В Одесі суд почав слухати справу щодо ексвійськкома Євгена Борисова про незаконні виплати за поранення, неявку на службу та поїздку за кордон
Ексвійськком Одеської області Євген Борисов в одеському суді. Фото: Олена Чернишова, Ґрати
У Приморському районному суді Одеси почали розгляд по суті у справі колишнього голови ТЦК та СП Одеської області Євгена Борисова, яка стосується обставин його поранення та виїзду за кордон у 2022 — 2023 році. Протягом слідства Борисов стверджував, що виїжджав з України на лікування після поранення, однак прокуратура вважає, що це було незаконно і не повʼязано зі службою. Максимальне покарання, яке загрожує Борисову, — 10 років позбавлення волі.
Це одна з трьох справ, які слухають у судах Києва та Одеси щодо ексвійськкома після того, як журналісти «Української правди» знайшли нерухомість, придбану родиною Борисова на узбережжі в Іспанії вже під час повномасштабної війни, та автівки на мільйони доларів.
«Ґрати» розповідають про засідання в одеському суді, на якому прокурор оголосив обвинувальний акт, про версію захисту та хто вносив багатомільйонні застави, щоб Євген Борисов вийшов з СІЗО.
«Проводив час на власний розсуд, не пов’язаний із військовою службою»
Після двох років у СІЗО і сплати кількох застав на загальну суму понад 80 мільйонів гривень, Євген Борисов з осені 2025 року знаходиться на волі. Він повернувся до Одеси і працює експедитором.
За покладеними на нього судом особистими зобов’язаннями, Борисов не може залишати місто без дозволу слідчого, прокурора або суду; має повідомляти про зміну місця проживання, а також здав закордонні паспорти та носить електронний браслет. 9 лютого він прийшов на засідання у Приморському райсуді Одеси, де почали слухати по суті одну зі справ щодо нього.
Спочатку у 2024-му, а потім у 2025 році на розгляд до одеського суду надійшло два окремих провадження щодо колишнього посадовця. Однак 15 січня за клопотанням захисту було вирішено їх об’єднати. Провадження слухає суддя Лариса Єршова.
Борисову у цій справі інкримінують чотири статті Кримінального кодексу: самовільне залишення місця служби , ухилення від військової служби , підроблення документів і перешкоджання законній діяльності ЗСУ .
На засіданні прокурор Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону Єгор Щур зачитав обвинувальний акт.
За ним, у грудні 2022 року полковник Євген Борисов, який очолював тоді Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), спочатку протягом двох тижнів, з 2 по 16 число, не з’являвся на службу, а потім протягом місяця, з 21 грудня 2022 року по 20 січня 2023 року, перебував за кордоном, не маючи на те законних підстав.
Свою двотижневу відсутність на службі у першій половині грудня Борисов обґрунтував випискою з медичної карти денного стаціонару про лікування в Одеській обласній клінічній лікарні Одеської обласної ради, яку він надав 18 лютого 2023 року. Однак, обвинувачення вважає, що документ підробний, бо в ньому не зазначено прізвища лікаря, його посади та печатки.
Прокурори Офісу генпрокурора Єгор Щур та Олександр Якимчук у Печерському райсуді Києва — справа ексвійськкома Євгена Борисова, 26 грудня 2024 року. Фото: Максим Каменєв, Ґрати
Щоб виїхати з України на місяць, продовжував на засіданні прокурор Щур, Борисов оманою отримав від лікаря військової частини документ із рекомендацією на лікування за кордоном. За порядком, затвердженим Кабінетом міністрів 5 квітня 2022 року, таке направлення у закордонну лікарню можливо для військовослужбовців, що постраждали у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
«Проводив час на власний розсуд, не пов’язаний із військовою службою», — повідомив прокурор Щур про те, що робив Борисов за кордоном.
Як раніше повідомляли Державне бюро розслідувань та Офіс генерального прокурора, протягом цього місяця Борисов разом з родиною перебував у Молдові, Туреччині, Сейшельських островах та Іспанії.
Понад 370 тисяч гривень незаконних виплат
З обвинувального акту також виходить, що Борисов лікувався від поранення, яке не пов’язане зі службою, а є наслідком побутового конфлікту.
Як повідомив прокурор Щур, 6 березня 2022 року у приміщенні Одеської ВЦА полковник Валерій Гудзь, радник тодішнього голови адміністрації Максима Марченка, прострелив Борисову ноги: військком отримав 5 наскрізних вогнепальних поранень нижніх частин кінцівок.
За версією обвинувачення, Борисов вплинув на членів комісії з розслідування стрілянини, щоб отримати потрібний йому висновок про поранення — що воно було бойовим. На цій підставі він отримав виплати на лікування — 183 тисячі гривень.
Крім цього, у травні 2022 року Євген Борисов звернувся до Одеського військового госпіталю та отримав там документи про тимчасову непрацездатність внаслідок поранення 6 березня, довідки для відпустки та реабілітації. На підставі цих документів Борисову також виплатили додаткові винагороди — ще близько 193 тисяч гривень.
«Я там постраждалий взагалі»
Євген Борисов (другий справа) з адвокатами на засіданні в Печерському райсуді Києва, 25 липня 2023. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Після того як прокурор завершив оголошувати обвинувальний акт, суддя Лариса Єршова спитала Євгена Борисова, чи визнає він свою провину.
«Ні, не визнаю. Ні за одним обвинувальним актом, ні за іншим. Я там постраждалий взагалі», — відповів коротко Борисов.
Він погодився надавати покази, але його допитають в кінці процесу, після того, як вивчать всі докази та допитають свідків. Такий порядок визначили на засіданні. Всього справа, яку розглядає Приморський районний суд Одеси, налічує 40 томів.
На попередніх засіданнях у Печерському райсуді Києва, де Борисову продовжували запобіжні заходи під час досудового слідства, захист колишнього військкома стверджував, що Борисов все ж таки перебував у шпиталі у грудні 2022 року через поранення. Саме для лікування поранення, за словами адвоката Олександра Маковецького, лікар запропонував Борисову на вибір поїхати або до Німеччини, або до Іспанії, оскільки у військовому шпиталі не було необхідного обладнання.
Борисов також наполягав, що у грудні 2022 року їздив на лікування до Іспанії.
У суді він розповідав, як отримав своє поранення, та про його наслідки.
«Полковник Гудзь вистрелив шість разів. Два в одну ногу, три в іншу, — говорив він, по черзі вказуючи на шрами, — Шостий мав бути в голову. Я бачив цю шосту кулю. Людина, яка бачить смерть».
За словами Борисова, він втратив тоді два літри крові.
«Перебита підколінна артерія, хотіли ампутувати спочатку ногу, потім ступню! У мене зараз обірваний тромб, до цього був обірваний тромб, у мене тромбофлебіт», — перелічував ексвійськком.
Адвокат Маковецький восени 2025 року розповів «Ґратам», що Борисов і Гудзь не знали один одного раніше, а перетнулись на той час у Марченка.
«Незрозуміло, з яких причин, Гудзь наступив на ногу Борисову, образив. Марченко їх заспокоїв, сказав, щоб вони вийшли до Гудзя в кабінет. Він [Гудзь] витягнув нагородну зброю і здійснив шість пострілів — п’ять у Борисова попало, а шостий — у стілець», — сказав Маковецький.
Невдовзі після цього інциденту Валерій Гудзь вирушив на фронт, де доєднався до 24-ї механізованої бригади, в якій служив до повномасштабного вторгнення. За шість днів, 12 березня, полковник загинув у бою з російськими загарбниками біля Попасної. Нагороджений відзнакою Героя України.
За словами адвокатів Борисова, після загибелі Гудзя правоохоронці закрили розслідування щодо стрілянини.
Незаконне збагачення та відмивання майна в Одеському ТЦК та СП
Євген Борисов працював очільником Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з 17 січня 2022 року. Саме на цій посаді він зустрів повномасштабне вторгнення. Його звільнили у званні полковника 23 червня 2023-го. За словами адвоката Маковецького, — на підставі ускладнення стану здоров’я.
Напередодні журналісти «Української правди» опублікували розслідування про величезні статки родини одеського військкома, походження яких сумнівне. Доручення звільнити Борисова, «про якого говорить вся наша країна», надав Президент України Володимир Зеленський на Ставці Верховного Головнокомандувача. Тоді ж Зеленський ініціював створення комісії для перевірки всіх очільників ТЦК та СП, «щоб вони не ганьбили нашу державу і пам’ять героїв, які гинуть на фронті». За два місяці до того Державне бюро розслідувань почало перевіряти Борисова в рамках кримінальної справи про зловживання керівником службовим становищем у територіальному центрі комплектування Одещини.
29 травня 2024 року, ДБР завершило розслідування щодо незаконного збагачення на суму у понад 142 мільйони гривень, які начебто набув Борисов з лютого 2022 року по 2023 року, перебуваючи на своїй посаді. Справа з того часу — на розгляді у Печерському районному суді Києва. А у березні 2025 року скерували до Вищого антикорупційного суду ще один обвинувальний акт за фактом організації відмивання майна, отриманого злочинним шляхом , на суму понад 140 мільйонів гривень.
Разом із провадженням, яке слухають в Приморському райсуді Одеси, Борисов є обвинуваченим у трьох справах.
Його колишнього заступника Дениса Галушку також підозрюють у незаконному збагаченні , легалізації майна, одержаного злочинним шляхом , а також у декларуванні недостовірної інформації .
За даними слідства, посадовець незаконно набув активів на 37,7 мільйона гривень. Щоб приховати походження коштів, він оформив їх на близьких родичів. Підозру отримала й його теща, яку слідство вважає причетною до легалізації частини майна.
Наразі, за даними Офісу генпрокурора, підозрювані перебувають за межами України.
Мільйони від адвокатів на заставу
В ході розслідування та розгляду справи Євгену Борисову неодноразово суд визначав запобіжний захід.
Після вручення посадовцю першої підозри за фактами незаконного збагачення, нез’явлення на службу та ухилення від військової служби в липні 2023 року Печерський районний суд Києва визначив для нього запобіжний захід у вигляді арешту з альтернативою застави у 150 мільйонів гривень. Борисов тоді заявив журналістам, що таких грошей в нього немає, і залишився у СІЗО. Майже за рік суд зменшив заставу до 12 мільйонів гривень. 27 травня 2024 року за даними рішення Печерського райсуду, цю суму вніс не Борисов особисто, а адвокатське об’єднання «Авер Лєкс».
Але на наступний день на виході з СІЗО Євгена Борисова повторно затримали і вручили нову підозру — в організації легалізації незаконних доходів, нез’явленні вчасно на службу та ухиленні від військової служби. Печерський суд його арештував та призначив нову заставу в розмірі 39,3 мільйона гривень.
За пів року, на Різдво, за ексвійськкома заставу знову внесли. З рішення суду відомо, що це був представник адвокатської організації, але якої — не зазначається. Проте у той же день його знову затримало ДБР і оголосило ще одну підозру — в організації перешкоджання законній діяльності ЗСУ в особливий період, а також в організації складання та видачі службовою особою завідомо неправдивого офіційного документа. 26 грудня 2024 року Печерський суд залишив Борисова під вартою та визначив нову заставу — у розмірі 402,7 мільйона гривень. Суму застави по цій справі суд також поетапно зменшував. Вже у вересні 2025 року Печерський районний суд визначив заставу в 44,4 мільйона гривень, яку за Борисова внесли, й він вийшов з СІЗО. З того часу його більше не арештовували.
Заставу за ексвійськкома сплатило згадане вище адвокатське обʼєднання «Авер Лєкс», його співзасновники Віталій Сердюк, Ольга Просянюк та Володимир Єніч, колишній співзасновник Ігор Федоренко та колишній адвокат цього обʼєднання Олександр Бабіков. Два інших заставодавці — адвокатське обʼєднання «Грейн», яке зараз представляє Борисова у суді, та адвокатське обʼєднання «Юридична компанія Капітал». Довідку від Державної судової адміністрації із переліком заставодавцев Борисова оприлюднив журналіст Євген Плінський ще у вересні 2025 року. Адвокат Маковецький підтвердив «Ґратам», що інформація у довідці — вірна.
Виплати внесли 22 платіжками: від 1 гривні до 12 мільйонів гривень. Про це повідомила Державна судова адміністрація на запит громадської організації ГО «Одеський медіа центр» (є у розпорядженні «Ґрат»).
Адвокатки Катерина Пугач, Ольга Просянюк та Вікторія Козаченко у Печерському райсуді Києва, 26 грудня 2024 року. Фото: Максим Каменєв, Ґрати
Коли Борисов вийшов на волю, у Приморському районному суді Одеси вже слухалась по суті справа про незаконне залишення місця служби, ухилення від військової служби та підроблення документів Борисовим. Й тут прокуратура вимагала суд заарештувати ексвійськкома з альтернативою застави у 300 мільйонів гривень. Суд розглянув це клопотання 30 жовтня 2025 року. Суддя Лариса Єршова відмовила прокурору в арешті й натомість призначила Борисову меншу заставу й зобовʼязання. Розмір застави — 20,1 мільйона гривень. Цю суму за Борисова невдовзі сплатили.
Як відомо з рішення суду, заставодавець — ТОВ «Евагрейн», яке сплатило цю суму чотирма платіжками у 5, 6, 9 мільйонів гривень та 136,2 тисячі гривень. При тому, що за даними аналітичної системи Youcontrol, за 9 місяців 2025 року чистий прибуток ТОВ «Евагрейн», що спеціалізується на «оптовій торгівлі зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин», — мінусовий. За 2024 рік він склав лише 7,5 мільйона гривень.
Компанія разом з низкою інших підприємств фігурує в розслідуванні Бюро економічної безпеки, відкритому у 2024 році, щодо можливого ухилення від сплати податків, підроблення документів при реєстрації юрособи та зловживання владою чи службовим становищем.
Як зʼясували журналісти-розслідувачі програми «Схеми», ця ж компанія сплачувала багатомільйонну заставу за іншого обвинуваченого — нардепа від «Слуги народу» Ігоря Негулевського, який отримав підозру через хабарництво за «потрібне голосування».
У січні 2026 року 20,1 мільйона гривень, сплачених за Борисова, повернули ТОВ «Евагрейн» — Приморський суд Одеси це вирішив за клопотанням захисту, коли почав слухати обʼєднану справу про неявку на службу без поважних причин, підроблення лікарських документів для виїзду за кордон та про незаконні виплати внаслідок небойового поранення. Як пояснила суддя Єршова, кримінальне процесуальне законодавство не передбачає можливості одночасного застосування до обвинуваченого у рамках одного кримінального провадження двох запобіжних заходів, зокрема у вигляді застави, по різних епізодах його злочинної діяльності.
З інших судових рішень у справах щодо ексвійськкома відомо, що деякі суми, які вносили за Борисова, також повертали заставодавцям. Так, адвокатській організації «Авер Лєкс» повернули 12 мільйонів гривень. Ще 3 мільйони гривень повернули заставодавцю, який сплачував за Борисова 39,3 мільйона гривень: суд зрештою зменшив цю заставу до 36,3 мільйона й різницю ухвалив повернути.
Тобто наразі на рахунках Державної судової адміністрації залишаються дві застави на загальну суму у понад 80 мільйонів гривень, що сплатили за Євгена Борисова.
Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
