Напад на Тетяну Чорновол. Організатор помер у СІЗО, підозрюваний утік до Росії, серед засуджених — тільки один в ув’язненні

Депутатка Верховної Ради VIII скликання Тетяна Чорновол. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Депутатка Верховної Ради VIII скликання Тетяна Чорновол. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Через місяць після початку Майдану, в ніч на 25 грудня 2013 року на журналістку й активістку Тетяну Чорновол скоїли жорстокий напад. Майже одразу слідство вийшло на підозрюваних, але в результаті тільки один із них частково зізнався у скоєному, а ще один встиг втекти до Росії, де заявив про свою невинність. Ймовірного організатора злочину знайшли повішеним у СІЗО, а замовника так і не назвали.

Незважаючи на спроби Чорновол довести, що це був замах на вбивство, фігурантів судили за статтею про навмисне нанесення ушкоджень середньої тяжкості та ненадання допомоги.

«Ґрати» зібрали все, що відомо про найгучніший напад часів Майдану, про те, як він розслідувався і до яких результатів призвів.

 

«Ми розгойдували човен, як могли»

Минуло трохи більше місяця з початку протестів на Майдані, які розгорнулись у відповідь на відмову президента Віктора Януковича підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом.

До протестів приєднується все більше людей. Вони обурені вже не тільки рішенням відвернутися від Євросоюзу, але й жорсткою реакцією влади на мирні зібрання. Протест збирає Майдани у всіх великих містах України.

Зачистка Майдану 11 грудня. Нічний штурм і 42 поранених, за яких нікого не покарали

Влада зробила вже три спроби розігнати Майдан, під час яких бійці «Беркуту» жорстоко били протестувальників. Протест намагаються придушити не тільки на вулицях, але й у судах — майданівців заарештовують, судді забороняють збиратись у центрі Києва. Одночасно наростає тиск на лідерів і найяскравіших активістів Майдану — їх б’ють, спалюють їхні машини, людей починають викрадати і вбивати. В ніч з 24 на 25 грудня нападають на Тетяну Чорновол — одну з лідерок Євромайдану.

Чорновол — журналістка й активістка. До Майдану вона активно бореться з режимом Януковича. Одна з найбільш її відомих акцій — проникнення на територію Межигір’я в День Незалежності 2012 року. Після вона опублікувала зроблені в резиденції президента фотографії — до цього тільки вузьке коло людей мало доступ до маєтку Януковича. У жовтні 2013 року разом із активістом Ігорем Луценком вона спилює вишку під Сухолуччям, мисливським угіддям Януковича, — з неї він відстрілював дичину.

«Ми «розгойдували човен», як могли», — пише вона про події того часу в своєму блозі на «Українській правді» 2015 року.

У перші дні протестів, 25 листопада 2013 року, журналісти «Радіо Свобода» виявляють на Майдані мікроавтобус, із якого працівники СБУ організували аудіо- та відеоспостереження за мітингом. Чорновол робить спробу проникнути в нього й розбиває вікно мікроавтобуса, поки мітингувальники не дають йому виїхати. Щоб його визволити, на Майдан прибувають «беркутівці». В хід ідуть газ, кийки.

У середині грудня на Майдані Чорновол публічно заявляє, що СБУ збирається заарештувати її. Вона припустила, що приводів для цього може бути кілька — від спроби проникнення в автомобіль стеження СБУ до участі в захопленні мерії 1 грудня. Саме Чорновол тоді закликала мітингувальників прорватися в будівлю київської адміністрації й заблокувати її зсередини. Активістка також допустила, що їй можуть пригадати і проникнення на територію Межигір’я у 2012 році. СБУ реагує на заяву й заперечує, що Чорновол фігурує в будь-якому кримінальному провадженні. Висловлюючи побоювання про кримінальну справу, Чорновол, тим не менше, активність не знижує. Напередодні нападу на неї Чорновол проводила розслідування біля будинку генпрокурора Віктора Пшонки й голови МВС Віталія Захарченка.

Бої на Банковій 1 грудня. Чому за шість років слідства за зіткнення відповів один рядовий міліціонер

Про події ночі, коли напали на активістку, вона детально розповідала в суді.

Пізно ввечері 24 грудня 2013 року активістка їхала додому — в село Гора Бориспільського району. Вона рухалася автотрасою «Київ-Харків» за кермом свого «Chevrolet Aveo», коли побачила, що за нею їдуть ще два автомобілі — це Чорновол насторожило. Вона повернула через суцільну і з’їхала на дорогу, що веде в село. Один із автомобілів повторив за нею маневр. Чорновол спробувала відірватися від переслідувачів по сільській дорозі, але не змогла, так як була ожеледиця, а змінити літні шини вона не встигла. На той момент вона ще не бачила марку машини, яка їхала за нею. Тоді Чорновол повернулася на трасу через автозаправну станцію «Shell» і поїхала в бік Борисполя. У суді вона повідомила, що не зупинилася на заправці, бо вважала, що її переслідували працівники силових структур.

Уже на трасі автомобіль, який переслідував Чорновол, почав її підрізати. Вона побачила позашляховик «Porsche Cayenne». Чорновол вдалося кілька разів об’їхати його. Проте «Porsche» заблокував її «Chevrolet», з машини вийшов чоловік і спробував відкрити передні двері й після того, як у нього не вийшло це зробити, розбив скло задніх пасажирських дверей. Чорновол рвонула з місця, об’їхала позашляховик і почала збільшувати швидкість. «Porsche» переслідував її і наблизився, щоб зіштовхнути машину в кювет.

Чорновол зупинилася, вискочила з машини й побігла в напрямку будівельного магазину «Нова лінія». «Porsche» теж зупинився, з нього вийшли двоє чоловіків і погналися за Чорновол.

Вона відчула удар у потилицю і втратила свідомість. Коли жінка прийшла до тями, відчула, що її підняли і тримають. Чорновол встигла сказати: «Пам’ятайте, ви вбиваєте матір двох дітей», і знову втратила свідомість після декількох ударів по голові. Після побиття нападники поїхали, залишивши Чорновол лежати на землі. Її виявив дорожній патруль.

Чорновол госпіталізували з численними травмами. У клініці «Борис», де вона проходила лікування, оцінили її стан як «середньої тяжкості».

Тетяна Чорновол у лікарні після нападу 25 грудня 2013 року. Фото зі сторінки Дмитра Булатова в фейсбуці.

 

«Великі, думаю, боксери. Один був зі зламаним носом»

Наступного дня сотні активістів Євромайдану й журналістів виходять із пікетами до будівлі МВС у Києві, вимагаючи відставки голови відомства Віталія Захарченка, а також покарання винних у побитті журналістів, починаючи з розгонів 30 листопада та 1 грудня. Протести підхопили у Львові, Рівному, Хмельницькому, Чернівцях, Тернополі, Донецьку.

«Чашу терпіння переповнило жорстоке побиття нашої колеги і громадської активістки Євромайдану Тетяни Чорновол», — заявляли журналісти.

Президент Віктор Янукович публічно «жорстко засуджує» напад на Чорновол і закликає правоохоронців «розкрити цей злочин і притягнути винних до відповідальності». Його заяву вітає представниця ОБСЄ зі свободи слова Дуня Міятович — вона висловлює занепокоєння у зв’язку з нападами на журналістів, Тетяну Чорновол зокрема. Міятович також закликає уряд посилити заходи безпеки для журналістів. Своє занепокоєння висловлює і посольство США.

Віталій Захарченко у відставку не йде, але заявляє, що тримає справу на особистому контролі. Генпрокурор Віктор Пшонка обіцяє результати розслідування вже до вечора 25 грудня.

Дійсно, розслідування пішло після цього швидко.

За гарячими слідами затримують імовірних фігурантів нападу — Олександра Храмцова, Андрія Насиковського, Сергія Котенка і його брата Олександра.

Олександр Храмцов. Фото зі сторінки Олександра Храмцова в фейсбуці.

На Олександра Храмцова, юриста в профспілці управління держслужби охорони, як з’ясувало слідство, був записаний автомобіль «Porsche Cayenne», який потрапив на відео реєстратора в машині Чорновол. Він продав його Сергію Котенку, але так як той виплатив тільки частину суми, не став його перереєструвати.

У суді щодо обрання запобіжного заходу Храмцов повідомляє, що пізно ввечері з 24 на 25 грудня він перебував у ресторані з друзями. Видання «Українська правда» опублікувало відео з ресторану «Хрещатик», на якому дійсно є Храмцов — він прийшов у ресторан близько 10 години вечора і пішов звідти близько 1:30 ночі.

Андрій Насиковський у залі суду. Фото: Hromadske.tv

Андрій Насиковський, який займається адвокатською діяльністю, також заперечує свою причетність до нападу. У суді він розповідає, що в ніч побиття Чорновол до нього прийшов переночувати Сергій Котенко.

«Він ночував у мене вдома. Я живу в центрі Броварів. Він був у мене з першої години ночі і до 10 ранку. Потім я викликав йому таксі, і він поїхав на автовокзал. Він не говорив, куди збирався їхати», — повідомляє Насиковський. Він також публікує звернення до Котенка в фейсбуці та просить його прийти до міліції і все розповісти.

Олександр Котенко після арешту. Фото: Insider, theinsider.ua

Старший брат Котенка — Олександр, заступник директора спортклубу «Арсенал», також заявляє, що в нього є алібі. У ніч інциденту, за його словами, він був удома. Це в суді підтверджує його мати. У суді він також пояснює, що близько півтора року не спілкується зі своїм братом.

«У мене в телефоні немає контакту брата, немає дзвінків, я не спілкуюсь і не контактую з ним півтора року, ми розійшлися в поглядах», — каже Олександр.

Сергій Котенко. Фото зі сторінки Сергія Котенка в фейсбуці.

Сергій Котенко з усіх чотирьох єдиний, хто зізнався, що був на місці злочину. У суді під час обрання запобіжного заходу він каже журналістам, що став свідком нападу не зі своєї волі. Нібито він продавав «Porsche» двом покупцям, зустрівся з ними біля метро «Хрещатик», і ті захотіли проїхатися. Їхніх прізвищ він не знає, але називає імена — Роман і Андрій, а також описує: «Великі, думаю, боксери. Один був зі зламаним носом».

За свідченнями Сергія Котенка, він перебував у машині ззаду, коли стався напад, якого він також не бачив. Проте, судячи з записів відеореєстратора з машини Чорновол, у момент, коли з «Porsche» вийшли двоє чоловіків, хтось ще залишався в машині й кілька разів натискав на педаль гальма, машина проїхала вперед.

Усіх чотирьох суд заарештовує на два місяці.

27 грудня слідство виходить ще на одного підозрюваного — Романа Залюбовського. За версією МВС, саме він приїхав до Києва, щоб купити «Porsche Cayenne». Залюбовського заарештовують слідом за іншими фігурантами справи.

Роман Залюбовський. Фото: vesti-ukr.com

Інцидент кваліфікують за статтею хуліганство — частина 2 статті 296 Кримінального кодексу, хоча потім провадження додатково кваліфікували за частиною 2 статті 121 «Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень».

 

«…Відомство Захарченка вдається до звичних провокацій і фактично покриває злочинців»

У побитті Чорновол «Партія регіонів», яка в цей момент перебувала при владі, звинувачує опозицію.

«Очевидно, що будь-які провокації проти окремих активістів потрібні виключно представникам опозиції для стимулювання Євромайдану, який стрімко втрачає свій потенціал», — вважає депутат-регіонал Микола Джига.

Перша заступниця голови парламентського комітету з питань свободи слова й інформації нардеп Олена Бондаренко заявляє, що напад став наслідком акцій протесту в Києві, «простимульованих опозицією».

У МВС також повідомляють, що знайшли зв’язок між нападниками й опозицією, і викликають на допит депутатів «Батьківщини» Миколу Княжицького і Віталія Ярему, а також позафракційного депутата Давида Жванію.

Начальник Головного слідчого управління МВС Микола Чинчин пояснив потім, що перевіряли заяву колишнього власника телеканалу «ТВі» Костянтина Кагаловського про причетність Сергія Котенка до рейдерського захоплення каналу, а також зв’язку фігуранта справи про напад Чорновол із Княжицьким і Жванією. Наприкінці квітня 2013 року на телеканалі несподівано змінили гендиректора — призначили Артема Шевченка, тоді журналіста, а зараз речника МВС. Новим інвестором телеканалу став громадянин США Олександр Альтман.

«Я лише говорю про те, що ось цей персонаж на прізвище Котенко раніше працював із Княжицьким і Жванією щодо виконання таких брудних завдань, як відмивання краденої власності, в тому числі використовуючи своє ім’я чи паспорт, або просто, сам він цим займався. Скажімо так, це їхній подільник у попередній кримінальній справі», — заявив Кагаловський в ефірі телеканалу «112 Україна».

У своєму розслідуванні журналіст Денис Бігус також розповідав, що Сергій Котенко мав 50% акцій компанії «Кейко Україна», власника «Телерадіосвіт» — компанії, на яку оформлено ліцензію на мовлення каналу. Сам Котенко заперечував будь-яку причетність до цього бізнесу.

Микола Чинчин також повідомляє, що затримані слідством у справі про напад на Чорновол «тісно контактували з членами партії УДАР Євгеном Огарковим, Дмитром Крейніним та Ігорем Опадчим», а також заявляє про зв’язок підозрюваних із народним депутатом від фракції «Батьківщина» Володимиром Полочаніновим, який слідству нібито вдалося встановити. Брат Сергія Котенка, Олександр, на думку правоохоронних органів, був членом бандитського угруповання Савлохова, яке в свою чергу входило до злочинного співтовариства Рибалка на прізвисько «Рибка», «з яким тісно взаємодіяли брати Клички» — додає Чинчин. Рибалка вбили 2005 року.

В УДАРі різко реагують на таку заяву і стверджують, що подадуть на Чинчина до суду, домагаючись захисту честі й гідності.

«Замість того, щоб провести об’єктивне розслідування і знайти справжніх виконавців та замовників побиття Тетяни Чорновол, відомство Захарченка вдається до звичних провокацій і фактично покриває злочинців. Тому з тим, кому доручили озвучити брехню і нісенітницю, ми говоритимемо в суді», — заявляє Віталій Кличко. На той момент Кличко — один із провідних лідерів Євромайдану.

На думку опозиції, МВС намагалося перекласти на них відповідальність за побиття Чорновол.

 

«…У СІЗО потрапив технічний персонал «спецоперації» за те, що не затер сліди злочину»

Про закінчення досудового розслідування МВС і прокуратура повідомляє вже на початку лютого 2014 року, за кілька тижнів до найтрагічніших подій Майдану — масових розстрілів.

Заступник генпрокурора Роман Андрєєв повідомляє, що розслідування дійшло висновку — на Чорновол напали з хуліганських спонукань за те, що вона підрізала автомобіль на дорозі. Саме таку версію подій озвучували заарештовані Котенко та Роман Залюбовський, а відео з допитом останнього слідство показало як доказ своїх слів під час брифінгу. Залюбовський розповідає, що приїхав до Києва разом із Андрієм Зінченком купити автомобіль, і вони тестували його на трасі, коли їх підрізала Чорновол. Також Залюбовський, за заявою МВС, визнав свою причетність до злочину, вибачився перед Чорновол, стверджуючи, що йому соромно за те, що підняв руку на жінку.

У результаті підозри оголосили Котенку, Залюбовському й Зінченку, які були в автомобілі «Porsche» і напали на активістку. Слідство одночасно з цим повідомляє, що встановлює особи ще двох фігурантів злочину, а Зінченко оголошений у розшук. Його затримали й помістили під арешт у Москві російські правоохоронці за запитом українських колег, і прокуратура почала процес екстрадиції.

Після двох місяців у СІЗО Олександра Котенка, Олександра Храмцова й Андрія Насиковського відпускають під особисте зобов’язання й підписку про невиїзд. У правоохоронних органах уточнюють, що слідство продовжить вивчати їхню роль у нападі на Чорновол.

Тетяна Чорновол у лікарні після нападу 25 грудня 2013 року. Фото зі сторінки Дмитра Булатова в фейсбуці.

Саму Чорновол версія «хуліганство» не влаштувала. Коментуючи висновки слідства, вона заявила, що єдина причина нападу на неї — це те, що вона «підрізала Януковича». У своєму блозі на «Українській Правді» активістка стверджувала, що Роман Залюбовський, якого слідство назвало одним із головних нападників, відмовився від очної ставки з нею, оскільки не знав у подробицях того, що сталося на Бориспільській трасі.

«Тобто бив не він. Тобто він підставна особа. Можливо, він якось був задіяний у «спецоперації», але не в головній ролі. Справжні «м’ясники», які завдали понад 10 ударів по моїй голові й обличчю — цінні цій владі й очевидно «працюють» далі в «ескадроні смерті». А в СІЗО потрапив технічний персонал «спецоперації» за те, що не затер сліди злочину», — впевнена Чорновол. Вона вважає, що мотиви злочину — її журналістська й активістська діяльність.

Зінченка так і не передали в Україну. На початку серпня 2014 року він виходить на свободу і просить тимчасовий притулок у Росії. Він заявляє, що не винен у нападі на Чорновол, а сам нібито став жертвою «великої політичної гри».

На той момент Крим уже захоплений, а на Донбасі ведуться найгарячіші бої.

 

«… Керівництво владних структур… почало пошук осіб, які з метою залякування здійснять напад на Чорновол»

У квітні 2015 року, через рік після перемоги Майдану, в Бориспільському міськрайонному суді Київської області закінчили слухати справу Котенка й Залюбовського.

У суді вони продовжували стверджувати, що Роман Залюбовський перебував за кермом, а Сергій Котенко показував дорогу. Залюбовський ударив Чорновол нібито за те, що та стала «причиною небезпечної ситуації на дорозі». Котенко стверджував про свою повну невинність.

У слідства була інша версія — що саме Котенко був за кермом автомобіля під час тарана машини Чорновол, а Залюбовський був одним із тих, хто бив Чорновол, діючи у змові зі ще двома підозрюваними й у відповідності з вказівками невстановлених на той момент осіб.

Слідство також вказувало на інші мотиви нападу — вже без «хуліганки».

«Розуміючи, що Тетяна Чорновол не припинить свою громадську діяльність, і з кожним разом її дії стають рішучішими, а публікації збільшують невдоволення суспільства після оприлюднення зібраної нею інформації, керівництво владних структур через довірених осіб почало пошук осіб, які з метою залякування здійснять напад на Чорновол під виглядом з’ясування відносин після дорожньо-транспортної пригоди», — йдеться у вироку Котенку й Залюбовському.

Бориспільський міськрайонний суд визнає Котенка й Залюбовського винними в умисному нанесенні тілесних ушкоджень середньої тяжкості й ненаданні допомоги особі, що перебуває в небезпечному для життя стані. Котенка засуджують до одного року, трьох місяців і 10 днів позбавлення волі. Термін початку покарання порахували з моменту його арешту і звільнили в залі суду відразу після оголошення вироку. Залюбовського засудили до трьох років ув’язнення. Однак, як і Котенка, його звільнили в залі суду, застосувавши амністію.

Чорновол, яка на той момент уже була депутаткою Верховної Ради від Народного фронту, подала апеляцію на це рішення, але суд у результаті залишив вирок у силі.

У коментарі «Ґратам» Чорновол називає Залюбовського й Котенка «підставними особами».

«Їх затримали ще за часів Януковича, це чисто підставні особи. Один узяв на себе вину за те, що він мене бив, інший — що це його «Porsche Cayenne». Це абсолютний фейк», — стверджує нардепка.

У 2016 році Бориспільський міськрайонний суд розглядав клопотання від Андрія Храмцова, одного з перших фігурантів справи Чорновол, якого слідство в результаті відпустило. Храмцов просив суд зняти арешт із «Porsche Cayenne» і повернути йому авто, так як він є його власником. Суд тоді відмовив у клопотанні.

 

«Чорновол поїхала на Майдан». «23:50 почалася зачистка». «1:00 закінчили. (чисто…)»

На брифінгу в листопаді 2015 року МВС нарешті називає ім’я організатора нападу — Олега Нетребка, і ще одного фігуранта справи — Ігоря Корнілова.

Скріншот із відео брифінгу МВС

«Слідством було встановлено, що (організатор — Ґ) кримінальний авторитет із Дніпродзержинська Олег Нетребко з прізвиськом «Нетрік». Він підшукав для вчинення злочину підопічних, які перебували під його впливом: Зінченка, Залюбовського, Корнілова, які були викликані з Дніпродзержинська… Їх зустрів Котенко», — повідомляє начальник департаменту карного розшуку МВС Володимир Остапенко на брифінгу.

Майже два роки знадобилося слідству, щоб назвати організатора, хоча прізвище Нетребка спливало в перші ж дні після інциденту. Журналіст Денис Бігус виходить на нього після того, як заарештовують Залюбовського. У фейсбуці він пише, що 2010 року Залюбовський став засновником і директором ТОВ «Міра-Буд» зі статутним фондом 107 тисяч 411 гривень. Основний вид діяльності — агентство нерухомості.

«Є всі підстави вважати, що Залюбовський — формальний власник. Людина-паспорт», — пише Бігус.

До Залюбовського власником фірми був Олег Володимирович Нетребко. Він засновник української федерації хортингу, й на сайті федерації все ще був підписаний як голова правління будівельної компанії «Міра-Буд». Крім того, Нетребко — власник ще цілого ланцюжка компаній, пов’язаних із нерухомістю: Дніпропетровським ринком, сільгоспринком в одному з районів Дніпропетровської області, сільгосппідприємством в області й іншими.

Бігус, посилаючись на інформацію в інтернеті, пише, що Нетребко — «кримінальний авторитет регіонального рівня» на прізвисько «Нетрік».

«Співпрацював із ОЗУ Курочкіна. Числиться директором компанії «Магеллан», пов’язаної з Курочкіним. Був пов’язаний із вирішенням питань щодо дніпропетровського ринку Озерка. Такі справи», — стверджує у своєму розслідуванні Бігус.

Олега Нетребка затримують у січні 2017 року в Мінську. У травні екстрадують в Україну, а Печерський суд Києва відправляє його в СІЗО на два місяці — йому закидають замах на навмисне вбивство. Однак, до суду він не доживає — в червні Нетребка знаходять повішеним у камері СІЗО. Слідство приходить до висновку, що це самогубство.

«Це була третя спроба. Був якийсь незрозумілий намір за всяку ціну… Матері навіть давали свідчення після другої спроби, щоб вони поговорили. Але все одно він довів до кінця», — розповів «Ґратам» Сергій Горбатюк, колишній начальник управління спецрозслідування Генпрокуратури.

Чорновол заявляє, що Нетребка довели до самогубства, так як він міг розкрити імена замовників. Сама вона вважає, що за замахом на неї стоять «впливові особи». А Нетребко, на її думку, не міг бути організатором, так як у нього не було мотивів.

«Я ніколи до цього не була в Дніпродзержинську. Ніколи не було ніяких проблем із криміналітетом цього міста», — пояснила Чорновол у коментарі УНІАН.

«Думаю, що роль Нетребка спеціально перебільшена», — зазначила вона.

За її словами, цей «помилковий шлях» розслідування розпочали ще при колишньому президенті Вікторі Януковичі. Чорновол підкреслила, що якби Нетребко почав свідчити, то «слідство б пішло у правильному напрямку — пошуку справжніх організаторів і справжніх замовників».

За її відомостями, йому пропонували угоду зі слідством, але він відмовився. «Нетребко був дуже переляканий, бо не йти на угоду зі слідством означає, що там у нього були дуже серйозні загрози», — підкреслила Чорновол.

«Я не думаю, що його повісили в СІЗО. Я вважаю, що створили такі умови, що він повинен був повіситися. Є певні факти вважати, що це все йде від Іванющенка (депутат-регіонал Юрій Іванющенко — Ґ)», — припустила депутатка.

Однак, слідство не знайшло доказів того, що Нетребку допомогли покінчити життя самогубством.

Під час надання свідчень у суді Чорновол називає і потенційних замовників — Олександра Храмцова, власника «Porsche Cayenne», і колишнього охоронця Януковича Костянтина Кобзаря. Свою підозру щодо Кобзаря вона пояснила записами в його щоденнику за 24-25 грудня 2013 року.

Зокрема, там є запис, зроблений від руки: «Чорновол поїхала на Майдан», а на наступній сторінці: «23:10 виїхала відключила тел. 23:50 включила показала що на Хрещатику». Через кілька рядків: «23:50 почалася зачистка» і «1:00 закінчили. (чисто…)».

Щоденник Кобзаря був долучений до матеріалів справи, однак слідство досі не знайшло достатньо доказів, щоб оголосити йому підозру.

«Кобзар — давній охоронець сім’ї. Він і з Сашком Януковичем (сином президента Януковича Олександром — Ґ) взаємодіяв. І в принципі, мені важко повірити, що на таку дурницю пішов сам Янукович. Досвід у нього є, а це реально була дурниця — таким чином давати Майдану крові й піднімати протест. Але охоронець Януковича точно був у темі», — говорить Чорновол про можливих замовників і додає, що в той час у неї було багато ворогів, серед яких і Медведчук, і Іванющенко.

Що стосується Храмцова, Чорновол повідомляє: «Про Храмцова я дізналася від сусіда за камерою Котенка, якого я випадково зустріла в магазині. Однак, після того, як я підняла матеріали справи, то зрозуміла, що свідчення, які мені дав співкамерник Котенка, відповідають дійсності. Храмцов — власник того автомобіля і вимагав його йому повернути. Ці заяви адвоката Храмцова є в матеріалах справи. Тобто всі договори купівлі-продажу були сфальсифіковані».

 

«Я йому вдячна, що він не виконав замовлення і не добив мене»

Останнього на сьогодні обвинуваченого Ігоря Корнілова затримують у липні 2017 року.

Ігор Корнілов у суді. Фото: Герман Крігер, The Insider

За версією обвинувачення, саме він намагався відкрити двері машини, в якій перебувала Чорновол, потім каменем вибив скло задніх пасажирських дверей. Після того як активістка намагалася втекти, він разом зі ще одним обвинуваченим наздогнали її. Чорновол завдали удару в потилицю, вона втратила свідомість і впала на землю. Під час побиття Корнілов тримав її. В матеріалах справи також уточнюється, що в ніч нападу температура повітря була нижче нуля градусів, а Чорновіл після побиття втратила свідомість. Корнілов цілком усвідомлював це й міг надати допомогу або викликати швидку допомогу, але зник із місця злочину.

25 жовтня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд дає Ігорю Корнілову п’ять років позбавлення волі. Чорновол і прокуратура наполягали на кваліфікації справи за частиною 2 статті 115 КК України — «Замах на вбивство». Проте суд із цим не погодився й виніс вирок за нанесення тілесних ушкоджень середньої тяжкості й ненадання допомоги. Обтяжливою обставиною суд визнав і те, що Корнілов п’ять разів притягувався до кримінальної відповідальності.

Ігор Корнілов свою провину не визнає. У суді він свідчить про те, що 23 грудня 2013 року він приїхав до Києва в гості до свого друга. Протягом чотирьох днів він пив алкоголь і відпочивав. 27 грудня поїхав у місто Кам’янське. У нападі він не брав участі, а про інцидент дізнався зі ЗМІ. Також він заперечив, що переховувався від органів досудового розслідування, а про розшук не знав.

«Я не ховався, нікого не бив, нікого не збирався вбивати. Нічого подібного. Провину я свою не визнаю з однієї простої причини — тому що мене там не було», — заявляє Корнілов у суді.

«Я йому вдячна, що він не виконав замовлення і не добив мене», — пише Чорновол у фейсбуці. Вона подає апеляцію на рішення Бориспільського суду.

«Я бачу в торішньому вироку Бориспільського суду очевидний фактор тиску. Впевнена, що не обійшлося без «зовнішнього впливу». Впевнена, що Корнілову гарантували мінімальне покарання в разі, якщо він не розколеться і не дасть слідству хоча б «ниточку», щоб протягнути її до замовників замаху на мене», — припускає Чорновол.

Однак 10 грудня 2019 року Київський апеляційний суд залишив вирок Корнілова без змін.

«Я на очній ставці просила його — ми зробимо все можливе, щоб ви отримали найлегше покарання. Дайте нам хоч щось, щоб ми далі рухалися. Але він не пішов далі. Я теж розумію чому, так як у нього є випадок із його шефом, який повісився», — розповідає Чорновол.

Корнілов вийде із в’язниці незабаром — термін, проведений ним у СІЗО, перерахували «згідно із законом Савченко».

Більше слідство не повідомляло про фігурантів справи про напад на Чорновол доти, поки в серпні 2019 року в ЗМІ не з’явилася інформація про арешт заступника голови Міністерства з питань тимчасово окупованих територій Юрія Гримчака, на якого слідчі вийшли в рамках розслідування замаху на активістку. Однак у генпрокуратурі роз’яснили, що до самого нападу Гримчак не має відношення — слідство вийшло на нього лише «під час документування підозрюваного в нападі на Чорновол». Насправді підозру йому оголосили в шахрайстві в особливо великих розмірах.

Інших підозрюваних, крім шістьох відомих фігурантів, слідство не називає, хоча продовжує шукати замовників.

«У моїй справі було найбільше фактажу проти Януковича, але вона жодним чином далі не просунулася», — говорить Чорновол «Ґратам».

Активістка й нардепка однією з причин цього вважає те, що в перші місяці після Майдану розслідування курирував слідчий Григорій Мамка. На останніх виборах до Верховної Ради він брав участь як №23 у виборчому списку «Опозиційної платформи — За життя».

«Я впевнена, що на тому етапі обрубати якісь кінці до замовників сприяв цей Мамка, про що я говорила. Те, що він пішов за списком Бойка-Медведчука, мені здається, яскраве тому підтвердження», — каже Чорновол.

Вона не вірить, що розслідування завершиться і всі причетні будуть знайдені й покарані.

«Справи такого рівня неможливо розслідувати, так як ключових свідків повісять, ключових слідчих куплять», — вважає Чорновол.

29 кримчан Росія переслідує у справі «Другої Сімферопольської групи Хізб ут-Тахрір»
29

кримчан Росія переслідує у справі «Другої Сімферопольської групи Хізб ут-Тахрір»

Чому очевидці референдуму в Слов’янську бояться колишнього мера Нелю Штепу «Чим менше свідків, тим легше жити»

«Чим менше свідків, тим легше жити»

Чому очевидці референдуму в Слов’янську бояться колишнього мера Нелю Штепу

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів