«В укритті — страшне, краще вже вдома сидіти». Репортаж із Києва, де уламки ракет впали біля черги у закрите сховище та вбили двох жінок та дитину

У ніч на 1 червня Росія вчергове запустила по Києву ракети. Мешканці Деснянського району пішли в укриття у місцевій дитячій поліклініці, але, за словами очевидців, воно було закритим. У цей момент сили протиповітряної оборони збили одну з російських ракет і уламки почали падати на лікарню. Десять людей, які намагалися потрапити в укриття, були поранені. Загинули двоє жінок та 9-річна дівчинка.

Правоохоронці відкрили кримінальну справу за статтями «службова недбалість» і «залишення в небезпеці, що спричинило смерть». Столична влада після того, що сталося, обіцяє проінспектувати і привести до ладу всі сховища.

Журналіст «Ґрат» побував на місці трагедії і розповідає, як місцеві мешканці опинилися під обстрілом без доступних та надійних укриттів.

«На емоціях надавав йому по харі»

Близько другої години ночі торговець овочами та фруктами Ярослав Рябчук, його цивільна дружина Наталія Вейченко та 9-річна донька Поліна прокинулися від сигналу повітряної тривоги у своїй квартирі на лівому березі Києва. Останній місяць Росія майже щоночі обстрілює Київ ракетами та дронами, і сім’я заздалегідь зібрала речі, щоб піти в сховище. Зазвичай вони ховалися в укритті у будинку дитячої поліклініки неподалік.

«Дружина та дочка вийшли в укриття, а я незабаром пішов за ними. Було погане передчуття», — розповідає Ярослав, худорлявий брюнет середнього зросту.

Ярослав Рябчук дає свідчення поліції. Фото: Олексій Арунян, Ґрати

Коли він підійшов до сховища, за його словами, двері були зачинені й біля входу товпилося близько десяти жінок із дітьми. Вони стукали, але ніхто не відчиняв. Хтось попросив Ярослава обійти будівлю та перевірити інші двері.

«Щойно я туди пішов, почалися вибухи. Були спалахи, наче зірки падають. На мене посипалися уламки, але травм не отримав. Я побіг до входу, а там усі кричали, бігали та були в крові. Багато хто лежав на землі. Хто де — було незрозуміло», — згадує чоловік.

Незабаром він знайшов дочку — вона була цілою, отримала лише легку подряпину. Трохи згодом він знайшов і дружину. Вона лежала на землі вся в крові і вже не дихала. Ярослав впізнав її по одягу і сумці.

«Причину смерті ще не знаю. Крові було дуже багато. Можливо, загинула від удару, а може й від уламків. Я забрав її телефон, він був наскрізь пробитий уламком розміром з абрикоску», — каже Ярослав.

Він вважає, що дочка врятувалася завдяки тому, що дружина та ще одна жінка притиснули її до стіни своїми тілами.

Вибухова хвиля вирвала всі вікна та двері у сховище. Він забіг усередину і побачив, що всередині спав охоронець поліклініки. Ярослав стверджує, що від нього пахло алкоголем.

«Я залетів і на емоціях надавав йому по харі й не тільки. Це дійсно так. Я готовий за це відповісти і готовий додати. Якби ви, не дай Боже, побачили свою дружину в такому стані і знаєте, що він десять хвилин не відчиняв двері, ви б його по спинці погладили?» — злиться Ярослав.

Як з’ясувалося пізніше, Росія випустила по Києву десять крилатих ракет балістичного типу «Іскандер». Усі снаряди збили сили ППО. Один із уламків упав на територію лікарні. Окрім Наталії загинула ще одна жінка та дитина. Десять людей були поранені.

Поліцейські забирають тіло загиблої внаслідок російського обстрілу 1 червня 2023 року. Фото: Сергій Окунєв, Ґрати

За кілька годин через ситуацію із закритим сховищем прокуратура відкрила кримінальне провадження за статтями службова недбалість частина 2 статті 367 Кримінального кодексу та залишення в небезпеці, яке спричинило смерть людини частина 3 статті 135 Кримінального кодексу . За це передбачено до восьми років позбавлення волі. Експерти оглянули охоронця і виявилося, що він був тверезий. Проте, на думку Ярослава, охоронець має понести «максимальну відповідальність».

«Якби він відчинив двері, всі були б живі», — журиться Рябчук.

За його словами, укриття виявляється закритим уночі не вперше. Він вважає, що за це має бути покараний не лише охоронець, а й керівництво поліклініки. «Ґратам» не вдалося додзвонитися до директора установи Олега Шугалевича.

Волонтери роздають їжу на місці падіння уламків ракети у Деснянському районі Києва, 1 червня 2023 року. Фото: Олексій Арунян, Ґрати

Ще одну кримінальну справу за статтею про порушення законів війни частина 2 статті 438 Кримінального кодексу України прокуратура порушила проти росіян, які атакували Київ.

«Росіяни такими діями лише збільшують нашу армію, — каже Ярослав. — Я вам чесно скажу, у мене хоч і залишилася дитина, але, дякувати Богу, є кому з нею сидіти. Я зібрався в армію. Раніше мене війна хвилювала, але не так сильно, щоб йти гризти землю. А тепер я готовий гризти землю і не лише».

«Немає моїх Олі та Віки»

Ударна хвиля від ракети, що впала, пошкодила багатоповерхівки, які стоять навколо поліклініки. У багатьох квартирах повилітали вікна. Наразі, через кілька годин після атаки, рятувальники демонтують пошкоджені віконні рами.

Поліція оточила територію лікарні та нікого всередину не пускає. Один із поліцейських веде Ярослава за оточення, щоб допитати. Рябчук напрочуд спокійний і стриманий.

Будинок у Деснянському районі, що був пошкоджений від вибухової хвилі внаслідок ракетного обстрілу, 1 червня 2023 року. Фото: Олексій Арунян, Ґрати

Мешканка сусідньої дев’ятиповерхівки — пенсіонерка та колишня костюмерка кіностудії Довженка Ліля Перезябова витирає сльози паперовою серветкою. Вночі після сигналу повітряної тривоги вона не ходила в сховище і залишилася вдома.

«Я прокинулася, побачила, що сусіди біжать у сховище з дітьми. Тільки вони туди побігли, пролунав вибух. Це було за хвилини дві-три мер Києва Віталій Кличко сказав, що вибух стався за чотири хвилини після сигналу повітряної тривоги після тривоги. Вибух був сильний! Я підійшла до вікна, і мене як відкинуло назад! Злякалася так, як ніколи з початку війни», — зізнається Ліля.

Після відбою тривоги вона вибігла надвір.

«Сусідка побігла і каже: «Дівчата мої зникли». У неї дочка та внучка у сховище пішли. Сусідка біжить до сховища, повертається і каже: «Немає моїх Олі та Віки». Я питаю: «Як нема? Ти їх не бачила? Вона каже: «Вони загинули. Я бачила їх розкидані речі», — зітхає Ліля.

Її загиблій сусідці Ользі було трохи за тридцять, вона працювала бухгалтеркою. Її дочка Віка навчалася у третьому класі.

«Мала була оторва. Носилася по двору, по деревах лазила, ноги ламала, руки», — розповідає Ліля.

Квіти та м’які іграшки на місці загибелі двох жінок та 9-річної дівчинки. Фото: Олексій Арунян, Ґрати.

9-річна Віка загинула у День захисту дітей. Після цього міська влада скасувала всі заходи на честь свята.

«Я не знаю, що від нас хочуть росіяни. Але я точно знаю, чого я хочу. Я хочу, щоб знищили всю цю Росію. Від малого до великого. Мені нікого там не шкода», — злиться Ліля.

Сама вона під час ракетних атак завжди сидить удома та у сховищі в поліклініці жодного разу не була.

«Сусіди кажуть, що там страшне: холодно, сиро, нічого не обладнано. Я нікуди бігати не буду. У коридорчику сидиш і все. Поки добіжиш — зі страху можна померти. Краще вже вдома сидіти», — каже жінка

Між її будинком та поліклінікою стоїть дитячий садок. Там теж повилітали всі вікна. Працівники садка метушаться навколо одного з корпусів.

— Дивіться, бомбосховища відкривають. Весь час було на замку, а тепер вони відчиняють, — каже сусідка Лілі жінкам, які сидять на лавці біля під’їзду.

— Але коли повітряна тривога, вони постійно спускаються вниз, — заперечує їй інша сусідка.

— Коли діти в них. А вночі була повітряна тривога, чого б не відчинити? — сперечається з нею перша.

— Кілька днів тому вдень оголосили тривогу. Так вони відкрили, коли вибухи почалися, і всі туди побігли, — підключається до суперечки третя.

Житель Києва показує уламок російської ракети, що була збита в ніч на 1 червня 2023 року. Фото: Олексій Арунян, Ґрати

У сховищі у поліклініці з них також ніхто не був. За їхніми словами, із під’їзду туди майже ніхто й не ходить.

«Те, що там було закрито, я охоче вірю. У них там таке ставлення до людей, навіть до дітей було скотське», — обурюється мешканка будинку.

Реакція влади

За сто метрів від поліклініки знаходиться школа з поглибленим вивченням англійської мови. Там теж повилітали вікна. Зі школи у двір виходить мер Віталій Кличко, який приїхав оцінити наслідки руйнувань. Йому дісталося від місцевих мешканців — кияни скандалили і скаржилися на відсутність нормальних сховищ.

Сам мер не поспішає з висновками щодо сховища у поліклініці та просить дочекатися результатів розслідування.

«Зараз йде багато інформації, що укриття було закрите. За інформацією Держслужби з надзвичайних ситуацій, після повітряної тривоги з укриття виводили людей. Якось вони туди потрапили. Наразі неможливо чітко встановити, бо вибуховою хвилею вибило всі двері. І чітко сказати, чи були вони закриті, може виключно слідство», — каже мер «Ґратам».

Мер Києва Віталій Кличко біля місця обстрілу у Деснянському районі, 1 червня 2023 року. Фото: Сергій Окунєв, Ґрати

У відповідь на критику про стан сховищ Кличко дав доручення главам районів перевірити усі укриття. Він також попросив Офіс президента на час слідства усунути від виконання обов’язків голову Деснянського району Дмитра Ратнікова. Кличко заявив, що контролювати роботу укриттів уночі буде також патрульна поліція та закликав «громадськість приєднатися до перевірки доступності сховищ».

У школі, біля якої ми розмовляємо з Кличком, також є укриття. Місцеві жителі скаржилися «Ґратам», що й туди часто складно потрапити вночі. За їхніми словами, під час сьогоднішньої нічної атаки охоронець також впустив їх не одразу.

Директриса школи Наталія Вітечек. Фото: Олексій Арунян, Ґрати

У холі школи мене зустрічає директорка Наталія Вітечек і проводить у сховище — просторе, охайне приміщення з розмальованими стінами.

«Тут у нас і зона психологічного розвантаження є, діти тут валяються на матах-карематах. А тут медичний куточок. Медсестра щодня чергує», — проводить екскурсію директорка — бойовита блондинка із дзвінким голосом.

Вона заявляє, що сховище відкрите як для школярів та вчителів, так і для будь-яких інших мешканців району. Єдине обмеження — охоронець вносить паспортні дані сторонніх до журналу, так потрібно для безпеки дітей. Наталя Іванівна заперечує, що цієї ночі місцевих мешканців пустили не одразу.

«У мене така охорона людяна. Він до мешканців мікрорайону ставиться як до моїх дітей. Він мені сказав: «Вони прийшли, я посадив, розмістив». Вони кажуть: «Ми з тваринами». Та ради Бога!» — запевняє директорка.

Біля багатоповерхівки навпроти, яка пошкоджена більше ніж решта будинків, — невеликий натовп. Мешканці «обліпили» головну інженерку ЖЕКу та питають, коли до них прийдуть робітники, щоб оцінити збитки. Один із присутніх — лаборант академії циркового мистецтва Денис Скипченко.

Лаборант циркової академії Денис Скипченко. Фото: Олексій Арунян, Ґрати

Коли він почув сирену, сховався у ванній кімнаті. Через кілька хвилин почув потужний вибух і звук битого скла — вибухова хвиля вибила його вікна.

За його словами, до цієї ночі він намагався потрапити до найближчих сховищ, але марно. Минулої осені Денис прийшов до школи, і побачив там оголошення про те, що сховище працює лише для дітей та працівників. У відповідь кажу Денису, що директорка щойно стверджувала протилежне.

«Кличко приїхав, тому вона вам так і каже, — упевнений Денис. — Виходить, що єдиний варіант — поліклініка, яка вночі закрита».

Вікна у квартирі Дениса Скіпченка, що були розбиті вибуховою хвилею . Фото: Олексій Арунян, Ґрати

За його словами, до сховища в лікарні він також раніше намагався потрапити. Але там йому сказали, що укриття відкрите, коли працює сама поліклініка. На його думку, після того, що сталося цієї ночі, залишати все так не можна, і винні мають бути покарані.

«Керівника однозначно треба покарати. Укриття має працювати цілодобово, а не так, коли працює поліклініка. Хоча охоронець усередині там є»,— вважає Денис.

Поки що поліція не коментує результатів розслідування. Прессекретарка поліції Києва Юлія Гірдвіліс сказала «Ґратам», що слідство триває і пообіцяла відзвітувати про підсумки пізніше.