Вища рада правосуддя звільнила суддю Артура Ємельянова за тиск на колег

Вища рада правосуддя (ВРП) звільнила суддю Вищого госпсуду Артура Ємельянова. Як повідомляють на сайті Судової влади, підстава для звільнення — істотний дисциплінарний проступок, несумісний зі статусом судді пункт 3 частини 6 статті 126 Конституції України .

4 червня 2018 року Друга Дисциплінарна палата ВРП притягнула суддю Ємельянова до дисциплінарної відповідальності та рекомендувала звільнити його. Рада розглянула подання Дисциплінарної палати тільки зараз.

Члени палати дійшли висновку, що Ємельянов, перебуваючи на посаді голови Ради суддів госпсудів, а також заступника голови Вищого госпсуду, використовував своє службове становище і втрутився в судовий процес, який вела суддя Госпсуду Києва Алла Пригунова. Це відбувалося в період з 2013 року по 7 лютого 2014 року. Ємельянов чинив тиск на суддю, зокрема, погрожуючи і шантажуючи її.

У рішенні Дисциплінарної палати йдеться про те, що з липня по грудень 2013 року Ємельянов особисто зустрічався з Пригуновою в приміщенні Вищого госпсуду, і наполягав, щоб вона задовольнила позовні вимоги в справах за участю КП «Київтранспарксервіс» і низці інших справ.

Як тиск було розцінено і виступ Ємельянова на виробничих зборах суддів Госпсуду Києва 7 лютого 2014 року. У своїй промові Ємельянов, посилаючись на якісь «державні інтереси», практично відкрито запропонував суддям вирішувати певні судові справи в обмін на неправомірну вигоду. При цьому список справ Ємельянов мав визначати самостійно.

«За тими державними питаннями, які стоять, — пояснював він суддям принцип відбору. — Вони можуть бути різного роду: це може бути прямо якесь державне питання, це можуть бути якісь прохання осіб, які на сьогоднішній момент обіймають якісь посади, безумовно адміністративні. І я вважаю, що якщо людина дійшла до певного рівня стосунків, то вона має право поставити запитання і має право отримати адекватну відповідь на це запитання…».

Ємельянов також обіцяв забезпечувати суддям, які братимуть участь у схемі, «прикриття» — блокувати спроби правоохоронних органів розпочати кримінальні провадження.

«Коли окремо взятий суддя проти всієї маси інформаційної та грошової — встояти дуже важко. У нас, слава Богу, не було проблем з МВС, у нас не було проблем з Кваліфкомісією, з Вищою радою юстиції, з СБУ… була можливість не допускати незаконного впливу на вас — це те основне, що мало дати керівництво — стабільність і захист. Я вважаю, що стабільність і захист нам вдалося організувати і таким чином, щоб до вас не було питань, як зараз, так і надалі…» — умовляв Ємельянов суддів.

Він також попередив суддів, що якщо вони не захочуть співпрацювати, то проти них може бути організовано протиправний тиск з боку правоохоронних органів.

«Те, що стосується постановочних завдань, які існують на сьогоднішні в суді… я ще раз наголошую, справа кожного ухвалювати для себе рішення та висновки,… але з іншого боку, ви теж маєте розуміти, що якихось вступних не буде, і не буде тієї частини, яка стосується безпосередньої діяльності голови, яка спрямована на збереження спокою, працездатності та всього іншого…», — говорив Ємельянов.

Дисциплінарна палата вирішила, що внаслідок дій судді Ємельянова, у суспільстві сформувалося негативне сприйняття діяльності судової влади, негативна оцінка ефективності всієї системи правосуддя та недовіра до неї.

Суддя Ємельянов не погодився з рішенням Дисциплінарної палати, назвав його протиправним і необґрунтованим, і просив його скасувати. Він посилався на те, що рішення було ухвалено після закінчення строку давності, а також що його ухвалили за анонімною скаргою і не повідомили про неї вчасно йому самому.

Проте Вища рада правосуддя підтримала рішення Другої Дисциплінарної палати. Однак, до розгляду питання про звільнення Ємельянова дійшли тільки зараз — його п’ять разів відкладали, як пояснили у ВРП, через те, що справа перебувала у Верховному Суді, а ВРП розглядала інші скарги.