«Збери якомога більше порушень». Апеляційний суд у Росії залишив у силі вирок Рефату Чубарову у «справі 26 лютого»

Третій апеляційний суд загальної юрисдикції в Сочі залишив у силі винесений заочно вирок кримського суду голові Меджлісу кримськотатарського народу Рефату Чубарову — шість років ув’язнення за звинуваченням в організації масових заворушень. Про це повідомив адвокат Микола Полозов, якого суд так і не допустив до представлення інтересів Чубарова у справі. «Таким чином, вирок сьогодні набрав законної сили», — зазначив Полозов.

«Ґрати» розповідають про справу голови Меджлісу та про те, чому його адвокат так і не зміг долучитися до процесу.

Справа «про масові заворушення»

У 2015 році російська влада звинуватила Чубарова у публічних закликах до сепаратизму за кілька інтерв’ю та виступів у ЗМІ, де він говорив про необхідність повернення Криму. Голову Меджлісу Росія оголосила в міжнародний розшук — з 2014 року він перебуває на материковій частині України.

У березні 2020 року Слідчий комітет РФ порушив нову кримінальну справу проти Чубарова — про організацію масових заворушень на мітингу 26 лютого 2014 року біля будівлі Верховної Ради Криму. Тоді кілька тисяч кримських татар і українських активістів зірвали засідання кримського парламенту, на порядку денному якого стояли питання про відставку уряду та висловлення недовіри новій владі в Києві. Лідери протесту, зокрема Чубаров та його заступник Ахтемова Чійгоз, припускали, що депутати мають намір ухвалити рішення, які згодом легітимізували б присутність російських військ у Криму.

Перший день окупації Криму Росією, 27 лютого 2014 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

За версією обвинувачення, Чубаров і Чійгоз заздалегідь запланували зірвати засідання Ради і з 24 лютого почали збирати прихильників на мітинг біля будівлі парламенту на ранок 26 березня. За 45 хвилин до початку мітингу Чубаров передав повідомлення про захід до Сімферопольської міськради.

Одночасно повідомлення про мітинг там же — біля Верховної Ради Криму — подав депутат кримського парламенту, голова партії «Російська єдність» Сергій Аксьонов. Акція його прихильників на підтримку приєднання Криму до Росії, згідно з повідомленням, мала розпочатися після обіду. Але проросійськи налаштовані мітингувальники, серед яких були козаки, що прибули з Ростовської області, та бійці приватної військової компанії «Чорне море» з Севастополя, почали приходити на площу перед парламентом з самого ранку — з 10-ї години.

Спочатку між сторонами ланцюгом стали міліціонери, проте до обіду вони пішли, залишивши площу мітингувальникам. Між учасниками двох мітингів почалися сутички: зіткнення, короткі бійки, в обидві сторони летіли пляшки, розпилили сльозогінний газ. Близько другої години дня проукраїнські мітингувальники зайшли до будівлі парламенту, де у фойє зустрілися з кількома депутатами. Далі вони не пішли. Наступного дня після сутичок будівлю уряду Криму та парламенту захопили російські спецслужби та військові.

Перший день окупації Криму Росією, 27 лютого 2014 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

У сутичках постраждало кілька сотень людей з обох сторін. Двоє загинули в тисняві — мешканці Сімферополя 68-річна Валентина Корнєва та 22-річний Ігор Постний. Слідство встановило, що вони загинули одночасно — приблизно о 19:40–20:00 26 лютого. Експертиза виявила на тілах травми та забої, переломи кісток і розриви внутрішніх органів. Корнєва постраждала більше. Серед постраждалих того дня були громадяни Росії — це російські правоохоронці використали, щоб порушити кримінальну справу. У якості потерпілих у справі зазначено 81 особу.

Чубарова судили заочно

У 2015 році в Криму затримали Ахтема Чійгоза за звинуваченням в організації масових заворушень і ще вісьмох кримських татар за звинуваченням в участі в них. Двоє з них — Ескендер Небієв і Талят Юнусов — визнали провину і уклали угоду зі слідством. Суд затвердив угоду, засудивши їх до двох з половиною та трьох з половиною років умовно.

Справа решти п’ятьох обвинувачених: Алі Асанова, Мустафи Дегерменджі, Арсена Юнусова, Ескендера Кантемірова та Ескендера Емірвалієва — розглядалася в Центральному районному суді протягом півтора року. Алі Асанову та Мустафі Дегерменджі суд призначив по чотири з половиною роки позбавлення волі умовно, Арсену Юнусову та Ескендеру Кантемірову — по чотири роки, Ескендеру Емірвалієву — три з половиною роки умовно, з випробувальним терміном для всіх у три роки.

Мустафа Дегерменджі під час судового процесу у «справі 26 лютого». Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

У вересні 2017 року Верховний суд Криму за звинуваченням в організації масових заворушень засудив Ахтема Чійгоза до 8 років ув’язнення. У жовтні 2017 року його звільнили за посередництва президента Туреччини Реджепа Ердогана.

У 2020 році справу Рефата Чубарова передали до Верховного суду Криму, процес відбувався заочно без його участі. Інтереси голови Меджлісу представляв призначений адвокат Олександр Осокін.

За версією російського обвинувачення, Чубаров і Чійгоз перебували серед мітингувальників, роздавали накази та керували рухом натовпу за допомогою невстановлених координаторів з пов’язками на руці. Сльозогінний газ у натовпі, стверджує обвинувачення, розпорошили кримські татари, хоча на численних відео з мітингу, які вивчали в суді, видно, що газ з’являється спочатку у проросійському натовпі.

Обвинувачення також стверджує, що проукраїнські мітингувальники завдали матеріальної шкоди: знищили частину меблів у будівлі парламенту. Хоча журналісти, які були свідками цих подій, стверджували протилежне. Кореспондент видання Лента.ру Ілля Азар під присягою дав свідчення у справі Чійгоза щодо тих самих подій: він розповідав суду, що двері кримського парламенту були відчинені, їх ніхто не виламував; а меблі були вже поламані й лежали в коридорі, коли протестувальники зайшли всередину.

У справі Чубарова суд заслухав 108 свідків звинувачення, у тому числі й кількох засекречених. Лише п’ятеро дали свідчення, що підтверджують провину Чубарова. Серед них були й колишні українські політики, які увійшли до лав російської влади в Криму після анексії: депутати Ольга Ковітіді, Сергій Цеков, голова кримського парламенту Володимир Константинов і глава Криму Сергій Аксьонов.

Захист допитав у суді 10 своїх свідків: учасників проукраїнської акції, які спростовували твердження обвинувачення про наміри Чубарова організувати масові заворушення. Свідки розповідали, що проукраїнський мітинг був мирним, а заворушення спровокували проросійські активісти Аксьонова.

Осокін просив суд повністю виправдати свого підзахисного, оскільки його вина не доведена. Прокурор вимагав для Чубарова 9 років позбавлення волі. Суд засудив голову Меджлісу до шести років за звинуваченням в організації масових заворушень «частина під час мітингу 26 лютого 2014 року, а також визнав його винним у закликах до сепаратизму частина 2 статті 280.1 КК РФ за кілька інтерв’ю. Але через часткову декриміналізацію статті у 2020 році звільнив від покарання за цим епізодом.

Обидві сторони подали апеляцію. Прокуратура наполягала на дев’яти роках і виправленні у вироку кількох технічних помилок: там було переплутано ім’я одного з потерпілих і невірно вказано посилання на аркуші справи експертизи. Захист вимагав скасувати вирок і визнати Чубарова невинним. До того ж, адвокат Микола Полозов оскаржував недопуск його до справи в якості захисника Чубарова. Його скаргу суд розглядав разом з апеляцією на сам вирок.

«Кримський суд порушив право Чубарова на захист»

Адвокат Микола Полозов захищав у справі про масові заворушення заступника Чубарова — Ахтема Чійгоза. До справи Чубарова його не допустили, посилаючись на можливий конфлікт інтересів двох обвинувачених у одній справі, попри те, що вирок Чійгозу винесли ще восени 2017 року.

«Протиріччя бути не могло. З процесуальної точки зору Рефат Чубаров не був допитаний у жодному статусі на процесі у справі Ахтема Чійгоза, а також не був допитаний у своїй справі, тобто формально його позиція відсутня і тому не може суперечити позиції Чійгоза. Але й з практичної точки зору — обидва є колегами по діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, обидва мають однакове ставлення до окупації Криму тощо», — пояснював у суді Полозов, але його не послухали.

Микола Полозов. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

Після винесення вироку Чубарову адвокат подав апеляційну скаргу як щодо недопущення його до справи в якості захисника, так і щодо самого рішення суду. Суд прийняв її, що, на думку адвоката, вже свідчить про те, що суд погодився з його участю у справі. Його навіть допустили до матеріалів справи Чубарова.

16 серпня Третій апеляційний суд у Сочі почав розглядати його скарги, однак прокурор знову вимагав заборонити Полозову участь у справі, і суд з цим погодився. При цьому далі суд розглянув саме скаргу адвоката на вирок Чубарову, хоча й заборонив йому брати участь у процесі.

«Верховний суд Криму в першій інстанції відводить мене від захисту, але він же допускає мою апеляційну скаргу на постанову про відвід і сам вирок. Далі апеляційний суд допускає мене до ознайомлення з матеріалами справи, а на засіданні знову відводить. Де логіка?» — коментував адвокат чергове рішення про свій відвід.

Після того як суд сьогодні відмовив йому в апеляції на вирок голові Меджлісу, Полозов сказав, що має намір подавати касаційну скаргу, а після неї — позов до ЄСПЛ з приводу позбавлення російським судом права Чубарова на ефективний захист.

Апеляція відмовила захисту

Суд сьогодні зачитав лише резолютивну частину, тому які аргументи прокуратури вплинули на рішення — невідомо. Уже в процесі розгляду скарги державне обвинувачення без пояснень відмовилося від вимоги збільшити термін ув’язнення Чубарова до 9 років і залишило лише прохання виправити у вироку технічні помилки.

Полозова знову до справи не допустили, хоча його скаргу на недопуск формально суд зняв з розгляду, коли виніс рішення щодо його ж скарги на вирок.

«На початку засідання … суд заявив, що я просто слухач, і взагалі для тих, хто порушує порядок у залі суду, є пристави, які можуть зреагувати. Після чого продовжив засідання за участю призначеного захисника та державного обвинувача. У підсумку, рішення про зняття моєї скарги з розгляду та припинення провадження по ній було ухвалено лише після виходу з дорадчої кімнати, разом із оголошенням підсумкового рішення… Без надання мені можливості як мінімум висловитися щодо аргументів моєї скарги», — розповів Полозов.

Проте адвокатка Тетяна Державіна назвала його недопуск однією з причин, через яку потрібно було скасувати вирок Чубарову, вина якого, на думку захисту, не була доведена.

Суд у цьому захисті відмовив, скаргу прокуратури задовольнив. Вирок Чубарову залишився колишнім, у тексті лише було виправлено кілька технічних помилок.

«Це вже ідеальний кейс для ЄСПЛ, як мінімум у контексті розгляду порушення права на захист, крім усього іншого. Тому в рамках нашої стратегії «зібрати та зафіксувати якомога більше порушень на кожній стадії» ми йдемо з перевиконанням плану, — зазначив Полозов. — Далі — касаційна інстанція — Четвертий касаційний суд загальної юрисдикції в Краснодарі. І вже тільки після нього — ЄСПЛ».