Правозахисника Максима Буткевича засудили в «ЛНР» до 13 років за вистріл із гранатомета у мирних мешканців. «Ґрати» з’ясували, що його взагалі не було тоді на Донбасі

Максим Буткевич. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Максим Буткевич. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Слідчий комітет РФ вранці 10 березня повідомив, що українського правозахисника та антифашиста Максима Буткевича, який потрапив у полон у червні минулого року, засудили в «ЛНР» до 13 років ув’язнення. Його обвинуватили в порушенні методів ведення війни частина 1 статті 356 КК РФ , замаху на вбивство частина 3 статті 30 та пункти «а, е» частини 2 статті 105 КК РФ і умисному псуванні майна. Слідство стверджувало, що 4 червня 2022 року у Сєвєродонецьку Буткевич вистрілив із гранатомета у під’їзд житлового будинку.

«Ґрати» знайшли підтвердження того, що принаймні до 14 червня Буткевич не міг бути у Сєвєродонецьку і брати участь у бойових діях на Луганщині.

 

Полон

Правозахисник Максим Буткевич пішов у військкомат у перший же день повномасштабного вторгнення РФ із бажанням захищати країну. Через тиждень йому передзвонили, 4 березня він уже був в армії.

Слідчий комітет РФ повідомив уже після вироку, що Буткевич з 20 березня минулого року проходив військову службу в окремому спеціальному батальйоні «Берлінго» ЗСУ на посаді командира взводу.

Батько Буткевича — Олександр — розповів «Ґратам», що останнє повідомлення від сина він отримав увечері 18 червня 2022 року.

«Все гаразд», — написав Буткевич-молодший і наступного дня його підрозділ відправили на передову.

Максим Буткевич у полоні. Скріншот відео

24 червня стало відомо, що Буткевич потрапив у полон — російські пропагандисти розповсюдили відео його допиту. 14 липня, через три тижні, Олександр Буткевич отримав офіційне повідомлення: «Лейтенант Буткевич Максим Олександрович під час захисту Батьківщини від збройної агресії Російської Федерації в районі населеного пункту Мирна Долина Луганської області 24.06.2022 р. потрапив у полон».

Міноборони РФ тоді повідомляло, що в полон потрапило близько 800 осіб, але підтвердити це наразі неможливо.

«Зробили з нього антипода». Правозахисник та антифашист Максим Буткевич потрапив у полон. Тепер російська пропаганда намагається зобразити його «нацистом»

Після цього Буткевич увесь час перебував у Луганському СІЗО. Одного разу він зателефонував батькам з кабінету слідчого Слідчого комітету і сказав, що в «ЛНР» проти нього порушено кримінальну справу. Крім цього дзвінка зв’язку з Буткевичем не було, незалежного російського адвоката Леоніда Соловйова до нього не пустили. У Міноборони РФ на запит юриста лише підтвердили, що Буткевич утримується в ізоляторі Луганська.

Російська пропаганда представляла Буткевича «нацистом» і «карателем». У тому числі, приписуючи йому виступ у 2014 році журналіста видання «Український тиждень» Богдана Буткевича про те, що на Донбасі «півтора мільйона зайвих людей».

 

Кримінальна справа і вирок

Незалежні адвокати — з російської та української сторони — не мають доступу до матеріалів справи Буткевича. Суть обвинувачення можна дізнатися лише з повідомлення Слідчого комітету РФ про вирок і статтю в російському виданні «Коммерсантъ», яке стверджує, що мало доступ до справи.

«4 червня 2022 року у Сєвєродонецьку Луганської Народної Республіки Буткевич, отримавши наказ оглянути вулиці і житлові будинки міста, зайшов до однієї з квартир на другому поверсі житлового багатоквартирного будинку на вулиці Гагаріна. Звідти він побачив мирних громадян, які перебували в будинку навпроти. З метою їхнього вбивства і заподіяння майнової шкоди Буткевич зробив постріл із протитанкового гранатомета по під’їзду житлового будинку. Внаслідок цього двоє цивільних осіб отримали тілесні ушкодження, також було знищене майно», — йдеться у повідомленні відомства.

«Коммерсантъ» пише, що в матеріалах справи Буткевича йдеться, що на вулиці Гагаріна, де він нібито стріляв з гранатомета, не велися бойові дії і залишалося мирне населення. Проте потерпілі, яких допитало слідство, розповіли, що цього дня був мінометний обстріл, і вони ховалися від нього у під’їзді.

«Максим Буткевич взяв у підлеглого військовослужбовця сам гранатомет і гранати до нього. Вибравши боєприпас з осколковою бойовою частиною, призначений для ураження саме людей, а не техніки, офіцер вистрілив у двері під’їзду, але схибив, і граната вибухнула метрів за десять від будинку, поранивши двох жінок — матір і дочку — та вибивши вікна», — переказує видання обвинувальний акт.

Максим Буткевич під час слідчого експерименту у Сєвєродонецьку. Фото: СК РФ

Під час слідства провели кілька експертиз: судово-психіатричну і будівельно-технічну, за допомогою якої встановлювали розмір збитків від пострілу — 63 тисячі рублів Приблизно 30 тисяч 700 гривень .

Слідство також допитало потерпілих — матір і доньку. Вони розповіли, що у цей день неподалік лунали вибухи мін. Вони спустилися під сходи під’їзду, щоб перечекати обстріл. Близько 17 години стався вибух перед їхнім під’їздом, обох жінок поранило осколками в ноги. З їхніх показань випливає, що вони не могли бачити, чому стався вибух.

Слідчий комітет стверджує, що Буткевич визнав вину і покаявся. Підтвердити це «Ґратам» не вдалося. Слідство не допустило незалежного адвоката до справи.

«Я не брав участі в суді, не бачив Буткевича і не знайомий з матеріалами справи. До сьогодні я не знав, де він і що з ним. Інформацію нам не давали», — розповів адвокат Леонід Соловйов, який намагався знайти Буткевича в Луганську.

Соловйов має намір подати апеляційну скаргу на вирок із вимогою отримати доступ до матеріалів справи і до самого Буткевича у СІЗО.

За замах на вбивство суд засудив Буткевича до 12 років, за порушення методів ведення війни — до 10 років і до двох — за пошкодження майна. Зважаючи на часткове поглинання покарання термін ув’язнення Буткевича становить 13 років суворого режиму.

 

Алібі

«Ґрати» знайшли інформацію про те, що Буткевич не міг бути у Сєвєродонецьку 4 червня — його підрозділ був передислокований на Донбас не раніше 14 червня.

За даними «Ґрат», Буткевич принаймні з початку червня і до 14 числа перебував у районі Києва та Київської області. Про це він сам повідомляв колегам Листування є у розпорядженні «Ґрат» , домовляючись про зустріч. 14 червня він уже не зміг побачитися з колегами у Києві, про що повідомив у листуванні, додавши, що його підрозділ передислокували, і він переміщується у Полтавську область.

Аналогічне підтвердження тому, що Буткевич не був 4 червня у Сєвєродонецьку, «Ґрати»  отримали і від його колег, з якими він щоденно листувався, у тому числі й цього дня.

«За моїм листуванням з Максимом я не маю жодного сумніву, що він не був 4 червня в Сєвєродонецьку — він був на зв’язку щодня, що неможливо в умовах воєнних дій. Більше того, коли його підрозділ відправляли на якесь завдання, він попереджав, що не буде на зв’язку якийсь час. Що, власне, відбувалося кілька разів — один раз у квітні, і ось 19 червня», — розповів «Ґратам» правозахисник Саша Файнберг Листування Буткевича та Файнберга за 4 червня також є у розпорядженні «Ґрат» .

«Ґрати» перевіряють інформацію, коли підрозділ Буткевича був передислокований на Донбас.

 

Інші засуджені

Слідчий комітет РФ, повідомляючи про вирок Буткевичу, написав про рішення Верховного суду «ДНР» з приводу українців Віктора Похозія та Владислава Шеля. Обоє також воювали у складі ЗСУ у батальйоні «Азов» і потрапили в полон.

Віктор Похозей. Скріншот відео Слідчого комітету РФ

Російський слідство стверджує, що Похозей був командиром групи і, перебуваючи в Маріуполі, побив місцеву мешканку.

«Допустив жорстоке поводження з місцевою жителькою, завдавши їй ударів по тілу та обличчю ногами і прикладом автомата», — йдеться у повідомленні СК.

Слідство стверджує, що Похозей визнав вину.

Владислав Шеля. Скріншот відео Слідчого комітету РФ

Владислава Шелю обвинуватили в обстрілі мирних мешканців на проспекті Металургів у Маріуполі у березні 2022 року. Слідство стверджує, що він стріляв у чоловіка похилого віку, «який встиг пригнутися і лягти на підлогу, у зв’язку з чим уникнув загибелі». Про визнання вини у повідомленні не йдеться.

Похозея засудили до восьми з половиною років позбавлення волі в колонії суворого режиму, Шелю — до 18,5. Відбуватимуть покарання вони у виправній колонії суворого режиму.

Жодну інформацію з повідомлення СК РФ про вироки Буткевичу, Похозею та Шелю на даний момент перевірити не вдалося.

 

Реакція

Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської групи з прав людини у коментарі «Ґратам» звернув увагу на те, що у вироку Максиму Буткевичу, Віктору Похозею та Владиславу Шелю РФ посилається на Четверту Женевську конвенцію та на додатковий протокол І до Женевської конвенції. При цьому сама РФ є грубим порушником норм цієї конвенції і міжнародного гуманітарного права. Таким чином, РФ фактично розуміє, що існує такий інструмент, але перекладає на інших відповідальність за скоєння воєнних злочинів — вважає правозахисник.

«РФ — територія з невизначеним статусом і правовою системою, яка не відповідає міжнародним стандартам. Вони вийшли із системи Європейського суду з прав людини, вони випали із системи світового правового устрою, але намагаються застосовувати ці стандарти до своїх ворогів», — каже Павліченко і додає. — Росія намагається імітувати дотримання судових процедур, а також існування системи права на окупованій території, оскільки це територія, яку ми називаємо «зона відсутнього права».

Правозахисник наголошує — Буткевич, Похозей та Шеля є військовополоненими і до них застосовується Третя Женевська конвенція про поводження з військовополоненими. Тому РФ має поводитися з ними як із військовополоненими, вони можуть і повинні бути обмінені з дотриманням відповідних умов та процедур.

«Ми повинні порушувати питання не про звільнення, а про їх передачу та обмін. Росія має повернутись у правове поле і не просто згадувати про ці конвенції, а виконувати їх», — наполягає Павліченко.

Коаліція правозахисних організацій «Україна. П’ята ранку» назвала вирок Буткевичу, Похозею та Шелю судилищем, спрямованим на внутрішню російську аудиторію, і наголосила, що воно не має жодної юридичної сили з погляду стандартів правосуддя.

«У так званому вироку немає жодного слова правди», — відреагував на вирок синові Олександр Буткевич.

МЗС України у своїй заяві зазначило, що судові процеси над українцями були зрежисовані в РФ, і «мають на меті легалізувати чергову політичну розправу над українськими громадянами».

«Оголошені вироки — незаконні та нікчемні», — заявили у відомстві та закликали міжнародну спільноту «засудити судилище над Максимом Буткевичем й іншими двома громадянами, вимагати від РФ їхнього звільнення, так само, як і інших українців, незаконно ув’язнених на тимчасово окупованих територіях та в Росії, а також вживати дієвих заходів для протидії агресії Росії проти України».