Україна, 2016-2020 роки. Президент Петро Порошенко оголосив судову реформу. Щоб відібрати доброчесних суддів, ввели спеціальне оцінювання.

У лютому 2016 року судді почали здавати екзамени і проходити співбесіди, щоб підтвердити, чи можуть вони залишитися на посаді. Деякі з них спробували обійти цю процедуру. Вони організували подачу позовів щодо законності повноважень членів Вищої кваліфкомісії суддів (ВККС), які проводили оцінювання, а незабаром — їх заміну. Судді, що спробували уникнути перевірки, потрапили в поле зору Національного антикорупційного бюро.

В основу цієї п’єси лягла «прослушка» суддів детективами НАБУ. Не соромлячись, фігуранти записів обговорюють те, як замінити учасників кваліфікаційної комісії на лояльних до них членів, за версією слідства, щоб уникнути перевірки або сфальсифікувати її результат. Ми не можемо стверджувати, що голоси «прослушки» — наших дійових осіб, але дотримуємося в цьому випадку версії детективів, що визначили, кому саме вони належать.

Дійові особи

Підозрювані

Павло Вовк — суддя з 2007 року, у 2010-му очолив Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК). Брав участь у конкурсі до Верховного суду, але за власним бажанням зняв свою кандидатуру.

Євгеній Аблов — заступник Павла Вовка.

Судді ОАСК: Володимир Келеберда, Ігор Качура, Олексій Огурцов, Ігор Погрібніченко, Богдан Санін.

Зеновій Холоднюк — на момент описаних подій голова Державної судової адміністрації.

Ростислав Кравець — адвокат.

Олександр Кротюк — адвокат, з серпня 2007 по лютий 2016 року працював суддею ОАСК, брав участь в конкурсі до Верховного суду, але за результатами тестування і практичного завдання не набрав прохідний бал. У січні цього року подавав документи на відбір членів нового складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Сергій Остапець — адвокат.

Микола Сірош — працював суддею з 1983 по 2016 рік. Пішов у відставку. Обіймав посаду першого заступника голови Вищого адміністративного суду України.

Національне антикорупційне бюро підозрює їх у створенні злочинної організації для встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів, Вищою радою правосуддя, а також у створенні штучних перешкод в їхній роботі та втручанні в діяльність державних діячів.

Потерпілі

Сергій Козьяков — на момент подій був головою Вищої кваліфікаційної комісії суддів — обраний в жовтні 2014-го за квотою Міністерства юстиції. Чинне на той час законодавство передбачало шість років повноважень членів комісії. У 2016-му термін був скорочений до чотирьох років, у зв’язку з чим і виникли судові спори.

Станіслав Щотка — заступник Козьякова. Потрапив до ВККС за квотою голови Державної судової адміністрації, призначений у грудні 2014 року.

Наталія Весельська — членкиня ВККС, призначена Омбудсменом в грудні 2014 року.

Андрій Козлов — член ВККС. Призначений за квотою Уповноваженого з прав людини у Верховній Раді в 2016 році. У червні 2019-го Омбудсмен Людмила Денісова звільнила його з посади через претензії щодо досвіду роботи.

Сергій Пушкар — керівник секретаріату Вищої ради правосуддя (ВРП). Став переможцем у конкурсі на посаду голови Державної судової адміністрації, але Зеновій Холоднюк подав з цього приводу позов і призупинив призначення Пушкаря на посаду. У липні 2020 року Пушкаря звільнили з ВРП за згодою сторін.

Інші особи

Руслан Арсірій — суддя Окружного адміністративного суду Києва.

Людмила Денісова — Уповноважений Верховної Ради з прав людини з березня 2018 року. До її повноважень входить, окрім іншого, призначення двох членів ВККС. У вересні того ж року Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило про порушення в декларуванні доходів з боку Денісової за три попередні роки.

Лідія Ізовітова — голова Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів України. Її донька Олена Ізовітова-Вакім — суддя Харківського окружного адміністративного суду, пройшла кваліфікаційне оцінювання в жовтні 2019 року.

Павло Гречківський — член Вищої ради правосуддя, за даними НАБУ, перебуває в дружніх відносинах з Павлом Вовком.

Олександр Грановський — на той момент народний депутат провладної фракції «Блок Петра Порошенка».

Руслан Князевич — на той момент депутат «Блоку Петра Порошенка», глава комітету з питань правової політики і правосуддя.

Ігор Бенедисюк — раніше голова Вищої ради правосуддя, нині — суддя Касаційного господарського суду в складі Верховного суду.

Акт перший

Сцена перша або Епіграф

Березень 2016 року. Сергій Козьяков дає інтерв’ю телеканалу «Еспресо». Він — без краватки, сидить у білій тісній студії на фоні стелажа з книгами.

Сергій Козьяков: Дійсно, одразу після революції дуже багато людей, політиків говорили, що треба звільнити всіх суддів відразу. Я не суддя, мені легше говорити відверто: це призвело б до колапсу конституційної функції держави, до невиконання правосуддя на всій території країни. Причому це тривало би кілька років.

Тому була придумана процедура, яка називається первинне кваліфікаційне оцінювання, якої ніколи раніше у нас не було. Потрібно було написати практичне завдання, здати тест, пройти співбесіду. Комісія повинна досліджувати суддівські досьє, яких раніше не було, — це вся інформація про суддю, яка накопичується ще з того часу, коли він не був суддею.

Звук стихає, за сценою чути голос Павла Вовка.

«…Мені цікаво було показати, що, припустимо, ми можемо бути унікальними. Ну, а чого ми не унікальні? Ми — єдиний суд, який взагалі, нахуй, 5 років пережив їх усіх. Неліквідований, нереформований, неоцінений».

Сцена друга

13 лютого 2019 року. Посеред кабінету судді Павла Вовка стоїть великий коричневий стіл з приставною тумбою. На двох вікнах по обидва боки столу звисають фіранки з вишитими тризубами зверху. Зліва від входу на підлозі — сейф чорного кольору. Поруч на підвіконні — дві невеликі ікони, приставлені до стіни.

У кабінет до Павла Вовка заходить Євгеній Аблов.

Аблов: Шеф, давай щось утнемо. Я готовий.

Вовк: Утнемо. Тобі нудно? (Чути сміх) Там твій цей товариш підводить. Написали йому, все сказали.

Аблов: Я йому написав, зараз…

Вовк: Сьогодні середа, а позовів нема.

Євгеній Аблов дзвонить адвокату Ростиславу Кравцю.

Аблов: Алло, алло. Ростику, привіт. Чуєш, а шеф питає, просто не можна там все якось здати разом, там з різницею п’ятнадцять хвилин? Та й все. Ні? … А, щось не видно. Зараз будемо шукати…

Вовк: Коли здав?

Аблов: Ти вчора… Ага, зрозумів, все, є. Зрозумів… Па. Дякуємо.

Аблов: Поштою відправив…

15 лютого 2019 року. До кабінету заходять Ігор Погрібніченко, Богдан Санін, Руслан Арсірій і невідомий чоловік.

Вовк: Все написано, позивачів шукайте.

Аблов: Так.

Вовк: Чим більше позивачів, тим менше шансів ВККС, блять, нас дістати. По інших членах підуть в кінці березня.

У кабінеті повисає пауза.

Вовк: Але нам треба ще шукати. Дивись, класні позивачі б були, якби вони готові були. Зрозуміло, воно їм особисто нічого не дасть. Але вони для нас класні позивачі.

Погрібніченко: Але не треба говорити…

Вовк: Не треба говорити, що воно їм особисто нічого не дасть. Ти говориш, що, сука, боятимуться, може з вами вступлять в переговори.

У кабінеті знову тиша.

Вовк: Ні. Вони не будуть дзвонити, вони будуть думати, що ми — дурні, сцикуни і ніколи їх не вжарим. Вони ж не розуміють, що може бути критична ситуація, за якої нам буде похуй реакція тих, хто їх гладить по голівці, і вважає, і говорить, які ви — охуєнні.

Невідомий: Ну, це до першого забезпечувального позову.

Санін: Шкода, що, блять, повноважень немає. Можна було і в’єбати.

Арсірій: Якби у тебе були повноваження, у тебе б не було бажання.

Присутні в кабінеті сміються.

Аблов: Ні, я би в’єбав, якби мені зайшло. Я знаю, що якби я в’єбав «забезпечення», мене б ця кваліфкомісія більше ніколи не могла оцінювати.

Всі виходять. У кабінеті залишається Вовк, заходить Олександр Кротюк. Вони говорять про позови, які повинні заблокувати роботу членів кваліфікаційної комісії, і чекають виборів президента, які відбудуться 31 березня.

 

Вовк: Привіт, Сашко. Кажи.

Кротюк: Так ось, вам що це… треба позови поподавати?

Вовк: Чим більше, тим краще.

Кротюк: На всіх цих товаришів?

Вовк: На всіх, так. Створюй конфлікт інтересів у наших діях з ними і в їхніх з нами.

Кротюк: Щоб оцінювання?

Вовк: Ну, хуй його знає. Принаймні, може, зайвий раз задумаються, чи треба нас туди тягнути на оцінювання.

Кротюк: Чисто перспективи в плані не відомі вам?

Вовк: Ну зараз точно тобі ніхто не скаже. Ситуація зміниться з 31-го числа.

Кротюк: Ага… Зрозуміло. Ну, добре, зробимо. Пішли тоді, не будемо відволікати. Все, щасливо.

 

Голос за сценою: 15 травня 2019 року суддя Окружного адмінсуду Ігор Погрібніченко задовольнив позов Олександра Кротюка і вирішив, що у Сергія Козьякова немає повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії з 25 жовтня 2018 року. Втім, 29 вересня 2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд скасував це рішення.

Акт другий

Малюнок: Анна Щербина, Ґрати

Сцена перша

11 березня 2019 року. Суддя Вовк говорить з невідомим і колегою Ігорем Погрібніченком. Вони обговорюють заміну членів кваліфікаційної комісії на, очевидно, лояльних людей.

Вовк: Денісова нас почула. Оголосила конкурс на вакантну посаду Весельської. Нехай тепер вони сидять і думають, що робити. Холоднюк сидить, сцить, оголошувати конкурс на посаду Щотки. Адвокати засцяли, тому що в Ізовітової діти проходять кваліфікаційне оцінювання, блять, нахуй, на з’їзді розглянути питання. Позови у нас. За цією логікою Денісова підходить відмінно.

Невідомий: Там на Денісову три кримінальні справи, так? НАБУшники?

Вовк: Вона у нас оскаржується. Вона ж дура, нахуй не може зрозуміти, що їй треба було прийти, ми б єбанули ці три рішення Національного агентства з питань протидії корупції. Це про рішення НАЗК.

Невідомий: Так?

Вовк: НАЗК встановили в її діях…

Невідомий: Щось вона там приховала…

Вовк: І вона в нас оскаржує, але так, якось…

Погрібніченко: Невпевнено вона оскаржує.

Вовк: Мляво.

Погрібніченко: Без активної позиції.

Сцена друга

13 березня 2019 року. У кабінеті сидить Павло Вовк, до нього заходить Микола Сірош. Вони обговорюють омбудсмена Людмилу Денісову і конкурс до кваліфікаційної комісії, який вона проводить.

Сірош: А я думав, ти тут вже якісь зехери …

Вовк: Не зехери …

Сірош: Якщо Павло В’ячеславович нюх втрачає, давайте будемо його трошки відмовляти.

Вовк: Та ну, які зехери … По-перше, дивіться.

Сірош: Ну, звідки я знаю.

Вовк: Яйця цієї Уповноваженої у нас. А у нас, її ж НАЗК виєбала три декларації…

Сірош: До речі, а який там конкурс у Денісової? Це що — білети якісь будуть, чи не білети?..

Вовк: Я не знаю, як воно проходить. Але, по ідеї, її конкурсна комісія абсолютно повинна бути.

Сірош: Ніякої преси…

Вовк: Ну, по ідеї, так. Взагалі-то, треба зробити так, вам треба, щоб Сергій Іванович або міністр смикнули Денісову, познайомили вас.

Сірош: Я вже думав, так.

Вовк: І з нею вже узгодити, як ось це усе, з усіх боків.

Сірош: Вона ж впиралася, не хотіла.

Вовк: Я знаю, вона сцикло, але у неї проблема інша.

Сірош: Три проблеми.

Вовк: Проблема, що йде, — вибори. Раз.

Сірош: Ні, три справи. Три справи було.

Вовк: Правильно. А три справи за рішеннями НАЗК. А НАЗК вона оскаржить у мене. І хоче, щоб ми їй допомогли, скасували ці всі рішення. Це перша проблема. Причому вона тупо три місяці нічого не робила, думала, що воно само собою вирішиться …

Вовк: Ну, в будь-якому випадку вам треба думати не тільки про себе. Ви ж хочете туди зайти не рядовим членом сидіти. Воно вам нахуй не треба. Значить, якщо ви хочете думати, ви зацікавлені, в тому числі зверніться до Сергія Івановича, щоб він дрочив міністра. І, щоб Денісову розхитати на другу вакансію. Це раз, тому що це ваша, якраз ваша зона відповідальності… Людина завдяки вам завжди буде чути, але амбіції… Мабуть. Ця одна людина вже у вас була на реєстрації. Друге — не забувайте, що треба спільними зусиллями це хитати…

Голос за сценою: 4 квітня 2019 року Людмила Денісова призначила членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів Миколу Сіроша.

Сцена третя

4 квітня 2019 року. У тому ж кабінеті — Павло Вовк і член Вищої ради правосуддя, швидше за все, — Павло Гречківський. Вони розмовляють про призначення Миколи Сіроша до Кваліфікаційної комісії від Уповноваженої з прав людини.

Вовк: Ти знаєш, що Уповноважена призначила?

Член ВСП: У ВККС?

Вовк: Так.

Член ВСП: Кого?

Вовк: Сіроша Миколу Васильовича сьогодні. І я його завтра туди «заведу».

Член ВСП: Та ти що?!

Вовк: Так. Ти думав, що ми шо, лохи?

Член ВСП: Охуїти.

Вовк: Ми не просто обкладаємо з усіх боків. Ми ще й «заводимо» нормальних людей.

Член ВСП: Охуїти. Сірош.

Вовк: Сірош. Наказ, тобі показати? У Сіроша його ще нема, а в мене вже він є.

У кабінеті лунає сміх.

Акт третій

Малюнок: Анна Щербина, Ґрати

Сцена перша

25 лютого 2019 року. Павло Вовк — у своєму кабінеті говорить по телефону, очевидно з Зеновієм Холоднюком. У тому числі, мова йде про забезпечувальний позов Холоднюка, щоб зупинити рішення комісії про перемогу Сергія Пушкаря в конкурсі на посаду глави судової адміністрації.

 

Вовк: Зеновію Васильовичу, дивіться, я ще в п’ятницю з Грановським говорив, просив його переговорити з вищим товаришем нашим, найголовнішим. І пояснити, що не той час, коли треба, скажімо так, конфліктувати в такому питанні, як посада голови ДСА. Він сказав, що він вас знає, ви десь з ним зустрічалися, за вас Князевич просив там, і так далі. Він з ним говорив.

Сьогодні він ще раз спілкувався з президентом. І президент сказав, що підтримає, що ніяких змін зараз різких не повинно бути. Не повинно бути конфлікту на рівному місці. І набрав Бенедисюка, і сказав не виносити розгляд питання і не міняти на даний момент нікого.

І тому Саша мені віддзвонився, каже: «Дивись, ти можеш передати це Зеновію Васильовичу. І поки тоді із забезпеченням не поспішай…»

Якщо раптом дізнаєтеся, що хтось когось не чує, і все одно будуть призначати… тоді будемо реагувати.

 

Сцена друга

12 березня 2019 року. У кабінеті — Павло Вовк та Сергій Остапець. Вони говорять про участь Остапця в конкурсі на місце у кваліфікаційній комісії від Уповноваженої з прав людини.

Вовк: Не виключено, що ми докачаємо ситуацію і буде другий конкурс від Уповноваженого. Ми хочемо щодо Козлова докачати ситуацію. Я цим особисто займаюся і, можливо, вийде…

Якщо оголосить ДСА, туди теж подавайтесь.

Остапець: Зрозуміло. Скажи мені, будь ласка, цей… Хто сьогодні в «Народному фронті» взагалі-то вирішує… рішалово?

Вовк: Вам не треба нічого робити, Сергію Леонідовичу. Якщо у нас буде вакансія… Ну, просто ми створили цей конкурс під іншу людину, так як це було спочатку погоджено. Але людина — то хочу, то не хочу, то хочу, то не хочу, то у мене син проходить, то не проходить оцінювання… Ну, тобто там багато таких питань. То я, наче не в праві перебити це. Але він такий, що зараз хоче, завтра подумає, скаже: «Я хочу після виборів». А тут є ви і це добре, що ми з вами це питання вирішимо.

Голос за сценою: 6 травня Холоднюк призначив Сергія Остапця членом кваліфікаційної комісії.

Сцена третя

30 вересня 2020 року. До зали засідання Вищого антикорупційного суду заходить слідча суддя Оксана Олійник. Обвинувачення представляє прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олег Макар, захист — голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк і його адвокатка — Анжеліка Моісєєва. Вони сідають один навпроти одного.

Суддя: Продовжуємо розгляд клопотання про відсторонення Зеновія Холоднюка з посади… Ми розглянули матеріали справи, які налічують десять томів… Переходимо до стадії судових дебатів. Слово надається прокурору.

Прокурор піднімається з крісла.

Прокурор: Дякую, ваша честь!

За кілька засідань ми прослухали велику кількість матеріалів, у тому числі негласних слідчих розшукових дій, велику кількість діалогів, монологів… Думаю, що у багатьох сторонніх спостерігачів склалося враження про наявність кримінального злочину і про можливу причетність Зеновія Васильовича до його скоєння. На цьому етапі не потрібні докази провини підозрюваного, але з такими доказами мені не було б соромно йти до суду і доводити провину…

Досліджуючи матеріали клопотання, обговорюючи надання цієї неправомірної вигоди способом «даш на даш», показали суду, що правопорушення було скоєно способом видачі відповідних наказів голови Держсудової адміністрації про призначення відповідних конкурсів та призначення членом Вищої кваліфікаційної комісії пана Остапця. Тобто для вчинення кримінального правопорушення було використано службове становище.

Ми обговорювали протокол огляду відеореєстратора і виносу з кабінету Зеновія Васильовича 16 липня (напередодні обшуку) речей і документів, які могли бути доказами у справі. Сторона захисту говорила, що Зеновій Васильович під час відпустки виносив особисті речі. Ну хто з нас прийде у відпустку забирати свої речі і покличе сторонню людину, яка буде по всьому — сейфах, шафах забирати особисті речі…

Другий момент. Коли проводився обшук, і співробітники повідомили про те, що детективи хотіли б його бачити, Зеновій Васильович не з’явився. Коли детективи набирали його на мобільний, він не відповідав. Коли його співробітники набирали з приймальні, він слухавку піднімав. Почувши, що з ним хочуть поспілкуватися детективи, вимикав телефон. За місцем проживання, за місцем роботи не з’явився, щоб ускладнити вручення підозри.

Ще один факт — проведення аудиту чернігівського суду, який давав дозвіл на проведення негласних слідчих розшукових дій в іншому кримінальному провадженні за підозрою Вовка, Погрібніченка, Аблова і Шепітька, коли не стояло питання про відповідальність Холоднюка… Ним був організований аудит, в якому був присвячений цілий розділ — правильно чи неправильно було винесено відповідну постанову про дозвіл на проведення негласних розшукових дій. І були виявлені якісь порушення, помахали пальчиком…

І ще один момент. Зеновій Васильович сьогодні був викликаний до суду в якості підозрюваного. А потрапив до суду в якості голови Держсудової адміністрації. Я зайшов через центральний вхід, пройшов відповідні перевірки, а Зеновій Васильович використав службове становище і потрапив до вас через відповідну стоянку, до якої не мають доступу інші підозрювані. Таким чином, Зеновій Васильович, на нашу думку, схильний до використання службового становища для досягнення тих цілей, ризиків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом. Тому є всі підстави для відсторонення його від посади на два місяці.

Прокурор сідає.

Суддя: Слово в судових дебатах надається адвокату.

Адвокатка підіймається з крісла.

Адвокатка: Ми вважаємо, що відбувається повторний тиск на Зеновія Васильовича, щоб не допустити нормальної роботи Державної судової адміністрації. Ми не знаємо, з яких причин, але вважаємо, що це відбувається незаконно…

Ми побачили, що немає доказів, які б підтверджували вчинення Зеновієм Васильовичем будь-яких правопорушень. Є докази, отримані з іншої кримінальної справи… Я не бачу жодної норми права, коли з одного кримінального провадження оглядають докази, а потім їх використовують в іншому…

Суддя: Слово надається особі, щодо якої вирішується питання … Холоднюку…

Голова Державної судової адміністрації піднімається з крісла.

Холоднюк: Дякую, ваша честь! Прокурор зазначив, що 17-го числа, коли проводився обшук у моєму робочому кабінеті, нібито йшли дзвінки, і я на них не відповідав. Це не відповідає дійсності. Я відповідаю на всі дзвінки з номерів, які є в моїй телефонній книзі. Якщо сторонні люди дзвонять, я на такі дзвінки не відповідаю. До речі, працівники судової адміністрації не дзвонили, а дзвонив детектив Олійник з робочого телефону приймальні одного із заступників…

У 2019 році проводився обшук у моєму кабінеті, і нічого не знайшли. І в 2020 році нічого не знайшли, тому що в моєму кабінеті в принципі нічого немає, крім деяких секретних документів. До речі, обшук не могли проводити ті детективи, які не мають доступу до державної таємниці.

Коли дізнався, що відбувається спроба вручення підозри, я прийняв рішення повернутися з відпустки і за власною ініціативою звернувся до детектива, щоб була організована зустріч… На всі виклики детектива, слідчого я своєчасно з’являвся. У тому числі, ми домовилися, щоб не витрачати час, не витрачати папір, елементарно — дзвінок, і я приходжу в НАБУ для надання інформації та проведення слідчих дій…

Я не розумію з тих доводів (киває на прокурора), де роль голови ДСА — особисто Холоднюка? Хтось з кимось розмовляв, називав або Зеновій, або Зеновій Васильович, чи Холоднюк. Я не можу заборонити називати своє ім’я. Я до цього ніякого стосунку не маю… Я вважаю, що ні підозра, ні клопотання не мають жодної підстави.

Він сідає.

Суддя: Репліки будуть? ..

Прокурор: Ні, ваша честь.

Адвокат: Ні, ваша честь.

Холоднюк: Ні, ваша честь

Суддя: Суд виходить до нарадчої кімнати.

Голос за сценою: Слідча суддя Оксана Олійник відсторонила Зеновія Холоднюка з посади до 1 грудня 2020 року. А наприкінці жовтня він подав у відставку.

Сцена четверта

1 вересня 2020 року. До зали Вищої ради правосуддя заходять прокурори, підозрювані судді та їхні адвокати. Вони сідають у зелені шкіряні крісла з масивними дерев’яними ручками, дістають стоси паперів і починають в них копирсатися, перемовляються між собою в очікуванні початку засідання.

Із бічної кімнати заходять 14 членів Вищої ради правосуддя і сідають у свої крісла — навпроти учасників засідання.

Член Вищої ради правосуддя Володимир Говоруха: До Вищої ради правосуддя надійшло клопотання Генерального прокурора Ірини Венедіктової про відсторонення від правосуддя голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка, у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності…

Павло Вовк: Ми з вами зустрічалися рік тому. І з того часу нічого не змінилося, навіть є зрушення. Наприклад, адвокат в іншій справі ініціював проведення аудиту суду, де давали дозвіл на проведення негласних слідчих розшукових дій — Чернігівського апеляційного суду… Був зроблений запит провести перевірку і дати відповідь, чи були порушення. І ДСА провела таку перевірку і встановила, що при розподілі клопотання про негласні слідчі дії з приводу судді Вовка і Аблова не було дотримано принципу розподілу справ, а саме — справи були розподілені на одного суддю.

Скажіть, будь ласка, це не ставить питання про допустимість взагалі цієї фейкової справи? Фейкові докази протоколом огляду минулої кримінальної справи використовуються в цій. Мені здається, що юридично не можна на це посилатися.

Адвокатка Павла Вовка Ольга Просянюк: Ці п’ять томів, доданих до цього клопотання, не мають ніякого значення… Вони створили справу-клон. У минулому кримінальному провадженні проводять огляд та протоколом огляду приєднують всі ті докази в нове провадження. Конструкція підозри наступна: Вовк, не бажаючи проходити кваліфоцінювання, створив злочинну організацію, маючи на меті створення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією та Вищою радою правосуддя… Ви ж всі професіонали, самостійні, самодостатні. Ви ж розумієте абсурдність звинувачень! Ну, як над шановними членами ВРП можна встановити контроль або заволодіти владою? Я не розумію.

Я вважаю, що дії сторони обвинувачення порушують і статтю 61 Конституції України, і статтю 19 Кримінального процесуального кодексу, яка забороняє притягувати до кримінальної відповідальності кілька разів за вчинення одних і тих самих дій.

Говоруха: Прокурор, є дозвіл на використання негласних слідчих розшукових дій в цьому провадженні?

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Сергій Козачина: Так, протоколи НСРД є і в одному, і в іншому провадженні. Надалі вони були об’єднані, а прокурор звернувся до Вищого антикорупційного суду для отримання дозволу на їх використання…

Член ВРП Олексій Маловацький: Ви нам надали протокол огляду протоколу огляду НСРД, який міститься на флеш-накопичувачі, і вважаєте це доказом?

Козачина: Це не протокол огляду НСРД, а протокол огляду флеш-накопичувача.

Маловацький: Зрозуміло… Тобто були отримані якісь матеріали розслідування в 46-му провадженні, ці матеріали були використані в 19-му провадженні? На якій правовій підставі?

Козачина: Згідно із статтею 257 Кримінального процесуального кодексу, якщо в результаті проведення негласних слідчих дій виявлено ознаки кримінального злочину, який не розслідується в даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні на підставі постанови слідчого судді, яка виноситься за клопотанням прокурора.

Маловацький: Зрозуміло.

У залі повисає коротка пауза.

Глава Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко: Члени Вищої ради правосуддя видаляються до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

Члени ВРП виходять в бічну кімнату зали і через деякий час повертаються.

Говоруха: Долучені до клопотання матеріали кримінального провадження не містять доказів належного вручення Вовку повідомлення про підозру, що дає підстави стверджувати про неналежне вручення повідомлення про підозру… Клопотання про тимчасове відсторонення від правосуддя пропоную повернути генпрокурору без розгляду.

Овсієнко: Прошу голосувати.

Члени ВРП натискають на кнопки і на табло висвічується «14 — за», «0 — проти».

Овсієнко: 14 — за, 0 — проти. Вища рада правосуддя вирішила повернути клопотання Генпрокурора Ірини Венедіктової про відсторонення голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка без розгляду.

Павло Вовк піднімається з крісла, повільно й урочисто виходить із зали.

Голос за сценою: Згодом — з різними проміжками часу — із зали виходять інші підозрювані судді зі своїми адвокатами. Вони не приховують радості — посміхаються і фотографуються. Вища рада правосуддя не відсторонила від правосуддя жодного з шести підозрюваних суддів.