ВАКС почав розгляд справи про хабар за скасування арешту літаків у Київському апеляційному суді, де викривачкою стала колишня працівниця суду

Вищий антикорупційний суд у середині березня цього року розпочав по суті розглядати справу щодо чотирьох суддів Київського апеляційного суду: Вʼячеслава Дзюбіна, Юрія Сливи, Ігоря Паленика та Віктора Глиняного. Понад рік тому їм оголосили підозру в отриманні хабаря за зняття арешту з двох літаків. 

Дзюбіна звільнили з посади судді восени минулого року. Щодо інших суддів Вища рада правосуддя поки не поставила остаточну крапку.

Судді вважають, що їх спровокувала на злочин колишня працівниця Київського апеляційного суду. 

«Ґрати» розповідають деталі справи. 

Арешт трьох вертольотів та двох літаків

Справу щодо обвинувачення чотирьох суддів Київського апеляційного суду передали у Вищий антикорупційний суд наприкінці вересня минулого року. Розслідування тривало рік. Вʼячеслава Дзюбіна, Юрія Сливу, Ігоря Паленика, Віктора Глиняного Спеціалізована антикорупційна прокуратура обвинуватила в отриманні хабаря частина 3 статті 28, частина 4 статті 368 КК у 35 тисяч доларів. Таку суму, за версією обвинувачення, взяли судді, щоб скасувати арешт двох літаків української «Авіакомпанії Константа».  

28 та 30 червня 2023 року Печерський райсуд Києва наклав арешт на пʼять повітряних суден. За даними судового реєстру, це санітарний вертоліт Мі-2МСБ-1 із повітряного флоту акціонерного товариства «Мотор Січ», розташованого у Запоріжжі. Його почесного президента В’ячеслава Богуслаєва і начальника департаменту зовнішньоекономічних зв’язків Олега Дзюбу підозрюють у колабораціонізмі і сприянні державі-агресору.

Після арешту вертоліт передали на зберігання військовій частині, а у вересні 2024-го зняли з нього арешт, щоб військові могли модернізувати його та використовувати. Також суд заарештував два вертольоти Мі-8МСБ-Т, які належали та використовувалися «Мотор Січ». 

Санітарний вертоліт Мі-2МСБ-1 із повітряного флоту акціонерного товариства «Мотор Січ», передають військовим. Фото: Досудове бюро розслідувань

Два Ан-74ТК-100, 1997 та 1990 року виготовлення, також були заарештовані. Їхній власник — естонська компанія «EKA GRUPP OU». Один з літаків використовувала приватна «Авіакомпанія Константа», зареєстрована у Запоріжжі.    

Її кінцевий бенефіціар — Роман Мілешко. Відповідно до даних Youcontrol, раніше одним із кінцевих бенефіціарів авіаперевізника була компанія «КУА «Сварог Ессет Менеджмент», невеликою часткою якої володів росіянин Максим Марков. 

Відповідно до даних із реєстру судових рішень, арешт на повітряні судна накладений у кримінальному провадженні Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, відкритого 7 квітня 2023 року за фактом перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань під час воєнного стану частина 1 статті 144-1 Кримінального кодексу . 

«Я задоволений рішенням суду». У Києві арештували президента «Мотор Січ» В’ячеслава Богуслаєва за підозрою у колабораціонізмі та сприянні Росії

Із судових рішень випливає, що справа полягає у тому, що у липні 2022 року один із представників АТ «Мотор Січ» дав вказівку представнику «Авіакомпанії Константа» не повертати в Україну авіаційну техніку, яку вивозили після початку повномасштабного вторгнення до Польщі на міжнародну виставку, оскільки, за версією слідства, не хотіли передавати її ЗСУ.

Під час розслідування та вилучення документації у Державній авіаційній службі з’ясувалося, що літаки естонська компанія купила літаки АН у швейцарської Holdicom Ltd. А потім естонська компанія здала їх в оренду «Авіакомпанії Константа». Керівницею Holdicom Ltd з 2016 по 2023 рік була росіянка Марія Вінніченко, наразі її очолює Андрєй Казаков, зареєстрований у Швейцарії. 

Слідство припускало, що передача літаків в оренду українській компанії була способом ухилення від санкцій. Чи підтвердилась ця версія, наразі не відомо. ДБР не розголошує деталі розслідування. 

Разом з тим, на початку жовтня 2024 року Шевченківський райсуд Києва задовольнив позов адвоката «Авіакомпанія Константа» про встановлення тримісячного терміну для завершення розслідування справи щодо перешкоджання ЗСУ. Прокуратура його оскаржила в апеляції, але там їй відмовили, оскільки таке рішення не підлягає оскарженню. Касаційний суд вирішив відкрити провадження і витребувати матеріали справи для перевірки.

Арешт та скасування арешту літаків

Феміда перед будівлею Київського апеляційного суду. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Улітку 2023-го «Авіакомпанії Константа» намагалася зняти арешт із двох літаків АН у Печерському райсуді Києва. Утім, суд відмовив. Тоді адвокати авіакомпанії оскаржили це рішення в Київському апеляційному суді. Справа потрапила до судової трійки у складі Ігоря Паленика, головуючого, Юрія Сливи та Віктора Глиняного. І наприкінці листопада вони скасували рішення першої інстанції. Утім, чим мотивували своє рішення — невідомо, в судовому реєстрі його немає.

Домовленості з суддями про зняття арешту з літаків, за даними слідства, розпочалися в жовтні — через місяць після подання апеляційної скарги в суд.

Згідно з матеріалами слідства, Паленик розповів Глиняному, що до нього звертався суддя цього ж суду В’ячеслав Дзюбін щодо цієї справи і казав про 25 тисяч доларів, за які пропонують її вирішити. Глиняний сказав, що йому за це пропонували 15 тисяч доларів. Хто саме, — не деталізував. Паленик у відповідь сказав, що адвокати шукають, «де дешевше». Цю розмову записувало НАБУ.

Під час іншої записаної НАБУ розмови нібито Глиняний і Паленик обговорювали підстави для скасування арешту одного літака. У розмовах звучало, що «літаки колись були в Росії». Судді обговорювали, як можна юридично обгрунтувати зняття арешту. Вони роздумували, чи можуть зняти арешт з одного, а згодом, можливо, з іншого, але для цього треба змінити позовну заяву.

«Короче, там уже все согласовал». Трьох суддів Київського апеляційного суду арештували після підозри НАБУ в отриманні хабаря

Домовленості з Дзюбіним вела Тетяна Поліщук, що співпрацювала з НАБУ. Вона, як повідомив прокурор у суді, представляла сторону захисту у справі арешту літаків. Хоча на сайті апеляційного суду йдеться про Костянтина Кривенка, що був представником компанії у цьому судовому спорі. «Ґрати» зателефонували йому, але він сказав, що не може давати коментарі щодо цієї справи.

28 листопада суддя Дзюбін, за даними слідства, отримав гроші від Поліщук. Після цього приїхав у суд і у своєму кабінеті розділив гроші: 10 тисяч доларів залишив собі, а решту — 25 тисяч доларів — поклав у коробку з-під віскі, — одягнув мантію і пішов до колеги Паленика. Останній згодом для конспірації замінив отримані кошти іншими купюрами, які потім детективи НАБУ знайшли у нього вдома, а замінені кошти розділив порівну і передав по 8 тисяч 300 доларів Сливі і Глиняному.

Викривачка НАБУ — колишня працівниця суду

Суддя Київського апеляційного суду Вʼячеслав Дзюбін. Фото: «Судово-юридична газета»

Під час одного із судових засідань з обрання запобіжного заходу підозрюваним йшлося про те, що прізвище Поліщук, яка співпрацювала з НАБУ, — підставне, і використовувалося лише для прикриття. На засіданні захист назвав справжнє прізвище викривачки — Сиротюк. Дзюбін пізніше у коментарі «Ґратам» також підтвердив, що це вона.

Тетяна Сиротюк, згідно з її деклараціями про доходи за 2023 рік, працювала секретарем судового засідання у Київському апеляційному суді, згодом провідною спеціалісткою Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Брала участь у конкурсі до Вищого антикорупційного суду, але тоді мала прізвище Пшеницька. Вона дружина Романа Сиротюка, адвоката адвокатського об’єднання «Ревелін інформейшн груп». Раніше також працював секретарем судового засідання у Київському апеляційному суді. 

Як розповів «Ґратам» обвинувачений В’ячеслав Дзюбін, Роман Сиротюк працював у попередній його колегії, він його добре знав і часом давав юридичні поради, аби допомогти зростати професійно. Сиротюк і познайомив Дзюбіна зі своєю дружиною Тетяною. Дзюбін вважає, що так ця подружня пара намагалася втертися до нього в довіру.

Згідно з даними Youcontrol, влітку 2023-го Тетяна Сиротюк заснувала ТОВ «Юридична компанія «Персей», що займається діяльністю у сфері права, проведенням розслідувань, консультуванням з питань комерційної діяльності тощо.

Дзюбін вважає, що Тетяна Сиротюк спровокувала його на отримання хабаря, і зазначає, що довести це буде досить легко. 

«Фактично моє ім’я, яке я здобував 35 років, знищили… Я написав заяву про злочин і за об’єктивного розслідування можна було б довести незаконність дій (Сиротюк — Ґ), але якщо буде об’єктивне», — сказав він в коментарі «Ґратам».

Після оголошення підозри Дзюбіну обрали запобіжний захід у вигляді застави у чотири мільйони гривень і зобов’язав його не залишати Київ, здати паспорт для виїзду за кордон, носити електронний браслет, не спілкуватися зі свідками у справі, прибувати за будь-яким викликом до детектива, прокурора, суду та повідомляти про зміну місця проживання чи роботи. Він її сплатив.

Після корупційного скандалу щодо суддів Київського апеляційного суду прокуратура подала нове клопотання до Печерського райсуду для накладення арешту на літаки АН. Суд його задовольнив. Й апеляція залишила це рішення в силі.

Суддю звільнили майже через рік після підозри

Засідання Вищої ради правосуддя, ілюстративне фото. Фото: Вища рада правосуддя

Скаргу на суддів апеляційного суду столиці до Вищої ради правосуддя написала юристка юридичної компанії Miller Христина Буртник ще у середині грудня 2023 року. 

Приблизно у той же час Дзюбін, який працював суддею із 1995 року, а з 2019 — у Київському апеляційному суді, написав до ВРП заяву про звільнення у відставку, однак, якщо стосовно судді є скарга, то його відставку не можуть розглянути, поки не розглянуть скаргу. 

Аж 24 червня 2024 року ВРП відкрила провадження щодо Дзюбіна, а ще чотири місяці потому Друга дисциплінарна палата рекомендувала його звільнити через допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя п. 3 частина 6 статті 126 Конституції . Дзюбін не оскаржував це рішення, і більшість членів повного складу ВРП проголосували за звільнення наприкінці листопада 2024-го. 

У коментарі «Ґратам» Дзюбін сказав, що планує оскаржувати рішення ВРП до Верховного суду. Свою позицію щодо справи проти нього обіцяє озвучити під час судового розгляду. 

Натомість троє інших суддів подали скаргу на такі ж рішення дисциплінарних палат ВРП, і лише в середині березня рада їм відмовила. Після цього весь склад ВРП повинен ще раз проголосувати щодо скарги на Паленика, Глиняного та Сливи. 

А поки Вищий антикорупційний суд почав розгляд справи по суті. Наразі сторона обвинувачення зачитала короткий текст обвинувачення, а одна з адвокаток захисту заявила відвід судді. Засідання продовжаться у квітні.