«Не заперечую, що допомагав людям». Підприємця з Київської області судять за те, що самовільно очолив селище Димер та співпрацював із окупантами

Солом’янський районний суд Києва почав розглядати справу Олександра Харченка — підприємця із селища Димер Київської області. З 25 лютого по 1 квітня селище знаходилося під російською окупацією. За інформацією місцевих мешканців, Харченко оголосив себе його головою і співпрацював із росіянами. Тепер прокуратура обвинувачує його у колабораціонізмі та передачі росіянам інформації про розміщення українських військ.

«Ґрати» розповідають, як прокуратура доводить вину Харченка, та як він виправдовується.

Окупація

«Не вірте українським ЗМІ. Російські військові налаштовані не вороже. До них нормально можна підходити і вирішувати будь-які питання. Тож не бійтеся, вилазьте з підвалів і розмовляйте з людьми», — каже зарослий чоловік у пошарпаній бейсболці, позаду якого — велика черга.

Таке відео 28 березня опублікувала російська «Комсомольська правда» з Димера — селища за 40 кілометрів на північ від Києва. На цих кадрах російські солдати роздають місцевим мешканцям гуманітарну допомогу: їжу, ліки і засоби гігієни. Чоловік у кепці — це мешканець Димера Олександр Харченко. За словами односельців, він оголосив себе головою селища під час окупації.

Росіяни захопили Димер 25 лютого. Через бойові дії там зникло електро- і газопостачання та були перебої з мобільним зв’язком. Як пише The Wall Street Journal, українські війська підірвали міст на південь від Димера, щоб зупинити просування росіян. Після цього до селища перестали привозити ліки та продовольство.

Наприкінці березня ситуація стала критичною, і десятки мешканців селища вишикувалися в чергу за російською гуманітарною допомогою. Судячи з відео російського Міноборони, Олександр Харченко роздавав газету «Комсомольська правда» і «Червона зірка» тим, хто стояв у черзі.

Мешканець Димера Олександр Харченко та його адвокат Павло Фасулакі, 4 жовтня 2022 року. Фото: Олексій Арунян, Ґрати

За інформацією місцевих мешканців, він працював у будівлі сільради замість голови Володимира Підкурганного. Той втік із Димера, побоюючись, що до нього застосовуватимуть насильство, щоб співпрацював з ними. Бухгалтер сільради Наталія Ткаченко заявила журналістам телеканалу «Київ», що Харченко вмовляв її працювати під його керівництвом. А колишній працівник компанії «Київстар» Андрій Лісков сказав, що самопроголошений голова сільради просив його позначити на карті вежі мобільного зв’язку.

1 квітня росіяни відступили з Димера, і українські війська звільнили село. WSJ з посиланням на місцеву владу пише, що за період окупації там загинули 20 місцевих мешканців, близько 40 — зникли безвісти і зараз, ймовірно, перебувають у полоні. Незабаром Служба безпеки України затримала Олександра Харченка та пред’явила йому підозру в держзраді частина 2 статті 111 Кримінального кодексу , колабораціонізмі частина 5 статті 111-1 КК та передачі інформації про переміщення українських військ частина 3 статті 114-2 КК .

16 квітня Cолом’янський районний суд Києва відправив його під арешт із можливістю вийти під заставу у 744 тисячі гривень.

Процес

7 вересня той же Солом’янський суд почав розглядати справу Харченка по суті. Прокурор Микола Степін оголосив обвинувальний акт.

За версією обвинувачення, на початку березня російські військові примусово зібрали мешканців Димера і на цих зборах Харченко заявив, що він — новий голова селища і «ухвалюватиме рішення на благо громади разом із окупаційними військами». Прокурор звинуватив його у тому, що той намагався залучити інших мешканців до незаконної співпраці з росіянами: електриків, помічників, бухгалтерів, водіїв та інших спеціалістів. За словами прокурора, він віддавав накази допомагати російським військовим та відновити роботу магазинів, а також разом із загарбниками вивіз документи з будівлі сільради.

Прокурор Микола Степін, 4 жовтня 2022 року. Фото: Олексій Арунян, Ґрати

Обвинувачення вважає, що Харченко передав ворогові списки військових, які мешкають у селищі. Звинувачують його і в тому, що він роздавав газети «Комсомольська правда» та «Червона зірка». На думку прокуратури, так Харченко агітував населення співпрацювати із загарбниками.

Під час слідства СБУ зняла з нього підозру у держзраді. Тепер Харченка обвинувачують лише у колабораціонізмі та незаконній передачі даних про ЗСУ.

Як повідомляє видання Watchers Media, коли судді запитали підсудного, чи він визнає вину, Харченко відповів ствердно. Але коли це почув його адвокат Павло Фасулакі, він перервав підзахисного і попросив перерву для конфіденційної розмови. Через п’ять хвилин Харченко заявив колегії, що вину таки заперечує.

Пізніше він пояснив журналістам таку різку зміну свідчень тим, що неправильно зрозумів питання.

«Я не заперечую, що видавав гуманітарку і допомагав мешканцям. Я подумав, що питання стосується цих двох пунктів, а не загалом», — сказав він.

Мешканець Димера Олександр Харченко та його адвокат Павло Фасулакі, 4 жовтня 2022 року. Фото: Олексій Арунян, Ґрати

Харченко називає «здогадками прокурора» звинувачення у тому, що він зайняв посаду голови села. За його словами, жодних рішень та документів щодо його призначення ніхто не приймав. Підсудний наполягає, що допомагав мешканцям Димера добровільно та з російськими військовими контактував лише «з гуманітарними цілями». Наприклад, просив їх пропустити мешканців через блокпост на похорон чи видати гуманітарну допомогу.

«Роздавали гуманітарку, ховали мешканців села, перекривали газопроводи, щоби люди не отруїлися. [Виконував цю роботу] і особисто, і в деяких випадках звертався за допомогою до мешканців», — сказав він під час перерви судового засідання.

4 жовтня суд досліджував письмові докази, зібрані слідством. Прокурор надав протокол обшуку кабінету Харченка у сільраді, де знайшли пропагандистські газети та коробку із продуктами з написом «Армія Росії». Державний обвинувач також показав суду протокол упізнання за участю мешканки Димера. Вона вказала на фото Харченка і заявила, що часто бачила його у компанії військових РФ.

Прокурор також надав протокол огляду відео «Комсомолки», де Харченко закликає не боятися російських військових. Сам підсудний сказав, що не бачить у цих словах нічого поганого.

«Я сказав, що нехай люди не сидять у підвалах. Нехай приходять, отримують їжу від російських військових, вони поводяться не агресивно. Що це — антиукраїнська позиція?» — сказав підсудний.

Суддя Солом’янського суду Києва Сергій Агофонов оголошує рішення про продовження арешту Олександра Харченка, 4 жовтня 2022 року. Фото: Олексій Арунян, Ґрати

Поки що він не вніс заставу і перебуває у СІЗО. 4 жовтня суд продовжив йому запобіжний захід, хоча захист просив перевести його під домашній арешт.

Наступне засідання призначене на 18 листопада. Цього дня суд має ознайомитись із відеозаписами інтерв’ю Харченка та обшуку у нього в кабінеті.