Темрява перед «Світанком». Як розслідували справу про тортури в одеському дитячому притулку

Малюнок: Анна Щербина
Малюнок: Анна Щербина

Історії з одеського притулку «Світанок» останні кілька років часто з’являються в ЗМІ. Громадські активісти регулярно повідомляють про порушення прав дітей в установі, яка повинна була стати притулком для найуразливіших із них. Цього року до відповідальності притягнули трьох людей, причетних до знущань у «Світанку». Щоправда всі вони отримали умовні терміни.

«Ґрати» розповідають, як поліція розслідувала резонансну справу, і хто в результаті відповів за насильство над дітьми

 

Час посадок

«Що, картопля є? Ти садила? Я ось учора копала, — каже одна жінка іншій. — Кабачки теж уже скоро будуть».

На лавці в коридорі другого поверху Малиновського районного суду Одеси сидять 44-річна Наталія Долинська та 37-річна Андріана Кальчева — виховательки притулку «Світанок». За розмовами про врожай вони гають час перед вироком. Незабаром їх визнають винними в неналежному виконанні обов’язків із охорони життя і здоров’я дітей, що спричинило тяжкі наслідки (частина 2 статті 137 Кримінального кодексу).

Слухання проходять у закритому режимі. З матеріалів справи відомо, що 27 липня 2019 року Долинська та Кальчева викликали охорону з приватного агентства «Центр», щоб вона розібралася з підлітками, які зайнялися сексом у притулку.

Виховательки залишили дітей без нагляду на півтори години, поки охоронець Дмитрук катував вихованців притулку. 13-річну Діану С., яка проходить єдиною потерпілою у справі, Дмитрук змушував жувати використаний презерватив, стояти в планці, він бив її ременем і поливав холодною водою. Внаслідок знущань, як встановила судмедекспертиза, Діана С. отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості — «посттравматичний стресовий розлад» і «гостру стресову реакцію».

Суд вирішив, що Долинська та Кальчева, які не перший рік працюють із дітьми, порушили свої посадові інструкції, за якими вихователі повинні «поважати гідність вихованців, захищати їх від будь-яких форм фізичного або психологічного насильства, з жодних причин не залишати дітей без нагляду і відповідати за їхнє життя і здоров’я».

17 червня 2020 року, після трьох із половиною місяців розглядів, суддя Малиновського райсуду Одеси Ірина Поліщук засудила працівниць притулку до трьох років умовно, з випробувальним терміном в один рік. Попри їхнє прохання і каяття, їм на рік заборонили працювати виховательками.

Охоронця Дмитрука судили за тортури (частина 1 статті 127 КК). І він також отримав умовний вирок — 7 лютого той же Малиновський райсуд Одеси призначив йому три роки позбавлення волі, з випробувальним строком на два роки.

 

Не притулок

Щоб потрапити у «Світанок», потрібно перейти дорогу від Малиновського суду і пройти метрів двісті уздовж запущеного озерця засміченою стежкою — і в кінці впираєшся у ворота притулку. До його території примикає «заброшка». Напівзруйнована будівля стоїть за парканом, але в одних місцях він зовсім продірявився, а в інших незрозуміло — це паркан підтримує втомлені дерева чи дерева підтримують паркан. Це місце служить нічлігом для бездомних. Стоїть запах падалі: на узбіччі лежить дохла чорна кішка. Кожного дня у «Світанок» цією дорогою ходять вихователі й діти. За його воротами, на перший погляд, розташований острівець благополуччя — простора територія з відремонтованою будівлею пісочного кольору посередині. Усередині притулок виглядає так само доглянуто: веселки й карта України на стінах, нові кольорові меблі, ігрова кімната, бібліотека і своя стоматологія.

Зараз «Світанок» — не притулок, а Центр соціально-психологічної реабілітації дітей. Відповідно до типового положення, це заклад соціального захисту для дітей від 3 до 18 років, які опинились у скрутних життєвих обставинах. Вони потрапляють у центр за направленням служби у справах дітей, відповідно до акту уповноважених підрозділів Нацполіції або за особистим зверненням самої дитини. Тут їм повинні надавати комплексну соціальну, психологічну, педагогічну, медичну та правову допомогу. Вихованці можуть перебувати в ньому не більше 9 місяців, якщо йдеться про стаціонар, і не більше 12 місяців, якщо йдеться лише про денне перебування. Діти, прийняті в центр, повинні бути під цілодобовим наглядом персоналу.

Реорганізувати «Світанок» із притулку в ЦСПР вирішили після того, як стало відомо про факти насильства над дітьми.

У серпні 2018 року Зоя Мельник, яка тоді ще була працівницею патрульної поліції, опублікувала у себе в фейсбуці відео з малолітньою вихованкою притулку.

На ньому дівчинка розповідала, що вихователі б’ють їх «долоньками, по обличчю, по руках, по животі, по попі» і ставлять на коліна. Мельник у пості написала, що дитині близько п’яти років, і вона була вся в синцях і саднах, укусах комах, і від неї погано пахло. Після цього відео працівники відділу ювенальної превенції Нацполіції відкрили провадження про побої й катування (частина 1 статті 126 КК). Але вже 19 жовтня його закрили в зв’язку з відсутністю складу злочину.

Проте, притулок перевірила спецкомісія, до якої увійшли працівники ювенальної превенції і психологи. Після її звіту в адміністрації області визнали, що в установі склалася «критична ситуація». Причину знайшли «в незадовільній матеріально-технічній базі та плинності кадрів»: за півроку там звільнилося 16 працівників, на момент перевірки в притулку не було директора і психолога. Обласній службі у справах дітей доручили розробити план реформування установи на Центр соціально-психологічної реабілітації дітей.

На час службового розслідування керівницю обласної служби Аллу Кіріяк спочатку відсторонили від виконання обов’язків, а потім вона звільнилася за власним бажанням — як вона сама пояснила, в зв’язку зі вступом до університету. Але прямо перед її звільненням радник губернатора з прав дітей Артем Поланський розповів у своєму фейсбуці, що один із старших вихованців притулку, який замість належних трьох місяців перебував там три роки, ґвалтував інших дітей. Поланський стверджував, що Алла Кіріяк була в курсі ситуації, але нічого не зробила. Кіріяк заперечувала свою причетність до того, що трапилося, і після звільнення подала до суду позов про захист честі, гідності і ділової репутації до радника губернатора і видання «Думська», яке опублікувало у себе пост Поланського. 23 липня 2020 року в Приморському районному суді Кіріяк відмовили в позовних вимогах. Утім, Поланський видалив свої публікації про «Світанок».

У зв’язку з насильством у притулку Максим Степанов, тоді ще голова Одеської обласної держадміністрації, також пообіцяв звільнити директорку «Світанку» Інну Іщенко, але цього так і не відбулося.

У вересні 2018 року правоохоронні органи відкрили одразу два кримінальних провадження в зв’язку з насильством щодо восьмирічного хлопчика з притулку (частина 3 статті 153 КК) і в зв’язку з можливим приховуванням працівниками притулку особливо тяжкого злочину (статті 396 КК). Справу про насильство зараз слухають у Приморському районному суді. Як розповіли «Ґратам» у прокуратурі Одеської області, справу про приховування злочину закрили в лютому 2020 року у зв’язку з відсутністю складу порушення.

 

Приватна охорона знущань

Малюнок: Анна Щербина

Реорганізація «Світанку» закінчилася у 2019 році. Але знущання над дітьми знову повторилися. Про це стало відомо в серпні минулого року.

Про новий випадок дізнався одеський волонтер руху «911», що займається пошуком зниклих дітей, Лучезар Панфілов. Він був знайомий із вихованцями притулку вже близько двох років, і діти розповіли йому про те, що вихователі викликають у «Світанок» приватну охорону. Панфілов звернувся за допомогою до Зої Мельник, яку на той час уже звільнили з патрульної поліції після звинувачень начальства в корупції, і вона зайнялася правозахисною діяльністю. Мельник направила волонтера до старшого інспектора з особливих доручень відділу ювенальної превенції ГУНП Дмитра Ревуна. Правоохоронець почав перевіряти інформацію, опитав дітей, після чого матеріали справи направив до Хмельницького відділу поліції, але там вони пролежали три місяці без руху.

Справа активізувалася лише після того, як 26 жовтня 2019 року Мельник написала великий пост у фейсбуці про тортури в притулку. Вона описала в деталях те, що сталося з вихованкою Діаною С. — «дитині з величезною життєвою трагедією». А також про побиття і декілька втеч інших дівчаток. Вихованки вказали на Андрія Крецула, інспектора ювенальної превенції Хмельницького відділу поліції, який приїжджав до притулку проводити профілактичні бесіди зі дітьми, що втікають. До цього ж відділу поліції направили розслідувати справу потерпілої Діани С. Мельник заявила, що до знущань над дітьми також причетні працівники притулку.

Публікацію Зої Мельник швидко підхопили ЗМІ, і справа стала резонансною. Директор «Світанку» Інна Іщенко та її заступник Віталій Кондратюк, у відповідь на звинувачення зібрали пресбрифінг. На ньому Кондратюк заявив, що за всіма фактами, які викладає Мельник, ведеться досудове слідство, все інше — її «огульні домисли».

В обладміністрації назвали брифінг «ініціативою відсторонених від роботи працівників притулку».

«Психологи визначили стан дітей як критичний. За останній місяць територію установи залишили 7 дітей. Один із вихованців перебував у гострому психологічному стані», — повідомили у Службі з питань дітей. Служба також знайшла порушення в умовах утримання дітей і їхнього права на виховання в сім’ї.

Дізнавшись про «Світанок» із новин, Одеська прокуратура підключилася до справи. Матеріали забрали з Хмельницького райвідділу поліції в Малиновський, і там розслідування пішло швидше. В Офісі Генерального прокурора пообіцяли проконтролювати слідство.

 

Змова

Після того, як слідство активізувалося, вже новий начальник обласної служби у справах дітей Володимир Самборський разом із начальницею міської служби Іриною Дамаскін заявили на старшого інспектора поліції Ревуна в прокуратуру, Держбюро розслідувань і Управління внутрішньої безпеки Нацполіції. Вони стверджували, що поліцейський вступив у змову з правозахисницею Мельник і волонтером Панфіловим, організував штучні втечі дітей зі «Світанку» і сприяв їхньому незаконному укриттю. Самбірський, розповідаючи про ситуацію журналістам, говорив, що Мельник чітко знала, що робити в таких випадках — звертатися в правоохоронні органи, а не займатися укриттям дітей. На його думку, Мельник діяла не за законом. Чиновники просили правоохоронні органи притягнути до кримінальної відповідальності всіх трьох за викрадення дітей, перевищення службових повноважень, шахрайство, підробку документів і незаконне утримання.

Відносно Ревуна почали службове розслідування. Але в підсумку факти, про які написали Самбірський і Дамаскіна, спростували. Сам Ревун назвав ситуацію спробою його дискредитації, хоча і стверджував, що був готовий до такого, тому документував кожен свій крок.

Паралельно зі зверненням чиновників у прокуратуру заяви в поліцію на Ревуна, Мельник і Панфілова почали надходити від батьків вихованців «Світанку». За словами Ревуна, вони складалися з 2-3 рядків і були дуже схожі між собою. В рамках службового розслідування комісія опитала батьків і з’ясувала, що поліцейський Андрій Крецул, представниця Наталія Михайлюк та в.о. директора «Світанку» Віталій Кондратюк їздили до них і просили написати ці заяви.

«Мама основної потерпілої дівчинки дала свідчення, що приїхали троє працівників поліції, як вони представилися, або як вона зрозуміла. За описом вона впізнала трьох людей, про яких я сказав. І вони запропонували написати заяву щодо мене і Зої Мельник, мовляв ми порушили права її дитини. Але трапився форс-мажор — мама була паралізована на всю праву сторону і вона правша, не могла писати. Тоді вони нічого кращого не придумали, як дати їй гроші, написати заяву своєю рукою від її імені і надіслати це на адресу Головного управління», — розповів Ревун

У жовтні 2019 року Ірину Дамаскіну, начальницю міської служби у справах дітей, звільнили зі скандалом після того, як органи опіки прийшли забирати 11-річну дівчинку з родини під час уроків у школі.

 

Суди за зачиненими дверима

Малюнок: Анна Щербина

Перш ніж направити справу до суду, трьох вихованок «Світанку» опитала прокуратура. За словами прокурорки Меланії Корчової, у правоохоронців були побоювання, що діти можуть фантазувати, а за це їм усе одно нічого не буде. На допиті керівництво притулку, за словами Корчової, намагалося переконати слідство, що діти обманюють, а вихователі стверджували, що нічого не бачили.

У листопаді 2019 року в офісі охоронного агентства «Центр» провели обшуки. Під час розслідування з’ясувалося, що в агентства немає ніякого договору з притулком, але виклики звідти надходять як від звичайного об’єкта під охороною. Працівники розповіли слідству, що і самі скаржилися начальству на виховні роботи, проводити які їх просили в притулку.

Правоохоронці також встановили, що безпосередньо 27 липня 2019 року охоронець Микола Дмитрук приїхав на виклик зі ще одним працівником. Але проти нього не стали порушувати справу. Як пояснила прокурорка Корчова, він вийшов, коли Дмитрук почав кричати на дітей. І сама Діана в своїх свідченнях робила акцент тільки на Дмитрука. Однак правозахисниця Зоя Мельник вважає, що Дмитрук узяв всю провину на себе, щоб обвинувачення не кваліфікували за частиною другою — змова групою осіб. Із «Центру» його звільнили. Через тиждень після обшуків — заарештували. 15 листопада суд відправив охоронця під цілодобовий домашній арешт. Дмитрук пішов на угоду зі слідством і дав свідчення на інших причетних до знущань над вихованцями притулку.

Так, у березні 2020 року про підозру в неналежному виконанні службових обов’язків по охороні здоров’я неповнолітніх (частина 1 статті 137 КК) повідомили вихователькам притулку Наталії Долинській та Андріані Кальчевій. У травні цього ж року підозру в перевищенні службових повноважень вручили вже колишньому інспектору ювенальної превенції Андрію Крецулу — за клопотанням Держбюро розслідувань його відсторонили від виконання обов’язків на час слідства.

Через те, що потерпіла — неповнолітня, всі суди в цій справі відбуваються в закритому режимі. Сама дівчинка на засіданнях не присутня. У судово-психіатричній експертизі зазначено, що Діані не рекомендовано брати участь у судово-слідчих діях, щоб уникнути подальшої «психотравматизації». У неї було два представника в суді, спочатку від одеської міськради, потім від Дальницької сільради, але вони не брали активної участі в процесі. Засідання вони не відвідували, особливих побажань про покарання для обвинувачених не висловлювали. Адвоката в Діани не було, цивільного позову на відшкодування моральної шкоди ніхто не заявляв.

Коли мова зайшла про угоду про визнання провини між Дмитруком і прокуратурою, Діану все-таки довелося підключити — на таку угоду потрібен дозвіл потерпілої. Корчова розповідає, що вони разом із представником поїхали в ЦСПР, куди перевели Діану після «Світанку», і показали дівчинці проєкт угоди. За словами прокурорки, вона пояснила дівчинці, в чому полягає суть угоди і що Діана може вимагати більш жорсткого покарання. Але Діана відповіла, що пробачила охоронця.

7 лютого суд затвердив угоду Дмитрука, призначивши йому умовний термін. Адвокат підсудного Михайло Алін заявив, що його підзахисний «щиро розкаюється у скоєному і, якщо потерпіла погодиться зустрітися з Дмитруком, то хотів би вибачитися особисто».

Про покарання для виховательок у Діани вже не питали. Кальчева і Долинська не укладали угод, але визнали свою провину в суді і теж отримали умовний термін. Обвинувальний акт через це розглядали за спрощеною процедурою — обмежилися допитом обвинувачених і вивченням характеристик. Обидві виховательки заявили, що щиро розкаялися. А Долинська сказала в суді, що не врахувала, які складні діти перебувають у «Світанку», тому й не впоралася зі своєю роботою.

Андрій Крецул перебуває під нічним домашнім арештом. Досудове розслідування щодо нього триває.

Дисциплінарні розслідування

Що ж до керівництва «Світанку», то, за словами прокурорки Корчевої, правоохоронці «не змогли знайти статтю, за якою їх можна притягнути». Але щодо них, а також працівників обласної служби у справах дітей, розпочали дисциплінарне розслідування.

Не дочекавшись його закінчення, начальник обласної служби у справах дітей Володимир Самборський написав заяву про звільнення. Слідом за ним пішла керівниця відділу соціально-правового захисту дітей Світлана Кузнєцова. Директорка «Світанку» Інна Іщенко отримала догану за недбалість.

Після винесення вироку охоронцеві Дмитруку прокурор попросила службу у справах дітей притягнути Іщенко до відповідальності. Але так як нових фактів знущань над дітьми зафіксовано не було, притягнути її повторно було неможливо. Проте, Іщенко звільнилася за згодою сторін у середині червня. Її заступник Віталій Кондратюк звільнився 30 червня.

Малюнок: Анна Щербина

Зараз у «Світанку» нова в.о. директора Галина Миронюк, а керівництво області зайнялося зміною працівників. 20 серпня в облдержадміністрації оголосили конкурс на посаду директора установи. Він відбудеться 10 вересня.

Діану, якій уже 14, перевели до іншого обласного центру соціально-психологічної реабілітації в селі Троїцьке.

Діана, згідно з судовою експертизою, через те, що сталося рік тому, зазнала гострої стресової реакції і посттравматичного стресового розладу. Відповідаючи на питання про те, чи отримує Діана допомогу фахівців, нова керівниця служби у справах дітей Наталія Утюпіна каже, що з нею працюють в ЦПСР «на тому рівні, що прописаний у них». Але в цілому, додає, що особливих нарікань на дівчинку немає, з установи вона не тікає.

«Нічого такого, все стабільно», — каже чиновниця.

17 липня стало відомо, що в Троїцькому дитячому реабілітаційному центрі стався спалах коронавірусу — там захворіла одразу половина дітей.