Харківський апеляційний суд визнав колишнього заступника мера Полтави винним у пропонуванні хабара судді Ларисі Гольник
Дмитро Трихна у Харківському апеляційному суді, 21 січня 2022 року. Фото: Ганна Соколова, Ґрати
Дмитра Трихну, колишнього заступника мера Полтави Олександра Мамая, звинувачували у втручанні в діяльність судді Жовтневого райсуду Лариси Гольник та пропонуванні їй хабара. За версією слідства, він робив це для свого колишнього керівника. Проте у 2018 році Київський райсуд Полтави виправдав Трихну — записи прихованої зйомки були визнані неприпустимими доказами.
Прокуратура та сама Гольник не погодилися з рішенням та подали апеляційні скарги. За два з половиною роки їх почав розглядати Харківський апеляційний суд.
«Такі злочини — на слуху у всього суспільства. Саме внаслідок подібних дій виникає недовіра в суспільства до правоохоронної та судової системи. Оскільки всі думають: так, можна запропонувати, занести», — намагався переконати суд прокурор.
24 січня апеляційний суд задовольнив скарги частково — визнав Трихну винним у пропонуванні хабара та призначив йому два роки умовно, але виправдав за статтею про втручання в діяльність судових органів.
«Ґрати» розповідають, що відомо про справу Трихни й чому апеляційний суд ухвалив таке рішення.
Справа Олександра Мамая
У травні 2014 року суддя Жовтневого райсуду Полтави Лариса Гольник почала розглядати справу мера Олександра Мамая. За версією обвинувачення, він приховав конфлікт інтересів під час голосування міської ради про виділення землі його падчериці. Мамай часто не приходив на засідання. Він та його адвокат Олександр Ковжога скаржилися на упереджене ставлення з боку Гольник та заявляли їй відводи. На це поскаржився нардеп, який спостерігав за справою, і правоохоронці відкрили кримінальну справу за фактом тиску на суддю, щоб схилити її до ухвалення певного судового рішення .
За кілька місяців до Гольник прийшов Дмитро Трихна, якого вона знала як колишнього заступника Мамая та його товариша. За версією слідства, Трихна повідомив, що Мамай прийде на судове засідання, якщо Гольник закриє його справу. Він запропонував судді зустрітися із мером, щоб обговорити умови. Гольник сприйняла це як пропонування хабара в завуальованій формі та звернулася до Головного управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю МВС.
Правоохоронці відкрили ще одну справу — про пропонування хабара службовій особі . Подальші зустрічі із Трихною Гольник знімала на приховану камеру в межах негласних слідчо-розшукових дій. Упродовж січня 2015 року Трихна кілька разів телефонував Гольник та шість разів зустрічався з нею в суді. Одна із зустрічей пройшла в присутності Мамая.
Слідство стверджує, що Трихна, розуміючи, що Мамай не зміг домовитися з Гольник, запропонував їй хабар «під виглядом відшкодування моральної шкоди за закриття справи або відвід», але не назвав суму. Потім Трихна запропонував Гольник три тисячі доларів за закриття справи проти Мамая за термінами давності та без визнання його провини. Пізніше він збільшив суму хабара до 104 тисяч гривень, що за тогочасним курсом становило майже п’ять тисяч доларів, а ще пізніше пообіцяв, що гроші буде виплачено в доларах.
Після останньої зустрічі Трихни з Гольник Мамай зібрав пресконференцію й заявив, що суддя вимагала в нього п’ять тисяч доларів за закриття справи. Після такої заяви правоохоронці відкрили кримінальне провадження, але згодом закрили через відсутність складу злочину. Але ця справа дозволила адвокату Мамая Ковжозі заявити Гольник відвід — у результаті справа мера перейшла до іншого суду, який закрив її після закінчення терміну давності.
Вирок Дмитру Трихні
У червні 2015 року Дмитру Трихні повідомили про підозру в пропонуванні неправомірної вигоди службовій особі . У листопаді — про втручання в діяльність судді слово . Йому загрожувало до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Лариса Гольник у Харківському апеляційному суді, 21 січня 2022 року. Фото: Ганна Соколова, Ґрати
У грудні 2015 року справу за звинуваченням Дмитра Трихни передали до Жовтневого райсуду Полтави, а потім до Київського райсуду міста. Гольник виступила в суді як потерпіла й підтвердила версію слідства, як усе, зняте прихованою камерою.
Трихна заперечував провину. Він підтвердив, що зустрічався з Гольник у грудні 2014 року, але лише для того, щоби «привітати суддю з днем працівників суду». А вже сама Гольник нібито попросила Трихну організувати їй зустріч із Мамаєм. Він заперечував, що діяв на користь Мамая, пропонував Гольник хабар і просив її винести потрібне меру рішення. За його словами, він «тільки висловлював свою думку щодо розгляду справ такої категорії як юрист».
Мамай теж виступав у суді — як свідок. Він підтвердив, що зустрічався з Гольник у січні 2015 року і просив закрити справу проти нього через закінчення термінів, але заявив, що «не уповноважував» Трихну пропонувати судді хабар у його інтересах. Мамай стверджував, що під час розмови Гольник скаржилася на моральні збитки з його боку — він сприйняв це як провокацію хабара.
У вересні 2018 року суд визнав Трихну невинуватим за обома пунктами звинувачення. Суд визнав неприпустимими основні докази — відеозаписи зустрічей — зокрема через те, що після закінчення розслідування прокурор не відкрив для захисту матеріалів справи, які стали підставою для прихованого відеозапису, і не показав оригінали цих записів.
Те, що Гольник брала участь у негласних слідчо-розшукових діях, суд назвав «сумнівною поведінкою», яка «не витримує критики». Гольник відповіла, що суд не має права оцінювати її участь у слідчих діях. А процесуальні помилки, на її думку, могли бути допущені слідством навмисно — через небажання притягти Мамая до відповідальності.
Апеляція щодо вироку
Прокурор Сергій Мандич та Лариса Гольник подали апеляційні скарги. Вони просили суд скасувати рішення, визнати Дмитра Трихну винним за обома статтями — про хабар та втручання в діяльність судді. Прокурор вимагав для обвинуваченого п’ять років ув’язнення.
У травні 2021 року скарги почав розглядати Харківський апеляційний суд. Виступаючи в суді, Гольник зазначила, що суд першої інстанції визнав цілу низку доказів неприпустимими на підставі того, що вони належать до різних проваджень, проігнорувавши ухвалу про об’єднання кримінальних справ. Вона також не погодилася з тим, що суд назвав її свідчення «сумнівними», а співпрацю з правоохоронними органами — неприпустимою.
Прокурор Мандич зазначив, що, ухвалюючи вирок, суд першої інстанції не врахував нововведення в Кримінально-процесуальному кодексі, згідно з якими об’єднання справ є цілком законним. На його думку, порушень під час розслідування не було допущено.
Дмитро Трихна, у свою чергу, назвав рішення суду обґрунтованим. Він також звернув увагу на те, що на момент можливого злочину він не був посадовцем і обвинувачення не змогло довести його зв’язок із мером Полтави.
Після перерви, у вересні, суд дослідив матеріали справи та переглянув відеозаписи зустрічей Гольник із Трихною. Трихна та його адвокат Ігор Шеховцов вкотре назвали відеодокази неприпустимими.
Судові дебати
Виступаючи в дебатах 21 січня, прокурор Сергій Мандич підтвердив, що вважає провину Дмитра Трихни повністю доведеною, та попросив апеляційний суд скасувати виправдувальний вирок.
Прокурор Сергій Мандич та Лариса Гольник у Харківському апеляційному суді, 21 січня 2022 року. Фото: Ганна Соколова, Ґрати
«Такі злочини — на слуху у всього суспільства. Саме внаслідок подібних дій виникає недовіра в суспільства до правоохоронної та судової системи. Бо всі думають: так, можна запропонувати, занести, — сказав прокурор. — Викриваючи подібні злочини — так, це дуже рідко трапляється, але це потрібно довести до кінця, показати суспільству, що ми можемо викривати подібні злочини та карати людей за це».
Гольник повністю підтримала прокурора. Суд першої інстанції вона назвала упередженим.
«Пройшло вже шість років відтоді. І ці шість років я обстоювала свою честь та гідність, свою репутацію. Я намагаюсь підтримати авторитет правосуддя. Я залишилася суддею, не притягнута до дисциплінарної відповідальності», — сказала Гольник.
Адвокат Дмитра Трихни Ігор Шеховцов нагадав про процесуальні неточності, через які обвинувачений був виправданий судом першої інстанції. Дії слідства та Гольник він назвав провокацією. Гольник, на думку адвоката, не мала права набути статусу потерпілої, оскільки їй було завдано шкоди як юридичній особі — судді.
«Гольник користувалася й користується правами потерпілої протиправно, у зв’язку з чим права мого підзахисного порушуються, оскільки потерпілий, на відміну від свідка, має розширені права», — заявив Шеховцов.
Крім того, терміни покарання за статтею про втручання в діяльність судді вже минули, додав адвокат.
Тріхна зазначив, що він не зобов’язаний доводити свою невинуватість.
«Сторона обвинувачення так і не довела, що я діяв на користь Мамая, — додав Трихна. — Неправомірний зиск Ларисі Владленівні я не надавав і не пропонував».
Він звернув увагу на те, що на відео зафіксовані прохання Гольник організувати їй зустріч із Мамаєм — на його думку, це є доказом провокації.
Рішення апеляції
24 січня Харківський апеляційний суд оголосив рішення — частково задовольнив скарги прокурора та Лариси Гольник. Суд визнав Дмитра Трихну винним у пропонуванні хабара, призначив йому чотири роки позбавлення волі, але звільнив від покарання з випробувальним терміном у два роки. Проте Трихну виправдали за статтею про втручання в діяльність Гольник «щоб добитися неправосудного рішення», оскільки в кримінальному кодексі немає чіткого визначення «неправосудного рішення» та прокуратура не довела склад злочину.
Провину Трихни в пропонуванні хабара суд вважав доведеною, зокрема, відеозаписами зустрічей із Гольником. Апеляційний суд, на відміну від попередньої інстанції, підтвердив, що Гольник брала участь у негласних слідчо-розшукових діях законно. Суддя мала статус викривача корупції, наголосив суд.
«Суд [першої інстанції] критично оцінив свідчення судді Гольник, вважає їх сумнівними, такими, що не підтверджуються іншими доказами, та вказав на те, що суддя не має брати участь у проведенні оперативно-розшукових заходів, слідчих дій та здійснювати позапроцесуальні відносини з особами, які є учасниками справи, що перебуває у її провадженні, — зачитала головуюча суддя Вікторія Яковлєва. — Проте колегія суддів не може погодитись із таким твердженням, оскільки свідчення Гольник… узгоджуються з іншими доказами».
Судді Харківського апеляційного суду Олександр Курило, Вікторія Яковлєва та Анатолій Люшня, 21 січня 2022 року. Фото: Ганна Соколова, Ґрати
«Гольник, згідно з ухвалою від 14 січня 2015 року, була залучена до проведення негласних слідчих дій, а саме контролю за скоєнням злочину у формі спеціального слідчого експерименту. Відповідно до зазначеної ухвали, визначено роль Гольник та її дії. Цією ж ухвалою встановлено обставини, які свідчать про відсутність провокації на скоєння злочину», — додала суддя Яковлєва.
Суд відмовив у задоволенні цивільного позову Гольник у розмірі майже 56 тисяч гривень, оскільки не побачив підстав для цього.
У коментарі «Ґратам» Гольник наголосила, що загалом задоволена рішенням апеляції. Чи оскаржуватиме Трихна рішення в касації, він вирішить після того, як ознайомиться з текстом.
