Президент Володимир Зеленський подав до парламенту законопроєкт, який передбачає передачу повноважень розглядати частину позовів до центральних органів влади від Окружного адміністративного суду Києва (і, відповідно, адміністративного апеляційного суду) Касаційному адміністративному суду і Великій палаті Верховного суду.

Голова держави пояснює свою пропозицію бажанням підвищити якість розгляду таких справ, але, очевидно, поява подібного проєкту закону пов’язана з незадоволенням і частою критикою Окружного адмінсуду Києва, який розглядає найгучніші позови проти центральних органів виконавчої влади.

Крім цього, Офіс президента направив до Вищої ради правосуддя ще один проєкт закону — «Про ліквідацію та створення окружних адміністративних судів, юрисдикція яких поширюється на територію Київської області і міста Києва». Якщо депутати підтримають главу держави, замість Окружного адмінсуду Києва і Київського окружного адмінсуду (поширюється на Київську область) буде створений Окружний адмінсуд Київської області та Києва. Та проєкт поки не зареєстрований в парламенті і отримав критичний висновок Вищої ради правосуддя.

«Ґрати» з’ясували, як Володимир Зеленський пропонує вирішити проблему з найскандальнішим судом столиці і що про це думають у судовій системі і парламенті.

Чому всім заважає ОАСК?

Офіційно президент пояснює свою ініціативу про передачу частини повноважень необхідністю забезпечити «високий рівень судового розгляду адміністративних справ» щодо оскарження рішень виконавчої влади. У той же час, очевидно, причиною інтересу до роботи Окружного адмінсуду Києва стала його критика з боку громадських організацій, які моніторять ситуацію в судовій системі, і політиків. До того ж, у переліку вимог Міжнародного валютного фонду є згадка про відсутність результатів судової реформи. Очевидно, що ОАСК є одним із прикладів не реформованих судів.

Суддям ОАСК на чолі з Павлом Вовком пред’являють втрату довіри після оприлюднення записів розмов із його кабінету, зроблених детективами Національного антикорупційного бюро. Судді обговорюють корупційні схеми судових рішень, у тому числі, щоб поширити вплив на вищі органи судової влади і впливати на політичні процеси.

Голова Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк. Фото: Юлія Вебер, «Бабель»

Ці факти з літа 2020 року розслідує НАБУ. У справі — вісім підозрюваних: сам Павло Вовк Очолює суд з 2010 року , його заступник Євген Аблов, судді ОАСК — Володимир Келеберда, Ігор Качура, Олексій Огурцов, Ігор Погрібніченко, Богдан Санін, вже колишній голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк, адвокати Ростислав Кравець, Олександр Кротюк з серпня 2007 року по лютий 2016 року працював суддею ОАСК , Сергій Остапець, колишній суддя Микола Сірош.

У липні минулого року журналіст Данило Мокрик зареєстрував на сайті президента петицію із закликом ліквідувати ОАСК. Вона набрала достатню кількість підписів, і глава держави звернувся до Вищої ради правосуддя за консультацією — як ліквідувати ОАСК.

У свою чергу, Вища рада правосуддя Головний орган у судовій системі країни фактично виступила на захист суддів ОАСК — звернулась до Національного антикорупційного бюро з проханням утриматися від будь-яких заяв, які впливають на незалежність судової системи. А пізніше розкритикувала Верховний суд, який засудив дії суддів.

Парламент відреагував — у вересні минулого року кілька народних депутатів (у більшості з фракції «Голос») зареєстрували проєкт звернення до президента з проханням ліквідувати ОАСК і Київський окружний адміністративний суд (дія якого поширюються на Київську область), і створити єдиний Київський окружний адмінсуд для Києва і області, а також перенаправити до Верховного суду справи, в яких однією стороною виступають центральні органи влади.

«Окружний адміністративний суд міста Києва сьогодні став одним з основних об’єктів повідомлень про корупційні зловживання в судовій системі України… Надані суду повноваження використовуються для реалізації особистих інтересів окремих осіб і незаконного впливу на органи державної влади», — йдеться в проєкті постанови.

Чого хоче президент?

Пропозиція депутатів так і не була підтримана парламентом, але в лютому 2021 року президент направив свій проєкт закону «Про ліквідацію та утворення окружних адміністративних судів, юрисдикція яких поширюється на територію Київської області і міста Києва» для оцінки до Вищої ради правосуддя ще до реєстрації в Раді.

Володимир Зеленський. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

Метою законопроєкту голова держави називає «оптимізацію витрат державного бюджету, доступ громадян до незалежного і неупередженого суду, підвищення ефективності правосуддя судами». І пропонує замість двох судів створити один — Окружний адміністративний суд Київської області і Києва.

Вища рада правосуддя, куди президент звернувся за оцінкою Згідно з законодавством, президент зобов'язаний порадитися з ВРП до того, як вносити проєкти змін щодо судової системи в законодавство проєкту, відповіла: об’єднання цих судів не призведе до економії бюджетних коштів, крім того це неможливо зробити без Вищої кваліфікаційної комісії суддів Не працює з жовтня 2019 року , оскільки саме вона повинна займатися переведенням суддів зі «старих» судів у нові.

У середині лютого цього року президент зареєстрував у парламенті проєкт закону «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо підсудності справ Верховному Суду в якості суду першої інстанції».

Що пропонує президент?

Володимир Зеленський пропонує, щоб Верховний суд (зокрема Касаційний адміністративний суд в його складі) розглядав справи щодо оскарження нормативно-правових актів Кабінету міністрів, міністерств або інших центральних органів виконавчої влади, Національного банку України та взагалі — держорганів, повноваження яких поширюються на всю територію України. А Велика палата Верховного Суду стала апеляційною інстанцією для таких позовів.

Проєкт закону про ліквідацію ОАСК. Документ наданий ВРП

Сьогодні такі позови надходять до Окружного адміністративного суду Києва, як першої інстанції. Оскаржити їх можна в Шостому апеляційному адмінсуді.

Про які позови йде мова?

Наприклад, рішення Кабінету міністрів, яким була прийнята ОАСК вирішив, що Кабмін не компетентний міняти правопис української мови нова редакція «Українського правопису».

Цим же законопроєктом президента розширюється поняття «нормативно-правового акту». У разі його ухвалення в Верховному суді можна буде оскаржити рішення центральних органів влади, які поширюються на всю територію країни і стосуються всіх громадян.

Канцелярія Окружного адміністративного суду. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Разом із тим, у Кодексі адміністративного судочинства є поняття індивідуального акту (рішення), який стосується певної особи і має певний термін дії. Наприклад, це всі рішення, пов’язані зі звільненнями або призначеннями на держслужбу.

Оскарження «індивідуальних актів» за пропозицією президента залишиться в адміністративних судах.

Скільки таких справ розглядає зараз ОАСК?

В Окружному адмінсуді Києва на запит «Ґратам» повідомили, що минулого року до суду надійшло близько трьох тисяч позовів, стороною виступав Кабінет міністрів або міністерства. Але не всі з них стосуються нормативно-правових актів, тому не можна точно сказати, скільки таких справ може перейти до Верховного суду в разі прийняття президентського законопроєкту.

До того ж, велика кількість справ з понад 60 тисяч отриманих судом за рік, не стосуються спорів з Кабміном і міністерствами, а адресовані Пенсійному фонду з приводу перерахунку пенсій та органам фіскальної служби з приводу рішень щодо податків.

У Верховному суді вважають, що в разі прийняття законопроєкту, до них додатково надходитиме близько п’яти тисяч справ: навантаження на Касаційний адміністративний суд збільшиться на чверть, а на Велику палату Верховного суду — у три рази.

«Це, безумовно, негативно вплине на терміни розгляду справ, а також заблокує виконання Великою палатою її основних функцій», — відповіли в суді на запит «Ґрат» і додали, що розраховують на діалог з авторами цієї ініціативи, щоб не заблокувати роботу суду.

Міністр юстиції Денис Малюська. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

За словами міністра юстиції Дениса Малюськи, який представляв цей законопроєкт перед депутатами парламентського Комітету з питань правової політики 11 березня, до другого читання проєкту закону планується все ж уточнити деякі норми, щоб не всі справи надходили до Верховного суду. Можливо, додав він, потрібно буде спершу його розвантажити.

«Мова йде про спробу вдосконалити розгляд окремої категорії справ — перегляд нормативно-правових актів уряду. Це — підсудність ОАСК, так сталося… Про те, що треба перевірити і вжити дисциплінарних заходів щодо окремих суддів, — згоден, але проблема не тільки в людях, але і в інституції. В інституції, де сконцентровані надмірні повноваження. Найбільше в медіа зараз фігурує пан Вовк — голова суду, але до цього був пан Бачун Олег Бачун - голова ОАСК з 2006 по 2010 рік , до якого також були питання. Рано чи пізно історія може повторитися. Тому проблема повинна бути вирішена подвійним шляхом — дисциплінарними заходами, а також зменшенням концентрації повноважень суду», — сказав Малюська про головну мету законопроєкту.

Депутат від «Батьківщини» Сергій Власенко виступив категорично проти президентського законопроєкту, посилаючись на те, що таким чином Верховний суд стане судом першої інстанції і навантаження на нього буде занадто велике. Тоді як його головне завдання — розгляд касаційних скарг та формування судової практики.

Депутат від «Слуги народу» Денис Маслов також розкритикував законопроєкт, але зазначив, що на цьому етапі комітет вирішує лише, чи суперечить проєкт Конституції. Оскільки ні, депутат підтримав його.

Тож більшість членів комітету рекомендували парламенту внести законопроєкт до порядку денного, оскільки вважають, що його «ухвалення дозволить забезпечити право громадян на справедливе судове рішення, винесене незалежним і неупередженим судом».

У Вищій раді правосуддя на запит «Ґрат» відповіли, що поки що не ухвалювали висновку щодо цього законопроєкту