П’ять із половиною місяців підготовки. Суд призначив заставу для голови Конституційного суду і скерував його справу до розгляду по суті

П’ять із половиною місяців підготовки. Суд призначив заставу для голови Конституційного суду і скерував його справу до розгляду по суті

Подільський районний суд Києва призначив 45 тисяч гривень застави для голови Конституційного суду Президент видав кілька указів про звільнення його з посади — зараз суддя їх оскаржує, і скасував указ про його призначення суддею, хоча законодавством не передбачено такого способу звільнення судді Олександра Тупицького в справі про надання неправдивих свідчень частина 2 статті 384 Кримінального кодексу , штучне створення доказів захисту та підкупу стаття 386 КК свідка. Судді також заборонили спілкуватися зі свідками в справі, а також деякими працівниками Секретаріату Конституційного суду. Рішення ухвалила суддя Людмила Казмиренко 15 листопада.

З травня цього року справа перебувала на підготовчій стадії розгляду в Подільському райсуді Києва. На 1 грудня призначено її розгляд по суті.

«Ґрати» стежили за підготовчими засіданнями та розповідають про початок процесу.

 

Суть справи

Олександра Тупицького звинувачують у тому, що, будучи заступником голови Конституційного суду, 12 жовтня 2018 року в Києві він зустрівся зі свідком у справі Татькова й намагався його підкупити, щоби той не свідчив проти колишнього голови Вищого господарського суду Віктора Татькова.

Крім цього, Тупицький свідчив у справі про незаконне заволодіння майном ВАТ «Зуївський енергомеханічний завод» (Зугрес, Донецька область) 28 березня 2018 року, 13 та 19 серпня 2019 року. За інформацією слідства, він давав неправдиві свідчення.

Після оголошення підозри Тупицькому журналісти розслідувального проєкту «Схеми» «Радіо Свобода» опублікували запис розмови нібито його та донецького бізнесмена Владислава Дрегера за 2018 рік. Дрегер тоді вже співпрацював із правоохоронцями та записав цю розмову.

Віктор Татьков. Фото: сайт Міністерства юстиції

«Зуївський енергомеханічний завод» до 2006 року належав трудовому колективу, але пізніше його вирішив приватизувати бізнесмен Дрегер. Переділ активів заводу та його оформлення на підконтрольне йому підприємство супроводжували судові суперечки, які вирішували господарські суди Донецької області. В одному з них працював суддя Артур Ємельянов, а інший — Донецький апеляційний господарський суд — тоді очолював Татьков. Тупицький, який тоді був головою Куйбишевського райсуду Донецька, за версією журналістів, і познайомив Дрегера із суддями.

У результаті Дрегер приватизував завод, а суддя Татьков став його співвласником. Частку розміром у 40 % заводу Татьков оформив на наближеного до його сім’ї юриста Антона Яїцькова. Журналісти припускають, що Тупицький теж міг отримати свою частку на заводі через те, що звів Дрегера з Татьковим. На записах розмови озвучують інформацію про 4 % частки.

Після того, як у Дрегера виник конфлікт із сином колишнього президента Віктора Януковича Олександром, проти нього порушили низку кримінальних справ, зокрема про шахрайство з відчуженням майна заводу.

За інформацією журналістів, щоби зберегти власність, суддя Татьков запропонував переоформити весь завод на того ж Яїцькова. Після розв’язання проблем відповідну частку заводу мали повернути Дрегеру, але так і не повернули, і він вирішив свідчити проти Татькова.

Як випливає із запису, Тупицький намагався переконати Дрегера не свідчити.

«Я просто прийшов, щоби запобігти цій ситуації, цією хуйнею займатися не варто. Хоча б особисто щодо мене не варто, бо вона нічим не закінчиться. Закінчиться лише надто загостреними відносинами», — сказав Тупицький у розмові з Дрегером, яка нібито відбулася в кав’ярні «Імбир» біля Конституційного суду.

Справа підкупу та неправдивих свідчень. У чому звинувачують голову Конституційного суду Олександра Тупицького

 

«Штампували повістки»

28 травня цього року відкрилося підготовче засідання в справі Олександра Тупицького про надання неправдивих свідчень та підкуп свідка в Подільському райсуді Києва. Хоча тоді засідання не відбулося через неявку його адвокатів, а пізніше не відбулося ще кілька засідань, зокрема на прохання адвокатів Тупицького, через те, що він захворів. Окрім цього, сторона захисту подала кілька клопотань: про відведення судді Людмили Казмиренко, про повернення обвинувального акта слідству, про допит працівників Конституційного суду та інші. Усі вони були відхилені.

Сьогодні, 15 листопада адвокати подали клопотання про надання доступу до листів слідчого до Управління державної охорони та Державного бюро розслідувань про недопуск Тупицького до будівлі суду. Адвокати мотивували його тим, що так намагаються довести заполітизованість справи. Прокурор Олексій Донський виступав проти цього, заявляючи, що клопотання не має стосунку до справи.

З першого підготовчого засідання прокурор подав клопотання про обрання запобіжного заходу для Тупицького — заставу в 45 тисяч гривень, заборону спілкуватися з деякими свідками в справі, а також працівниками Конституційного суду, електронний браслет та заборону заходити до будівлі Конституційного суду. Це клопотання в травні також було скероване до Печерського райсуду Києва, але Тупицький здебільшого не приходив на засідання. І після скерування справи для розгляду по суті до Подільського райсуду — клопотання було переспрямоване разом із ним.

Прокурор Олексій Донський обґрунтовував необхідність обрання для Тупицької застави та інших процесуальних зобов’язань тим, що він постійно не з’являвся на виклики до слідчого та суду. Донський сказав, що є ризики, що суддя намагатиметься впливати на свідків у справі чи працівників суду, щоби ті змінили свідчення. Крім цього, він може намагатися виїхати за кордон або до непідконтрольних українській владі Донецька чи Криму, де має нерухомість — зазначав прокурор. За його словами, Тупицький перетинав адміністративний кордон із півостровом у 2016 та 2017 роках, уже після анексії.

Прокурор Офісу Генпрокурора Олексій Донський, 19 травня 2021 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Один з адвокатів Тупицького Олександр Телешецький заперечував проти будь-якого запобіжного заходу, аргументуючи це тим, що судді не належним чином вручили повідомлення про підозру, тому він не має відповідного статусу. За його словами, проти голови суду порушене кримінальне провадження в Росії, тому виїжджати на непідконтрольну територію йому небезпечно.

Сам Тупицький вважає, що слідство штучно створювало умови, щоби потім мати підстави клопотати про обрання йому запобіжного заходу. Зокрема, він назвав дати його виклику до слідчого й до суду — проміжки між ними становили кілька днів. Щодо поїздок до Криму, суддя сказав, що це були законні перетини адмінкордону, але зараз після початку кримінального розслідування він не має наміру туди їхати, оскільки може бути затриманий працівниками ФСБ.

«Штампували повістки для виклику до слідчого та слідчого судді — так створювали штучні ризики для обрання запобіжного заходу ще на етапі досудового розслідування», — зазначив Тупицький, ще раз додавши, що вважає справу політичною.

Голова Конституційного суду Олександр Тупицький на засіданні Подільського райсуду Києва, 9 вересня 2021 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Суддя також додав, що клопотання про обрання запобіжного заходу з’явилося після того, як він відмовився залишати посаду, хоча був двічі усунений рішеннями президента Володимира Зеленського, а пізніше глава держави скасував указ про його призначення суддею. Його адвокати і він сам кілька разів повторювали, що в законодавстві наведено чіткий перелік причин, через які може бути звільнений суддя КС. І скасування указу про його призначення там немає. Верховний Суд наразі призупинив розгляд відповідного позову Тупицького до рішення КС щодо конституційності указу Зеленського.

«Про мотиви переслідування… У нас особа отримала статус підозрюваного 28 грудня 2020 року, а питання про запобіжний захід було 30 березня 2021 року. До того моменту, як особа злісно не почала порушувати виконання процесуальних обов’язків, це питання не виникало… І вперше клопотання про запобіжний захід було скероване [до суду] 10 березня, а зараз — листопад і немає запобіжного заходу… Це — про недоречність заяв про політичне переслідування», — відповів прокурор Донський.

Вислухавши сторони, суддя Людмила Казмиренко вирішила призначити Тупицькому запобіжний захід у вигляді застави в 45 тисяч гривень і заборонити йому спілкуватися зі свідками в справі та працівниками Конституційного суду. Вона також закрила підготовче засідання та призначила на 1 грудня слухання справи по суті.

2 місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання
2

місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду «Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

«Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів