Відпрацювали. Одразу трьох кримських адвокатів позбавили ліцензій

Прокурори оголосили попередження кримським адвокатам під час зустрічі «Кримської солідарності». Рустем Кямільов та Ліля Гемеджі. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати
Прокурори оголосили попередження кримським адвокатам під час зустрічі «Кримської солідарності». Рустем Кямільов та Ліля Гемеджі. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

Кримських адвокатів, які ведуть політичні справи, називають правозахисними. Вони багато років працюють в умовах постійного тиску спецслужб і силовиків. Прокуратура та працівники Центру з протидії екстремізму виносили їм застереження, називаючи «організаторами неузгоджених акцій екстремістського характеру» проти влади Російської Федерації, спецназ і поліція штурмували зустрічі юристів із родичами їхніх підзахисних. Якось вікна їхнього робочого офісу хтось розбив металевою трубою.

Коли стало зрозуміло, що залякування не діє, спецслужби перейшли до адміністративних арештів і штрафів, почали тиснути на адвокатські палати, щоб позбавити кримських захисників адвокатської ліцензії або не видавати її. У результаті — 15 липня адвокатського статусу позбавили одразу трьох адвокатів.

«Ґрати» поговорили з ними, вивчили матеріали адвокатських палат і розповідають, як це сталося.

 

Незручні адвокати

Одразу після завершення «перехідного періоду», оголошеного у 2014 році російською владою, яка перебудовувала систему правоохоронних і судових органів, у Криму почалися регулярні затримання та арешти. Найбільше дісталося тим, кого спецслужби вважали цілком нелояльними — кримським татарам.

Але не тільки. Під першу хвилю репресій потрапили активісти Євромайдану, представники Меджлісу кримськотатарського народу, забороненого в Росії у 2016 році, активісти Українського культурного центру, представники ісламської політичної партії Хізб ут-Тахрір. Пізніше до них додалися кримінальні справи проти Свідків Єгови, кримськотатарського добровольчого батальйону імені Номана Челебіджихана та сотні адміністративних справ. Усі ці справи адвокати і правозахисники називають політичними.

Адвокат Еміль Курбедінов разом із колегою Едемом Семедляєвим першими взялися захищати людей у ​​політичних справах, але незабаром зрозуміли, що найближчим часом їх буде стільки, що вдвох їм не впорається. Вони задумалися над розширенням команди.

Впродовж кількох місяців до роботи юридичного офісу приєдналися і жінки — юристки Ліля Гемеджі та Ельвіна Семедляєва. Вони займалися адміністративними справами, консультували мешканців Криму особисто і по телефону — у разі порушення їхніх прав. Юристи Рустем Кямильов та Назим Шейхмамбетов також погодилися працювати з політично вмотивованими справами і доєдналися до команди.

У квітні 2016 року разом із правозахисниками Абдурешітом Джеппаровим та Сервером Мустафаєвим адвокати зібрали першу зустріч родичів політв’язнів Криму, журналістів та активістів.

Поліція під час засідання «Кримської солідарності». Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

«Ми хотіли спільно напрацювати певні принципи захисту людей у ​​Криму, бо вже тоді було цілком чітке уявлення, що це не рідкісні випадки, що це лише початок дуже довгого списку політв’язнів у майбутньому», — згадує Курбедінов.

Так з’явилася правозахисна ініціатива «Кримська солідарність», яка стала відповіддю на дії російських силовиків та їх хронічним подразником.

Курбедінов детально писав у своїх соціальних мережах про затримання, арешти і викрадення. Він коментував події в Криму журналістам, тому в українських та російських ЗМІ з’явилися перші публікації про кримінальні справи його підзахисних і зустрічі «Кримської солідарності». Юристи почали виїжджати з Криму для виступів на міжнародних конференціях та готувати детальні доповіді про репресії у Криму, які використали всі — від міжнародних правозахисників до спостережної місії ООН.

«Публічність у нашій адвокатській діяльності була важливим моментом. Саме публічність дозволила нам зламати певні стереотипи, показати, що коли Росія вказує на когось і каже, що це терорист, потрібно перевіряти ще тисячу разів. Саме публічність дозволила нам сьогодні мати на руках резолюцію міжнародних організацій, які визнають наших співвітчизників політв’язнями. Спецслужби формували громадську думку, у тому числі й міжнародну, про те, що кримські татари — це якесь збіговисько терористів, і намагалися повісити цей ярлик. Але публічність дозволила все це дезавуювати, показати, що це цілеспрямоване переслідування за погляди, релігію, політичну позицію», — розповідає Курбедінов.

Адвокат пояснює, що це не єдина причина, через яку його команда вирішила йти таким шляхом. Юристам важливо було захистити свою репутацію.

«Публічність давала нам певну прозорість діяльності. Це була підготовка для захисту самих себе. Щоб завтра, якщо за нашу діяльність нам приплетуть також якийсь тероризм чи просто банально підкинуть наркотики, як це часто роблять у Росії, люди знали, що ці адвокати займаються саме такими справами. Якби ми це робили таємно, ніхто не знав би про те, що відбувається з кримінальними справами, які вони за своєю природою», — пояснює Курбедінов.

Привернення уваги до кримських кримінальних справ, на думку адвокатів, може змінити усталену юридичну практику в роботі силовиків і суддів. Наприклад, на думку Лілі Гемеджі, лише публічна робота адвокатів у судах у справах Хізб ут-Тахрір — ісламської партії, визнаної в Росії терористичною та вільно діючою в Україні й більшості європейських країн — дозволила вивести на міжнародний рівень дискусію про те, що рішення про заборону організації є неправомірним. Якби не було публічності адвокатів, у громадській думці був би лише один погляд на Хізб ут-Тахрір та кримських мусульман, яких звинувачують в участі у ній — погляд ФСБ і судів.

«Є дискусія у професійному середовищі, що публічність — це скоріше самопіар для захисників, але це не так», — переконана Ліля Гемеджі.

Робота правозахисних адвокатів у Криму та за його межами не могла залишитися непоміченою. Реакція російських правоохоронців і перші проблеми у юристів виникли вже влітку 2016 року.

 

«Відпрацювання»

«Перша спроба працівників Центру «Е» проникнути в офіс була в 2016 році», — згадує Ліля Гемеджі.

Захисниця вчасно побачила підозрілих людей у ​​цивільному, які ходили біля офісу і зачинила двері зсередини: «Ломати двері вони не намагалися, просто штовхали і голосно стукали. Зламати не ризикнули через неправильну адресу в ухвалі суду».

У січні 2017 року працівники Центру «Е» знову приїхали до офісу адвокатів та провели обшук. Того ж дня вони обшукали квартиру Еміля Курбедінова, якого затримали і заарештували на 10 діб в адміністративній справі про публічну демонстрацію нацистської символіки чи символіки екстремістських організацій за його пост «ВКонтакте». Це була перша судимість і перший арешт у житті адвоката.

Поліцейські у під’їзді будинку Еміля Курбедінова, 2017 рік. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

Ліля Гемеджі була під час обшуку в будинку Курбедінова, їй довелося самостійно протистояти працівникам ЦПЕ. Вона включила відеотрансляцію в соцмережах і сперечалася з ними до останнього.

«Майже дві години у прямому ефірі я не давала правоохоронцям увірватися до будинку і провести огляд вдома в Еміля — доти, доки не приїхав адвокат і не включився до цього процесу. Це була моя перша публічна поява», — розповідає Гемеджі. Поліцейські сказали їй показати паспорт і ставили багато питань.

Цього ж місяця працівники кримського управління ФСБ затримали адвоката Миколу Полозова, який захищав заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова, якого обвинувачують у публічних закликах до сепаратизму. Полозова вивели з готелю спецназівці, відвезли до управління ФСБ і намагалися допитати. Таким чином, слідчий у справі Умерова спробував перевести його адвоката у статус свідка, щоб вибити зі справи.

На адміністративний арешт адвоката відреагували міжнародні організації. 26 травня 2017 року в Дубліні Емілю Курбедінову вручили міжнародну премію Front Line Defenders для правозахисників, які перебувають у зоні ризику, за його багаторічну роботу адвоката-правозахисника.

Еміль Курбедінов отримав правозахисну премію Front Line Defenders у Дубліні. Фото: Conor McCabe

Зробивши інтервал у кілька місяців, працівники Центру «Е» продовжили «відпрацьовувати» кримських адвокатів та активістів «Кримської солідарності».

Взимку 2018 року разом із поліцейським спецназом вони увірвалися на зустріч «Кримської солідарності» у Судаку. Автозаки підігнали до будівлі кафе, де зібралися адвокати, правозахисники, журналісти, активісти і сім’ї політичних в’язнів — кілька сотень людей. Усіх на кілька годин заблокували у приміщенні та відпустили лише після того, як переписали їхні паспортні дані.

У березні 2018 року працівники ФСБ порушили кримінальну справу проти медіа-координатора «Кримської солідарності» — Нарімана Мемедемінова, а у травні 2018 року спецслужби обшукали і затримали у справі Хізб ут-Тахрір правозахисника та керівника ініціативи Сервера Мустафаєва. Суд засудив його до 14 років позбавлення волі.

У жовтні 2018 року, під час чергової зустрічі «Кримської солідарності», працівники Центру «Е» та республіканської прокуратури на очах у всіх вручили письмове «застереження» адвокатам Лілі Гемеджі та Едему Семедляєву. У документі їх назвали можливими організаторами неузгоджених «акцій екстремістського характеру, спрямованих проти влади Російської Федерації». Ще за кілька днів прокурори прийшли до офісу правозахисників і вручили застереження адвокату Курбедінову. Коли Ліля Гемеджі надіслала письмовий запит правоохоронцям, на якій підставі адвокатів називають організаторами «акцій екстремістського характеру», їй відповіли, що відомості становлять таємницю, яку охороняє закон.

У грудні 2018 року працівники Центру «Е» знову затримали адвоката Курбедінова. Наступного дня його заарештували на п’ять діб — за ту саму публікацію, за яку його вже арештовували, але цього разу — щодо фейсбука. Перед цим він увійшов у справу українських моряків, захоплених російськими прикордонниками у Чорному морі 25 листопада.

В адміністративній справі Курбедінова йшлося про репост з чужих сторінок. Оперативник Центру «Е» Руслан Шамбазов знову склав на адвоката протокол за такою ж статтею частини 1 статті 20.3 КоАП .

Через два дні після повторного арешту Курбедінова на офіс правозахисників напав невідомий чоловік, який металевою трубою розбив кілька вікон і намагався проникнути всередину.

«Це болісне ставлення силовиків, ФСБ до нас саме через публічну роботу. На адвокатів тиснуть за допомогою адміністративних справ, за якими адвокатів на кілька діб садять. Постійне стеження, прослуховування. Ми розкриваємо справи, які вони клепають, сидячи в кабінетах, — про розкриття терористичних осередків, держперевороти. Ця публічність боляче б’є по них — вони хочуть тихо клепати свої справи, звітувати про боротьбу з тероризмом, махати папірцями про те, що вони тут борці з тероризмом. Але наша спільна робота не дозволила їм це зробити. Вони з’явилися зовсім в іншому світлі», — упевнений Курбедінов.

Незважаючи на тиск у 2017-2018 роках, кримські адвокати запустили власну школу громадських захисників. З такою ініціативою на одному із засідань «Кримської солідарності» виступила адвокатка Ліля Гемеджі. Напередодні в Криму пройшли масові пікети кримських татар, що закінчилися затриманнями — понад 100 людей потрапили до відділів поліції протягом одного дня. Адвокати не розгубилися і почали вчити звичайних людей, які потім у судах працювали в адміністративних справах як юристи.

«Наміри влади провести суди з пікетів за однин раз, швидко та непомітно, не мали успіху. На той час вже були готові громадські захисники, які виступали у судах. Це порушило плани кримської поліції й спецслужб», — згадує Гемеджі.

Громадські захисники розвантажили адвокатів від адміністративних справ, але у кримінальних все частіше не вистачало людей з адвокатським статусом.

 

Чеченська палата 

У 2017 році юристка Ліля Гемеджі подала документи на отримання статусу адвоката до Кримської колегії адвокатів. Її документи погодили, але разом із цим запросили на розмову до президентки палати — Олени Канчі.

— Ти релігійна, ближче до Бога, ніж решта, тому в тебе можуть виникнути проблеми з тим, щоб заходити до СІЗО, спілкуватися з кримінальними злочинцями, об 11 годині вечора виїжджати на слідчі заходи, — сказала захисниці президентка адвокатської палати. — А ще в тебе хустка, як ти працюватимеш у ній?

— Так само, як усі працюють без хусток, мені вона абсолютно не заважає, — відповіла Гемеджі.

Ліля Гемеджі на одному із засідань «Кримської солідарності», яке спробували зірвати поліцейські. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

Президент палати попередила, що усний іспит Ліля не складе.

«Я думаю, це було пов’язано не лише з хусткою, а й загалом із нашою командною позицією. І з тим інтересом, який з’явився до мене у правоохоронців під час обшуку Еміля. А хустка це, скажімо так, щоб не було надто зрозуміло, чому я не сдам іспит», — вважає Гемеджі.

Після того, як стало зрозуміло, що у Кримській палаті іспити скласти не вийде, Гемеджі вирішила подати документи до адвокатської палати Чеченської Республіки. Посвідчення адвокатки вона отримала у січні 2019 року. Її приклад наслідували чоловік Рустем Кямільов і колега Назим Шейхмамбетов, які також склали іспити і отримали статус у квітні 2019 року у Грозному.

Юристи кажуть, що поспішали отримати ліцензії через те, що масові арешти кримських татар у березні 2019 року поставили перед правозахисним офісом складне завдання — десяткам затриманих були потрібні захисники, здатні вести кримінальні справи. 27 березня кримська ФСБ провела одночасно обшуки за тридцятьма адресами у Сімферопольському районі Криму. Відразу 25 активістів, більшість із яких співпрацювала з «Кримською солідарністю», опинилися під арештом у найбільшій справі Хізб ут-Тахрір.

Навесні 2020 року президент Адвокатської палати Чеченської Республіки та Голова колегії адвокатів «Нізам» Шамхан Катаєв заговорив про готовність відкрити кримську філію, керівником якої планував призначити Лілю Гемеджі. Юристи зайнялися підготовкою документів.

 

До премії

У грудні 2019 року в посольстві Нідерландів в Україні Лілі Гемеджі вручили премію за захист прав людини «Тюльпан».

Ліля Гемеджі отримала правозахисну премію посольства Нідерландів в Україні «Тюльпан». Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

«З цього моменту на мене почався відкритий тиск різними способами. З’явилося перше подання з палати Чеченської Республіки про притягнення до дисциплінарної відповідальності за одне з моїх інтерв’ю проекту [Радіо Свобода] «Крим.Реалії», — каже адвокатка.

18 лютого 2020 року президент чеченської Адвокатської палати Шамхан Катаєв порушив дисциплінарне провадження щодо Гемеджі у відповідь на подання віце-президента палати Тімерлана Музаєва. Він заявив, що знайшов в інтернеті публікацію «Кримський адвокат Ліля Гемеджі: «Залишатися осторонь — це співучасть у злочині». Особливо Музаєву не сподобалася фраза Гемеджі про те, що «зараз основна маса кримських татар, які перебувають під російським кримінальним переслідуванням, проходять за терористичними статтями. Їх звинувачують в участі у терористичній організації». Такі заяви, на його думку, порушують рекомендації адвокатам щодо взаємодії із засобами масової інформації, затверджені Радою Федеральної Палати адвокатів у 2010 році, в яких йдеться про те, що «необхідно утриматися від радикальних політичних заяв і виступів у ЗМІ». Музаєв вважав, що Гемеджі порушила професійну етику адвоката і зобов’язана виконувати рішення органів адвокатської палати та органів Федеральної палати адвокатів, але тоді жодних дисциплінарних заходів їй не призначили.

Водночас у Криму на адвокатів намагалися порушити кримінальні справи про ”фіктивну мене слухати…», — з обуренням розповідає Гемеджі.

Восени 2021 року працівники Центру «Е» переключилися на адвоката Едема Семедляєва. Його затримали прямо у відділі поліції, куди він приїхав, щоб допомогти затриманим біля суду кримськотатарським активістам. Руслан Шамбазов, який отримав підвищення і став начальником відділу ЦПЕ, склав на нього одразу два адміністративні протоколи, а суд заарештував адвоката на 12 діб і оштрафував на чотири тисячі рублів.

Едем Семедляєв (зліва) на засіданні «Кримської солідарності». Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

За Семедляєва заступилася адвокатська палата Криму, понад 75 юристів і не лише у Криму. Віце-президент Федеральної палати адвокатів РФ Генрі Резнік і кілька міжнародних організацій з прав юристів також виступили на його захист.

Навесні 2022 року Семедляєва знову оштрафували на 75 тисяч рублів — цього разу за дискредитацію російської армії, за текст у фейсбуці, в якому його позначили в пості, і він автоматично з’явився на його сторінці.

Цього ж дня кримські поліцейські затримали адвоката Назіма Шейхмамбетова. Ще за добу — адвокатів Айдера Азаматова та Еміне Авамільову. Причиною поліцейські назвали відеоінтерв’ю журналістам, записане після виходу з відділу поліції ще у жовтні 2021 року. Суд розцінив те, що адвокати та їхні слухачі зібралися, щоб записати коментарі пресі як організацію незаконних масових зборів громадян. Трьох адвокатів заарештували. Адвокатська палата Криму і Федеральна палата адвокатів цього разу промовчали.

 

У Криму і без ліцензії

Коли стало зрозуміло, що адвокатську палату Чеченської Республіки кримські правоохоронці у спокої не залишать, адвокати вирішили перевестися в Крим.

Міністр МВС Криму Павло Каранда дізнався про це і звернувся до Мін’юсту Чечні з вимогою провести перевірку щодо Гемеджі, Шейхмамбетова та Кямільова «у разі порушення ними чинного законодавства РФ».

Грозний. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

Якщо його вимога буде проігнорована, Каранда прямо погрожував, що у Міністерства юстиції РФ та Федеральної палати адвокатів виникнуть «обґрунтовані сумніви» в тому, наскільки члени кваліфікаційної комісії адвокатської палати Чеченської Республіки дотримуються букви закону і професійно виконують свої обов’язки.

Адвокат Рустем Кямільов першим звернувся до адвокатської палати Криму з проханням перевести його з Чечні. 27 березня 2020 року він подав повідомлення про зміну свого членства з чеченської адвокатської палати на кримську і попросив внести відповідні відомості до регіонального реєстру.

Через півтора місяці голова кримської палати Олена Канчі відповіла Кямільову. Вона написала, що через режим самоізоляції, у зв’язку з коронавірусом, не може зібратися Рада палати, яка має розглянути його прохання. До того ж вона має передати інформацію до «інших органів». Яких —президентка палати не сказала.

Прохання Кямільова розглянули лише 10 липня 2020 року. Майже через чотири місяці в адвокатській палаті Криму дійшли висновку, що «статус адвоката Кямільова в Чечні не є бездоганним». Йому відмовили у прийомі до членів адвокатської палати Криму.

Назим Шейхмамбет (у центрі). Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

Назим Шейхмамбетов вирішив спробувати іншу схему — не переводитися, а спочатку припинити статус у Чечні. Він подав заяву про добровільне припинення адвокатського статусу у Грозному і разом із Лілею Гемеджі у січні 2022 року подав документи про переведення на розгляд Олені Канчі. Відповідати юристам також не поспішали. Пояснили це тим, що щодо них велася перевірка, але в результаті Гемеджі також відмовили — як і Рустему Кямільову.

“Тоді нас не позбавили статусу, ми подали документи до Кримської палати, але вона відписала мені претензію на 10 аркушів про те, чому мій статус не є бездоганним, тому я нібито мала намір обійти закон”, — розповіла Гемеджі.

Розгляд заявок кримською палатою тривав кілька місяців, і саме це послужило формальною підставою для позбавлення їх адвокатської ліцензії без можливості складати іспит протягом одного року.

Теоретично позбавити адвоката ліцензії може лише кваліфікаційна комісія адвокатської палати після розгляду скарги на адвоката, що надійшла до адвокатської палати. Підстави мають бути доведені і підтверджені документально.

15 липня 2022 року адвокатська палата Чечні позбавила статусу Назима Шейхмамбетова, Рустема Кямільова та Лілю Гемеджі. При цьому незрозуміло, як це стало можливим щодо Назима Шейхмамбетова, який подав заяву про припинення статусу ще до цього рішення. Фактично палата самостійно відновила його статус, щоб позбавити знову — разом із Гемеджі та Кямільовим.

Рустем Кямільов та Ліля Гемеджі. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

«Нас повідомили про припинення статусу листом в електронному вигляді. Рішення було прийнято на підставі подання Управління міністерства юстиції у Чеченській Республіці на адресу адвокатської палати Чечні, адвокатами якої ми були. Виходить, що мін’юст вимагає наші професійні статуси припинити. Це безпрецедентно, коли трьох адвокатів миттєво позбавляють статусу. За вісім років адвокатської роботи, зокрема наших колег у Криму, такого не було», — каже адвокат Назим Шейхмамбетов.

Тепер Ліля Гемеджі, Назім Шейхмамбетов та Рустем Кямільов не можуть продовжувати захист кримчан у кримінальних справах.

Основна претензія до адвокатів з боку чеченської палати — порушення порядку переведення з однієї адвокатської палати в іншу. Юристи із цим не згодні. Адвокатська палата Республіки Крим після отримання повідомлення від адвокатів затягнула розгляд питання про переведення на чотири місяці, тоді як закон передбачає лише один.

«Таким чином через затягування процесу термін, передбачений законом, був перевищений. Проте Управління міністерства юстиції у Чечні проігнорувало це», — пояснює адвокат Рустем Кямільов.

До того ж, сама процедура позбавлення статусу пройшла без участі адвокатів, таємно. Адвокати навіть не отримали матеріали, які стали підставою для перевірки, вони не мали можливості висловити свої заперечення, їх не повідомили про дисциплінарне провадження.

«Це рішення і процедура мали такий прихований характер, — каже Назим Шейхмамбетов. — Ми по факту дізнаємось, що нас позбавили статусу».

Про дату та час засідання кваліфікаційної комісії, на якому було ухвалено рішення про позбавлення статусу, Гемеджі повідомили за добу. Рустему Кямільову та Назиму Шейхмамбетову взагалі нічого не повідомили.

«Ми поки що не отримали відповідним чином засвідчених копій, витягів із протоколу. Але з цього моменту ми не можемо продовжувати займатися своєю професійною діяльністю, тобто ми не можемо працювати у кримінальних справах, представляти в судах, органах попереднього слідства. Безумовно, це позначиться на наших довірителях та їхніх правах», — розповідає Шейхмамбетов.

Юрист вважає рішення безпрецедентним — палата позбавила статусу одразу трьох адвокатів одночасно. Але, крім цього, він бачить у ньому і політичний підтекст.

«Людей, яких ми захищаємо, у всьому світі визнають як таких, що переслідують із політичних мотивів. Цікаво, що причиною позбавлення статусу стала не скарга клієнтів, як це часто буває у професійній адвокатській практиці, а рішення державного органу, в даному випадку — Міністерства юстиції», — каже адвокат.

Це не перша спроба мін’юсту позбавити статусу правозахисних адвокатів у Криму. У січні 2019 року кримське Управління намагалося позбавити ліцензії Еміля Курбедінова. Він отримав листа з повідомленням, що до 1 березня його виключать із Кримської колегії адвокатів. Через місяць Кримська Центральна колегія адвокатів вирішила зберегти членство Курбедінова, незважаючи на подання кримського Управління Мін’юсту. Тоді ще кримська палата могла відповісти відмовою на тиск держорганів.

«Міністерство юстиції також намагалося втрутитися щодо мого колеги Курбедінова. Було подання, щоб заборонити йому обіймати посаду співзасновника колегії адвокатів. Однак тоді ситуація була вичерпана та не отримала продовження. А зараз ми маємо по суті рішення палати, що вже відбулося», — робить висновок Шейхмамбетов.

Адвокатська палата Чечні вказала, що інформації про прийом адвокатів до Кримської колегії не надходило. Адвокати, зазначено в ухвалі, були попереджені про засідання кваліфікаційної комісії, але не з’явилися, тому розгляд пройшов без них. Рада вирішила, що вони вчинили дисциплінарний проступок, припинила їхній статус адвоката і заборонила складати іспит на його отримання протягом року.

Ідею з відкриттям кримської філії президент чеченської адвокатської палати «Нізам» вирішив відкласти і попросив юристів більше не займатися цим питанням.

 

Виклик незалежній адвокатурі 

Позбавлення адвокатського статусу кримські юристи розглядають як виклик усьому інституту незалежної адвокатури і не лише в Криму, але припиняти захист політичних ув’язнених не збираються.

«Якщо ми віддамо на знищення тих, хто зараз перебуває у слідчих ізоляторах та колоніях, то завтра переслідування інших людей відбуватиметься з подвійною силою», — впевнена Ліля Гемеджі.

Рішення адвокатської палати захисники планують оскаржити в суді та Федеральній палаті адвокатів.

«Ті, хто у 2017 та 2018 роках ініціював адміністративні арешти мого колеги — Еміля Курбедінова, ці ж ініціатори стоять за рішенням про припинення мого адвокатського статусу і моїх колег, у цьому я переконаний. Це рішення на нас не вплине з точки зору майбутньої діяльності. Ми, звичайно, будемо обмеженішими, ніж раніше. Але продовжувати займатися захистом прав тих людей, які сьогодні зазнають несправедливих переслідувань, ми не перестанемо. Будемо думати над інструментами, формами. Закон дозволяє нам працювати», — не втрачає впевненості Назім Шейхмамбетов.

2 місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання
2

місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду «Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

«Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів