Міністерство юстиції Росії внесло до реєстру «іноземних агентів» журналістку «Ґрат», правозахисницю з Криму Лутфіє Зудієву. Про це повідомляється на сайті міністерства.
«Лутфіє Зудієва поширювала недостовірну інформацію про ухвалювані органами публічної влади Російської Федерації рішення і політику, яку вони проводять, брала участь у поширенні для необмеженого кола осіб повідомлень і матеріалів іноземного агента. Отримувала підтримку з боку іноземних джерел. Взаємодіє з іноземними організаціями», — йдеться в повідомленні від 16 травня без додаткової інформації.
Лутфіє Зудієва не згодна з таким рішенням Мін’юсту РФ і планує його оскаржити.
Редакція «Ґрат» вважає присудження статусу «іноагента» неприпустимим тиском на журналістку, яка об’єктивно висвітлює репресивні практики російської влади в Криму.
«Мене намагаються виставити “провідником іноземного впливу”, але я пишу журналістські тексти і займаюся захистом прав людей абсолютно усвідомлено й осмислено. Це мій дорослий вибір, тому що Крим — мій дім», — заявила Лутфіє Зудієва.
Вона зазначила, що багато з тих, кого в Росії зараз визнають «іноагентами», займаються розслідуваннями, обґрунтованою критикою влади, захистом прав людини.
«Вони поширюють інформацію, незручну для офіційного порядку денного. Визнання іноагентом допомагає обмежити діяльність таких людей, на додачу до всього — це спроба дискредитувати журналістів і правозахисників в очах суспільства. По суті, це дискримінаційний статус», — вважає Зудієва.
Статус посилить тиск з боку правоохоронних органів. Серед іншого, їй доведеться регулярно здавати фінансову звітність, включно з особистими витратами. Усі свої публікації журналістка буде зобов’язана позначати припискою про те, що вона «виконує функції іноземного агента». Цей статус також несе ризики штрафів і кримінальної справи за «ненадання відомостей».
Статус «іноземного агента» з 2019 року в РФ дозволили присвоювати фізичним особам, які співпрацюють зі ЗМІ, які також визнані «іноагентами», або отримують фінансування з-за кордону, а з 2022 року — перебувають під «іноземним впливом». На «іноагента» накладається низка обмежень. Зокрема, така особа не може обіймати посади в органах влади, обиратися на виборах, здійснювати просвітницьку діяльність серед неповнолітніх, працювати в державних освітніх організаціях. Також іноагентів позбавляють можливості отримувати фінансову державну підтримку, до них заборонено застосовувати спрощену систему оподаткування.
Лутфіє Зудієва живе в Криму і висвітлює репресії на півострові, зокрема переслідування російськими силовиками кримських татар і мусульман.
Вона сама неодноразово зазнавала переслідувань.
Влітку 2023 року Зудієву затримали, коли вона прийшла до Верховного суду Криму, щоб висвітлювати судовий процес заступника голови Меджлісу Нарімана Джеляла і братів Азіза та Асана Ахтемових, обвинувачених у диверсії. Тоді Київський районний суд Сімферополя оштрафував її за звинуваченням у нібито участі в неузгодженому масовому заході, хоча вона виконувала свою журналістську роботу.
Наприкінці лютого 2024 року Зудієву затримали поліцейські після обшуку у неї вдома в Джанкої. На журналістку склали два адміністративні протоколи за пости на її особистій сторінці у фейсбуці. У них вона згадувала Радіо Свобода і не вказала, що редакцію визнано в Росії іноземним агентом. У квітні Мировий суд №10 у Сімферополі оштрафував журналістку на 2500 рублів (близько 1060 гривень) за «зловживання свободою масової інформації». Журналістка оскаржила це рішення і виграла суд у касації.
Російський суд у касації скасував штраф журналістці «Ґрат» Лутфіє Зудієвій
Той самий Мировий суд оштрафував Зудієву на 2000 рублів (близько 800 гривень) за пост на особистій сторінці у фейсбуці про судове засідання у справі «Білогірської групи» Хізб ут-Тахрір без згадки, що в Росії ця ісламська партія заборонена.
У травні 2024 року силовики вручили їй застереження від вчинення протиправних дій найближчим часом.
Українські та міжнародні правозахисні організації виступали на захист Лутфіє Зудієвої та вимагали припинити її переслідування. Спецдоповідачі ООН рекомендували російському уряду вжити заходів, щоб зупинити порушення щодо кримських правозахисників і адвокатів, зокрема Зудієвої. Росія на їхні заяви не відреагувала.