«Я політичні справи не слухаю». Захист Сергія Стерненка розпочав наводити свої аргументи. Але почав із доказів політичного підґрунтя справи

Засідання Приморського райсуду Одеси в справі Сергія Стерненка, 3 грудня 2021 року. Фото: Анна Фаріфонова, Ґрати
Засідання Приморського райсуду Одеси в справі Сергія Стерненка, 3 грудня 2021 року. Фото: Анна Фаріфонова, Ґрати

Приморський районний суд Одеси почав досліджувати докази захисту Сергія Стерненка, якого звинувачують в умисному вбивстві Івана Кузнєцова, який напав на нього у 2018 році та в незаконному носінні холодної зброї. Сьогоднішнє засідання, здебільшого, було присвячене питанню про політичне підґрунтя справи.

«Ґрати» розповідають, яку лінію захисту почали вибудовувати адвокати Стерненка…

 

але спершу повернулися до доказів сторони обвинувачення

На початку засідання адвокат Стерненка — Віталій Коломієць попросив долучити до справи книгу «Діагностикум причин смерті під час механічних пошкоджень. Том 7: Причини смерті під час механічних пошкоджень», видану в Новосибірську у 2003 році. Адвокати принесли до суду стос аркушів із її ксерокопією.

На неї посилалася судово-медична експертка Олена Слюсаренко на попередньому засіданні. Під час допиту Слюсаренко пояснила, що, на думку експертів слідства, Іван Кузнєцов не міг пробігти 100 метрів із пораненням у серце. За її словами, експерти дійшли такого висновку через те, що на тканинах лівого шлуночка виявили «плями Мінакова» — смугоподібні крововиливи, які утворюються в людини під час гострої крововтрати. Експертка пояснила, що це означає швидкий відтік крові від головного мозку, після чого починається кисневий голод, і людина непритомніє. Усе це, за словами Слюсаренко, відбувається за кілька секунд — до десяти, уточнила вона.

Судово-медична експертка Олена Слюсаренко в Приморському райсуді Одеси, 19 листопада 2021 року. Фото: Анна Фаріфонова, Ґрати

По суті, на цьому базується версія обвинувачення про те, що Стерненко наздогнав Кузнєцова, який втікав після нападу на нього, і вдарив його ножем у серце, через що той помер на місці.

Захист попросив долучити «Діагностикум» до справи, заявляючи, що експертка ввела суд в оману — цитувала не те, що насправді написано в книзі. У книзі йдеться: гостра крововтрата розвивається впродовж короткого проміжку часу, який обчислюється від кількох секунд до десятків хвилин, — пояснив Коломієць.

Прокурорка Ірина Купріна виступила проти долучення до справи «ксерокопії невідомого видання». Вона зазначила, що як доказ у справі прийнято висновок експертки, а не література, на яку вона послалася під час допиту.

Після цього пролунало перше в сьогоднішньому засіданні звинувачення захисту в маніпуляції. Адвокат потерпілих Богдан Бівалькевич зазначив, що в книзі все ж написано «від кількох секунд».

Суддя Сергій Кічмаренко погодився долучити книгу до матеріалів, але водночас нагадав захисту, що вони не спеціалісти в галузі медицини та трактують текст так, як їм хочеться. Він порекомендував протиставити думці експертки слідства альтернативну думку фахівця чи експерта захисту.

 

Годинник Сергія Стерненка

Суд, на прохання захисту, ще раз подивився стрім, який вів Стерненко, коли Іван Кузнєцов уже поранений лежав на землі. На відео в Стерненка на руці добре видно годинник. Експерти слідства за напрямком надрізу на ремінці годинника вирішили, що поріз на руці Стерненка не міг з’явитися під час бійки. У такий спосіб обвинувачення підтверджувало версію, що порізи Стерненко завдав собі сам, щоби сфальшувати доказ самооборони, на якій наполягає. Коли годинник оглядали в залі суду, ремінець виявився розрізаний у двох місцях. Стерненко й тоді й тепер акцентував на цьому увагу.

Годинник Сергія Стерненка з надрізаним ремінцем. Скріншот зображення з експертизи в матеріалах справи

Після перегляду відео Стеренко повторив, що ремінець годинника на місці події був цілим, а експерти досліджували надрізи, які з’явилися вже після вилучення годинника.

Прокурорка Ірина Купріна зачитала у відповідь опис годинника з тексту експертизи 2020 року: на ремінці є два надрізи. До того ж вона зазначила, що експерти вивчали не лише надрізи на ремінці, а й напрямок рани на руці Стерненка.

Годинник Сергія Стерненка досліджують на засіданні Приморського райсуду Одеси 22 жовтня 2021 року. Фото: Анна Фаріфонова, Ґрати

Адвокат Бівалькевич зазначив, що ремінець годинника під час проведення експертиз був цілим — це видно на фото в експертизі, але на ньому були насічки. Але він розламався на частини під час зберігання.

Суддя Кічмаренко переглянув стрім, вислухав усіх і заявив, що видно погано, але він припускає, що на відео на руці саме годинник.

 

Політична справа

Про те, що справа Стерненка має політичне підґрунтя і він сам, і його адвокати говорять давно. Тепер, коли захист почав долучати до справи докази, стало зрозуміло, що вони мають намір довести це в суді. Адвокат Масі Наєм, посилаючись на рішення ЄСПЛ «Рашад Хасанов та інші проти Азербайджану», перерахував чотири ознаки політичного переслідування:

— Поспішні публічні заяви чиновників з оцінкою (кваліфікацією) подій, що розслідуються правоохоронними органами;

— Фактична дискредитація (недоказове публічне оцінювання діяльності);

— Приниження значення та фактичне ставлення до опозиції;

— Особливе ставлення до розслідування.

Три з цих ознак, на думку адвоката, є в справі Стерненка. Які саме він не сказав.

Захист попросив долучити до справи «Звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради для здійснення парламентського контролю за розслідуваннями нападів на Катерину Гандзюк та активістів упродовж 2017–2018 років». У ньому йдеться, зокрема, і про напади на Стерненка.

Виступає адвокат Масі Наєм. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Цей звіт покаже, що справа мого підзахисного є політично мотивованою, заявив Наєм суду. Суддя Кічмаренко кілька разів перебивав його та просив говорити конкретно про сьогоднішню справу та «не чіпати людей, яких немає в залі суду».

«Процес ведеться в рамках кримінально-процесуального законодавства, а не якоїсь політичної акції», — переконував адвоката суддя.

Коли Наєм сказав, що їхня суперечка заважає йому донести свою позицію, Кічмаренко парирував: «Якщо вам суд заважає, покиньте залу».

Адвокат нарешті зачитав витяги із розділу звіту, присвячені Сергію Стерненку. У документі йдеться, що комісія виявила низку недоліків у досудовому розслідуванні справ про напади на одесита.

Наприклад, там йдеться, що в справі про напад на Стерненка Абзала Баймукашева Напад стався 1 травня 2018 року, менше ніж за місяць до нападу Кузнєцова та Ісайкула. За словами Стерненка, Баймукашев стріляв йому в потилицю, неподалік його будинку. Справу зараз слухають у Приморському райсуді Одеси немає результатів, окрім затримання нападника, яке сам Стерненко і здійснив. Комісія також отримала інформацію про те, що до організації нападу причетна поліція, але розслідувати справу доручили саме їй. У результаті слідство не перевірило версію Стерненка про організаторів. Він стверджує, що за нападом стояв Олександр Подобєдов, а замовником був мер Одеси Геннадій Труханов.

Що стосується нападу Івана Кузнєцова та Олександра Ісайкула, комісія зазначила, що слідство так і не знайшло організаторів та замовників нападу, сам Ісайкул залишив країну за місяць після нападу, у розшук його не оголошували.

Також у звіті йдеться, що таємниця слідства не була забезпечена у повному обсязі — у комісії кажуть про витік матеріалів кримінальних справ, а також, що в розслідування втрутилася генпрокурорка Ірина Венедіктова, коли в інтерв’ю «Українській правді» сказала, що Стерненку повідомлять про підозру «у будь-якому разі, різниця лише, за якими статтями». До того ж комісія визнала, що прокурора Андрія Радіонова, який вів справу про вбивство Кузнєцова, змінили необґрунтовано.

Прокурорка Купріна знову була проти долучення звіту комісії до матеріалів справи. Вона звернула увагу суду на те, що комісія розбирала кримінальні провадження, де Стерненко — потерпілий. Стосунку до справи, яка сьогодні слухається в суді і в якій він є обвинуваченим, вони, на думку прокурора, не мають.

Наєм заперечив, що справа про вбивство Івана Кузнєцова у звіті також згадується.

Суддя Кічмаренко зазначив, що розпочати подання доказів захисту варто було б матеріалами конкретно в справі, а звіт парламентської комісії подати у висновку.

«Після того, як ми завершили стадію дослідження доказів сторони обвинувачення, вони вже певним чином можуть сформувати позицію суду», — пояснив адвокат Коломієць, наголосивши, що суд має знати, під яким політичним кутом збиралися ці докази.

Кічмаренко відмовився визнавати, що справа є політичною.

«Я політичних справ не слухаю. У мене немає такого права та підслідності», — заявив суддя.

Захист зі свого боку теж заперечував, що політизує справу.

«Я не говорю політичними гаслами. Це справа про те, що людину можуть посадити», — говорив адвокат Наєм.

 

Президент і генпрокурорка про справу Стерненка

Захист попросив суд переглянути відеозаписи з висловлюваннями президента Володимира Зеленського та генпрокурорки Венедіктової про справу Стерненка. Захист наполягав, що розслідування було упередженим, тому що їхні заяви підхопили «проросійські ЗМІ», які писали про те, що Стерненко наздогнав і добив Кузнєцова, що вплинуло на слідчих, прокурорів та громадськість.

Президент Володимир Зеленський. Фото: пресслужба Офісу президента

На першому відео Зеленського запитали про справу Стерненка під час пресмарафону у 2019 році. Він зізнався, що одеський мер Геннадій Труханов нарікав йому на активіста.

«Ми ж знаємо, це відкрита інформація, що він вбив людину», — сказав тоді Зеленський про справу Стерненка.

Водночас назвав ситуацію складною, неправильною та кримінальною.

Суддя Кічмаренко, переглянувши уривок відео, назвав інформацію нейтральною. Наєм із ним не погодився. Він зазначив, що президент до вироку суду констатував причетність та провину Стерненка у вбивстві. Кічмаренко заперечив, що Зеленський говорив про сам факт убивства, який ніким не заперечується, а оцінку йому дасть суд.

Адвокат Андрій Писаренко заявив у відповідь, що йдеться не про вбивство, а про «правомірне позбавлення життя в межах необхідної оборони».

Друге відео стосувалося відповіді Венедіктової на засіданні Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності в липні 2020 року. У неї запитали, чому прокуратура клопотала про домашній арешт для Стерненка, хоча санкція статті передбачає лише утримання під вартою. Венедіктова відповіла, що рішення пов’язане зі здоровим глуздом — події сталися два роки тому, Стерненко приходить на слідчі дії, окрім цього приходить до неї під квартиру з фаєрами — і лякає дітей, додала генпрокурорка — прокуратура дивиться на це неупереджено. За словами Венедіктової, попри «активну політичну поведінку», чию вона не уточнила, баланс у суспільстві буде досягнутий.

«Давайте подивимося, що відбуватиметься в суді. Тому що все-таки справа політично важлива, резонансна в суспільстві, що не кажи, а справа перейшла в ряд політичних», — говорила генпрокурорка в парламенті.

Генпрокурорка Ірина Венедіктова, 17 листопада 2021 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Тут адвокат попросив зупинити запис. Проте, судячи з відео засідання комітету, вона продовжила: «… а це погано. Прокуратура не буде ні інструментом, ні гравцем у політиці, тому ми подивимося, яке рішення ухвалить суд».

Захист звернув увагу на те, що генпрокурорка визнала справу політичною. Адвокат Микола Ореховський зазначив, що Венедіктова не говорить про те, що провадження можуть закрити, дослідивши зібрані докази. А натомість каже, що досягатиме інструментами кримінального провадження якогось балансу в суспільстві.

На третьому відео Венедіктову призначали генпрокурором у Верховній Раді. Відповідаючи на запитання нардепа Олександра Дубінського про справу Стерненка, вона відповіла:

«Все, що може бути швидко та законно завершено, буде швидко та законно завершено. У нас зараз справді час у країні такий, що ми не маємо можливостей просто щось довго з’ясовувати. Тому будуть прийняті максимально швидко законні рішення. А далі ми чудово розуміємо, що як слідчі, так і прокурори — незалежні суб’єкти, і вони рухатимуться в цих справах абсолютно незалежно, абсолютно професійно рухатимуться».

Масі Наєм звернув увагу суду, що Венедіктова ще не була генпрокуркою, вона ще не могла мати матеріалів справи на руках, але вона вже поставила швидкість вище, ніж верховенство права.

Прокурорка Купріна знову виступила проти долучення відео, наполягаючи, що в них немає інформації про незаконний вплив на слідчих або прокурорів, які вели цю справу. Прокурорка звернула увагу, що сама Венедіктова сказала, що це незалежні суб’єкти. На думку Купріної, фраза про неможливість довго розбиратися стосувалася обмежених термінів досудового розслідування.

Проте суддя погодився долучити всі відео. Водночас, як він пізніше підбив підсумок засідання: він оцінить їх пізніше, під час ухвалення вироку.

 

200 цитат про Стерненка

Стерненко попросив суд долучити до матеріалів справи рішення апеляційного суду щодо публікації СБУ в день, коли йому вручили підозру. Тоді правоохоронці, описуючи справу Стерненка, порівнюють версію активіста з тим, «як було насправді». Стерненко подав позов про захист честі та гідності, наполягаючи на тому, що версія СБУ залишається лише версією без рішення суду, і стверджувати «як було насправді» — неприпустимо. Суд першої інстанції став на бік спецслужби, але 30 листопада апеляція визнала інформацію слідства версією, а не доведеним фактом. Суд зобов’язав СБУ опублікувати на своєму сайті резолютивну частину рішення та видалити стару публікацію.

Стерненко приніс сьогодні до суду й попросив долучити до справи таблицю на 59 сторінках із 200 цитатами нардепів та вищих посадовців про нього та його справу, які, на його думку, можна трактувати як політичний тиск.

«Саме тому зараз я тут. Не тому, що я якось неправильно захищався, на думку сторони обвинувачення, а тому, що ця справа проходила під політичним тиском проти мене», — заявив Стерненко.

Купріна знову заявила, що ці люди — не прокурори в кримінальній справі та немає доказів, що вони якось впливали на прокурорів, які ухвалювали процесуальні рішення в справі Стерненка.

Стерненко попросив долучити щорічну доповідь уповноваженої з прав людини Верховної Ради Людмили Денисової про напад на активістів у 2018 році, обвинувальний акт у справі про напад на нього Баймукашева та повідомлення про підозру Ісайкулу в справі про напад на нього.

Стерненко заявив, що суд має враховувати його морально-психологічний стан під час нападу Ісайкула та Кузнєцова — уже третього, що виправдовує використання зброї.

Сергій Стерненко в Одеському апеляційному суді, 31 травня 2021 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Як і відео, усі представлені захистом матеріали суддя долучив до справи. Однак зазначив, що оцінить їх пізніше.

Захист попросив суд зобов’язати прокуратуру надати оригінал повідомлення про підозру Стерненку, його першу версію, де злочин кваліфікували за частиною 2 тієї ж статті У частині 2 перераховується ціла низка обставин, що обтяжують вбивство, але які саме мали на увазі слідчі — не зрозуміло , лист прокурора Андрія Родіонова, який, за словами захисту, відмовився погоджувати підозру Стерненку. Після цього його усунули від справи та призначили іншого — стверджує захист. Також захист попросив суд зобов’язати прокуратуру надати оригінал технічного висновку, який складався під час імпорту ножів до країни — він є в матеріалах справи, але на руках адвокати мають їхню копію.

Суд задовольнив ці клопотання.

«Сьогодні було більше загальних питань, будь ласка, готуйтеся до конкретних питань», — попросив Кічмаренко наприкінці засідання.