Ксенофобія на продаж. Навіщо банда з Черкас цілий рік паплюжила хасидські святині, підривала посольства й пам’ятники по всій Україні

Осквернення могильного комплексу «Цадика Нахмана» в Умані, 23 грудня 2016 року. Фото: Національна Поліція України
Осквернення могильного комплексу «Цадика Нахмана» в Умані, 23 грудня 2016 року. Фото: Національна Поліція України

У п’ятницю, 24 січня, МВС і Нацполіція повідомили про затримання учасника злочинного угруповання, якому інкримінують скоєння щонайменше 13 злочинів на ґрунті міжнаціональної ворожнечі — від осквернення могили рабі Нахмана в Умані до серії вибухів під посольствами іноземних держав. «Ґрати» з’ясували особу заарештованого й розповідають історію угруповання, яке правоохоронці ловили протягом усього 2017 року.

 

Звільнений і знову затриманий

Заарештованого минулого тижня 50-річного Бориса Мущенка вперше затримали в жовтні 2017 року на Верецькому перевалі, коли він і ще один підозрюваний — 38-річний одесит-будівельник Сергій Бахчеван — готувалися підірвати закарпатський пам’ятник Семи угорським племенам. Про підготовку вибуху поліції розповів сам Мущенко. Незабаром за його свідченнями затримали ще одного підозрюваного — 37-річного власника валютних обмінників із Черкас Дмитра Чорнодубравського, якого слідство вважає організатором групи. На початку 2018 року Бориса Мущенка відпустили під домашній арешт за співпрацю зі слідством, але вже влітку він зник, і його оголосили в міжнародний розшук.Борис Мущенко. Фото: Національна Поліція України

Офіс генерального прокурора в четвер, 23 січня, повідомив про активізацію розслідування, яке Нацполіція веде вже понад три роки. Влітку минулого року вдалося затримати четвертого підозрюваного — 26-річного Богдана Шевченка, помічника одного з депутатів Черкаської міськради. Однак, незважаючи на гучні заяви про причетність до справи російських спецслужб, слідство досі не встановило справжніх замовників серії резонансних злочинів, що почалися з зухвалої витівки на хасидській святині.

 

Перша (не справжня) кров

Пізно вночі 21 грудня 2016 року в синагозі на могилі рабі Нахмана в Умані все ще горіло світло і юрмилися кілька вірян. До Хануки залишалося три дні, і до священного для багатьох хасидів місця приходило чимало паломників. На двох нових відвідувачів спочатку ніхто не звернув уваги.

Однак двоє чоловіків замість молитов почали викрикувати антисемітські образи й поливати присутніх червоною фарбою, схожою на кров. Перш ніж охоронець встиг викликати поліцію, вони кинули на могилу іудейського праведника голову свині з вирізаною свастикою і зникли на чорному позашляховику.

Осквернення могильного комплексу «Цадика Нахмана» в Умані, 23 грудня 2016 року. Фото: Національна Поліція України

Через кілька годин фото свинячої голови вже розлетілося всіма світовими ЗМІ, генпрокурор Юрій Луценко заспокоював ізраїльське посольство, обіцяючи взяти розслідування під особистий контроль, а місцева поліція на ходу перекваліфікувала справу з хуліганства на непопулярну статтю «розпалювання міжнаціональної ворожнечі». Спочатку слідчі запідозрили місцевих антисемітів, проте вже через тиждень перевіряли дані всіх мобільних телефонів, які працювали в ту ніч неподалік синагоги. Але безрезультатно.

 

Коктейлі та гранати

В обвинувальному акті щодо Сергія Бахчевана і Дмитра Чорнодубравського (документ є в розпорядженні «Ґрат») цей епізод вважається першим нападом групи: Бахчеван і Богдан Шевченко нібито розливали фарбу в синагозі, Борис Мущенко був за кермом автомобіля, на якому вони приїхали, а Чорнодубравський спланував злочин і заплатив іншим по 700 доларів. На слід зловмисників правоохоронці вийдуть тільки через дев’ять місяців.

Дмитро Чорнодубравський і адвокатка Наталія Захарченко. Фото: Ігор Бурдига, Ґрати

За цей час вони, за даними слідства, спробують підпалити львівську синагогу «Цори Гілод» «коктейлем Молотова», але промахнуться. Однак ідеться не тільки про іудейські святині — чоловіків звинувачують також в оскверненні київських пам’ятників польським офіцерам, ветеранам військової операції на Донбасі й монумента письменниці Олени Теліги.

Але по-справжньому широкий резонанс викликали нічні вибухи: під посольствами Литви (24 квітня) і США (8 червня), консульством Польщі в Луцьку (10 липня), біля офісів партії «Національний корпус» (22 травня) і черкаської міліції (3 липня). Всі вони обговорюються в новинах протягом кількох днів і кваліфікуються слідчими як хуліганство. Поки не призводять до перших жертв.

 

Граната для ветерана

Обвинувальний акт у справі Чорнодубравського і Бахчевана в Печерському суді Києва читали кілька місяців і вже після арешту Богдана Шевченка почали розглядати заново. Тепер, після арешту Мущенка, справу можуть знову відправити на перегляд у зв’язку із появою четвертого обвинуваченого, каже Ольга Веретільник, адвокатка киянина Андрія Дідушка, єдиного потерпілого від дій угруповання, який продовжує стежити за справою.

Сергій Бахчеван і адвокат Василь Стороняк. Фото: Ігор Бурдига, Ґрати24 серпня 2017 року колишній снайпер АТО Дідушко гуляв центром Києва з дружиною і тещею свого бойового товариша — капітана-десантника Валерія Чибінєєва, поки той брав участь у святковому параді на День незалежності. Коли близько другої години дня вони проходили повз Художній музей на вулиці Грушевського, за їхніми спинами вибухнула граната. Всі троє отримали поранення: Дідушко досі носить осколки у плечі й животі, дружині Чибінєєва витягли осколок із ноги, а її мати на час впала в кому через поранення голови.

Поліція кваліфікувала вибух як замах на умисне вбивство. Свідків, які б бачили нападника на Грушевського, тоді не знайшлося. Втім, правоохоронці виявили неподалік запобіжник від гранати. Пізніше експертиза встановить, що сліди ДНК на ньому належать Сергію Бахчевану.

 

Знову Умань

Через місяць злочинна група знову повернулася до Умані — на свято Рош Ха-Шана, коли могилу праведника Нахмана відвідують тисячі хасидів. Слідство стверджує, що Бахчеван кинув ще одну гранату в бік меморіалу рано-вранці 21 вересня. Вибух зачепив сусідній сарай, де ночували паломник із Ізраїлю і його 13-річний син, але їх тільки подряпало.

Із подальших заяв правоохоронців випливає, що того разу в Умані Бахчеван уперше потрапив на камери спостереження, що і спричинило за собою подальше розслідування. Принаймні, коли через десять днів він і Борис Мущенко вирушили підривати пам’ятник Семи угорським племенам, там на них уже чекали поліцейські.

А були «Торпеди»?

У жовтні 2017 року, наступного дня після затримання Бахчевана, Мущенка й Чорнодубравського, міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков хвалився розкриттям гучних злочинів, метою яких нібито була дискредитація України та розпалювання внутрішніх конфліктів. Деякі з перерахованих ним епізодів так і не увійшли в обвинувальний акт.

Підготовче засідання щодо Дмитра Чорнодубравського й Сергія Бахчевана в Печерському суді. Фото: Олексій Арунян, Заборона

Затриманих міністр записав до злочинного угруповання «Торпеди», відомого на Черкащині з 1990-х років. А ймовірними замовниками дестабілізації назвав ексгубернатора Черкаської області Сергія Тулуба й колишнього нардепа Володимира Олійника — членів Партії регіонів, які ще в 2014 році втекли до Росії. У поліції стверджували навіть, що «Торпеди» готували замах на самого Авакова, а замовлення приписували іноземним спецслужбам.

Але в обвинувальному акті, який прокуратура передала до суду, немає згадок ні про «Торпеди», ні про Олійника або Тулуба, ні про замах іноземних спецслужб. Замовниками злочинів у ньому записані «невстановлені особи». Також не пояснює слідство походження грошей і вибухівки, які використовували нападники.

Дмитро Чорнодубравський і Сергій Бахчеван заперечують свою провину у всіх злочинах і заявляють, що їх обмовив Борис Мущенко.

У січні 2020 року Ольга Веретільник опублікувала витяги зі стенограми допиту Мущенка, де той згадує про якогось Ігоря «Мелю», який нібито був старшим над організатором групи Дмитром Чорнодубравським. Йдеться про депутата Черкаської міськради в 2010-2014 роках Ігоря Мельникова. Його помічниками були Чорнодубравський і Шевченко. Під час допиту Мущенко припускав, що Мельников, у свою чергу, перебуває у тісному зв’язку з Сергієм Тулубом, а кінцеві замовники злочинів ховаються в Москві або Донецьку.

29 кримчан Росія переслідує у справі «Другої Сімферопольської групи Хізб ут-Тахрір»
29

кримчан Росія переслідує у справі «Другої Сімферопольської групи Хізб ут-Тахрір»

Чому очевидці референдуму в Слов’янську бояться колишнього мера Нелю Штепу «Чим менше свідків, тим легше жити»

«Чим менше свідків, тим легше жити»

Чому очевидці референдуму в Слов’янську бояться колишнього мера Нелю Штепу

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів