з оточення, вбив одного з них, але сам дістав поранення. Зрештою, генерал-хорунжий, аби не датися до рук радянської влади живим, вистрілив собі у скроню.
Музейники намагаються врятувати усе, навіть цеглу: її передають ланцюжком один одному у руки, дбайливо відчищають від сміття та складають стосом поруч із підсобним приміщенням. На кожній цеглині помітне клеймо виробника. Чоловіки розповідають, що вона була виготовлена у Польщі ще до 1912 року, тому потрібно максимально її зберегти.
У Львові російські безпілотники знищили історичний будинок генерал-хорунжого Романа Шухевича. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Жінка із будинку поруч гукає когось, щоб допомогли зняти із дерева уламки. Петро Слободян сам бере драбину та граблі і лізе на дерево, намагаючись скинути те, що застрягло у гілках. Це шматки пластику та згорілого дерева від перекриттів, які вибухом розкидало довкола.
Поки у руїнах пораються ДСНСники, працівники музею намагаються розчистити дорогу з іншого боку будинку. Під завалами з ризиком загоряння опинилися автентичний кулемет з криївки УПА та бронзове погруддя Шухевича авторства Михайла Черешньовського, але зрештою їх вдалось витягти.
Слободян розповідає, що зранку до будівлі приїздила Марія-Софія Трильовська з чоловіком. Це 83-річна донька Романа Шухевича. Розповідаючи про її реакцію на подію, керівник робіт із розбору завалів скрушно хитає головою — Трильовську надзвичайно засмутило руйнування історичного памʼятника.
Вже сьогодні музей оцінив збитки — в понад 2,25 мільйона гривень. І це лише сам будинок, оскільки вартість втраченого майна тільки підраховують. Музейники відкрили збір коштів на відновлення музею Шухевича. Втрачені експонати тепер можна побачити лише на віртуальній екскурсії.
«Так бояться Бандери, що навіть по смерті спокою йому не дають»
У Львові російські безпілотники пошкодили корпус Львівського національного університету природокористування, де навчався Степан Бандера. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Діру у даху корпусу Львівського національного університету природокористування у Дублянах помітно ще з вулиці. Центральна частина покрівлі, на перший погляд, просто стерта, поруч із корпусом лежать шматки дерева та покрівельної бляхи, чоловіки завантажують металічні уламки у фургончик та відвозять геть.
Навпроти входу в корпус — памʼятник Степану Бандері, до якого поклали великий букет хризантем синьо-жовтих кольорів. Біля букета лежить шматок цегли, яку сюди докинуло вибухом.
У цьому корпусі, тоді ще Львівської політехніки, у 1928-1933 роках навчався майбутній герой України , лідер українських націоналістів Степан Бандера, який тоді був студентом рільничо-лісового факультету. На будівлі навіть почеплена меморіальна табличка із його барельєфом.
Поки працівники господарської частини університету пораються із вивезенням будівельного сміття, навпроти входу у корпус збирається невеличкий натовп. Дехто тут просто прийшов подивитися на наслідки атаки, ще дехто — працює у цьому корпусі. Одна із викладачок університету, яка попросила не називати її ім’я, розповідає: через вибух у її кабінеті у стінах пішли тріщини.
«Я встигла винести найцінніші свої доробки, але чи так пощастило іншим, ще не знаю. Та і як тут тепер працювати», — зітхає вона.
Чоловік на імʼя Іван мешкає неподалік і каже, що чув вибухи. За його словами, їх було два — наче «Шахеди» влучили один за одним у будівлю.
«Я ледве встиг дітей у ванну сховати, коли почув той противний звук», — розповідає він.
Чоловік хитає головою:
«Так бояться Бандери, що навіть по смерті спокою йому не дають».
Коли у повітрі лунає звук вже третьої за день повітряної тривоги, натовп біля університету поступово розчиняється. Але не всі. Деякі сусіди та працівники господарської частини залишилися допомагати розбирати будівельне сміття. Час від часу між шматками дерева та металу з покрівлі їм трапляються шматочки чорного пластику — уламки російських безпілотників.
Поруч із корпусом чоловіки розпилюють довгі деревʼяні балки на великі шматки, аби потім занести їх у корпус і підперти обрушені перекриття. Через розбиті пластикові вікна другого поверху видно небо. Дах не встигли затягнути брезентом, і корпус ізсередини заливає дощ, який розпочався у другій половині дня.
Роботами із ліквідації наслідків влучання уламків керує проректор університету Антон Косовський. Він розповідає, що прибув сюди майже відразу після того, як дізнався про влучання в корпус. Сторож, який в той момент перебував у будівлі, встиг вискочити із неї буквально перед вибухом, тому не постраждав. Загиблих та поранених тут також немає, однак Косовський каже, що корпусу — будівлі середини ХІХ століття — завдано значних ушкоджень. Пішли тріщини по стінах, перекриття сильно прогнулися, місцями — обвалилися зовсім. Старовинний годинник, який розміщувався на фасаді під дахом, теж значно постраждав. Від нього залишилися тільки частини механізму, і тепер він потребуватиме суттєвої реконструкції.
У Львові російські безпілотники пошкодили корпус Львівського національного університету природокористування, де навчався Степан Бандера. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
«ДСНСники спрацювали дуже швидко. Коли я сюди приїхав, вони вже гасили полумʼя. Завдяки тому, що перекриття були просочені спеціальною речовиною, пожежа не перекинулася на інші деревʼяні елементи, і її вдалося швидко загасити. Однак покрівля обвалилася, й пошкоджені перекриття будівлі. Наразі ми майже нікого не впускаємо, лише деякі співробітники виносять цінне обладнання з будівлі», — розповів він «Ґратам».
Цінну літературу та фонди, які зберігалися у будівлі, вивезли звідси ще на початку вторгнення Росії в Україну.
Косовський каже, що найближчим часом тут розпочне роботу комісія, яка оцінить стан будівлі і визначить, яких ремонтних робіт вона потребує.
Студенти тут вчитися наразі не зможуть. Керівництво університету ухвалило рішення про розподілення майже 700 слухачів, які відвідували заняття у цій будівлі, поміж іншими корпусами.
Наразі університет збирає кошти благодійників на відновлення корпусу.
На своїй сторінці у соцмережі Facebook університет прямо повʼязав атаку російських безпілотників із днем народження Степана Бандери.
«Життя потрібно прожити так, щоб навіть після смерті вороги боялися тебе ще кілька поколінь. Рашисти вкотре довели, що бояться навіть тіні пам’ятника Степана Бандери», — йдеться в офіційному повідомленні університету.
Більше фотографій дивіться в нашому фоторепортажі про наслідки атаки:
Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
