Служба безпеки України повідомила про арешт російського військового, підозрюваного у вбивстві українського бійця, якого росіяни захопили у полон поблизу села Приютне Запорізької області. Жовтневий районний суд Запоріжжя взяв його під варту на 60 діб, поки триває слідство. «Ґрати» розповідають, що відомо про це станом на сьогодні.
СБУ розкрила особу підозрюваного — це рядовий Дмитро Курашов, стрілець 2 відділення 5 взводу штурмового загону «Шторм-V» 218 танкового полку 127-ї мотострілецької дивізії сухопутних військ 5 загальновійськової армії східного військового округу збройних сил Росії. Як повідомили у свою чергу в Нацполіції, у військо цей чоловік потрапив у листопаді 2023 року із виправної колонії, де відбував покарання за крадіжку.
За даними слідства, 6 січня 2024 року Курашов брав участь у штурмі вогневих позицій українських військових у Пологівському районі Запорізької області, захопивши, зокрема, бліндаж, в якому перебував потерпілий, боєць ТРО, який був змушений здатись в полон.
У рішенні суду про арешт зазначається, що росіянин спочатку озвучив вимогу здатися у полон. Після чого український військовослужбовець, «усвідомлюючи неможливість подальшого опору переважаючим силам супротивника», склав зброю та підтвердив свій намір здатися: підняв руки вгору, вийшов з бліндажа та виконав вимогу Курашова стати на коліна. Однак, за версією слідства, Курашов застрелив його з автомата Калашнікова щонайменше трьома прицільними пострілами.
Особу потерпілого слідство наразі не називає. З рішення суду відомо, що це старший солдат, стрілець однієї з бригад Сил територіальної оборони Регіонального управління сил ТрО «Схід». Чоловік мобілізувався у березні 2022 року.
Майже одразу Дмитро Курашов разом з іншими штурмовиками потрапив у полон ЗСУ.
12 січня на ютуб-каналі «Не жди меня из Украины» завантажили відео з допитом полоненого військовослужбовця РФ, 25-річного Дмитра Володимировича Курашова з міста Гремʼячинськ, Пермський край.
Чоловік називає своє імʼя. Каже, що погоджується на інтервʼю та публікацію. Далі пояснює, чому в нього повʼязка на очах: поранений, ліве око пошкоджено від вибухів, праве у порядку, але перевʼязали, щоб очі не розбігались.
Він розповідає, що його завербували представники Міноборони у тюрмі, де він відбував покарання за крадіжку .
«Їжу крав у магазинах. Голодував на вулиці. Не брали на роботу через судимості», — пояснив він, за що сидів.
Щоб отримати амністію, чоловік погодився піти воювати.
«Я хотів почати нове життя, по-новому», — зазначив він.
За словами Курашова, увʼязненим обіцяли, що набирають не у штурмові бригади, «а треба буде лагодити КАМАЗи, щось типу такого».
Коли його взвод прибув в Україну, його спочатку вивезли до «якогось села». Там, за словами Курашова, він пробув тиждень. Після того командування поставило завдання: штурмувати лісосмугу і захопити опорний пункт ЗСУ, протриматися там добу, доки їх не змінять.
Курашов на відео запевняє, що в нього не було вибору, бо боявся, що за відмову йти на штурм командири могли застрелити.
З обставин свого потрапляння в полон Курашов згадує, як вранці його взвод на БТРах вивезли до лісосмуги, далі вони висадились та пішли штурмувати опорний пункт. Взвод розділився на три групи по шість людей. Розійшлись у різні боки та захопили українські бліндажі, однак серед штурмовиків виявилось багато поранених. Просиділи у бліндажах близько пʼяти годин, сподіваючись на допомогу чи евакуацію. Весь цей час позицію закидали гранатами з квадрокоптера. В його групі залишилось 5 людей, один загинув. У другій групі залишилось двоє. Третя уся загинула. Він та інші планували відсидітись до вечора та далі по можливості йти через ліс. Однак їх почали штурмувати.
«Коли я вигукнув, що ми пермʼяцькі, почали стріляти з усієї зброї. Ми з переляку почали тимчасово вдавати, що відбиваємось. Весь цей час кричали те, що здаємось і щоб перестали стріляти. І вийшли без зброї», — розповідав Курашов.
Він зазначив, що у полоні йому надали медичну допомогу, дали перевдягтись, нагодували та напоїли.
«Зробили все у кращому вигляді», — каже він.
Про розстріл полоненого українського військовослужбовця Курашов на відео не згадує.
Як зазначили в СБУ, про обставини цього злочину повідомив під час допиту один з росіян з його групи, вказавши на Курашова.
29 лютого Дмитрові Курашову оголосили про підозру у порушенні законів та звичаїв війни, поєднаних з умисним вбивством . Йому загрожує довічне ув’язнення.
Жовтневий районний суд Запоріжжя 6 березня розглянув клопотання про запобіжний захід і взяв його під арешт до 29 квітня 2024. Окрім того, суд ухвалив допитати інших російських полонених, які мають інформацію у цій справі, оскільки є ймовірність, що їх передадуть Росії за процедурою обміну. Свої свідчення має також надати командир одного з взводів бригади ТрО, яка воює на лінії зіткнення у Запорізькій області.
Якщо військовослужбовець здається в полон, він набуває статусу особи, яка не бере участь у бойових діях — «hors de combat», і відповідно як комбатант, що потрапив під владу супротивної сторони, користувався правами військовополоненого, з якими згідно з положеннями статтею 13 Третьої Женевської конвенції необхідно завжди поводитися гуманно. Вбивство людей, що здаються в полон, забороняється Женевською конвенцією про поводження військовополоненими та є тяжким міжнародним злочином.
Цього року вже було щонайменше два повідомлення про такі дії з боку російських військ. 18 лютого 2024 Донецька обласна прокуратура заявила про початок розслідування за фактами розстрілів російськими військовими беззбройних українських військовополонених в Авдіївці та поблизу села Веселе Бахмутського району.