Яким був 2025 рік для ЛГБТІК-спільноти в Україні: результати дослідження правозахисників

Боротьба у судах за визнання шлюбних відносин, напади на тематичні заходи та певна стагнація в питаннях посилення антидискримінаційного законодавства — напередодні міжнародного дня прав людини представники правозахисного центру «Наш світ» підбивали підсумки свого моніторингу становища ЛГБТІК в Україні, що відбувався із січня по вересень 2025 року, та окреслили основні тенденції, якими відзначився цей рік для спільноти. 

«Ґрати» ознайомились із дослідженням та зібрали для вас основне з презентації. 

Дві перемоги в судах 

Правозахисний центр «Наш світ» виокремлює принаймні два судових рішення, ухвалені цього року, які створюють важливі прецеденти для українського ЛГБТІК-руху в майбутньому. 

Зокрема, 23 січня 2025 року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення по справі «Свердлова і Шевченко проти України», що стосується заборони на проведення 25 травня 2013 року акції на захист прав ЛГБТІК людей, яку ухвалив  Окружний адміністративний суд міста Києва ОАСК наразі ліквідований. Він припинив здійснення правосуддя з 15 грудня 2022 року від 23 травня 2013 року за позовом Київської міської держадміністрації. 

ЄСПЛ дійшов висновку, що позивачі були фактично позбавлені можливості оскаржити в апеляційному суді рішення, що стосувалося порушення їхнього права на мирні зібрання, та визнав, що були порушені їхнє право на ефективний засіб юридичного захисту та заборона дискримінації. 

Іншим знаковим для 2025 року судовим процесом був позов одностатевої пари Зоряна Кіся та Тимура Левчука про визнання факту спільного проживання як подружжя. 10 червня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва ухвалив рішення на їхню користь, пояснивши, що спирався як на українське законодавство, так і міжнародну судову практику — зокрема, низку рішень Європейського суду з прав людини, що визначали відмову держави визнати фактичні шлюбні відносини між особами однієї статі як можливе порушення їхніх прав на повагу до приватного та сімейного життя.

«Важливий крок до шлюбної рівності в Україні». Суд у Києві визнав факт проживання одностатевої пари як подружжя

Це спробувала оскаржити організація «Всі разом!», що публічно виступає проти прав ЛГБТІК та гендерної рівності. Однак через те, що ця організація не була стороною у справі у першій інстанції, а рішення ніяк не впливає на дотримання прав людини її членів, 10 вересня Київський апеляційний суд закрив провадження та залишив чинним рішення Деснянського районного суду.

«Третя сторона не зазнала жодного порушення прав». Апеляційний суд відхилив скаргу щодо визнання одностатевої пари подружжям

Як зазначив експерт з адвокації організації «Наш світ» Андрій Кравчук, рішення набуло законної сили, але представники «Всі разом!» подали касаційну скаргу, і нині справа розглядається у Верховному суді. 

«Винятковою цю справу робить те, що суд встановив не просто сімейні, а фактичні шлюбні відносини між двома позивачами, а це означає, що ця проблема вимагає рішення: Україна фактично визнає одностатеві шлюби, укладені між іноземцями, тому невизнання одностатевих шлюбів, укладених між своїми громадянами, виглядає абсолютно нелогічно», — зауважує Кравчук. 

Водночас один із позивачів у цій справі — український дипломат Зорян Кісь — говорить, що рішення все одно не означає юридичного визнання їхнього шлюбу, укладеного за кордоном, і не наразі матиме для їхнього подружжя практичних наслідків. 

«Чоловіки і жінки, дипломати і дипломатки, мають право їхати у закордонне відрядження зі своїм подружжям. Тобто у випадку чоловіка — це дружина, а у випадку жінки-дипломатки — це її чоловік. І жінки-дипломатки навіть зараз, під час воєнного стану, можуть брати своїх чоловіків у закордонне відрядження. У нашому випадку з Тимуром у нас такого права немає, оскільки для нашої держави ми не перебуваємо у зареєстрованому шлюбі», — розповідає він. 

Дипломат Зорян Кісь (ліворуч) та громадський активіст Тимур Левчук. Фото зі сторінки Левчука у фейсбуці

Оскільки рішення Деснянського суду вже набуло чинності, Зорян Кісь планує звернутись до МЗС із проханням дозволити його партнеру приєднатися до нього на час закордонного відрядження в Ізраїлі. 

«Очевидно, ми отримаємо відмову чергову, і з цією відмовою ми будемо знову звертатись до суду з тим, щоб він прямо зобов’язав МЗС вжити всіх необхідних заходів. Іронія ситуації полягає в тому, що це триватиме певний час, а моє закордонне відрядження закінчується через півтора-два роки, максимум —  три. Але коли ми тільки починали цей шлях, одна людина в МЗС сказала мені: обов’язково зробіть це, тому що ви в системі такі не одні, але ви — єдині, хто готовий до публічності. Тому ми робимо це і для себе, і для інших українських дипломатів і дипломаток з числа ЛГБТ+», — каже Кісь. 

Напади на ЛГБТІК-центри, книгарні та переслідування за «пропаганду ЛГБТ» в окупації 

Правозахисний центр «Наш світ» відзначає цього року ефективні зусилля органів правопорядку для захисту заходів, що стосувались ЛГБТІК-спільноти. Водночас, за словами Андрія Кравчука, цього не можна сказати про розслідування злочинів з мотивів нетерпимості до ЛГБТІК.

«В цьому році жодна така справа не була доведена до суду», — зазначає Андрій Кравчук. 

За перші дев’ять місяців 2025 року правозахисний центр «Наш світ» зафіксував 44 випадки насильства, дискримінації чи інших порушень прав представників ЛГБТІК-спільноти. Більшість — 21 випадок — сталася в Києві. 

З них 23 інциденти організація трактувала як дії на ґрунті нетерпимості з боку приватних осіб або груп, 13 — злочини на ґрунті ненависті. 

«Як і минулого року, високим залишається рівень агресії з боку ультраправих та консервативних угруповань щодо ЛГБТ-центрів, заходів, активістів та активісток, а також бізнесів, що підтримують ідеї рівності. Під прицілом опинились такі організації як “Київпрайд”, “Харківпрайд” та “Інсайт”, а також столична книгарня “Сенс”, яка свого часу проводила презентації видань на квір-тематику: наприкінці вересня “Сенс”, що на “Арсенальній” двічі зазнав нападу молодиків із ультраконсервативного угруповання “Щит традиції”», —  розповідає аналітик організації Олександр Зінченков. 

Водночас він звертає увагу на зниження кількості випадків саме фізичного насильства порівняно з аналогічним періодом минулого року: у 2025-му «Наш світ» зафіксував 9 таких інцидентів, а у 2024 їх було щонайменше 24. 

За словами Зінченкова, у 20 випадках потерпілі звертались до органів правопорядку, але у принаймні шести із них були зафіксовані порушення з боку поліції, зокрема, поліція не відкривала провадження за їхніми заявами, що суперечить Кримінальному процесуальному кодексу, або дозволяла собі дискримінаційні висловлювання щодо заявників. 

Мітинг за безпеку ЛГБТ-спільноти, архівне фото. Автор: Стас Юрченко, Ґрати

Також організація зафіксувала 5 випадків порушень прав ЛГБТІК у Збройних силах за ознакою сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності. 

«У трьох випадках військовослужбовці зазнавали дискримінаційного тиску з боку командування через публічне висловлювання своєї громадянської позиції щодо нерівного ставлення до представників і представниць ЛГБТІК-спільноти в армії. Ці випадки вдалося владнати завдяки особистим зверненням до радниці з гендерних питань Міноборони. Ще в одному випадку військовослужбовиця-лесбійка зазнала насилля сексуального характеру з боку нетверезого товариша по службі, який таким чином хотів “виправити” її сексуальну орієнтацію», — зазначає Зінченков. 

В останньому випадку йдеться про напад і домагання до бойової медикині, що сталися у березні 2025 року. Через те, що жінка чинила опір, і завдяки втручанню інших військових нападника ізолювали. Наступного дня військова пішла до командира частини і розповіла про ситуацію, зголосившись перевестися. За кілька днів колега, який її домагався, вибачився, сказав, що був дуже п’яний і не розумів, що відбувається. Чи зверталась постраждала до правоохоронців, дослідникам не відомо, бо на момент документування цього випадку вона ще не ухвалила рішення, що робитиме далі. 

Тим часом, як розповів Олександр Зінченков, приблизно із 2023-го організація не фіксувала злочинів нетерпимості за ознакою сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності з боку російських військових, але це він пов’язує з тим, що інформація про такі інциденти не доходить з окупованих територій. 

Дослідник пояснює: зазвичай вони дізнавались одразу про низку таких випадків, коли відбувалося звільнення того чи іншого населеного пункту, а до того часу люди не можуть або бояться говорити про це.  

«Натомість ми регулярно фіксуємо порушення з боку окупаційної влади через активне застосування гомофобних норм російського законодавства. Так за перші дев’ять місяців цього року нами було задокументовано щонайменше 5 випадків притягнення до адміністративної відповідальності за так звану “пропаганду нетрадиційних сексуальних відносин”. Всі вони відбулися на території окупованого Криму», — каже Зінченков. 

Україна має ще рік на гармонізацію законодавства в контексті євроінтеграції 

За 2025 рік очікуваних змін в українському законодавстві щодо захисту прав ЛГБТІК-людей не відбулося, констатують правозахисники. Законопроєкти про цивільне партнерство та про зміни до антидискримінаційного та кримінального законодавства, внесені на розгляд парламенту раніше, за цей рік так і не були розглянуті, хоча це було одним із пунктів Дорожньої карти з питань верховенства права у межах переговорного процесу щодо вступу України до ЄС. 

«Ми знаємо, що партнери України висловлювали занепокоєння цим питанням. Це питання згадується у щорічних звітах Єврокомісії щодо євроінтеграції України. Наш уряд схвалив усі рекомендації, які були у цих звітах, але зараз усе гальмується на рівні Верховної Ради», — зауважує Андрій Кравчук. 

Терміни виконання цих заходів — 2025-2026 роки, тож Україна має ще рік, аби виконати ці взяті на себе зобов’язання. 

Мітинг на підтримку шлюбної рівності біля Київського апеляційного суду, 10 вересня 2025. Фото: Михайло Тюнькін, Ґрати

Між тим, законодавчі ініціативи, спрямовані на звуження прав і свобод ЛГБТІК-спільноти, не знаходять підтримки у сесійній залі. За даними центру «Наш світ», 11 лютого 2025 року Верховна Рада зняла з розгляду гомо- і трансфобний законопроєкт 6325. 

Водночас законопроєкт 6327, що пропонує запровадити адміністративну відповідальність за «пропаганду гомосексуалізму та трансгендеризму» було внесено до порядку денного поточної сесії парламенту. Проте правозахисники вважають його розгляд та ухвалення вкрай малоймовірними, зважаючи на долю інших аналогічних за характером законопроєктів у минулому.