«Пов’язані особи». Як відбувався судовий процес у справі сім’ї Суркісів проти «Приватбанку»

«Приватбанк». Фото: Стас Юрченко, Ґрати
«Приватбанк». Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Через три з половиною роки судовий процес сім’ї Суркісів проти держави закінчився на користь останнього. Велика Палата Верховного Суду в понеділок 15 червня скасувала рішення судів попередніх інстанцій за позовом Суркісів проти «Приватбанку», Національного банку, Міністерства фінансів, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які зобов’язали повернути їм 1 млрд грн. депозитних коштів, які в процесі націоналізації «Приватбанку» були вилучені з їхніх рахунків за процедурою bail-in.

«Ґрати» розповідають, як відбувався судовий процес і що означає це рішення.

 

«Приватбанк» був створений 1992 року й до націоналізації належав двом бізнесменам — Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову (вони володіли 91,5% акцій). Питання про націоналізацію виникло після того, як Нацбанк і міжнародні аудитори виявили фінансові проблеми, в тому числі брак капіталу, що могло призвести до визнання його неплатоспроможним.

Банківська криза тривала з 2014 року. Півтора року тривали переговори для вирішення ситуації, але власники банку називали проблеми тимчасовими або штучно створеними Нацбанком.

Згідно з висновком міжнародного детективного агентства Kroll, презентованого Нацбанком у січні 2018 року, «Приватбанк» був об’єктом шахрайських дій, збиток від яких склав $5,5 млрд.

Оскільки банк обслуговував дуже велику кількість людей, ситуація загрожувала всій фінансовій системі й економіці країни.

У грудні 2016 року «Приватбанк» перейшов у власність держави. І хоча ця процедура була запущена після звернення власників банку до уряду й Нацбанку, через кілька років вони оскаржили її підсумки. Вони подали кілька позовів, але розгляд деяких із них призупинили до рішення Великої палати Верховного Суду.

 

На оздоровлення

Відділення «Приватбанку». Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Націоналізація «Приватбанку» відбувалась у кілька етапів. Спочатку Фонд гарантування вкладів фізичних осіб ввів у банк тимчасову адміністрацію.

Для того, щоб покрити «дірку» в майже 150 млрд грн, Міністерство фінансів внесло в капітал банку державні облігації на суму 116 млрд грн, а решту вдалося покрити за рахунок коштів, які зберігали в «Приватбанку» пов’язані з колишніми акціонерами й керівництвом банку особами — застосувавши так звану операцію bail-in. Вона зводиться до того, що кошти були конвертовані в акції банку. А 100% акцій були продані Міністерству фінансів за умовну одну гривню.

Саме під bail-in потрапила сім’я Суркісів (Ігор Суркіс, Григорій Суркіс, Рахміль Суркіс — їхній батько, Поліна Ковалик — дружина Григорія Суркіса та Марина Суркіс — дочка Ігоря Суркіса), яка зберігала в банку загалом трохи більш ніж 1 млрд грн.

У 2016 році вони подали позов, щоб оскаржити процедуру ball-in і повернути гроші, стверджуючи, що ніяк не пов’язані з власниками «Приватбанку».

 

Судові тяжби

Засідання у справі Суркісів проти «Приватбанку». Фото: Пресслужба Верховного суду

У травні 2017 року Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК) визнав незаконним і скасував рішення комісії Нацбанку про визнання членів сім’ї Суркісів — особами, пов’язаними з «Приватбанком», а також скасував накази тимчасового адміністратора «Приватбанку», що стосуються їхніх рахунків. У листопаді того ж року Київський апеляційний адміністративний суд підтвердив це рішення, після чого воно вступило в законну силу.

Розгляд справи і в першій, і в другій інстанції відбувався в закритому режимі через банківську таємницю. Рішення не опубліковані і в Єдиному реєстрі судових рішень.

Під час засідання у Великій палаті Верховного Суду представник Нацбанку Іван Пріцак, відновлюючи хронологію розгляду справи, розповів, що з боку сім’ї Суркісів 26 грудня 2016 року було подано в ОАСК кілька ідентичних позовів без оплати судового збору. І після розподілу справ між суддями судовий збір був сплачений тільки за позовом, який потрапив до судді Євгена Аблова.

Аблов фігурує у кримінальному провадженні Національного антикорупційного бюро України про винесення неправосудних рішень і втручання в роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Слідство вважає, що його голос був на аудіозаписах, оприлюднених НАБУ в липні минулого року, на яких голова ОАСК Павло Вовк обговорював із деякими суддями можливість блокування роботи ВККС.

Аблов також був кілька разів відсторонений від здійснення правосуддя після скарг на нього до Вищої ради правосуддя, але залишався на посаді.

Представник Нацбанку Іван Пріцак. Фото: Пресслужба Верховного суду

«Таким чином, фактично здійснювався вибір колегії суддів, що свідчить про те, що суд міг бути упередженим», — сказав представник Нацбанку.

Адвокат сім’ї Суркісів Богдан Слободян не зміг пояснити цей факт, посилаючись на те, що приєднався до справи вже після подачі позову, але припустив, що сталася помилка або з боку того, хто його подавав, або з боку працівника суду, який приймав документи.

Адвокат сім’ї Суркісів Богдан Слободян. Фото: Пресслужба Верховного суду

Того ж дня в ОАСК надійшло ще три ідентичні позови від «Акцент-банку», акціонерами якого є Григорій і Ігор Суркіси, а також їхні дочки: Світлана та Марина відповідно. Позови також були подані проти Нацбанку і «Приватбанку». І також на розгляд пішов тільки той позов, який потрапив до судді Аблова, — повідомив під час засідання суддя Великої палати Віктор Пророк. Цей збіг адвокат Суркісів теж пояснити не зміг.

 

Виконання рішення

Засідання у справі Суркісів проти «Приватбанку». Фото: Пресслужба Верховного суду

законну силу. І «Приватбанк», за словами адвоката Олега Лазовського, його виконав, повернувши гроші на рахунки всіх позивачів, крім Ігоря і Григорія Суркісів, у яких була заборгованість перед банком, а також їхнього батька — Рахміля Суркіса.

Лазовський пояснив у суді, що процедура bail-in щодо Рахміля Суркіса була проведена, але гроші з рахунку не списані, тому не бачать порушення його прав.

«Очевидно, так сталося, оскільки bail-in проводилася в один день і на суму 30 млрд грн», — пояснив він суддям, натякаючи на помилку.

Адвокат сім’ї Суркісів підтвердив, що «Приватбанк» провів якісь операції для виконання рішення, але, на його думку, оскільки гроші банк перерахував позивачам безпосередньо, а не через виконавчу службу, то не можна вважати рішення виконаним, згідно із законодавством. Він також заперечував, що з рахунку Рахміля Суркіса була списана вся сума грошей за процедурою bail-in.

Представники Нацбанку, «Приватбанку» й Кабміну спочатку оскаржили рішення попередніх інстанцій у Вищому адміністративному суді, який працював до судової реформи 2016 року. Після його ліквідації всі нерозглянуті ним справи були направлені до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного. Але, в результаті, справа була передана на розгляд Великої палати Верховного Суду, оскільки адвокати Нацбанку, «Приватбанку» й Кабміну подали заяву про порушення юрисдикції — це питання вирішує тільки Велика палата.

Адвокати вважають, що позов Суркісів не міг розглядати адміністративний суд, оскільки договір про купівлю акцій банку, який оскаржують позивачі, не є адміністративним. На їхню думку, цю суперечку міг розглядати цивільний суд, ініційований фізичною особою, і господарський — юрособою.

 

Ступінь пов’язаності

 Зв’язки сім’ї Суркісів. Версія Нацбанку. Схема складена Вікторією Матолою, інфографіка — Антон Наумлюк, Стас Юрченко

Вказуючи на зв’язок сім’ї Суркісів із власниками «Приватбанку», представники Нацбанку посилалися на те, що Ігор Суркіс володіє 100% акцій офшорної компанії BOLVIK VENCHURES LTD, якій належить 25% акцій телерадіокомпанії «1+1».

Джерелом інформації вони називали повідомлення про структуру власності «1+1» на сайті каналу. У переліку пов’язаних із власниками каналу осіб вказана дочка Ігоря Суркіса — Марина, батько — Рахміль Суркіс і брат — Григорій Суркіс.

 

За словами адвоката Суркісів, частка власності Ігоря Суркіса в компанії BOLVIK становить 33,3%, і він передав їх у довірчий траст. Але навіть якщо не враховувати цей факт, додав адвокат під час засідання, Суркіс безпосередньо володіє лише 8,33% акцій «1+1», що менше рівня істотної частки в статутному капіталі компанії.

Для підтвердження цієї інформації захист Суркісів надав суду частину тексту позову Суркіса до Петра Порошенка та Валерії Гонтаревої до Високого суду Лондона з приводу невиконання угоди про покупку частки Суркіса в «1+1» експрезидентом.

Представник Нацбанку, у відповідь на нову інформацію від захисту Суркісів, знову посилався на дані з сайту «1+1».

Судді Великої палати кілька разів перепитували, чому змінилася позиція захисту, який на попередніх засіданнях стверджував, що Ігор Суркіс зовсім не володіє акціями телеканалу, а сьогодні говорить про 8%. У відповідь адвокат повторив, що ця частка не є суттєвою для управління компанією. Згідно з українським законодавством, вона повинна бути — 10% і більше.

«Чому щодо одних родичів [зв’язок] був визначений, а щодо інших — ні. Щодо Світлани Григорівни — дочки Григорія Михайловича — визначений, а щодо її брата — В’ячеслава — не визначений. Марина Суркіс — визначена, її рідна сестра — не визначена. І таких прикладів — багато», — обурювався під час засідання адвокат сім’ї Суркісів.

Представник Нацбанку пояснив, що для встановлення родинних осіб враховувався характер їхніх відносин із власниками або акціонерами банку, які підтверджували в тому числі особливі процентні ставки за їхніми рахунками, проведення операції за транзакціями без надання відповідних документів і так далі.

 

За другим колом

Суддя Дмитро Гудима. Фото: Пресслужба Верховного суду

Після чотирьох годин у нарадчій кімнаті Велика палата скасувала попередні судові рішення, посилаючись на те, що спір повинен розглядатись у судах цивільної юрисдикції. І дала можливість родині Суркісів звернутися з подібним позовом ще раз.

Адвокат сім’ї Суркісів не прокоментував рішення суду. А представники Нацбанку і «Приватбанку» відмовлялися прогнозувати, якими будуть дії з приводу повернення грошей, поки не отримали на руки повного судового рішення.

«У разі скасування Верховним Судом рішень попередніх інстанцій «Приватбанк» отримає право стягнення цих коштів із позивачів», — ще до рішення коментував «Ґратам» адвокат «Приватбанку» Олег Лазовський.

Після — він зазначив, що банк ухвалить рішення про повернення грошей після отримання повного рішення суду, але для стягнення грошей потрібно знову звертатися до суду.

«[Після рішення Великої палати] всі правовідносини повинні повернутися до того стану, в якому були після націоналізації «Приватбанку», — зазначив, у свою чергу, представник Нацбанку Віктор Григорчук.

За його словами, Верховний Суд врахував норми банківського закону 590-IX (відомого як «антиколомойський» — Ґ), на який посилалася сторона НБУ, «Приватбанку» і уряду, виступаючи за закриття провадження у цій справі.

Верховна Рада ухвалила цей закон у травні цього року з метою, зокрема, посилення позиції держави в судах у спорах з власниками проблемних банків.

Закон забороняє визнавати недійсними договори, укладені в процесі виведення банків із ринку, але передбачає право колишніх акціонерів банків на компенсацію заподіяної шкоди.

«Якщо скасовується якийсь акт державної влади, то факт такого скасування не може тягнути за собою визнання недійсними договорів купівлі-продажу акцій (процедури «bail-in» — Ґ)… Тобто позовні вимоги в цій справі не можуть бути задоволені в тому розумінні, як просили позивачі. Яким чином вони формулюватимуть свої вимоги в новій справі (якщо подадуть новий позов — Ґ), побачимо», — підсумував Григорчук.

57880 випадків перевищення швидкості зафіксовано в Києві за першу добу роботи камер автофіксації
57880

випадків перевищення швидкості зафіксовано в Києві за першу добу роботи камер автофіксації

Слідчий поліції про те, як коронавірус заважає розслідуванню вбивств «У таких умовах щось планувати просто неможливо»

«У таких умовах щось планувати просто неможливо»

Слідчий поліції про те, як коронавірус заважає розслідуванню вбивств

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів