Суду соромно. Чому в Одесі вбивця чемпіона Європи з тайського боксу лишається не покараним три роки

Колаж Евеліни Ганської
Колаж Евеліни Ганської

8 квітня 2015 року в одеській лікарні на очах у всіх розстріляли 28-річного чемпіона Європи з тайського боксу Сергія Лащенко. І хоча в справі є і затриманий підозрюваний і свідки — суд вже три роки не може винести вирок.

«Ґрати» розбиралися в справі про вбивство чемпіона — як вийшло, що за злочин, вчинений у присутності свідків, ніхто досі не покараний, чому важливо знати іноземні мови та від чого суду буває соромно.

 

Розстріл в лікарні

Вночі 8 квітня 2015 року троє молодих хлопців звернулися по допомогу в приймальне відділення міської лікарні №1 — Єврейської лікарні в Одесі — у одного було прострелене плече, інший мав поранення в груди. Через 20 хвилин, — було вже близько першої години ночі — до приймального покою увірвалася озброєна група людей, один з яких розрядив обійму з травматичного пістолета в одного з поранених, після чого нападники втекли на BMW темного кольору. Одна з куль влучила потерпілому у сонну артерію — він помер на місці. Як виявилось, жертва — чемпіон Європи з тайського боксу Сергій Лащенко. У місті було оголошено план «Перехоплення», але затримати злочинців по гарячих слідах не вдалося.

За словами керівника прес-служби одеської міліції Володимира Шаблієнко, Лащенко з товаришами постраждали в результаті конфлікту з кількома громадянами Азербайджану в центрі міста.

«Вони почали з’ясовувати стосунки в центрі міста на вулиці Дерибасівській. Між ними сталася бійка а потім і стрілянина. Двоє поранених приїхали в лікарню, і коли їх оглядав лікар, до палати увірвалися невідомі і знову почалася стрілянина», — розповів він.

За однією з версій, бійка на Дерибасівській сталася через дівчину, за словами очевидців, стріляли в Лащенко з друзями представники азербайджанської діаспори.

Тієї ж ночі, через пару годин після стрілянини у лікарні, в місті було підпалено два ресторани, власниками яких були представники азербайджанської діаспори Одеси. І хоча ЗМІ висували версії про те, що підпали — це помста за вбивство Лащенко, зв’язок зі стріляниною у Єврейській лікарні  поліція довести не змогла.

 

Втеча до Криму

У липні 2015 року слідство встановило і оголосило в міжнародний розшук по лінії Інтерполу підозрюваного у вбивстві Лащенко — ним виявився громадянин Азербайджану Бабек Дамір-огли Гасанов, 1991 року народження.

У день вбивства Гасанов виїхав до Криму, а в жовтні його затримали в Санкт-Петербурзі. Він саме прийшов до місцевого відділення міграційної служби, щоб подати документи для оформлення посвідки на проживання в Росії — Бабек Гасанов на той момент вже одружився на громадянці Росії. Російські правоохоронці зв’язалися з українськими колегами для того, щоб розпочати процедуру екстрадиції. Передача відбулася тільки в лютому 2017 року — адвокати Гасанова оскаржували в суді рішення генпрокурора РФ про екстрадицію. Гасанов екстрадували  в Україну і тут йому пред’явили підозру в хуліганстві, скоєному з застосуванням вогнепальної зброї, а також в умисному вбивстві (частина 4 статті 296 та частина 2 статті 115 Кримінального кодексу України). Суд відправив його під арешт.

Здавалося б, більша частина справи зроблена — підозрюваний в Одеському СІЗО, доказів його провини і свідчень свідків, за словами адвокаткі сім’ї Лащенко Юлії Гаврилюк, більш ніж достатньо, але в суді справа зупинилася.

 

Складнощі перекладу

Колаж Евеліни Ганської

Перше засідання у справі про вбивство Лащенко переносилося 4 рази. Спочатку на суд не прибув адвокат обвинуваченого, а 4 липня 2017 року Гасанов несподівано заявив, що не розуміє ані української, ані російської мов, і почав наполягати на тому, що йому потрібен перекладач на азербайджанську. При цьому він спілкувався з судом російською мовою. На засідання прийшло кілька десятків людей, щоб підтримати і Гасанова, і потерпілу сторону — словесні перепалки і взаємні образи в коридорі суду мало не переросли в бійку.

Вже на наступне засідання, 11 липня 2017 року, під стінами суду зібралися близько 200 представників різних організацій — крім друзів загиблого боксера тут були члени громадянського корпусу «Азов», активісти «Вуличного Фронту» і ветерани АТО з добровольчих батальйонів. За словами одного з активістів, вони приїхали до суду, «тому що на минулих засіданнях представники діаспори, до якої має стосунок підозрюваний у вбивстві, чинили тиск на суд і некоректно поводилися». Перекладач, на якому наполягав Гасанов, на суд не з’явився, тому чергову спробу розгляду справи перенесли на 20 вересня 2017 року — колегія суддів пішла у відпустку.

Але 20 вересня розгляд справи перенесли на 4 жовтня, а 4 жовтня — на 29-е все з тієї ж причини. Суд не зміг забезпечити перекладача, незважаючи на те, що звертався і до територіального управління Державної судової адміністрації, і в посольство Азербайджану в Україні, і в МЗС, і в бюро перекладів Одеси.

Адвокатка сім’ї Лащенка Юлія Гаврилюк каже про абсурдність ситуації — згідно з матеріалами справи під час допиту Гасанов розповів, що вчився в школі і в Одесі, і у Львові, а значить всі твердження про те, що він не розуміє українську навряд чи є правдивими. У той же час Гаврилюк говорить про можливий тиск з боку Гасанова, його друзів і представників азербайджанської діаспори, на перекладачів, які погодилися брати участь в процесі. У підсумку перекладачі просто відмовляються брати участь в засіданнях. Про тиск з боку обвинуваченого і його сім’ї на перекладачів «Ґратам» говорив і друг покійного Лащенко, чемпіон світу з боксу Василь Ломаченко.

 

«Суду вже соромно»

«Суду вже соромно доповідати учасникам процесу про таке ставлення до суду з боку державних органів», — такими словами починає чергове засідання, на яке знову не з’явився перекладач, суддя Малиновського райсуду Сергій Журик.

За його словами, всі письмові запити суду в державне бюро перекладів просто ігноруються, хоча між судовими інстанціями і держбюро перекладів є домовленість про співпрацю, згідно якої судові засідання повинні забезпечуватися перекладачами. Запити до профільних ВНЗ і посольства також не дали результату — там або відмовляли, або зовсім ігнорували такі звернення. Нарешті у грудні 2017 року від держбюро перекладів прийшла офіційна відповідь на запит суду, в якому йшлося про те, що перекладача з азербайджанського у них у штаті взагалі не передбачено. Малиновський райсуд був змушений розмістити на сайті звернення суду до представників ЗМІ і громадян із проханням про допомогу у пошуках перекладача для Гасанова.

Через 8 місяців з початку розгляду справи про вбивство Лащенко, в лютому 2018 року, до суду з’явився перекладач, якого знайшла в Києві потерпіла сторона. Гасанову зачитали обвинувальний акт. У березні суд почав допит свідків — два співробітника Єврейської лікарні впізнали в обвинуваченому того, хто стріляв в Лащенка. Ще один свідок, який підтвердив що саме Гасанов стріляв в убитого боксера, побажав залишитися анонімним з міркувань безпеки — суд допитував його в закритому режимі.

У листопаді 2018 року суддю Журика було звільнено з числа колегії суддів, що розглядають справи про вбивство Сергія Лащенко. Захист Гасанова наполягав на тому, що справа має знову розглядатись із самого початку.

23 грудня 2018 року суд в новому складі знову почав розглядати справу. На перше ж засідання знову не з’явився перекладач і адвокатка потерпілої сторони припустила, що сім’я Гасанова знову залякує перекладача. Сам Гасанов в суді поводився досить агресивно — скандалив, погрожував приставам. Причому робив це російською мовою, якою, судячи з усього, насправді, володіє непогано.

Засідання переносили ще кілька разів — перекладачі або не з’являлися до суду без повідомлення причини, або прямо відмовлялися брати в ньому участь.

 

Відсидітися в СІЗО

Колаж Евеліни Ганської

У грудні 2015 року в Україні набув чинності так званий «закон Савченко», ініційований депутаткою Верховної Ради минулого скликання Надією Савченко. Згідно цього закону один день тримання в СІЗО зараховується тепер за два дні позбавлення волі при винесенні вироку. І хоча вже у травні 2017 року Верховна Рада проголосувала за скасування закону, всім заарештованим до цього часу суд буде рахувати термін покарання за схемою «закону Савченко».

Бабеку Гасанову загрожує від 15 років позбавлення волі до довічного. На думку прокурорки обвинувачення Світлани Кологревої, Гасанову вигідно зараз відсиджуватися в СІЗО — навіть якщо судді винесуть максимально суворе покарання, він зможе просити про помилування не через 20 років, а через 10. Саме тому сторона захисту обвинуваченого, наскільки це можливо, намагається затягнути процес, в тому числі і завдяки хитрощам із перекладачем для Гасанова, який непогано лається російською..

7 лютого чергове засідання знову перенесли через відсутність перекладача. Потерпіла сторона заявила, що знайшла перекладача, але щоб уникнути тиску на нього і для економії оплати просила суд дозволити йому працювати в режимі відеозв’язку.

На питання, чи не проти Гасанов відеоконференції з перекладачем, він відповів «проти» без будь-якої аргументації. Втім, адвокат Гасанова заявив, що вони теж знайшли перекладача, але сім’я підсудного нібито не має коштів для оплати його послуг — 2 тис грн за годину, і займається зараз збором грошей. Присутній в залі друг Лащенко, боксер Василь Ломаченко, відразу заявив, що готовий покрити витрати Гасанова. 

Чи немає в залі людей, які могли б взяти участь в якості перекладача на азербайджанську мову для підсудного? — запитали судді, і на цьому засідання закінчилося.

Ломаченко після засідання говорив з адвокатом Гасанова, але домовилися вони з приводу перекладача чи ні — журналістам не сказав.. Зате в черговий раз зазначив, що в «нашій країні закон повинен захищати наших громадян, а не сприяти тому, щоб вбивці роками уникали покарання  відповідальності за вчинені злочини».

Засідання 24 лютого знову відклали на місяць через відсутність перекладача.

Інтерес до справи з боку ЗМІ і громадськості поступово згасає — на засідання приходять одні й ті ж люди, в справі роками ніяких зрушень, за що суду, звісно, соромно. Друзі та сім’я Гасанова спілкуються між собою російською мовою, але кожен раз в залі не знаходиться нікого, готового виступити в якості перекладача. Гасанов теж спілкується в суді російською.

Іноді в суд приїжджають медійні друзі Лащенко, щоб хоч якось привернути увагу до справи про вбивство, яке залишається безкарним протягом вже п’яти років.